• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Вбивство як наслідок профнепридатності

Очевидно, що поліцейські не мали наміру когось вбивати — мало місце явне перевищення поліцейським своїх повноважень через психологічну інфантильність, істеричність, нездатність оцінювати наслідки своїх дій та професійну неспроможність

8 лютого 2016 року громадянка Республіки Грузія Хатія Деканоідзе, яка незаконно обіймає в Україні посаду голови Національної поліції, заявила, що поліцейські, які 7 лютого 2016 року випадково вбили в Києві підлітка Михайла Медведєва, зробили все правильно й діяли виключно в межах закону.

Заява мадам Деканоідзе викликала природне обурення, зокрема, депутатів Київської обласної ради (загиблий юнак був жителем Боярки Київської області). 11 лютого 2016 року Київська обласна рада ухвалила рішення, яким звернулась до Верховної Ради, президента України та Кабінету міністрів з вимогою відставки міністра внутрішніх справ Авакова й голови Нацполіції Деканоідзе.

Позиція депутатів є зрозумілою, оскільки Деканоідзе забула уточнити, який саме закон дозволяє представникам влади вбивати пасажирів автомобілів лише тому, що водій скоїв адміністративне правопорушення (перевищив швидкість). Або дозволяє вбивати пасажирів з метою примусової зупинки автотранспортного засобу. Чи взагалі дозволяє відкривати вогонь з табельної зброї в населеному пункті за наявності великої кількості випадкових перехожих навкруги.

Питання застосування зброї представниками правоохоронних органів врегульовано не тільки внутрішнім законодавством України, але й прийнятими ООН «Основними принципами застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку».

Ось про що ідеться в пункті 9 цього міжнародного акта:

Посадові особи з підтримання правопорядку не застосовують вогнепальної зброї проти людей, за винятком випадків самооборони або захисту інших осіб від неминучої загрози смерті або серйозного поранення або з метою запобігання скоєння особливо серйозного злочину, що тягне за собою велику загрозу для життя, з метою арешту особи, яка представляє таку небезпеку, чинить опір їхній владі, або з метою запобігання її втечі і лише в тих випадках, коли менш рішучі заходи недостатні для досягнення цих цілей. У будь-якому випадку навмисне застосування сили зі смертельними наслідками може мати місце лише тоді, коли воно абсолютно неминуче для захисту життя.

Тому для кваліфікації дій поліцейських, які вбили 17-річного Медведєва, слід з’ясувати лише кілька питань:

— з якою метою поліцаї застосували зброю (який очікували наслідок)?

— чи загрожував покійний Медведєв життю поліцейських або інших осіб?

— чи вчиняв покійний Медведєв якісь дії з метою скоєння особливо тяжкого злочину?

— чи була судом винесена ухвала про арешт Медведєва й він пручався цьому арештові?

— чи належав покійний Медведєв до засуджених осіб і вчинив спробу втечі?

В принципі, достатньо розібратися лише з першим питанням, оскільки зрозуміло, що від беззбройного підлітка, який ніякого правопорушення не скоював, не могло бути загрози будь-кому, а його вбивство не мало характеру «абсолютно неминучого для захисту життя» — Медведєв ні на чиє життя не зазіхав.

Також є очевидним, що поліцейські взагалі не мали наміру когось вбивати чи навіть ранити. Мав місце ексцес, явне перевищення поліцейським наданих йому законом повноважень через психологічну інфантильність, істеричність, нездатність оцінювати наслідки своїх дій та професійну неспроможність. Та й звідкіля в патрульній поліції Києва взятися професіоналам, якщо поліцейських набирали з випадкових людей, здається, за критерієм вміти робити селфі з перехожими, а підготовка обмежилась кількома тижнями лекцій американських інструкторів та українських «громадських активістів»?

Але є нюанс, який, власне, і пояснює заяву Деканоідзе про те, що поліцейські діяли правильно і законно. Річ у тім, що патрульний сам не приймає рішення розпочати переслідування. Він лише доповідає в чергову частину. І тому, цілком можливо, наказ наздогнати автомобіль (замість того, щоб його заблокувати) дав або начальник київської патрульної поліції Зозуля, який сам неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та спробу незаконного переміщення через кордон трамадолу, або Деканоідзе.

Більше того, 8 лютого 2016 року директором департаменту комунікацій МВС України була поширена офіційна позиція міністра Авакова та голови Нацполіції Деканоідзе з приводу дій патрульних, які вбили ні в чому не винуватого підлітка: «Звісно, прокуратура розслідуватиме факт загибелі хлопця після нічної гонитви у Києві та дасть оцінку діям патрульних. Але голова НП і міністр точно будуть їх захищати, адже зброю було застосовано правомірно».

Про те, як Аваков і Деканоідзе захищають своїх підлеглих від кримінального переслідування, свідчить той факт, що до сьогоднішнього дня на лаву підсудних потрапили лише лічені одиниці співробітників поліції чи колишньої міліції, які в лютому 2014 року розстрілювали учасників акцій протесту в центрі Києва. Значна кількість колишніх беркутівців продовжує нести службу, а якщо слідчі Генеральної прокуратури України починають проявляти цікавість до котрогось із них, йому керівництвом надається можливість або втекти, або переховуватись у зоні АТО — таких випадків було чимало.

Тож після заяви Авакова та Деканоідзе про те, що вони захищатимуть поліцейських, які вбили ні в чому не винуватого юнака, генеральний прокурор Шокін зобов’язаний вжити заходів прокурорського реагування для негайного відсторонення міністра внутрішніх справ та голови Національної поліції від виконання обов’язків на період досудового слідства.

Читайте також: Історія про мажора, поліцію та резонансну ДТП у Києві



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ