• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Як змінилися ціни на товари після перегляду зовнішньоекономічних орієнтирів

19.02.2016 08:43 Коментарі

Не було б щастя, та нещастя допомогло: російське ембарго на українські товари та дзеркальні дії нашої влади щодо товарів з РФ у багатьох випадках надали позитивний ефект для економіки та пересічних людей

2016-й став роком кардинальних змін у зовнішньоторговельних векторах України. По-перше, з 1 січня почала діяти поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівля (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом. Нагадаємо, що ЄС дав важливий «аванс» нашій країні — ввів односторонні преференції для українських товарів, які експортувалися в Європу. Проте для товарів європейського походження таких умов створено не було, і от саме після Нового року ЄС також користується багатьма преференціями від нашої країни.

По-друге, у відповідь на ЗВТ з ЄС, із 1 січня 2016 року Росія для захисту свого ринку ввела для України мита та продуктове ембарго. Крім того, РФ призупинила для нашої країни дію договору СНД про зону вільної торгівлі. Слід зазначити, що «полювання» на українські продукти, що експортувалися до Росії, було розпочато ще далеко до Революції гідності — згадаємо ті ж самі «сирні», «шоколадні» війни тощо у 2011–2013 роках.

У відповідь на російське ембарго Україна розпорядженням Кабміну від 10 січня також заборонила ввезення багатьох товарів із РФ. Нашою стороною було складено доволі широкий перелік таких товарів від північно-східного не дуже доброго до нас сусіда. До нього увійшли м’ясо, чай, кава, кондитерські вироби, спиртні напої тощо.

Яким чином усі нововведення, про які йшлося вище, вплинули на ціни на товари всередині України? Чи зазнали вони певного зростання чи падіння? На що чекати в цьому плані пересічним українцям?

Європейських продуктів катма

Перше, з чого хочеться розпочати: яким чином європейські товари, що з 1 січня 2016 року вже не обкладаються частково або повністю митом 5–15%, стали дешевшими? Пригадаймо ще дореволюційний 2013 рік, коли в українців була на це велика надія. І справді, як зазначає експерт ринку Марія Колесник, тієї навали дешевих продуктів харчування з країн ЄС, про яку ми говорили кілька років тому, не сталося. «Виною всьому — завеликий курс євро до гривні. Невигідно імпортувати в нашу країну сири, кисломолочні продукти — звісно, що вони й раніше ввозилися, проте в невеликих обсягах. А масово імпортувати цю продукцію, яка в тій же самій Європі коштує недешево, просто немає ніякого сенсу. Бідне населення нашої країни не купуватиме її», — зазначає вона.

Не з’явилося на наших полицях масово і європейське м’ясо— невигідно імпортувати навіть дуже дешеві його сорти. Приміром, якщо в Європі кілограм такої продукції коштує у перерахунку (без логістичних витрат) 120–130 гривень, то всередині України ми можемо купити хороше м’ясо за 85–100 гривень. Як видно, різниця є відчутною.

Про жодне зниження цін на рибну продукцію й чути не хочуть наші компанії-імпортери, які завозять її з Норвегії та інших європейських країн. Проте подальше збідніння населення зробило свій «вклад» — так, якщо у 2014 році наша країна імпортувала до 23,3 тис.тонн риби та морепродуктів, то в 2015 — лише 9 тис.тонн. Як зазначає М. Колесник, за підрахунками фахівців, Україні буде набагато дешевше навіть завозити непогані сорти риби з В’єтнаму, який розташований «на краю світу». Проте цю справу ще ніхто з імпортерів не розпочав.

Трохи подешевшали, та все з’їла девальвація

Великі сподівання у пересічних українців були також на значне здешевлення ліків, ціни на які в Україні й справді стали просто зашкалювати. А основну частину цієї продукції наша держава завжди імпортувала саме з країн Європи.

Зі слів керівника відділу роботи з ключовими клієнтами компанії «Біоноріка» Ольги Цапренко, ліки подешевшали, проте ненабагато. «Так, на ліки з Європи було скасовано п’ятивідсоткове імпортне мито. Проте відбулося й деяке зростання курсу євро до гривні, яке практично все й нівелювало. До того ж, якщо всередині 2016 року буде введено 20%-й ПДВ (який було скасовано у 2015 році), то ціни на імпортні ліки зростуть іще більше», — так невтішно малює картину експерт.

Що стосується побутової техніки, то вона, зі слів одного з менеджерів представництва компанії Bosch в Україні, справді стала дешевшою. Так, за даними фахівця, сегмент великої техніки (холодильники, пральні машини тощо) упав у ціні на 3–5%, а дрібна техніка — до 7%. Проте варто сказати, що певне (до 1–2 гривень) подорожчання євро щодо до української гривні також знівелювало всі «позитивні доробки» зменшення цін на вказані товари.

Зі слів генерального директора Всеукраїнської асоціації автодилерів та імпортерів Олега Назаренка, ЗВТ України з Європою жодним чином не вплинула на авторинок. «Установлено, що період поступового переходу з мита (10% на всі європейські марки автівок) на безмитні ціни на європейські автівки триватиме довго — до 20 років. У перший рік (2016) ніякого зменшення мита не буде, потім піде поступове зниження цього показника», — зазначає він.

Стосовно взуття та одягу від європейських компаній, то тут можна порадувати українських товстосумів. Так, справді, модні брендові колекції зазнали деякого зниження цін, проте для багатіїв практично ніколи не стоїть питання пошуку дешевшого брендового одягу (звісно, на відміну від людей із середнім достатком).

Правда, можна порадувати любителів європейського секонд-хенду. Проте така радість відбудеться не відразу. З часом, згідно з нормами Угоди про Асоціацію з ЄС, буде змінено всі бар’єри із завезення секонд-хенду в Україну, що повинно вплинути на зниження цін на хороший «вторинний» товар.

Це не критично

Що стосується впливу заборони ввезення цілої низки російських товарів в Україну, то, на думку директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, за два роки дії відомої акції «Не купуй російське» (з 2014 року) з українського ринку пішло 40% товарів, ще 30% — за рахунок зменшення купівельної спроможності. Таким чином, якщо на 1 січня 2014 року імпорт продуктів харчування з РФ в Україну становив 1,2 млрд дол., то на початку 2016 року цей показник не перевищував 400 млн дол. Фахівці вважають, що станом на кінець поточного року обсяги ввезення продовольчих товарів із Росії в Україну у грошовому вимірі становитиме 20–30 млн дол. Тобто ця цифра невпинно наближатиметься до нуля.

Звісно, що критичної загрози відмови України від російських продуктів харчування це не викличе. Кондитерські товари, макарони твердих сортів, сири тощо російського походження і без того становили дуже малу частку в обсягах українського імпорту. Можуть виникнути питання щодо імпорту червоної та чорної ікри та червоної риби з РФ, бо воно ще не до кінця наразі вирішене. Проте ці товари вже багато років поспіль завозять в Україну за «чорними» та «сірими» схемами.

Ще нещодавно російські ЗМІ просто-таки лякали українців тим, що більшість чаю та кави в нашу країну завозилося саме з РФ й відмова від цих товарів може спровокувати великі проблеми з ними всередині України. Проте експерти на переймаються: це буде навіть економічно вигідно Україні з усіх боків. Розфасування чаю та кави на місці надасть сотні, якщо не тисячі робочих місць людям у нашій державі.

Те ж саме можна сказати і про товари побутової хімії. Так, відомо, що російські пральні порошки багато років поспіль були затребуваними і частка імпорту товарів з РФ в Україну була високою. Відтепер порошки масово розфасовують у нашій країні. Більше того, останніми місяцями з’явилося чимало українських виробників цього необхідного товару, ціни на який є значно нижчими, ніж на європейські бренди, а якість, зі слів продавців у супермаркетах та спеціалізованих магазинах побутової хімії, нічим не гірша від аналогів із країн ЄС.

Як саме та на які товари повинні зменшитися ціни в Україні?

Що стосується продуктів харчування, овочів та фруктів, то яскраво нам про це скаже літньо-осінній сезон 2016 року. Так, приміром, експерти асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вважають, що таки буде тимчасове зниження цін на овочі, фрукти, м’ясо та молочну продукцію через відмову РФ ввозити наші товари.

Адже саме Росія та деякі інші країни СНД були основними імпортерами вищеназваних товарних позицій. Тож логічно очікувати, що в сезоні-2016 на ринку буде деякий надлишок продуктів й ціни на них в Україні падатимуть. Проте таке відбуватиметься не безкінечно. Адже компанії знаходять нові ринки зовнішнього збуту своїх товарів, і коли ці питання буде вирішено, обсяги експорту зростуть і внутрішні ціни стабілізуються або будуть змінюватися згідно зі змінами інших чинників (подорожчання палива, енергії тощо).

Таким чином, хоч як це здається дивним, проте, як кажуть у народі, не було б щастя, та нещастя допомогло: російське ембарго на українські товари та дзеркальні дії нашої влади щодо товарів з РФ у багатьох випадках надали позитивний ефект для економіки та пересічних людей. Так, дещо знизилися та знижуватимуться надалі деякі товарні позиції продуктів харчування всередині України. А відмова від російських продуктів (більша частина з яких представляла розфасовані товари з країн Азії та Африки — чай та кава) спонукала до швидкого переоснащення виробництва та розфасування аналогів в Україні. Безумовно, для ринку праці це лише позитив, та й ціни на товари також зазнали та ще зазнають зниження.

А от початок дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, на жаль, практично не вплинув на масштабний імпорт європейських товарів в нашу державу та суттєве зниження цін на них. Виною тому стала девальвація української валюти. Експерти зазначають, що наші покупці й справді відчули б зниження цін на внутрішньому ринку та навалу дешевих європейських товарів, якби курс гривні до євро залишався на позначці 10, як це було до кінця 2013 року, а не як сьогодні, коли він наближається до 30.

Читайте також: Чи наздожене Україна Польщу та Румунію



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ