неділя, 30 квітня 2017

Racurs.ua

Банкіри викликають своїх клієнтів на килим — розповісти про транзакції у ДНР та ЛНР?

Якщо фінансова установа виявиться дуже настирливою, а ви не хочете розголошувати те, чого від вас вимагають, то ви вправі подавати на банк до суду. І таку справу цілком можна виграти

Клієнти різних банків останнім часом дедалі частіше почали отримувати смс-повідомлення та дзвінки з проханнями взяти свій паспорт та ідентифікаційний код і прийти до найближчого відділення фінустанови. До яких клієнтів надходять такі дзвінки? Слід сказати, що не лише до тих, хто має кредити, але й тих, хто обслуговує у банках свої зарплатні та депозитні програми. На зворотному кінці слухавки працівники фінустанов говорять, що вони так діють на підставі постанови №417 Нацбанку України у рамках проведення фінансового моніторингу даних. Коли клієнт приходить у відділення, йому дають заповнити спеціальну анкету. Банкіри натякають, що особливо вони перевірятимуть так званих публічних осіб. Тобто, якщо жила собі звичайна людина, мала у банку рахунок чи депозит, і ось в один прекрасний день стала публічною й не повідомила про це свою фінустанову, то вона зробила неправильно. До того ж, якщо така особа не повідомить про зміну свого статусу, то її рахунки можуть заблокувати.

Що ж це за такі публічні особи? Як заявив аналітик «ПростоБанк Консалтинг» Іван Нікітченко, під публічними особами банки розуміють політиків. «Приміром, після нещодавно проведених місцевих виборів таких з’явилося чимало. Коли людина стає депутатом якоїсь районної чи міської ради, то вона, звісно, має вже інший статус та інші рахунки. За свої накопичені гроші така особа повинна звітувати перед відповідними органами та суспільством. Тому я нічого поганого в цьому не вбачаю», — каже він.

Як припускає пан Нікітченко, такі дії Нацбанку можуть бути пов’язаними з оптимізацією роботи фінустанов за умови переходу на європейські стандарти обліку, яка наразі відбувається в українських банках. Щодо того, чи не пов’язані подібні дії головного фінансового регулятора країни з нещодавно підписаним законом «Про банки і банківську діяльність в Україні», яким дозволяється розкривати банківську таємницю за запитом Міністерства фінансів для перевірки інформації, що надають громадяни при оформленні соціальних виплат, то експерт також припускає, що це може бути звичайним відголоском вказаного документа вже у конкретній постанові НБУ. «Ракурс» ретельно розписував усі подробиці цього документа та його наслідки для пересічного українця.

Проте засновник юридичної компанії Grishakov Law Company Олександр Гришаков не вважає, що ці документи та події, які розв’язалися навколо них, є взаємопов’язаними. «У мене є інша інформація: держава поклала на Нацбанк України обов’язок розібратися з фінансовими потоками та фізичними і юридичними особами, які проводять транзакції з України на непідконтрольну територію так званих ДНР та ЛНР. Все це однозначно фіксується. Начебто, з однієї сторони це позитив. Проте банки цим займатися за законодавством не мають права, і клієнт може взагалі не реагувати на такі прохання, що надходять до нього в смс-повідомленнях та телефонних дзвінках», — наголошує він.

До того ж юрист додає, що у будь-яких підписаних контрактах між клієнтами та керівництвом банків немає таких пунктів про розголошення інформації щодо пересування грошових потоків — куди та на які цілі.

Пан Гришаков також зазначає, що в тому разі, якщо фінансова установа виявиться дуже настирною, а ви не хочете розголошувати те, чого від вас вимагають, то ви вправі подавати на банк до суду. І таку справу цілком можна виграти.

Читайте також: «Чорних» нотаріусів відсторонили від схем реалізації заставного майна громадян

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ