• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Валютна іпотека: лобістський законопроект і скасування мораторію на відчуження житла

29.02.2016 21:25 Коментарі

У Верховній Раді зареєстровано лише один законопроект про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, який фактично пролобіювала фінансова спільнота. Експерти вважають, що інших документів не буде — в парламенті забагато банкірів

Питання, пов’язане із вирішенням проблеми реструктуризації іпотечних валютних кредитів, наразі повисло у повітрі, й ця невизначена ситуація триває з літа 2015 року. Нагадаємо, що скандальний законопроект №1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів, який нібито повністю підтримує позичальників, було ухвалено Верховною Радою ще на початку липня 2015 року. Проте згодом окремі депутати почали відкликати свої голоси за цей закон, а у грудні Петро Порошенко ветував документ. У січні вже 2016 року народні обранці не захотіли подолати президентське вето.

Законопроект №1558-1 дійсно дуже «сильно» захищав кредитоотримувачів: декларувалося перерахування валютних позик у гривні за курсом на день підписання договору (тобто фактично за курсом 5,05 грн/дол.), часткове вигідне списання боргів тощо. Проте банкіри стали чинити шалений тиск на владні структури, попереджаючи, що якщо закон набере чинності, це викличе колапс всієї фінансової системи України.

Насильницьке виселення все ж таки є

Таким чином, вказаний закон було успішно «поховано». А питання так і не вирішено. Єдине, що захищає наразі валютних іпотечних позичальників — мораторій на відчуження нерухомого майна, яке є заставним у банках. Проте, за словами одного із лідерів «Фінансового майдану» Юлії Сало, колекторські компанії, яким деякі банки розпродають борги за іпотечними кредитами, часто-густо не гребують насильницьким виселенням боржників з їх заставних осель.

Це підтверджує і голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников. «Нещодавно був взагалі неприпустимий випадок. Уночі до мене подзвонив один з боржників і сказав, що група молодиків намагається виселити його родину прямо на вулицю і пускає у хід кулаки. Звісно, що ми, як могли, юридично допомогли цим людям. Адже мораторій на відчуження заставного іпотечного майна — закон для всіх, і його треба виконувати», — наголошує експерт.

Проте не все так однозначно вимальовується і з валютними боржниками. Не секрет, що у 2002–2008 роках далеко не бідні люди брали іпотечні позики на купівлю 5–6 квартир чи будинків, щоби потім в періоди особливого зростання цін на нерухомість продавати їх та отримувати надприбутки. Слід зауважити, що, за словами деяких банкірів, наразі чимало лідерів громадських об’єднань іпотечних боржників мають декілька об’єктів заставної нерухомості. І вони ж виступають за ухвалення закону, за яким би з боргами розраховувалися за курсом 5,05 грн/дол.

Втім, старший партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець вважає, що банкірам не повинно бути ніякого діла до того, скільки іпотечних кредитів взяли у банках громадяни України. «Вони мають на це право. Особливо ті, хто справно розраховувався за ними за великими відсотковими ставками 12–16% у доларах. До того ж, справно сплачував всі пені й штрафи. Чому банки не проявляють такої чесності по відношенню до того, коли вони затримують видачу депозитів і не сплачують ані штрафів, ані пені своїм вкладникам? Це питання залишається риторичним», — говорить він.

І дійсно, приміром, людина взяла два іпотечні валютні кредити на суму 60 тис. дол., а за п’ять-шість років погашення тіла кредита, відсотків, пені та штрафів сума сплат виявилася в 2–3 рази більшою, ніж сам кредит — 140–160 тис. дол. Проте такі великі прибутки за умови відносного спокою довоєнного періоду для банків були просто надзаробітком на порожньому місці і, звісно, звичайною спекуляцією або жадібністю ненаситного рантьє.

Тепер, коли курс гривні до долара просто зашкалює і люди не можуть сплачувати свої борги, банки ніяким чином не хочуть втрачати цю притаманну їм спекулятивну роль.

З іншого боку, логічно, що якщо потенційний кредитоотримувач зважив усі можливості й усвідомив, що він не зможе розрахуватися за великими валютними позиками найближчими роками, то й брати такі борги на себе не слід. Приміром, таке сталося і з автором статті, коли він на піку цін на житло (у 2007 році) надумав взяти іпотечний кредит на суму 50 тис. дол., проте відмовився від цієї ідеї просто в момент підписання договору. І це, як виявилося, було правильне рішення.

На що сподівалися небагаті люди, які брали, приміром, два валютних кредити на суму 100 тис. дол., маючи зарплату 300–400 дол. на місяць, чесно кажучи, незрозуміло. Хоча окремою темою повинна бути і відповідальність банків та їхніх менеджерів, які, заздалегідь знаючи про велику проблемність з поверненням валютної іпотеки, в буквальному сенсі направо-наліво роздавали кредити. Більше того, саме фінустанови, на думку багатьох юристів, схиляли людей до того, щоб вони брали позики не у гривні, а у доларах, євро чи взагалі екзотичній для України валюті (яку, до речі, більшість українців взагалі ніколи не бачила у вічі) — швейцарському франку!

Безумовно, фінансові установи також повинні нести свою чималу частку відповідальності за всі ці питання.

Новий документ із плюсами і мінусами

Що ж ми маємо на сьогодні в цьому болючому питанні? У Верховній Раді зареєстровано лише один законопроект №4004 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)», який було розроблено банками-членами Незалежної асоціації банків України (НАБУ) і фактично підтримано керівництвом Нацбанку та Міністерством фінансів України. Тобто цей документ можна вважати лобістським від фінансової спільноти. Чи є інші документи у парламенті? Як зазначає Р. Кравець, таких немає і навряд чи будуть, а ухвалено буде саме законопроект №4004, бо в парламенті чимало банкірів. Які ж його основні моменти і як до нього ставляться самі валютні кредитоотримувачі та юристи?

Згідно із законопроектом, реструктуризації підлягають кредити:

— що отримувались позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності;

— залишок заборгованості за якими не перевищує 2,5 млн грн станом на 1 січня 2015 року (близько 150 тис. дол.);

— за якими станом на 1 січня 2014 року відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або вона погашена до моменту реструктуризації.

Законопроектом передбачається заміна валюти зобов’язань по курсу НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:

— позичальникам, які мають єдине житло, — не менше 25%;

— позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири 60 кв. м, будинки 120 кв. м), — не менше 50%.

Також в цьому документі пропонується списання боргів учасникам та інвалідам АТО та їхнім сім’ям від 75% до 100%.

Начальник відділу з питань удосконалення правового забезпечення ринку банківських послуг Українського кредитно-банківського союзу Інна Пушкар зазначає, що цей законопроект спрямовано на захист соціально вразливих категорій населення, які через стрімке здорожчання іноземної валюти з початку 2014 року стали неспроможними обслуговувати свої зобов’язання за валютними кредитами і можуть втратити єдине житло. За її словами, на підтримку зможуть розраховувати: родини, які мають єдине житло, що перебуває в іпотеці; інваліди I групи, ветерани війни, багатодітні сім’ї й ті, що виховують дитину-інваліда; учасники АТО або діти та спадкоємці героїв, які загинули, захищаючи Україну.

«Для цих категорій пропонується списання від 25% до 100% кредиту на єдине житло, загальна сума заборгованості за яким на 1 січня 2015 року не перевищувала 2,5 млн грн. Залишок кредиту переводитимуть у гривневий еквівалент за курсом Нацбанку на день проведення реструктуризації. Відсоткова ставка на три роки фіксуватиметься на рівні, за якого брали позику», — пояснила експерт.

На перший погляд, законопроект виглядає досить цікавим, практично всю відповідальність банки беруть на себе, проте є чималі «але».

Приміром, регламентовано, що пільгами користуватимуться лише ті учасники АТО, хто воював не менш ніж півроку. М. Стрельников справедливо зазначає: невже такими пільгами не зможуть користуватися військовослужбовці, які воювали не півроку, а, скажімо, три місяці, й стали інвалідом II групи? Правник зазначає, що ухвалення такого законопроекту потрібно лише для того, щоб скасувати вищезгаданий мораторій. «І тоді у всіх чиновників та банкірів відкриються шляхи для того, щоб масово відбирати житло в людей, які просто будуть не в змозі надалі сплачувати за іпотекою», — додає він.

Р. Кравець вбачає в цьому документі іншу прогалину. Так, за його словами, взагалі не виписано такого важливого моменту, як сплата податку на списану заборгованість, а це чимало — 18% від суми списання. Банкіри поки що не коментують це питання.

Таке саме можна сказати і про дії, пов’язані із реєстрацією, внесенням змін до Держреєстру речових прав на нерухоме майно. В законопроекті не вказано, як це відбуватиметься і якими будуть розміри та порядок здійснення сплати.

Ну і, нарешті, останнє. В документі є норма, згідно якої ставка за кредитом буде змінюватися через три роки після початку реструктуризації. Через цей термін показник буде на 3% більшим. Тобто позичальники розраховуватимуться вже за набагато більшими відсотками за свої борги.

Чи внесуть зміни законодавці ще до винесення цього законопроекту на голосування, невідомо. Чи може громадськість вплинути на те, щоби це відбулося? Керівники об’єднань позичальників не впевнені в цьому і продовжують наполягати, що такий закон потрібен банкірам та владі загалом, аби ліквідувати вищезгаданий мораторій. А потому й іпотечне житло відбирати буде легко і швидко.

Читайте також: Ціни на нерухомість: примус до зниження



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ