неділя, 30 квітня 2017

Racurs.ua

Незаконні соцвиплати: боротьба влади з шахраями чи з найбіднішими громадянами

В 2015 році було виявлено, що відносно 51 тис. осіб, які мешкали в зоні АТО та так званих ДНР і ЛНР, немає достовірної інформації щодо їхньої смерті. Виникли підозри, що це все ж таки мертві душі

Коли державі немає де взяти гроші на різного роду соціальні виплати (субсидії за житлово-комунальними послугами, пенсії, стипендії, допомогу переселенцям з Донбасу тощо), то влада починає запроваджувати систему перевірок всіх цих грошових забезпечень на предмет їх законності. Саме це наразі відбувається під пильним оком Міністерства фінансів, СБУ, МВС, Мінсоцполітики та інших відомств.

Перевірки, які дають плоди

Днями міністр фінансів Наталія Яресько презентувала загалу проект щодо верифікації (тобто перевірки) соціальних виплат в Україні. За її словами, в результаті цих дій уряд планує зекономити у 2016 році 5 млрд грн. Однак високопосадовець спеціально уточнила, що перевірками її відомство займатися не буде — це є прерогативою Мінсоцполітики.

Проте, по-перше, для пересічних людей взагалі неважливо, хто цим займається — аби було все зроблено чесно. А по-друге, пані Яресько, звісно, злукавила — саме її відомство й буде скеровувати до різних органів, приміром, СБУ чи МВС, інформацію про підозрілі «зайві» або нечесні виплати, які, на думку Мінфіну, треба негайно припинити.

Втім, головне фінансове відомство наполягає на тому, що про скасування соціальних виплат не йдеться, а лише про справедливість та покарання тих, хто отримує їх незаконно.

Слід зауважити, що, дійсно, у багатьох розвинених країнах такі перевірки дають свої плоди — до 3–5% всіх платежів виявляються незаконними. Або вони надсилаються мертвим душам, або їх отримують люди, які не мають на це права. За словами заступника міністра фінансів Романа Качура, у менш розвинених країнах, таких, як і Україна, ця частка є дуже високою — 20–25%. Для прикладу можна привести Грузію, де ще в 2000 році незаконно отримували різного роду субсидії, пенсії та інші соцвиплати до 25% населення. Справді, сьогодні, особливо враховуючи достатні успіхи Грузії на шляху до європейської спільноти, збагнути таке складно.

Як же відбуватиметься цей процес верифікації? По суті, він уже почався так званим пілотним проектом ще у липні 2015 року. І, на думку керманичів Мінфіну, дав свої плоди — економія бюджетних коштів досягла 1 млрд грн. Це, погодьтеся, для пілотного проекту чимало.

«Незаконні» безпритульні та давно померлі

Які ж є яскраві приклади цього незаконного отримання соціальних виплат? Перш за все, найбільші їхні обсяги припадають на території, що прилягають до лінії зіткнення в АТО та наближені до них. «Для нас було несподіванкою, але ми виявили, приміром, що до будинку безпритульних, розташованого в Костянтинівці Донецької області, перераховувалися бюджетні соцвиплати на 10,5 тис. осіб. Звісно, ми більш ретельно перевіримо всі обставини, проте навіть неозброєним оком було видно, що це занадто багато», — зазначає Р. Качур.

Інший випадок — виявлено 453 особи, які отримували соціальні виплати за паспортами, втраченими ще 5–10 років тому.

Проте є й більш вагомі приклади. Так, приміром, за інформацією Мінфіну, в 2015 році було виявлено, що відносно 51 тис. осіб, які мешкали в зоні АТО та так званих ДНР і ЛНР, немає достовірної інформації щодо їхньої смерті. Виникли підозри, що це все ж таки мертві душі. Перерахування таким особам були припинені.

У цьому випадку Мінфін заявляє про економію понад 2,7 млрд грн бюджетних коштів. Що ще виявили фахівці відомства, можливо, за допомогою інших державних органів влади? Так, приміром, 2868 осіб перевищували граничний рівень обсягів депозитів, які вони мали в банках країни. Що це за рівень і як таке було виявлено?

«Ракурс» вже розповідав про те, що президент Петро Порошенко нещодавно підписав закон, яким внесено зміни в тому числі і до закону «Про банки і банківську діяльність в Україні». Цим документом дозволяється розкривати банківську таємницю за запитом Міністерства фінансів для перевірки інформації, що надають громадяни при оформленні соціальних виплат. Так от можна вважати, що всі ці накреслення в дії.

Як пояснюють у міністерстві, якщо депозит перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму (для працездатної особи він в 2016 році становить 1378 грн, для непрацездатної — 1074 грн), то така особа або родина не зможе отримати ніяку житлово-комунальну субсидію.

Чи справедливо це? Приміром, у батька багатодітного сімейства є депозит (зароблений кров’ю та потом), який складає всього-на-всього 11 розмірів прожиткового мінімуму. Тобто десь приблизно 15,2 тис. грн. Він ці гроші накопичив сину на навчання. Проте закон вже однозначно «не допустить», щоби це сімейство отримало таку необхідну йому житлово-комунальну субсидію.

«Звісно, це несправедливо, — каже речник з питань внутрішньо переміщених осіб Мінсоцполітики Валерія Вершиніна. — Проте тут нічого іншого і не поробиш. Хіба що треба розбивати депозит і більш малими порціями класти гроші в різні банки чи на різні імена».

Позбавити прав можуть багатьох

Проте немає гарантії, що й цю інформацію не буде відслідковано. Проблем з такими питаннями та з незахищеністю даних громадян буде чимало. В цьому впевнені і керівники Громадської ради при Міністерстві фінансів. Масштаби такої кампанії дійсно можуть бути великими, і наслідки не завжди позитивними.

Нещодавно обурений народний депутат Григорій Немиря заявив, що фактично уряд призупинив соціальні виплати 150 тис. громадян України. Це стосується вимушених внутрішніх переселенців. За словами народного обранця, також припинено й дії їхніх головних, по суті, документів — довідок про переселення. Вони не можуть отримувати ані пенсій, ані виплат з інвалідності. Г. Немиря також назвав іншу дуже вражаючу цифру — начебто міністр соцполітики Павло Розенко заявив, що в роботі перебуває інформація ще на 350 тис. внутрішніх переселенців. Тобто і вони є також потенційними особами, яких можуть позбавити права на отримання соціальних виплат.

Чи можливо таке, що всі ці люди є шахраями? З одного боку, можна сказати, що ні. З іншого, дійсно, перевіряти таких осіб треба, адже саме навколо грошей, скерованих переселенцям, виявлено чи не найбільшу корупцію в країні.

Проте хочеться, щоб і їх, і всіх інших громадян України, які саме виживають, а не живуть в цей скрутний час, до того ж так люблячи свою батьківщину і стільки віддаючи їй, держава не відштовхнула від і без того невеликої соцдопомоги у вигляді пенсій, субсидій та інших виплат.

Читайте також: Валютна іпотека: лобістський законопроект і скасування мораторію на відчуження житла

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ