• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Банківських клієнтів захистять законом і високими штрафами

04.04.2016 09:26 Коментарі

За нудним канцеляризмом назви законопроекту сховалися корисні для фінансового ринку новації, що істотно посилюють захист прав споживачів

В останній день березня депутати ухвалили за основу законопроект №2456-Д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення прав споживачів фінансових послуг». За нудним канцеляризмом заголовка сховалися корисні для фінансового ринку новації, що істотно посилюють захист прав споживачів. Тобто нас з вами — звичайних громадян.

Клієнт завжди правий

Законодавчо пропонується закріпити, що в суперечках між споживачем і тим, хто надає фінансову послугу, при виникненні неоднозначності тлумачень договорів права та обов'язки тлумачаться на користь споживача. А будь-які умови договорів, що обмежують його права у порівнянні з чинним законодавством, визнаватимуться нікчемними. Настільки явне виділення в законі принципу «Клієнт завжди правий» — приємна рідкість. Крім того, пропонується обмежити можливість фінансових установ змінювати істотні умови договорів без фіксації факту оповіщення клієнта — дати відправлення повідомлення і дати його отримання. Якщо відстежити дати повідомлень неможливо, то зміни умов договорів вважатимуть нікчемними. Відповідні зміни планується внести до закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Нагадаю, під час першої іпотечної кризи банки домоглися скасування вимоги обов'язкових паперових поштових повідомлень клієнтам, пославшись на витратність методу в масштабах країни, особливо для системних банків з мільйонами клієнтів. Тоді їм пішли назустріч. Зараз масово поширена практика зміни тарифів з публікацією на сайті банку. Клієнти часто дізнаються про це лише тоді, коли з них списують нову комісію, «тому що так вирішило правління, а інформація є на сайті».

Ймовірно, просунуті банки зможуть налагодити відправку повідомлень і отримання зворотньої квитанції в електронному вигляді, всередині систем «клієнт-банк», «інтернет-банкінг». Банкам з «не електронною» клієнтурою, напевно, доведеться розщедрюватися на поштові послуги.

З'являться і нові вимоги до повноти розкриття інформації. Зокрема, про вартість, ціни (тарифи), процентні ставки, будь-які комісії, збори, платежі, супутні залученню депозитів, ефективні річні процентні ставки за кредитами, перелік послуг, що надаються, про те, як саме вони надаються.

Зараз є поширеною практика, коли з текстом договору фінансова установа дає ознайомитися безпосередньо в процесі його заповнення, перед підписанням. Нова редакція закону доповнена революційною вимогою перед укладенням договору повідомити клієнта в письмовій формі (!) щодо довгого списку обов'язкової інформації. До неї відноситься, окрім формальних реквізитів (назва юридичної особи, контакти, адреса тощо), власне сам договір, інформація про наявність права споживача на відгук, згода на укладення даного договору, а також умови, як це зробити: термін, протягом якого можна відмовитися; чи тягне це сплату комісій; який порядок відмови і т. д. Якщо ж договір буде укладено, то перед цим клієнт повинен в письмовій формі отримати інформацію про наявність права розірвати або призупинити дію договору, а також про порядок внесення до нього змін. Стане необхідним також вказати клієнту його права як споживача і механізми їх захисту. У тому числі наявність гарантійного фонду, компенсаційні схеми. Доведеться явно попередити, що фінансова послуга передбачає ризик, а отже, ймовірність втрати інвестованих грошей. І що прибутковість в минулих періодах і коливання цін не можуть гарантувати прибутковість в майбутньому.

Загалом, закон стає більш скрупульозний. У ньому навіть зобов'язали надавати клієнтам контактну інформацію регуляторного органу, який наглядає за цією фінансовою установою. Саме так: щоб телефончик, куди скаржитися, був відразу під рукою споживача. З першого дня знайомства з потенційним клієнтом.

Контроль: конкретніше і суворіше

Торкнуться зміни також повноважень регулюючих органів. Зокрема, регуляторам нададуть право самостійно встановлювати додаткові обов'язкові умови до договорів і вимоги щодо обсягів інформації, якщо виникають не врегульовані законом ситуації. Іншими словами, якщо з'являється нова шахрайська схема, протистояти якій прописані законом обов'язкові пункти стандартного договору не в змозі, то регулятор має право придумати додаткові. І вимагати, щоб вони були обов'язковими для такого-то типу послуг.

Регуляторів тепер зобов'яжуть розглядати скарги споживачів і консультувати їх з питань захисту своїх прав. З огляду на постійне переведення стрілок одних державних органів на інші, в законі чітко прописали, що регулятивні наглядові органи здійснюють контроль над дотриманням законодавства України про рекламу в сфері фінансових послуг і наглядають за дотриманням прав споживачів фінансових послуг. А також зобов'язані контактувати поміж собою і обмінюватися інформацією з цих питань.

Згадали і про недобросовісну рекламу фінансових послуг. Якщо раніше не уточнювалося, що мається на увазі під таким терміном, то тепер в порушники закону записали всіх, хто не має відповідних ліцензій, дозволів, статусів фінансових установ, хоча і пропонує фінансові послуги.

Найбільш поширені зловживання в цій галузі — реклама на зразок «банк купить золоті монети, антикваріат», хоча насправді це звичайний барига привертає солідним словом «банк» якомога більше клієнтів. Або так звані «покупки в групах», принцип роботи яких схожий з кредитною спілкою — де-факто там займаються збором грошей від громадян. Не бажаючи бути підконтрольними регуляторам, такі структури з каси взаємодопомоги швидко перетворюються на фінансові піраміди.

Аби закони працювали, до Кодексу України про адміністративні правопорушення окремо додали відповідальність за ненадання інформації споживачеві фінансових послуг. Порушники заплатять штраф в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).

У законі «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» також передбачені штрафи за недотримання його норм в розмірі від 200 до 600 НМДГ. Нагадаю, що для штрафів як база розрахунку використовується не «мінімалка» в 17 грн, а 689 грн — податкова соціальна пільга в 2016 році. Тому суми покарань — реально великі, сотні тисяч гривень.

Загалом же різні правки чіпляють ще закони «Про рекламу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про страхування», «Про захист прав споживачів».

Читайте також: Електронні гроші і локшина від НБУ, який дозволив те, що і так було дозволене



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ