• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України

Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине

Racurs.ua

Чим небезпечні пральні порошки

Пральні порошки не лише дарують чистоту, але й можуть спровокувати алергічні захворювання шкіри, порушення функції обміну речовин та ураження дихальних шляхів

Коли в когось із близьких з’являється алергічний кашель, а тіло починає свербіти, ми поспішаємо до лікаря, аби разом з’ясувати причину недугу. Традиційно першими підозрюють тварин, а якщо домашніх улюбленців вже віддали в добрі руки, та алергія все одно не проходить, лікарі радять переглянути харчовий раціон. Натомість пральні засоби як джерело алергенів зазвичай підозрюють чи не в останню чергу, адже чистота — запорука здоров’я! Проте в сучасних реаліях саме синтетичні миючі засоби часто дарують не лише чистоту, а й проблеми зі здоров’ям.

Знайти алерген

Сьогодні вибір пральних засобів у магазинах великий: хтось купує їх, орієнтуючись на високу вартість, інші обирають середню цінову категорію, не вважаючи за потрібне переплачувати. Проте в нашій країні дорого не завжди означає якісно.

Дослідження безпечності синтетичних миючих засобів розпочалися ще в далекі 1960-ті роки. Їх проводили як в СРСР, так і в інших країнах світу. Проте в СРСР отримана інформація приховувалась не лише від споживачів, а й від фахівців. Натомість світові експерти почали шукати безпечну альтернативу синтетичним миючим засобам. Тож постає питання: що в них такого страшного?

«Ураження дихальних шляхів, алергічні захворювання шкіри, порушення функції нирок, печінки, обміну речовин — це лише частина з тих небезпечних хвороб, що підстерігають людину, яка постійно користується синтетичними миючими засобами, — наголошує кандидат хімічних наук Ольга Цигульова. — Результати дослідження засвідчили, що небезпека синтетичних миючих засобів ховається в їх складі. Йдеться про фосфати (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активні речовини (ПАР), які є небезпечними для нашого організму. ПАР є однією з основних діючих речовин усіх пральних порошків — саме вони видаляють забруднення з поверхні речей шляхом переведення забруднюючих речовин у стан стабілізованої емульсії або суспензії та є надзвичайно активними хімічними сполуками. Володіючи деякою хімічною спорідненістю з певними компонентами мембран клітин людини і тварин, ПАР при потраплянні в організм скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром, і при певній концентрації здатні викликати у людини порушення найважливіших біохімічних процесів, негативно впливати на функцію і саму цілісність клітин. Ще одне: ПАР мають здатність накопичуватись в організмі».

Як свідчать експерти, дія ПАР подібна до деяких отрут: вони викликають емфізему в легенях, пошкоджують клітини печінки, що у свою чергу провокує збільшення рівню холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Також вони сприяють зміненню фізико-хімічних показників крові і завдають серйозного удару по імунній системі. Водночас ПАР мають здатність створювати умови для проникнення в організм небезпечних сполук — важких металів, бактерицидних токсинів тощо.

«До мене часто звертаються батьки дітей, у яких ми констатуємо захворювання, спровоковані використанням миючих засобів, — зазначає дерматолог однієї зі столичних клінік Валентина Степаненко. — Виявити такі алергени дуже непросто. Зазвичай якщо дитина починає розчухувати тіло, то всі грішать на їжу, і лише коли дієти не допомагають, починають шукати інші алергени. Більшість людей і подумати не може, що засоби, які мають очищати речі, навпаки — шкодять організму. А вони шкодять, і дуже сильно. Тому якщо у дитини на тілі з’являються подразнення, передовсім я раджу батькам змінити свій пральний порошок на господарське мило».

ПАР бувають чотирьох видів: аніонні, катіонні, амфотерні та неіногенні. Особливо агресивними вважають аніонні ПАР (а-ПАР). Вони можуть спровокувати порушення імунітету, ураження мозку, нирок, печінки, розвиток алергії. Через настільки негативний їх вплив на людський організм в країнах Заходу запроваджені певні обмеження щодо використання а-ПАР у складі пральних порошків (не повинен перевищувати 2–7%).

«Рівень а-ПАР в порошках, які продаються на українському ринку, здебільшого становить до 15%. Через високу концентрацію після прання а-ПАР зберігається на бавовняних, вовняних, напіввовняних речах до чотирьох діб, впродовж яких найімовірніше отримати інтоксикацію організму, особливо в дитячому віці», — говорить координатор проектів із хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86» Денис Павловський.

Підступні фосфати

Фосфати — ще один з основних компонентів, які входять до складу прального порошку, призначені вони для пом’якшення води. Без них активні речовини та відбілюючі засоби не можуть ефективно взаємодіяти та якісно відіпрати білизну. Наявність фосфатних домішок у пральних порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей а-ПАР.

«Фосфатні домішки сприяють інтенсивнішому проникненню а-ПАР в людський організм через шкіру, більш активному руйнуванню клітинних мембран, створюють умови для посиленого знежирення шкірних покровів, різко знижують бар’єрну функцію шкіри, — роз’яснює О. Цигульова. — ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються у кров та розповсюджуються по всьому організму. Також фосфатні домішки збільшують накопичення а-ПАР на волокнах тканин. Ці речовини сприяють такому міцному зчепленню а-ПАР з тканиною, що навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді не допомагає їх позбутися. Причому чим складніша та розгалуженіша структура волокна тканини, тим більша кількість молекул а-ПАР може на ній залишитися».

При постійному використанні фосфатних порошків у людей часто починають розвиватись запалення шкіри — дерматити. Запускається конвеєр патологічних імунних реакцій.

Також фосфати при контакті зі шкірою потрапляють безпосередньо у кров, змінюючи відсотковий склад гемоглобіну, білка та структуру і щільність сироватки крові. Це призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м’язів, що у свою чергу викликає порушення обміну речовин, загострення хронічних захворювань та появу нових.

Враховуючи небезпеку для життя фосфатних миючих засобів, світове співтовариство встановило дуже жорсткі вимоги щодо вмісту фосфатів у стічних водах, питній воді та продуктах харчування. В західних країнах вміст фосфатів у стічних водах не повинен перевищувати 1 мг/л, у питній воді — 0,03 мг/л. Для порівняння: норматив вмісту поліфосфатів у питній воді в Україні становить 3,5 мг/л, і це унормовано державним стандартом.

Для жителів більшості європейських країн не є секретом те, що фосфатні пральні порошки завдають чималої шкоди здоров’ю. Тому там введено жорсткі обмеження щодо їх використання. Ті, хто любить подорожувати, не могли не помітити, що за кордоном в хороших готелях білизна ніколи не пахне ароматизаторами, а вартість пральних порошків в магазинах значно вища, ніж у нас. Ще одна цікава деталь — порошки аналогічних торгових марок, куплені за кордоном і у нас, мають принципові відмінності. А все тому, що там вимоги до безпечності та якості вищі.

«У світі існує три основні напрями зі зниження токсичності пральних порошків, — говорить О. Цигульова. — Один з них — заміщення фосфатів, що пом’якшують воду, цеолітами. Безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце у понад 50 розвинених країнах світу. Щоправда, такі порошки не є панацеєю, адже мають істотні гігієнічні недоліки: погане виполіскування з тканин; високий вміст силікатів, які провокують знежирення шкіри; їх миюча здатність нижче за нормативні вимоги. Також у процесі прання пошкоджується тканина тощо».

Зробити побут безпечним

Вітчизняні споживачі наражаються на небезпеку щоразу, коли вдягають випрані речі, особливо якщо господиня не пошкодувала миючого засобу. Часто в транспорті, стоячи поблизу людини, доводиться відчувати аромат прального порошку. Дехто цим навіть пишається, мовляв, не пошкодували миючого засобу. Вочевидь, ці споживачі не знають, що такою «щедрістю» наражають на небезпеку близьких.

Щоб уберегти себе та родину від небезпечних миючих засобів, експерти радять дотримуватись простих правил. Передовсім, варто звернути увагу на саме пакування. У якісного і нефальшованого порошку обов’язково мають бути вказані його основні хімічні компоненти. З цієї інформації можна дізнатись про наявність чи відсутність у пральному порошку фосфатів, ПАР, хлору, ензимів тощо. Якщо на пакуванні немає таких даних, це свідчить, що користуватись ним небезпечно.

«Для прання обирайте засоби, які мало піняться і де вміст ПАР мінімальний, — радить Д. Павловський. — Сучасні безфосфатні миючі засоби не дуже піняться, оскільки рясна піна погіршує їх споживчу користь та обтяжує очистку стічних вод. Максимально скорочуйте час замочування та прання речей, розбавляйте воду для прання, уникайте контакту незахищених частин тіла з тими ж порошками. Споліскуйте речі від миючого засобу в проточній воді, використовуючи для цього лише гарячу воду 50–60 градусів. Адже у холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються».

Водночас експерти радять прати деякі речі якомога рідше, наприклад, не частіше 1–2 разів на місяць. Якщо ж треба щось попрати вручну, то це потрібно робити лише в рукавичках.

Під час машинного прання бажано відчиняти двері у ванну, а самому виходити в іншу кімнату, щоб у легені потрапляло якомога менше шкідливих речовин. Після прання варто ретельно вимити руки у великій кількості теплої води і провести вологе прибирання, провітрити помешкання.

Особливо актуальними ці поради є для тих, у кого вдома є маленькі діти та хто має схильність до алергії.

Читайте також: Солодка вода як джерело небезпечних хвороб


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ