• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Про те, як Україні ефективно протистояти онкозахворюванням — директор Національного інституту раку

Чому в світі зростає кількість ракових захворювань, про методи профілактики, раннього виявлення та ефективного протистояння хворобі розповіла «Ракурсу» директор Національного інституту раку

Щодня 450 людей в Україні дізнаються, що у них рак, і ця статистика продовжує зростати. Понад 30% усіх випадків онкологічних захворювань діагностується на пізніх стадіях. Захворіти на рак в нашій країні ризикує кожен четвертий чоловік і кожна п'ята жінка. Ця хвороба, напевно, як ніяка інша викликає страх, обростає домислами, а за сухими цифрами статистики стоять горе і втрата близьких. За словами доктора Крістофера Вайлда, директора Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC), незважаючи на видатні успіхи в галузі онкології, сьогодні, на жаль, проблема раку не вирішена, головний пріоритет — запобігання і раннє виявлення ракових захворювань. Саме такий рецепт допоміг багатьом країнам досягти вражаючих результатів в цій нелегкій боротьбі.

Про те, чому в світі зростає кількість випадків ракових захворювань, про методи профілактики, раннього виявлення та як Україні ефективно протистояти онкологічним хворобам, «Ракурс» розмовляв з директором Національного інституту раку (НІР), доктором медичних наук, заслуженим лікарем України Оленою Колеснік.

— У своєму останньому звіті Всесвітня організація охорони здоров'я зробила невтішний прогноз щодо хвилі онкологічних захворювань: кількість нових випадків раку зросте до 2032 року приблизно на 70%, досягнувши цифри 22 млн на рік (в порівнянні з 14 млн в 2012-му). Рак посідає друге місце серед причин смертності у світі, наполегливо намагаючись залишити позаду серцево-судинні захворювання. Чому рак наступає? Українські показники з онкозахворювань перевищують закордонні?

Олена Колеснік— Слід враховувати, що онкологія — в першу чергу хвороба літніх людей. Старіння населення впливає на зростаючу тенденцію онкостатистики. Безумовно, на рівень захворювання на рак впливають погана екологія, шкідливі звички, нездорова їжа, генетичні чинники.

Захворюваність на рак зростає в усьому світі, і Україна не виняток. Цілком ймовірно, що така тенденція, враховуючи техногенний бум, триватиме. Якщо говорити про рівень захворюваності на рак в Україні, то він не вищий, ніж у країнах Європи. В Україні онкологічна патологія посідає друге місце серед причин смертності населення, трохи поступаючись пальмою першості серцево-судинним захворюванням.

А от результати лікування дещо гірші. На сьогоднішній день у нас 1 млн хворих на рак. Це пацієнти, які перебувають на обліку. Статистика свідчить: з 200 тис. захворілих близько 80 тис. помирають в перший рік після постановки діагнозу. Це означає, що захворювання виявляється на пізніх стадіях — третій і четвертій. У жінок лідирує рак молочної залози. У чоловіків — рак легенів. І чоловіки і жінки досить часто хворіють на рак товстої кишки.

— Які основні причини того, що в Україні виживаність онкохворих нижче, ніж в європейських країнах? Це пов'язано зі страусиним менталітетом українців щодо свого здоров'я і пізнім зверненням до лікарів? Напевно, це і низька онконастороженість лікарів, нестача коштів для дорогого лікування онкозахворювань?

— Це відсутність або неповна реалізація скринінгових програм, пізня діагностика і обмежений доступ до стандартів лікування. Одна з головних проблем — пізнє звернення. В Україні ситуація 50/50: половина пацієнтів звертаються на пізніх стадіях, половина — на більш ранніх. При ранніх зверненнях показник виживання дуже високий. Так, при перших стадіях раку товстої кишки п'ятирічне виживання становить 98–100%. Чим пізніше пацієнт звертається, тим менше у нього шансів на повне одужання і тим більші витрати на його лікування. Лікування раку на пізніх стадіях (третій або четвертій) дуже дороге. У цьому випадку зростає не лише фінансове навантаження на державу, пацієнта, його сім'ю, а й психологічно ситуація дуже важка — виліковування гарантувати складно.

Важливий момент — страхова медицина або створення спеціальних фондів. Має бути пакет послуг з онкології, який буде гарантовано оплачений. Наприклад, у більшості європейських країнї пацієнти безкоштовно отримують всі лікарські препарати. Безумовно, є черги на онкологічні операції (близько місяця), але за цей час хворий обстежується, якщо хочете терміново — приватна клініка. Нехай страховий пакет буде базовим, але людина знатиме, що вона може розраховувати на цю суму.

— Олено Олександрівно, ви — онкохірург з великим стажем, що ви можете сказати про професіоналізм українських лікарів-онкологів?

— Професіоналізм українських онкологів не нижчий, ніж у європейських колег. Просто можливостей у наших пацієнтів отримувати повний спектр лікування дещо менше. Звідси й результати виживаності. Якщо говорити про провідні клініки України, то ми, по суті, перебуваємо на тому ж рівні, що і країни Європи. Рівень клінік за кордоном теж різний. В Україні чудово вміють робити хірургічні операції, включаючи складні комбіновані з резекцією та пластикою судин. Це наші розробки, вітчизняна школа судинних хірургів. Не кожна клініка в Європі може похвалитися тим, що вміють у нас. За якістю виконаних хірургічних втручаннь наш інститут один з найкращих в Україні. Тому ми далеко не останні. Не так давно молоді фахівці з нашого інституту були на стажуванні в одному з госпіталів Відня. Приїхали і кажуть: ви знаєте, а у нас тут краще.

Фото: unci.org.ua

Щодо лікарської терапії, то тут ситуація, на жаль, гірша. Стандарти лікування у нас такі ж, як в європейських країнах. Питання в іншому. Отримувати повноцінно весь спектр лікарської терапії можуть далеко не всі пацієнти. Державні закупівлі не забезпечують усіх пацієнтів. Наприклад, у нашому інституті забезпечення лікарськими препаратами для проведення хіміотерапії приблизно на рівні 30–35%. Найнеобхідніше у нас є — для проведення операцій, наркозу тощо. Для хворих з четвертою стадією раку, як правило, потрібні лікарські препарати,  у тому числі й таргетної (цільової) терапії. Тижневий курс лікування може обходитися у 2 тис. дол. Особливість цих препаратів в тому, що поки триває лікування — є стабілізація, щойно припиняється прийом, хвороба прогресує. Тому, як правило, терапія тривала (до року) і виливається у величезні суми. Тому лейтмотив, який сьогодні повинен стояти перед нами — це рання діагностика, скринінг і профілактика. Це речі, які треба міняти у свідомості людей.

— В Україні немає державних скринінгових програм. У нашій країні профілактичні огляди — особиста справа кожного. Які кроки, на вашу думку, потрібно в першу чергу зробити, щоб поліпшити українську статистику  ракових захворювань?

— На жаль, ви маєте рацію. Програми скринінгу знаходяться в «зародковому» стані. Скринінг — це виявлення передракових захворювань, пролікувавши які, можна істотно знизити ймовірність розвитку онкологічної патології. Наприклад, рак кишківника в переважній більшості випадків розвивається з доброякісних поліпів. Великій Британії вдалося знизити захворюваність на рак товстої кишки, провівши велику роботу з виявлення поліпівї.

В Японії не приймають на роботу, якщо претендент на посаду не пройшов гастроскопію. Справа в тому, що цей вид раку найбільш характерний для Країни висхідного сонця. Завдяки скринінговим програмам японцям вдалося значно скоротити випадки раку шлунка.

В Ірландії, запровадивши скринінг і ранню діагностику раку шийки матки, практично позбулися цієї важкої хвороби. Справа в тому, що в запущеній стадії цей вид раку призводить до сильних страждань пацієнток, на пізніх стадіях лікування малоперспективне. Рак шийки матки викликає вірус папіломи людини (ВПЛ). Наразі розроблені вакцини, що захищають від цього вірусу. Ефективність вакцини вище, якщо вакцинація проводиться до впливу вірусу, тобто до першого сексуального контакту. ВООЗ рекомендує проводити вакцинацію дівчаток у віці 9–13 років, адже це є найефективнішим з точки зору витрат заходом суспільної охорони здоров'я проти раку шийки матки. Тому в Україні потрібно проводити освітню роботу. І з мамами, щоб вони розуміли необхідність такого захисту для своїх дочок, і, звичайно ж, з педіатрами.

Насправді, це не такі вже витратні речі, які може зробити держава. Припустимо, для скринінгу молочної залози потрібне обладнання — мамограф. Спочатку треба провести аудит наявної апаратури. Закупити відсутню. Це недешево, але такі вкладення окупляться через п'ять-сім років. Якщо порівнювати ці фінансові витрати з сумами, які потрібні на таргетну терапію при запущених стадіях, ми, безумовно, будемо у виграші.

Для надання максимально повного спектру послуг онкологічної допомоги потрібно як партнерів державної медицини залучати приватні онкоцентри. Є позитивний досвід проведення такої програми як соціального проекту в Києві. У2015 році в рамках проекту «Крок до життя» було проведено обстеження киян на предмет передракових захворювань і раннього виявлення раку.У проекті брали участь всі спеціалізовані установи міста, в тому числі й Асоціація приватної медицини (Кібер Клініка Спіженка, лабораторія СSD і ін.).Виявили близько 5% передракової та пухлинної патології.

А взагалі кожна людина має піклуватися про своє здоров'я насамперед сама, з дитинства. І цьому повинні починати вчити в школі. Як правильно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, займатися спортом...

— Ви стали директором НІР минулого року. Вам дісталася проблемна спадщина — одне велике будівництво. Не так давно ви відвідали Швейцарію, де розглядалося питання можливих інвестицій. Наскільки реальними є інвестиції сьогодні? Чи дозволять вони запустити лінійний прискорювач, який стоїть без діла з 2011 року, добудувати радіологічний корпус?

— Так, реконструкція нашого інституту почалася п'ять років тому і на жаль перетворилася в класичний «недобуд»: зруйнований хірургічний корпус, відсутність моргу, фундамент корпусу хіміотерапії. Ми не могли з цим змиритися, і наша команда, приклавши чимало сил, відправила цей проект на конкурс інвестицій Світового банку. На сьогоднішній день ми отримали фінансування проекту, так що «крига скресла». Планується і реконструкція старого радіологічного корпусу, в якому потрібно встановити ще один лінійний прискорювач (той самий, невстановлений). Так що інвестиції сьогодні реальні.

У Швейцарії ми (МОЗ, НДР, Мін.Економіки) представляли проект продовження будівництва радіологічного корпусу як проект державно-приватного партнерства, і він буде розбудовуватися і оснащуватися обладнанням саме по цій лінії.

А взагалі ми є пілотом в багатьох областях. Наприклад, першими в МОЗ почали брати участь у відкритих електронних торгах «Prozorrо». Результати хороші. Почали з продуктів харчування, вдалося заощадити 40% коштів і купити на них більше продукції.

Ми не сидимо склавши руки, намагаємося полегшити державне фінансування і максимально залучити гранти. Наприклад, подали наші наукові проекти за програмою «Горизонт 2020» («Горизонт 2020» — рамкова програма ЄС щодо досліджень та інновацій із загальним фондом близько 80 млрд євро. Мета програми — розвиток економіки, побудованої на зв'язку між науковими дослідженнями та інноваціями, а також «перенесення наукових ідей з лабораторій до ринку». Україна в 2015 році стала асоційованим членом цієї програми. — Ред.)

— 26–28 травня в Києві відбудеться ХІІІ З'їзд онкологів і радіологів України, координатором якого виступає Національний інститут раку. Планується створення Національної Асоціації онкологів України. Які основні функції будуть покладені на об'єднання профільних фахівців?

— Ми з колегами ініціювали створення асоціації онкологів. Статут вже практично готовий, і ми виносимо його на широке обговорення онкологічної громадськості. Була абсурдна ситуація. Є багато різних асоціацій, наприклад, гінекологів, хірургів, сімейних лікарів, але немає асоціації онкологів. Вона просто необхідна, якщо ми хочемо мати загальну концепцію розвитку онкології, вийти на міжнародний рівень, представляти українських професіоналів. В Україні, як і в інших країнах, має бути створено єдиний медичний простір. Необхідно повністю виключити розрізнені дії лікарів і клінік.

На «Асоціацію онкологів України» буде покладено багато функцій. Це функція розробки і контролю за виконанням стандартів лікування, навчанням фахівців, і багато інших. Необхідне залучення юристів, для того, щоб ми могли відстоювати свої права, брати участь у ліцензуванні, атестації співробітників. Ми ні в якому разі не забираємо ці функції у МОЗ, але асоціація обов'язково повинна давати характеристику того чи іншого фахівця. Основна функція асоціації онкологів — об'єднання і євроінтеграція.

На з'їзді буде представлена ​​загальна концепція розвитку онкології з акцентами на ранній діагностиці і скринінгу. До речі, вперше на з'їзді ціла секція буде присвячена проблемам скринінгу. Запрошені сімейні лікарі. Проблемні питання будуть включати: профілактика раку, як не пропустити рак візуальних локалізацій, рання діагностика, який потрібен скринінг. У медиків первинної лікувальної мережі повинні бути знання, щоб працювати в цьому напрямку. Адже саме на сімейних лікарів покладається велика відповідальність, вони можуть звернути увагу на проблемного пацієнта, пояснити, як змінити харчування, спосіб життя, щоб зменшити ризик розвитку раку. З огляду на те, що смертність від онкології висока, потрібно більше уваги приділяти цьому предмету ще зі студентської лави. Освіта сімейних лікарів має бути націлена на ранню діагностику.

— Які наукові розробки Національного інституту раку, що зможуть поповнити арсенал зброї в боротьбі з онкозахворюваннями, заслуговують на особливу увагу?

— Наш інститут як головна наукова установа країни онкологічного профілю є основоположником розробок національних стандартів лікування онкохворих. Як я вже згадувала, в інституті розробляється багато нових методик хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами різних локалізацій. Це органозберігаючі операції в урології, проктології, ортопедії і т.д. Комбіновані і реконструктивно-відновлювальні операції. Дуже багато лікарів з регіонів приїжджають до нас на курси інформатики, стажування і потім впроваджують новинки у себе в регіонах.

Одна з розробок, які заслуговують на увагу, — апарат «Магнітерм». Розробки в сфері нанотехнологій і лікарської терапії, подолання резистентності пухлини. На дрібні частки металу — наночастинки — «садять» ліки, і за допомогою апарату «Магнітерм» створюється магнітне поле в області пухлини. Наночастинки з кровотоком доставляють препарат в область пухлини і утримуються там магнітним полем апарату. Розробок багато.

— Чула також про протипухлинну вакцину, розроблену в стінах вашого інституту.

— Це дендритно-клітинна вакцина, яку ми використовуємо вже багато років. Такі вакцини індивідуальні, вони виробляються з пухлини пацієнта. Процес створення вакцини складний: говорячи простою мовою, імунні клітини пацієнта навчаються боротися проти своєї ж пухлини. Вакцина дає хороші результати при раку легенів, меланомі. Розробки продовжуються.

— Яку основну думку вам би хотілося донести українцям щодо онкологічних захворювань?

— Рак — це хвороба, яка виліковується. Це найголовніше. Чим раніше прийдете до лікаря, тим більше шансів вижити. Чим більш запущеною є стадія, тим менш перспективним стає лікування. Порівняйте цифри: при першій стадії виживання становить 98–100%, при другій — 70% і т.д.

Важливий момент — профілактика. Пропаганда здорового способу життя та харчування. Доведено, що переважання в раціоні продуктів м'ясопереробки, консервантів, вживання жирної їжі і червоного м'яса впливає на збільшення захворюваності на рак товстої кишки. Куріння і вживання алкоголю можуть стати поштовхом для раку легенів і шлунка.

Головне, щоб кожен українець уважніше ставився до свого здоров'я. Якщо ви безпідставно худнете, у вас незрозуміла слабкість, загальне нездужання, не посилайтеся на втому — краще перевірте. Кожна жінка просто зобов'язана раз на рік сходити до гінеколога, який, як правило, дивиться і молочну залозу. Для жінок 40+ — щорічна мамографія. Для чоловіків (особливо після 45 років) — уролог. В Україні серед чоловіків зростає захворюваність на рак простати, тому якщо є проблеми з сечовипусканням, не зволікайте, зверніться до фахівця. Загальне дослідження для жінок і чоловіків — щорічний рентген легенів. Якщо говорити про онкомаркери, то на це дослідження повинен направляти лікар. На жаль, на сьогодні немає скринінгової програми для всіх видів раку, яка б зі стовідсотковою ймовірністю підтвердила наявність або відсутність онкологічної патології.

Якщо у вас є сумніви в поставленому діагнозі, або ви хочете почути ще одну думку фахівців, будь ласка — при нашому інституті є консультативна клініка. Ми відкриті й нікому не відмовляємо.

Читайте також: Онкологія в Україні — історія хвороби



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ