• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Що руйнує наш імунітет, або Вікові особливості імунної системи дітей

23.09.2016 09:45 Коментарі

Здорова дитина має навчитися хворіти. Якщо ми їй постійно допомагатимемо, вона вчитиметься значно довше

Про особливості імунної системи дітей в різному віці, про зміцнення захисних сил дитячого організму, а також про те, як батьки допомагають або заважають імунітету працювати правильно, розповідає Юлія Андроннікова, лікар-педіатр вищої категорії.

Отже, що ховається під терміном імунітет? Імунітет — це здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність від зовнішнього (віруси, бактерії) або внутрішнього чужорідного впливу (наприклад, пухлинні клітини). Імунна система дитини формується поступово. У дозріванні імунітету можна виділити певні критичні етапи, знання особливостей яких може допомогти батькам виростити здорових дітей.

Перший критичний період для імунітету

Імунітет дитини починає формуватися ще внутрішньоутробно. Так, на четвертому-шостому тижні вагітності з'являються перші клітини кісткового мозку. Однак у цей період це не має такого важливого значення, адже на сторожі стоять мамині антитіла. Перед пологами мама передає дитині не лише велику кількість власних антитіл — до дитини переходить також багато лізоциму (захисного антимікробного білка) і лактоферину (білок із багатьма функціями, включно з регулюванням вмісту заліза у крові, антивірусною функцією й захистом слизових від патогенів), які захищатимуть дитину, коли вона вийде в агресивне зовнішнє середовище.

В момент народження починається перший критичний період для імунної системи малюка, який триває 28 днів. В чому особливість цього періоду? Шкіра — наш природний захисний бар'єр. Однак у новонароджених вона не виконує своєї функції повною мірою, те саме можна сказати і про слизові. Через це будь-яка подряпина може стати вхідними воротами для інфекції, адже організм немовляти ще не вміє обмежувати інфекційний процес. Тому якщо у трохи старшої дитини зустріч із вірусом може зупинитися на стадії нежитю чи фарингіту, то для діток першого місяця життя часто характерні пневмонії. Основним захистом для дитини в цей період є материнські імуноглобуліни (специфічні антитіла), які вона отримує із грудним молоком. Передусім це секреторні імуноглобуліни А (IgА) — особливі імуноглобуліни, які розселяються на слизових і підсилюють зовнішній захист. Було доведено, що ці захисні білки у грудному молоці не руйнуються ферментами шлунка дитини.

Грудне молоко дає не лише прямий захист у вигляді антитіл, воно також має дуже багато чинників, що стимулюють формування імунітету в маленьких дітей (у кишечнику заселяється правильна біфідо- й лактофлора), а також містить речовини, що впливають на побудову ферментів печінки. Печінка — наш детоксикаційний орган, який також бере активну участь у роботі імунної системи. Тому дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, значно краще захищена, ніж та, яку годують штучно. Згідно зі статистикою, дитина на грудному вигодовуванні в чотири рази менше хворіє на ГРВІ та в 10 разів менше — на кишкові інфекції.

Період трьох-шести місяців життя

Батькам потрібно знати, що в цей час кількість маминих антитіл стає менше, а власні ще практично не почали вироблятися. Це не означає, що дитину потрібно терміново вакцинувати (адже антитілам потрібен час, щоби виробитися). Це означає, що малюка треба оберігати від інфекцій. Як відбувається найчастіше? Місяць-півтора мама з дитиною сидить вдома, а з трьох починає активно гуляти торговими центрами.

Особливістю цього періоду є висока проникність кишечника, тому саме в цей час стартують харчові алергії. Хочу зауважити, що харчова алергія протягом першого року життя не є істинною харчовою алергією. Наприклад, реакція дитини на білок коров'ячого молока зовсім не означає, що така проблема залишиться з нею на все життя. Зазвичай у переважної більшості дітей алергічні реакції минають до двох-трьох років. Через це в зазначений період життя малюка дуже важливо приділяти увагу його кишечнику, який також є однією з точок формування імунітету. Годуйте дитину грудьми та звертайте увагу на правильне спорожнення кишечника.

Трохи про вакцинацію. На інфекцію в дитини цього віку розвивається первинна імунна відповідь за рахунок синтезу IgM, які не залишають імунологічної пам'яті (ці імуноглобуліни швидко виробляються, але так само швидко і руйнуються). Вакцинація ж побудована на імунологічній пам'яті, це інші імуноглобуліни (IgG). Тому вакцинація в такому ранньому віці не має сенсу, адже клас антитіл, що виробляються, не захистить дитину в майбутньому. Оптимальним для початку вакцинації й отримання імунологічної пам'яті є вік 6–9 місяців. Зверніть увагу: у звичайній епідеміологічній ситуації! Водночас за високого ризику зараження (наприклад, батьки хворіють на гепатит В) дитині показана вакцинація в більш ранньому віці.

Критичний період двох-трьох років

У цей час відбувається розширення контактів із навколишнім світом, малюк все більше виходить у соціум. Харчова алергія в цей період зазвичай слабшає, адже слизова зміцнюється, формується мікрофлора. Однак слизові дитини цього віку ще недостатньо захищені, і система місцевого імунітету залишається нерозвиненою. Тому діти часто хворіють на респіраторні захворювання, особливо схильні до повторних вірусних інфекцій і запальних захворювань органів дихання. В організмі маляти відбувається якийсь дисбаланс, наприклад, лімфоїдна тканина замість виконання захисних функцій може розростатися (про аденоїди багато хто знає не з чуток). Тож чимало фахівців радять віддавати дитину до садка не раніше трьох років. Згодна з цим, однак мій багаторічний досвід у педіатрії також говорить, що трапляються винятки із правил.

Дитина йде до школи (6–7 років)

Не всі імунологи виділяють цей період, та на мою думку, він дуже важливий. У цей час рівні імуноглобулінів здебільшого відповідають таким у дорослих, проте місцевий імунітет слизових оболонок ще залишається недосконалим.

Є імуноглобулін Е, що відповідає за формування алергічних реакцій. З одного боку, він має захищати від алергенів, з іншого, коли їх багато, ці білки провокують такі процеси, як бронхообструкція. У цьому віці в плазмі крові дитини спостерігається максимальний рівень IgЕ порівняно з іншими віковими періодами. На рівень цього білка сильно впливають стресові стани. Діти йдуть до школи, починають активно займатися спортом, а значить, і брати участь у змаганнях. Безліч стресів підсилюють ризик формування у дитини хронічних захворювань, насамперед алергічного плану. Тому я не прихильник того, щоб дітей віддавали до школи занадто рано, в усякому разі, не раніше шести з половиною років.

У дітей цього віку часто зустрічаються паразитарні інфекції: лямбліоз, гельмінтози. Це пов'язано з активністю дитини. Наявність таких інфекцій може сприяти зниженню імунітету. Хочу зауважити, що у дітей, у яких спостерігається підвищення IgЕ, нерідко виявляються паразитарні інфекції. Є чимало фахівців, які за наявності бронхіальної астми передусім лікують гельмінтоз, і часто це призводить до дуже гарних результатів.

Підлітковий вік (12–13 років у дівчаток, 14–15 років у хлопчиків)

В цей час в організмі дитини відбувається дуже складна перебудова. Можуть давати про себе знати і старі захворювання. Завжди попереджаю батьків своїх пацієнтів, що все, з чим ви боролися в перші роки життя, може нагадати про себе в підлітковому віці. Наприклад, якщо ви проходили лікування діенцефального синдрому і благополучно його подолали, то під час пубертатного періоду можуть знову з'явитися головний біль чи інші симптоми. Проте діти можуть перерости хронічні хвороби. Перебудова організму дозволяє багатьом захворюванням залишитись у дитячому віці.

У підлітковому періоді секреція статевих гормонів веде до придушення клітинної ланки імунітету. Вміст IgЕ у крові знижується, тому тяжкість атопічних захворювань (бронхіальна астма та ін.) у багатьох дітей слабшає.

Як зміцнити імунітет

На імунну систему впливає не лише фізіологія, а й емоційна складова. Якщо дитині комфортно, вона хворітиме менше. Трапляється, що дитячий садок дуже хороший, невелика кількість дітей, прекрасні вихователі, але малюк однаково хворіє. Одним із головних моментів, який приносить стрес дитині, є порушення режиму дня.

Імунітет і режим дня мають дуже тісний зв'язок. Коли ви готуєте дитину до дитсадка, перше, що необхідно зробити, — за два-три місяці поміняти ваш розпорядок дня на режим дитячого садка. Це стосується не лише ранкових підйомів, але й харчування в один і той же час, денного сну. Найголовніше — засипання. Якщо в нашому дитинстві нас укладали спати о 9-й вечора, то, за моїми спостереженнями, сьогодні більшість дітей лягає спати значно пізніше. Гормони, що регулюють імунітет (і не тільки), — серотонін, соматотропний гормон, мелатонін — працюють переважно з 10-ї години вечора до 2-ї ночі, коли дитина міцно спить. Якщо цього не відбувається, організм малюка відчуватиме стрес, а значить, імунітет також працюватиме погано. Другий важливий момент. Вироблений режим по буднях, але є субота-неділя, коли від нього відступають. Це неправильно. Треба дотримуватися режиму дня — це стосується і вихідних (хоча б перші півроку, коли дитина пішла до садка або школи).

Бажано спати в абсолютній темряві. Наявність додаткового джерела світла збиває роботу гормонів, які впливають не лише на імунітет, але й на емоційну складову. Йдучи до дитячого садка, школи, дитина в будь-якому разі перебуває у стресовому стані. Це і нові емоції, і субординація у стосунках із вихователем (вчителем), багато дітей у класі. Серотонін і мелатонін — гормони насолоди, хорошого самопочуття й задоволеності життям — виробляються, як ми вже говорили вище, коли ми спимо, причому найкраще в темряві. До речі, всі ці поради стосуються і дорослих. Ті, хто, лягаючи спати, одягають темну маску на очі, чинять правильно.

Аби дитина легше і швидше засинала, раджу створити певний ритуал перед нічним сном. За півтори години до сну все має бути спокійним і схожим день у день. Нерідко відбувається навпаки: тато приходить пізно, скучив, починає активно грати з дитиною, і та згодом довго не може заснути. Безумовно, спілкування також дуже важливо. Як варіант, можна піти погуляти на вулиці. Цікаво, що вуличні ігри зазвичай добре впливають на сон.

Перед садком і школою бажано створити певні захисні резерви організму дитини. Ми не знаємо, яка температура, наприклад, у туалеті дитсадка. Образно кажучи, майбутній дитсадківець має бути готовий до того, що стане босими ногами на холодну підлогу. Не потрібно ростити дитину в тепличних умовах. Дуже часто стикаюся із проблемою, коли батьки скаржаться, що дитина кашляє тільки в дитячому садку. Виявляється, там дуже сухо. Малюка потрібно ростити за температури 21–22 градуси і правильної вологості повітря. Тобто в умовах, коли захисні бар'єри працюють добре.

Загартовування — окрема велика тема. Оптимальний варіант — обливання ніжок. Ідеальний варіант до чотирьох-п'яти років — контрастний душ, який дуже корисний для всіх, а для дітей особливо.

Дуже важлива психологічна підготовка. Мати має бути більше готова до дитсадка (школи), ніж дитина. Якщо у мами всередині є постійні коливання «піти — не піти» і занепокоєння, дитина дуже легко зчитує ці емоції.

Допомогти імунній системі — бути чи не бути імуномодуляторам?

Препарати для підтримки імунітету (афлубін, арбідол тощо) у всіх на слуху. У жодній країні світу немає такої кількості подібних засобів, як у країнах колишнього СРСР. Я не знаю жодного препарату з цього великого списку, який пройшов би через доказову медицину й підтвердив свою ефективність. Деякі взагалі мають негативну доказову базу. Виняток — бактеріальні лізати (містять частинки бактерій, вірусів, із якими найчастіше зустрічається дитячий організм). Під час їх застосування стимулюється вироблення секреторних IgА, що заселяють слизові дитини. Ця група препаратів довела не лише свою ефективність, але й безпеку.

Нерідко батьки відзначають, що прийом того чи іншого імуномодулятора призвів до того, що дитина стала хворіти менше. Швидше за все, малюк просто пройшов критичний період. Щодо інтерферонів, то це замісна терапія. Ми заміняємо вироблення дитячим організмом інтерферону штучним аналогом, що гальмує власний процес. Я категорично проти застосування подібних препаратів! Здорова дитина має навчитися хворіти. Якщо ми їй постійно допомагатимемо, вона вчитиметься значно довше.

Щодо гомеопатії, то я добре до неї ставлюся (хоча доказової бази теж немає). Моя доказова база — це мій досвід. З одним суттєвим застереженням: гомеопатія — це дуже індивідуальний підхід. Призначати самому собі препарати для підвищення імунітету не варто. Гомеопатія ефективна, але ефективних лікарів-гомеопатів мало. Тому шукайте хорошого фахівця.

Є ще біологічно активні добавки, так звані БАДи. Пропрацювавши багато років педіатром, я зрозуміла, що звичайних лікарських препаратів, щоби зберегти здоров'я, замало. Людина шукає щось нове. І перше — це БАДи. Деякі з них бувають дуже ефективні. Якщо ви довіряєте своєму лікарю і він вам радить препарат, який, з його досвіду, добре працює, чому б і ні?

Є поняття «діти, що часто хворіють», воно дуже умовне. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, дитина хворіє на ГРВІ до восьми разів на рік, а ті, хто ходить до дитячого садка, можуть помножити цю цифру на два. Якщо малюк хворіє часто, але одужує швидко, це нестрашно — так формується імунна система. Якщо ж дитина походила два-три дні до дитсадка, а потім хворіє два-три тижні, треба займатися оздоровленням. Можливо, дитина не готова до дитячого садка, або мама щось робить неправильно? Зверніть також увагу на повітря в дитсадку. Нерідко батьки купують мийку повітря, і в дитсадку значно рідше хворіють. Також раджу зволожувати слизову дитини (перед і після дитсадка) фізіологічним розчином у спреї (препаратів багато, виберіть той, який вам до душі).

Температура як захисна реакція — коли збивати

Небезпечна температура для більшості дітей — вище за 40,5 градусів. Якщо дитина має проблеми з нервовою системою, були судоми, то ми не допускаємо такого підйому. 39 градусів — оптимальна температура для боротьби з інфекцією. Водночас звертайте увагу на самопочуття дитини, чи достатньо рідини вона може випити (адже втрати рідини йдуть дуже великі). Тривожні чинники — голова гаряча, а ручки-ніжки холодні. Традиційно, коли температура, досягнувши позначки 38,5 градусів, починає повзти вгору, ми збиваємо.

Насамперед використовуйте фізичні фактори охолодження. У всьому світі найкращим способом зниження температури є ванни. У нашій традиції так склалося, що коли дитина захворює, вона в жодному разі не купається й не гуляє. Температура води у ванні має приблизно відповідати температурі дитини. Не потрібно додаткових стресів і обливань крижаною водою! Ванна триває 10–15 хвилин, водичка поступово остигає. До того ж відбувається зволоження слизових, і дуже багато захворювань на цьому етапі йдуть. Приймати ванни рекомендую, але знову ж таки, це індивідуально, якщо дитина не проти такої процедури.

Що руйнує наш імунітет

Важливим фактором впливу на імунітет є харчування. Ворог імунітету — велика кількість простих вуглеводів (цукор, кондитерські вироби, цукерки, шоколад тощо), на яких росте грибкова флора. Брак білка також призводить до проблем, адже саме з білкової їжі будується весь наш імунітет, імуноглобуліни — це білки. На формування імунітету впливають, безумовно, мікроелементи, передусім залізо, магній, мідь, цинк. Спілкуючись із мамами діток, які багато хворіють, часто чую, що їхній раціон зміщений у бік вуглеводних компонентів. Вранці солодкі млинці або солодка каша, в найкращому випадку з медом. М'ясо ми не дуже любимо, тому в обід картопля, яка теж вуглевод. Зрештою дитина не отримує будівельного матеріалу для імунітету.

Гемоглобін впливає не лише на імунітет, але й на формування нервової системи (особливо у немовлят). Було проведено цікаве дослідження. Відібрали дітей, які не дуже добре вчилися у першому-другому класі. Виявилося, що більшість із них (близько 85%) мали низький гемоглобін на першому році життя. Тобто в той час, коли мозок потребував швидкого дозрівання, кровопостачання. За необхідності гемоглобін забиратиме залізо звідусіль, а цей елемент також входить до складу ферментів, які працюють на антимікробних білках. Тому якщо рівень заліза в організмі знижується, імунітет може падати.

Якщо гемоглобін знижений некритично, найчастіше підвищити його можна за допомогою певної дієти. Гарним джерелом заліза насамперед служить червоне м'ясо, а засвоюється цей елемент найкраще разом із вітаміном С. Не дарма в різних кухнях м'ясо вживають із підливою, наприклад, скандинави полюбляють фрикадельки подавати з брусничним соусом, багатим на вітамін С. Іноді виникають проблеми із засвоєнням заліза. Тому якщо знижений гемоглобін, я часто призначаю L-карнітин. Ця амінокислота має величезну кількість корисних властивостей, зокрема покращує засвоєння поживних речовин. Та якщо у дитини запаси заліза невисокі й рівень швидко падає, без препаратів заліза не обійтися.

Підготувала Оксана ШКЛЯРСЬКА

Читайте також: Пам’ятка для батьків: особливості харчування підростаючого покоління



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ