• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Спецконфіскація чи рейдерство

Методи боротьби з італійською мафією пропонують застосовувати й до українських чиновників

Днями до парламенту було внесено ще одну версію законопроекту про спецконфіскацію. Цього разу він має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів» (№ 5142). На переконання авторів, у разі його ухвалення процедура повернення необґрунтованих активів має суттєво спроститися. В документі прописані механізми, завдяки яким можна буде в досудовому порядку заарештувати кошти та інші активи, отримані злочинним шляхом. Опоненти ж упевнені, що це є ніщо інше як рейдерство під виглядом націоналізації майна та додають, що у вітчизняному законодавстві вже є механізми повернення таких грошей, втім, його не застосовують.  

Новина про те, що латвійський суд стягнув майже 50 млн євро до бюджету своєї країни, на які в 2014 році було накладено арешт на вимогу України, неприємно вразила навіть затятих песимістів.

Латвійський суд розглянув докази і виніс рішення, що ці кошти були на банківських рахунках компанії із сумнівною репутацією, тому вони підлягають конфіскації. Це стало можливим через те, що протягом останніх двох років наша Генпрокуратура не спромоглася передати докази, що ці гроші є незаконно виведеними за кордон активами, які необхідно повернути в Україну. Водночас прокуратура Латвії встановила, що це доходи, отримані злочинним шляхом, але особистість злочинців і приналежність їх до юрисдикції України доведена не була. Тому кількома вердиктами тамтешніх суддів майже 50 млн євро визнані незаконно набутими і вилучені на користь латвійської скарбниці. В Україні процедури, яка дозволяла би в досудовому порядку заарештувати кошти та інші активи, отримані злочинним шляхом, немає. Відповідні законопроекти протягом року не раз подавались до парламенту, але законами так і не ставали.  

Проект № 4811 було визнано таким, що не відповідає стандартам ЄС. Він був схвалений парламентським комітетом, але згодом відкликаний. Його ж розкритикувала експертна спільнота, назвавши клоном раніше відхиленого комітетом проекту № 4057. Потім у Верховній Раді зареєстрували черговий законопроект №4890 з цієї ж тематики.

Днями Кабмін на своєму засіданні затвердив і направив до Верховної Ради ще один законопроект щодо так званої спецконфіскації (№ 5142).

Щоправда, на цьому сесійному тижні законопроект так і не був підтриманий парламентарями. Більше того, вони навіть не знайшли голосів, аби включити його до тижневого порядку денного. Тож спецконфіскація вкотре відкладається. Хоч, як переконують депутати в кулуарах, найближчого сесійного тижня вони все ж повернуться до його розгляду.

«В цій версії законопроекту було «знято» всі міфи і спекуляції щодо запровадження нового інституту спецконфіскації в цивільному процесі, — вважає міністр юстиції Павло Петренко.  Переконаний, що цей законопроект найближчим часом має стати законом. Адже експерти Єврокомісії оприлюднили свої висновки, де зазначено, що він відповідає всім існуючим стандартам і вимогам Євросоюзу. Наше завдання  аби українські правоохоронні органи отримали інструмент,  і в судовому процесі максимально швидко було стягнуто арештовані кошти, які є в українських банках».

Щоправда,  точку зору міністра поділяють не всі.

«Я вважаю, що цей законопроект не може бути прийнятий в демократичному суспільстві. Адже фактично він зводить нанівець презумпцію невинуватостіВзагалі вбачаю в ньому рейдерську схему через процедуру націоналізації апелює до слів чиновника старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.  Тобто через своєрідну націоналізацію, ось цю конфіскацію, майно просто буде переходити з одних рук в інші. Сенс самої процедури такий: якщо особі пред’явили звинувачення у злочині, в подальшому її просять повідомити про задекларовані доходи, які давали їй змогу придбати те чи інше майно. І тут виникає запитання:  якщо людину посадити в тюрму, як вона надаватиме документи, які підтверджують наявність задекларованих доходів і доводять її невинність? Тому у разі, якщо особа, що перебуває під арештом, не зможе пояснити походження цього майна, його пропонують вилучити до бюджету. Але при цьому сама процедура як конфіскації, так і подальшого продажу чітко не виписана. Якщо цей законопроект набере достатню кількість голосів і стане законом, думаю, що в України виникнуть великі проблеми в міжнародному співтоваристві. Адже слід буде пояснити, яким чином відбувається відбір майна в осіб, які не визнані винними у судовому порядку».

Серед народних депутатів також немає одностайності щодо даного механізму спецконфіскації.

«Колишні працівники правоохоронних органів мають багато застережень щодо цього законопроекту. Є розуміння, що його слід приймати, але, з точки зору наших спеціалістів, потрібно ввести запобіжники для того щоб він працював правильно і не став каральним мечем вибіркового правосуддя і прийняття рішень,  наголошує перший заступник голови депутатської фракції партії «БПП» Ігор Кононенко.  І хоча противники законопроекту кажуть, мовляв, він започатковує масштабне рейдерство, але я такого в ньому не побачив. Так, передовсім він стосується винятково людей, яких протягом шести місяців немає на території країни і які оголошені в розшук тощо. Тобто в законопроекті є багато запобіжників. Але якщо виникають  такі побоювання, аби їх не було,  слід створити додаткові запобіжники, і все-таки знайти консенсус в залі з цього важливого законопроекту». 

Загальновідомо, що українські високопосадовці та чиновники, згідно із своїми деклараціями про доходи, бідні як церковні миші, проте їхні найближчі родичі дуже заможні.

«Запропонований законопроект щодо спецконфіскації є нічим іншим як опіумом для народу переконаний голова Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв.  Адже наразі можна застосовувати певні механізми і конфісковувати незаконні кошти. Це стає можливим після того, як посадовець буде засуджений за будь-який кримінальний злочин. Наприклад, ДТП. Тож якщо є кримінальний злочин, є засудження, то прокурор може ініціювати перевірку майна не лише родини посадовця, а й усіх пов’язаних з ним осіб, і вимагати доведення законності його походження. Наприклад, у водія чи охоронця високопосадовця є маєток неподалік Києва чи кілька дорогих автівок  звідки вони в них? Якщо ці люди не можуть довести походження того чи іншого майна, тоді його конфісковують на користь держави. Ця норма вже діє. Щоправда ми ще не чули вироків, які ґрунтувалися б на ній».

Кримінальний процесуальний кодекс надає прокуратурі можливість проводити конфіскацію і спецконфіскацію у випадку, коли особа визнана винною в результаті кримінального провадження. Щоправда, аби отримати такий вирок, знадобляться роки. Навіть в країнах Євросоюзу подібні справи розглядаються тривалий час, буває, на це іде десяток років.  От деякі експерти і твердять: аби пришвидшити цей процес, і потрібно ухвалювати закон про спецконфіскацію.

«Справді, в Україні в кримінальному праві існує інструмент конфіскації, є й спецконфіскація говорить заступник міністра юстиції Антон Янчук. — Але виявляється, що мають місце такі суспільні відносини, на які вплинути цими інструментами неможливо. Саме тому виникла потреба у розробці нового, умовно кажучи третього інструменту, який дозволить усунути цю прогалину законодавчого регулювання. В запропонованому законопроекті ми не вигадували нічого нового, натомість скористалися світовим досвідом. За основу взяли методичні рекомендації з конструювання законодавства про стягнення необґрунтованих активів поза межами кримінального провадження, які розроблені Світовим банком».

Щодо самого механізму спецконфіскації, то принципова різниця цього інструменті з тими, що пропонувались раніше, полягає в тому, що він несе менше ризиків для держави. Тобто оскаржити цю спецконфіскацію у міжнародних судах буде врай важко. Також весь процес стягнення відбувається не у кримінальному провадженні, а у цивільному позовному провадженні на засадах диспозитивності, коли органи прокуратури пред’являють цивільний позов і відповідач в цивільному процесі може довести законність набуття активів.

«Справді,  норми закону можуть бути застосовані лише до обмеженого кола активів, які дуже легко трансформувати,  пояснює Антон Янчук.  Наприклад, це валютні цінності, гроші на рахунках, які легко трансформувати у цінні папери і навпаки. Відповідно властивість цих активів бути швидко трансформованими з одного виду в інший і наділяє зловмисників можливістю виводити їх поза межі кола зору правоохоронних органів. Також запроваджуються стандарти доказування, що є свого роду революцією в процесуальному праві України».

Ще однією новацією законопроекту є звуження кола суб’єктів, які можуть подати відповідний позов про стягнення активів (генеральний прокурор або виконуючий його обов’язки, керівник спеціалізованої антикорупційної прокуратури). Чітко виписаний предмет доказування відповідача, тобто зазначено, що має довести особа аби позов генпрокурора було відхилено. Передбачено право на оскарження позову.

«В законопроекті передбачено багато запобіжників, які нівелюють міфи про можливість застосування цього інструменту в певних скажімо так не дуже коректних цілях,  додає заступник міністра.  Загалом ми впевнені, що наразі це більш досконалий законопроект, аніж попередні його версії».

Цікаво, що вперше з необхідністю доведення походження активів зіткнулись в 1970-х роках в Італії, коли тамтешні правоохоронці почали активно боротись з мафією. Їх правоохоронні органи стикнулись з тим, що за документами мафіозі  не мали жодної нерухомості чи майна, але їхнє найближче оточення тримало на своїх рахунках мільйони лір. Тоді італійський уряд ухвалив закон, згідно з яким особа, що має елітну нерухомість і багато грошей на рахунках, проте не може пояснити їх походження, повинна  на запит держави через суд довести законність їх походження. Якщо було доведено, що майно куплене на гроші, взяті в кредит чи їх позичив той, хто має легальне джерело прибутку, тоді суд ухвалював рішення на користь цієї людини і активи залишались у законного власника. Якщо наближена до мафіозо людина не могла пояснити походження дачі на березі озера Комо чи багатомільйонні рахунки в банках,  суд ухвалював рішення про передачу цих грошей в актив держави. Водночас ця людина не притягувалась до кримінальної відповідальності, але реальний власник втрачав доступ до своїх активів. Таким чином італійська поліція боролась з тим аби не було сенсу грабувати власний народ.

Тож чи запрацює процес спецконфіскації буде видно вже найближчим часом. Так само як і те, чи принесе він користь нашому бюджету чи це буде черговий недієвий закон, який водночас створює родючий ґрунт для зловживань і переслідування «неугодних». 

Читайте також: Законопроект про викривачів корупціонерів: гарна мета, сумнівне виконання



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ