• Новини України
  • Новини політики
  • Світові новини
  • Юридичні новини

Мгновенная доставка свежих новостей



Racurs.ua

Утримання чиновників апарату МОЗ збільшиться майже на 40%

На апарат МОЗ із загальної суми виділили 14,5 млрд грн, що майже на 37% більше, ніж цьогоріч

Охорона здоров'я в нашій країні належить до пріоритетів державної політики. Про це неодноразово заявляли і президент, і прем'єр-міністр. Доказом турботи держави про здоров'я своїх громадян повинен служити проект бюджету-2017, в якому на медицину закладено набагато більше коштів, ніж в попередньому році.

Презентуючи проект, чиновники наголошують, що в наступному році заробітна плата в сфері освіти і охорони здоров'я збільшиться аж на 30%. В цілому на охорону здоров'я держава виділила 62 млрд грн, що на 6 млрд більше, ніж в бюджеті нинішнього року. Значно поліпшиться і забезпечення хворих ліками — на їх закупівлю додали 2 млрд грн.

За останній час прем'єр-міністр озвучив чимало ініціатив уряду, що стосуються охорони здоров'я. Обіцяють ввести реімбурсацію — часткове повернення грошей хворим за придбані ліки. (Подібний проект, який стосувався пацієнтів ыз гіпертонією, вже діяв кілька років тому. Щоправда, чим він закінчився, які мав плюси і мінуси — ніхто не аналізував.)

Міністерство охорони здоров'я анонсувало запровадження страхової медицини вже в 2017 році.

Що в цих заявах від реальних планів, а що — з області популізму і піару? Це нескладно перевірити, уважно проаналізувавши статті витрат бюджету. Адже без серйозної підготовки і державного фінансування такі проекти запустити неможливо.

Парламент прийняв проект бюджету-2017 у роботу. Профільні комітети обговорюють його з експертами та громадськими організаціями, готують свої зауваження. Фінансові аналітики попереджають, що в проекті бюджету прихований величезний дефіцит — майже 100 млрд грн, які не знати звідки мають надійти до державної скарбниці. Якщо ці віртуальні гроші не трансформуються в реальні надходження за рахунок приватизації, додаткових зборів тощо, бюджет не зможе профінансувати всі статті витрат, що трапляється щороку. В першу чергу від цього страждає соціальна сфера.

Обіцяне підвищення зарплат бюджетникам розподілено не зовсім так, як його озвучують чиновники, які об'єднали однією цифрою медиків і педагогів. На 30% повинні збільшити зарплати працівникам сфери освіти, а для медиків в бюджеті закладено тільки 20%.

Експерти застерігають лікарів і медсестер, які вже планують, як витрачатимуть додаткові гроші, щоб ті не поспішали. Різниця між «запланували» і «профінансували» — вельми істотна. У багатьох областях медпрацівники нарікають на затримки з виплатою зарплат. Бюджет нинішнього року, який теж називали реалістичним і прозорим, не може забезпечити виплату навіть мінімальних надбавок за стаж роботи, інтенсивність праці, нічні чергування, додаткові навантаження тощо.

Обговорення проекту бюджету-2017 у комітеті охорони здоров'я Верховної Ради проходило дуже активно — аналізували кожну цифру, порівнювали з реальними потребами галузі. В результаті депутати прийняли рішення — не голосувати за такий бюджет.

Фінансування охорони здоров'я за останні роки виглядає так: 2015-й — 57 млрд грн, 2016-й — 56 млрд, 2017-й — 62 млрд грн.

На які покращення можуть розраховувати пацієнти і медики, враховуючи додаткові 6 млрд грн?

Чиновники невпинно наголошують, що сума — величезна. Але в процентному відношенні різниця між роком нинішнім і наступним становить всього 8%.

З огляду на офіційні показники інфляції 12% (2016 рік) і 8% (прогнозовані в 2017-му), виникає питання — де ж тут збільшення? А якщо воно є, то кому світить?

На апарат МОЗ із загальної суми виділили 14,5 млрд грн, що майже на 37% більше в порівнянні з нинішнім роком.

На закупівлю ліків буде направлено на 2 млрд грн більше, ніж у нинішньому році. Хто може розраховувати на підтримку держави, коли виникають проблеми зі здоров'ям?

За інформацією профільного комітету парламенту, на державні цільові програми в проекті бюджету закладено близько 33% від реальної потреби. Це середній показник — як температура по лікарні.

Почнемо з дітей. Заклики до батьків своєчасно робити малюкам всі щеплення в рамках календаря вакцинації не отримали належного фінансового супроводу. На закупівлю вакцин для обов'язкових щеплень виділено близько 40% від потреби.

На медикаменти та витратні матеріали для дитячого діалізу передбачено всього 35 млн гривень, що становить 32% від необхідного.

Лікування дитячої онкології обіцяють фінансувати на 100%.

Орфанні хворі (хворі з рідкісними захворюваннями), залежно від хвороби, отримають від 100% до 35%.

Дорослі з діагнозом онкологія мають розраховувати тільки на себе і свою сім'ю — в бюджеті закладено менше 15% на фінансування цієї програми.

Не краще йдуть справи і з вірусними гепатитами. Незважаючи на всі обіцянки, для цієї категорії хворих виділено всього 23% від реальної потреби. Якщо врахувати, що хворих на вірусні гепатити у нас в кілька разів більше, ніж внесено в реєстр, ситуація складається критична.

На лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, які дуже часто закінчуються інфарктами, інсультами і є однією з головних причин високої смертності в нашій країні, виділено 24% від потреби. Ці 400 млн гривень повинні витратити не тільки на ліки, а й на обладнання.

Немає у держави грошей і на лікування хворих психоневрологічного та психічного профілю — ліки повинні закуповувати за рахунок місцевих бюджетів. Виділених грошей, в кращому випадку, вистачає на 10% від необхідного.

Централізовані заходи з лікування хворих на цукровий діабет профінансують на 41% від реальної потреби.

На розвиток екстреної та невідкладної медичної допомоги кошти взагалі не передбачені.

Мінфін обійшов своєю увагою і Національну академію медичних наук, в клініках якої надають високоспеціалізовану високотехнологічну медичну допомогу. Фінансування академії урізали більш ніж на 1 млрд грн, залишивши близько 450 млн на наукову діяльність. Планувалося, що академічні лікарні передадуть на баланс Міністерства охорони здоров'я, але такого рядка витрат немає в бюджеті міністерства.

Зависли в повітрі й понад 30 установ самого МОЗ — санаторії, лікувальні центри, інститути. Попередня команда реформаторів прийняла рішення про передачу цих об'єктів на баланс місцевої влади. Рішення було підготовано і підписано з неймовірною для нашої бюрократії швидкістю. З огляду на високу привабливість об'єктів (санаторії в прибережній зоні, лікувальні корпуси і великі ділянки землі в межах міста тощо), вони пройшли би транзитом з комунальної власності у приватну. Не виключено, що плани були тільки шляхетними, але уточнити нема у кого — автори цього проекту успішно змінили не тільки місце роботи, а й країну перебування.

Нове керівництво МОЗ скасувало це рішення. Всі установи нібито залишаться в системі МОЗ. Якщо, звісно, Мінфін знайде для фінансування їх діяльності 672 млн грн.

У медичних колах з тривогою вчитуються у бюджетні статті — схоже, ситуація буде набагато складнішою, ніж нинішнього року. Очікуване підвищення тарифів на комунальні послуги, енергоносії, воду проб'є чималу діру у бюджетах лікувальних установ.

Заявок на нове діагностичне та лікувальне обладнання вже не подають — сенсу немає. Навіть у столичних лікарнях по року-півтора простоюють МРТ, КТ, ангіографи та інше дороге устаткування, тому що в бюджеті не знайшлося грошей на ремонт, заміну блоків, повноцінне технічне обслуговування.

Відповідаючи на критичні зауваження з приводу проекту бюджету-2017, прем'єр-міністр заявив, що збільшення фінансування медицини довело свою неефективність. На думку прем'єра, «питання не в грошах, а в організації системи охорони здоров'я таким чином, щоб ті ресурси, які ми направляємо, максимально ефективно використовувалися. І щоб ми змогли забезпечити якісне надання медичної допомоги на всіх рівнях».

Питання, в якій сфері бюджетні гроші використовуються максимально ефективно — дискусійне. Кожен платник податків може дати свою відповідь.

Фінансові аналітики відзначають, що значне збільшення фінансування торкнулося кількох сфер. У тому числі й соціальної. З бюджету нинішнього року на виплати субсидій було виділено близько 40 млрд грн. А в бюджеті-2017 цю статтю витрат збільшили на 25% — до 51 млрд грн. Нагадаємо, на систему охорони здоров'я обіцяють 62 млрд грн.

За інформацією уряду, субсидії зараз отримують майже 6 млн українських сімей. Нові тарифи на комуналку значно збільшать кількість претендентів на допомогу держави. За розрахунками, субсидії будуть одержувати від 9 до 15 млн сімей.

Залишилося підрахувати, скільки знайдеться сімей в Україні, які можуть дозволити собі розкіш не тільки оплатити рахунки за комунальні послуги та енергоносії, а й знайти гроші на консультації, обстеження і лікування дорослих та дітей.

Народні депутати нагадали авторам проекту бюджету рекомендації ВООЗ і ЄС, згідно з якими держава має спрямовувати на охорону здоров'я мінімум 7% ВВП. Якщо фінансування не перевищує 3%, це призводить до незворотних руйнувань у системі охорони здоров'я. У проекті бюджету-2017 закладено 2,7% ВВП. Це найнижчий показник за останні п'ять років.

Напевно, наш уряд знає секрет, як в такій кризовій ситуації забезпечити «якісне надання медичної допомоги на всіх рівнях».

Читайте також: Лікування хворих за кордоном — порятунок приречених чи дерибан бюджетних коштів?

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Миттєва доставка свіжих новин

Telegram канал «Ракурса»





    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ