• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Вчора ваше — сьогодні наше. Як боротися з рейдерством

Деякі законодавчі зміни полегшили рейдерам життя. Тож як вберегти своє майно?

Нещодавно набула розголосу спроба рейдерського захоплення компанії «ТК-Домашній текстиль». Одного дня її власник дізнався, що фірма йому вже не належить. Хтось тихо і спритно, буквально за добу, переоформив на себе всі права. Зрештою захоплення вдалося уникнути, проте цей випадок чудово демонструє поточну ситуацію в країні, коли бізнес фактично став не захищеним.

«Спрощення, які набрали чинності цього року, дають змогу зловмисникам навіть не підкуповувати реєстраторів чи нотаріусів. Їм тепер достатньо мати принтер, надрукувати на ньому пакет документів щодо переходу корпоративних прав, розписатись замість вас і, навіть не завіривши цей підпис нотаріально, піти до реєстратора в будь-якому місті та переоформити на себе ваш бізнес, — розповідає власник групи компаній «Текстиль Контакт» (до якої входить зокрема й «ТК-Домашній текстиль») Олександр Соколовський. — Доведеться лише витратитись на виготовлення фальшивої печатки, яку ніхто не перевірятиме. І будь-який реєстратор зобов’язаний переоформити бізнес та внести зміни до реєстру. Уявіть, що у нас в країні відкриті навстіж всі двері до будинків і квартир. Подібним чином сьогодні виглядає ситуація з корпоративними правами власника будь-якого підприємства».

Тож аби не втратити бізнес, його власники змушені щодня чи й навіть по кілька разів на день моніторити реєстри й моментально реагувати на спроби захоплення.

З метою запобігти цій проблемі було розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» (№5067). Він пропонує посилити кримінальну відповідальність як заявника, так і реєстратора, а також особи, зацікавленої у вчиненні незаконної реєстраційної дії. Максимальний термін ув’язнення сягатиме восьми років із конфіскацією майна. Пропонують посилити й адміністративну відповідальність. Оскільки нинішній штраф у 340 грн не є ефективною превентивною нормою, його пропонують збільшити до 8500 грн. Такі стягнення накладатимуться за технічні помилки, а за свідому змову з рейдерами доведеться відповідати власною свободою та майном.

Також законопроектом передбачено, що під час реєстрації бізнесу (не в електронному форматі) та нерухомості власник, за бажанням, зможе отримати паперове підтвердження права власності з підписом та печаткою реєстратора. Пропонується також звузити принцип екстериторіальності. Електронний цифровий підпис надаватиметься за особистої присутності підписувачів, а саме посадових осіб підприємств. Таким чином вдасться попередити випадки, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів та головних бухгалтерів і в подальшому використовували для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ й несанкціонованого перерахування грошей.

З ухваленням законопроекту реєстратори та нотаріуси використовуватимуть винятково захищений носій особистих ключів. Це надійний засіб електронного цифрового підпису, призначений для зберігання особистого ключа. Він має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на нього даних від несанкціонованого доступу.

«Міністерство юстиції зробило аналіз отриманих скарг на дії реєстраторів та втілило у новий законопроект низку превентивних заходів, що завадять рейдерам реалізувати свої злочинні схеми, — повідомив заступник міністра юстиції Павло Мороз. — Зокрема, буде ускладнено процедуру відкриття нового розділу у реєстрі нерухомості. Поки не забезпечена інтегрованість реєстрів, ми зобов’яжемо перевіряти реєстраторів судові рішення у реєстрі судових рішень. Якщо ж таке рішення не буде знайдено, то реєстратор муситиме здійснити запит до відповідного суду. Таким чином, ми уникатимемо ситуацій, коли реєстраційні дії здійснюватимуться на підставі неіснуючих або підроблених рішень».

Ще однією новацією законопроекту є пропозиція зобов’язати нотаріально посвідчувати підписи голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах під час внесення змін. Адже раніше частина спроб рейдерських захоплень здійснювалась на підставі підроблених документів.

«Серед нововведень необхідно відзначити, зокрема, запровадження Мін’юстом механізму контролю у сфері державної реєстрації прав та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій у відповідних державних реєстрах, — зазначає  юрист ЮФ «Кушнір, Яким`як та партнери» Артем Білоусов. — Ймовірно, такий механізм міг би стати дієвим способом протидії рейдерству та застерігав би суб’єктів державної реєстрації проти протиправних дій. Проте, на жаль, детальний порядок проведення контролю законопроектом не прописаний. Передбачається, що порядок проведення постійного моніторингу реєстраційних дій має бути визначений Мін'юстом. З огляду на це, на нинішньому етапі, до затвердження відповідного порядку та здійснення його правової оцінки, важко спрогнозувати ефективність або неефективність методу запровадження постійного моніторингу реєстраційних дій».

Документом також передбачається подовження терміну скарги до комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації з 30 до 60 днів. Це важливо, бо траплялося таке, що заявник звертався до комісії зі скаргою, складеною з порушенням вимог, і не встигав виправити формальні помилки та подати відредаговану скаргу у визначений законом термін.

Щоправда, практикуючий адвокат Сергій Ярош у своїй статті на «Ракурсі» під назвою «Для протидії шахраям із нерухомістю потрібна лише воля держави» пише: «Розв’язати питання доволі просто. Для цього достатньо внести зміни до постанови Кабінету міністрів №1127 від 25 грудня 2015 року, якими зобов’язати реєстраторів та нотаріусів під час вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень перевіряти їх наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень та перевіряти їхній зміст на відповідність відомостям про об’єкт, який реєструється».

З цього приводу П. Мороз зазначає, що вже набула чинності постанова Кабміну, згідно з якою державний реєстратор для проведення реєстраційних дій на підставі рішення суду мусить використовувати дані реєстру судових рішень. «Законопроектом ми передбачили чіткий механізм, по-перше, взаємодії реєстру нерухомості бізнесу та реєстру судових рішень. Йдеться про наступне: щойно ця норма почне працювати і державний реєстратор зайде до реєстру й вибере опцію «реєстрація на підставі судового рішення», одразу ж це судове рішення має бути автоматично підтягнуто з реєстру. Якщо цього не відбувається, то реєстраційну дію він проводити просто не зможе, — запевняє посадовець. — Ми розуміємо, що наразі ці реєстри не можуть взаємодіяти, це буде трошки пізніше, коли судовий реєстр буде до цього готовий. Тому в перехідних положеннях передбачили норму, яка чітко встановлює алгоритм дій в таких випадках. Коли до реєстратора приходять із постановою чи ухвалою суду, де в резолютивній частині сказано провести певну реєстраційну дію, він мусить зайти до реєстру судових рішень, і якщо в реєстрі цього рішення немає, чи за змістом воно не збігається з тим, яке до нього принесли, він має звернутися із відповідним запитом до суду й отримати офіційного листа. Лише отримавши підтвердження, що рішення, яке йому принесли, чинне й за змістом відповідає ухвалі суду, він може провести реєстраційну дію. За відсутності в реєстрі цього рішення, або ж якщо воно не збігається з тим, що йому принесли для проведення реєстраційної дії, реєстратор матиме підстави для призупинення розгляду чи відмови. Тому на рівні підзаконних нормативних актів це питання вирішити було неможливо».

Що ж до пропозицій стосовно того, що робота комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яку було створено при Мін’юсті, мала би бути більш публічною, то в міністерстві пояснюють, що для оприлюднення персональних даних потрібно отримати офіційну письмову згоду від кожної сторони.

У висновку Головного науково-експертного управління щодо законопроекту теж чимало зауважень та пропозицій. Зокрема, там вказано, що у проекті пропонується врегулювати різні за своєю природою суспільні відносини, які регулюються різними законодавчими актами й не мають безпосереднього зв’язку між собою. Запропонована проектом велика кількість змін до різнорідних законодавчих актів спрямована на вирішення настільки різних питань, що їх поєднання в одному законопроекті виглядає штучним і навряд чи сприятиме досягненню задекларованої мети. На думку експертів, ці зміни доцільно було би викласти в окремих законопроектах, що більшою мірою відповідало би правилам законодавчої техніки та дало би змогу досягти більш ефективного результату з точки зору вдосконалення законодавства України.

Експерти переконують, що хоча законопроект і вирішує чимало актуальних питань у сфері захисту нерухомості, там ще є над чим попрацювати.

«Чимало можливостей для зловживань цей законопроект закриває. А щодо критики Головного експертного управління, що, мовляв, у Кримінальному кодексі є норми, які вводять таку відповідальність, то насправді це питання спірне, — говорить представник Незалежної асоціації банків України Андрій Джура. — Водночас не всі пропозиції, зокрема й наші, потрапили до законопроекту. Але в ньому чітко прописана відповідальність за порушення у сфері державної реєстрації. Це полегшує притягнення винних до відповідальності. Деякі положення вважаємо спірними. Йдеться про обмеження приватних виконавців у праві приймати на виконання виконавчі документи відповідно до суми стягнення. Оскільки інститут приватних виконавців лише починає працювати, то зрозуміло, що монополія державної виконавчої служби у питаннях стягнення великих сум заборгованостей збережеться ще на кілька років. Вважаємо, що задекларована революційність реформи виконавчого провадження цим законопроектом дещо нівелюється. На мою думку, підлягає обговоренню питання звуження екстериторіальності з вчинення реєстраційних дій до меж області. Бізнесу не завжди зручно укладати угоди там, де це зобов’язує робити закон. Загалом банківська спільнота підтримує законопроект. Але ми пропонуємо піти далі, ніж планували автори законопроекту, — зокрема, зобов’язати державних реєстраторів повідомляти про вчинені реєстраційні дії осіб, щодо яких вони вчиняються».

На думку економіста Дмитра Яблуновського, поки на законодавчому рівні відсутній захист власності від захоплення, бізнесмени вдаватимуться до корупційних методів захисту підприємств.

Читайте також: Вуса і хвіст — мої документи: Верховна Рада йде назустріч побажанням шахраїв



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ