• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Доступні ліки: як це працюватиме

Реімбурсація працює в багатьох країнах і є ефективною системою забезпечення пацієнтів лікуванням

«Доступні ліки» — так називається проект, реалізацію якого МОЗ планує почати з 1 січня 2017 року. «Сьогодні понад 90% лікарських засобів українці купують за власні гроші, а велика частина населення не може придбати ліки тому, що не вистачає на це коштів», — із заступником міністра охорони здоров'я Романом Іликом навряд чи хтось не погодиться.

За словами чиновника, проект передбачає реімбурсацію (державна система повного або часткового відшкодування вартості куплених пацієнтами лікарських препаратів) ліків для лікування цукрового діабету, серцево-судинних захворювань і бронхіальної астми. Попри те, що реімбурсація працює в багатьох країнах і є ефективною системою забезпечення пацієнтів лікуванням, українцям це іноземне слово (від англ. reimbursement — виплата компенсацій) навряд чи вселяє райдужні перспективи — ще свіжі спогади про пілотний проект із гіпертонії, який, скажімо так, не зовсім вдався.

Реімбурсація по-українськи, або Гіпертонію ми вже «вилікували»

Механізм реімбурсації реалізується в такий спосіб. Лікар призначає пацієнтові препарат із затвердженого Міністерством охорони здоров'я переліку, в аптеці за рецептом видають ліки або безкоштовно, або сплачується частина їхньої вартості. Аптека отримує компенсацію з держбюджету. Це теорія. Практика, як нерідко буває, дала збої.

Так, за підсумками 2013 року в рамках реалізації цього проекту на ліки від гіпертензії зі 191,6 млн грн виділених коштів було витрачено 164,64 млн грн (85,9%). Тобто майже 27 млн грн повернулося до бюджету. Виходить, що держава виділила гроші для компенсації вартості препаратів, а пацієнти відмовлялися від них і продовжували купувати медикаменти за свій рахунок? Найчастіше відбувалося подібним чином. Хворий на гіпертонію приходив в аптеку за ліками, які приймав тривалий час, і готовий був доплатити за препарат, що коштував вище «порогу» реімбурсації. Однак в аптеці йому наполегливо пропонували альтернативу — взяти дешевші ліки, які входять у ціновий діапазон реімбурсації, або ж повністю оплатити бажане, оскільки механізм компенсації не відпрацьований. Причина проста: для аптек торгувати препаратами зі списку програми реімбурсації було невигідно, адже держава раз у раз затягувала розрахунок з аптечними мережами, водночас додавши навантаження з паперовою роботою і звітністю.

Механізм регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертензією у 2012–2014 роках був неефективним. Такий вердикт винесла Рахункова палата за результатами проведеного аудиту щодо використання субвенції з держбюджету місцевим бюджетами Києва та Київської області. З виділених 36 млн грн не було освоєно 6,4 млн грн, а перед суб'єктами господарювання в Києві (станом на 1 січня 2015-го) утворилася заборгованість за відпущені населенню препарати в сумі 4,6 млн грн.

Соціальний ефект від реалізації пілотного проекту навряд чи можна назвати успішним, адже 700 тис. пацієнтів з 1,2 млн осіб, що перебували на обліку як гіпертоніки, взагалі не змогли скористатися пільгами. Не вдалося також досягти мети щодо здешевлення медикаментів для пацієнтів. Пільгові рецепти допомогли заощадити бюджет хворим на гіпертонію несуттєво: в середньому в Києві таке зниження становило 22 грн, у Київській області — 19 грн за рік.

Крім цього, під час пілотного проекту з'явилися нові шахрайські схеми. Відомі випадки, коли лікарі виписували рецепти липовим пацієнтам, які отримували медпрепарати в аптеці безкоштовно або зі знижкою. Потім приносили ці ліки лікарям, а ті перепродавали їх вже реальним пацієнтам.

Не слід також забувати, що реалізація проектів реімбурсації з високою часткою ймовірності може бути пов'язана з лобіюванням інтересів певних фармкомпаній, які виробляють відповідну продукцію.

Все вищеописане свідчить про те, що, не врахувавши помилок минулого, навряд чи вийде зробити успішним наступний проект. Негативний досвід, безумовно, кидатиме тінь навіть на найкращі ініціативи. І це теж може стати проблемою, адже суб'єкти господарювання різних форм власності, що займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, навряд чи побіжать брати участь у новому проекті, враховуючи всі ризики.

Саме через безліч проблем, які спливають раз у раз, досі відкладається впровадження системи реімбурсації інсулінів, заплановане спочатку на 1 січня, а потім на 1 квітня 2016 року. Наприклад, не кожна аптека може брати участь в цьому проекті, адже для зберігання інсулінів потрібні відповідні умови. Водночас має бути створена досить розгалужена мережа таких закладів, щоб максимально наблизити їх до місця проживання пацієнтів. Можна було би припустити, що новою датою початку роботи проекту стане 1 січня 2017 року. Адже електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів був розроблений ще наприкінці минулого року. (Реєстр інсулінозалежних пацієнтів передбачає унікальний електронний код рецепта й дозволяє визначати необхідні регіонам кошти на реімбурсацію інсулінів. За даними МОЗ, станом на 1 січня 2016 року в Україні зареєстровано близько 1,224 млн хворих на цукровий діабет, з них понад 200 тис. пацієнтів є інсулінозалежними.)

Проте днями в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун повідомила, що в 2017-му забезпечення інсулінами, швидше за все, буде здійснюватися за чинною нині системою бюджетних закупівель: «Ми маємо проблему з інсуліном. Іноді я не можу повірити, що таке може бути: навіть реєстр [інсулінозалежних] пацієнтів перебуває у приватних руках... Ми будемо шукати гроші, щоби він став нашою власністю. Вся робота щодо розробки реєстру була вже зроблена. Якщо почати її з нуля, то це забере два роки, щоб у нас був реєстр, щоби була програма».

Мабуть, Олександра Павленко, за часів свого перебування заступником міністра охорони здоров'я, не дарма відзначала, що МОЗ своїми силами знайшло можливість розробити реєстр, бо «Мінфін не дав грошей на це».

6 жовтня на сайті Міністерства охорони здоров'я з'явилася інформація про плани відомства запустити з 1 січня 2017 року проект реімбурсації вартості ліків. Для цього буде створено національний перелік основних лікарських засобів з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Головним пріоритетом запровадження реімбурсації в 2017 році стане лікування хвороб, які першочергово впливають на основні показники здоров'я населення (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальна астма) і ефективно лікуються на амбулаторному етапі. Відшкодування вартості ліків визначатиметься національним переліком основних лікарських засобів у 2017 році, який складається з 22 міжнародних непатентованих назв.

У тому, що відшкодування вартості ліків запрацює на повну силу з січня наступного року, сумнівається Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України». Пояснює вона свою думку тим, що система відшкодування витрат на ліки не може бути реалізована в такий швидкий термін: «Заяви уряду про те, що в нас запрацює масова реімбурсація на ліки від усіх хвороб з 1 січня, — це, м'яко кажучи, нереалістично. Для того, аби ця система запрацювала, потрібно і закони змінити: написати власний закон про реімбурсацію, внести зміни до Податкового кодексу і оновити реєстр пацієнтів...».

У багатьох країнах реімбурсація — це фундамент, на якому будується державний цивілізований вплив на фармацевтичний ринок, передбачуваність цін в аптеках. Це дає змогу уникнути проблем, що виникають, наприклад, під час тендерних закупівель, і які добре знайомі українцям — пацієнти залишаються без життєво необхідних ліків.

Чимало експертів називають перші кроки МОЗ хорошими дзвіночками. Проте чи дадуть їм втілитися в життя — питання. Якщо реформаторський запал нової команди Міністерства охорони здоров'я буде підтриманий на найвищому рівні, а також Комітетом з питань охорони здоров'я, буде правильно вибудована комунікація з медиками, звичайними громадянами, пацієнтами, ми все-таки маємо шанс, що в 2017 році почнуться перші реальні зміни в системі охорони здоров'я.

P.S. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження механізму повного / часткового відшкодування лікарських засобів»  винесений на громадське обговорення,такожможна ознайомитися з переліком лікарських засобів для повного/часткового відшкодування, що призначається для лікування серцево-судинних хвороб, цукрового діабету ІІ типу, бронхіальної астми.

Читайте також: Паранормальні методи реформування медицини



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ