четвер, 23 лютого 2017


Racurs.ua

Вартість ліків почнуть відшкодовувати в День сміху

Як обіцяють, програма реімбурсації запрацює на повну силу з 1 квітня 2017 року. Хочеться вірити, що День сміху обраний випадково

«Сьогодні уряд підтримав наші постанови про відшкодування ліків. Взяв рецепт у лікаря, прийшов в аптеку, отримав ліки, вартість їх повністю або частково покриває держава», — написав 9 листопада на своїй сторінці у Facebook заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, назвавши це перемогою. Чи стане ця спроба успішною — питання, про перемогу говорити, напевно, все ж передчасно.

Спроб знизити ціни на ліки в Україні було чимало. На жаль, всі обіцянки залишилися на папері, а на практиці цінники в аптеках так і не перейнялися ідеями реформаторів. Головне, в чому наразі точно досягли успіху чиновники — віртуозно оперувати термінами «реімбурсація» і «референтні ціни».

В Україні 90% коштів на ліки громадяни оплачують самостійно, і тільки 10% витрат лягає на плечі держави. Коли рівень життя українців продовжує нестися вниз, а ціни в аптеках з такою саме швидкістю вгору, багато хто з наших співгромадян, які і за більш стабільної ситуації не дуже серйозно ставилися до своїх діагнозів, зовсім махнули рукою на здоров'я, обходячи аптечні мережі десятою дорогою.

Статистика невблаганна: головною причиною смертності в нашій країні є серцево-судинні захворювання (саме через цю недугу помирають 65 осіб зі 100 в Україні), і вони, безумовно, потребують медичного супроводу, а також постійного прийому препаратів. Контроль артеріальної гіпертензії (гіпертонічної хвороби), одного з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи, дозволяє знизити ризик розвитку інсульту та інфаркту, що призводять до інвалідизації та передчасної смерті.

«Доступні ліки» — проект, за допомогою якого за кошти держбюджету планують забезпечити якомога більше українців лікарськими засобами. Його реалізацію МОЗ планує розпочати з 1 січня 2017 року. Отже, наступного року в проект планують включити три нозологічні групи (які, на думку розробників, в першу чергу впливають на основні показники смертності населення й ефективно лікуються на амбулаторному етапі): серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу (у 2015 році в нашій країні було зареєстровано близько 1 млн осіб, які страждають на цю недугу, програма реімбурсації інсулінозалежних пацієнтів поки що зависла в повітрі і її впровадження вкотре відкладається), бронхіальна астма (за даними 2015 року, таких хворих налічується близько 210 тис. осіб).

9 листопада уряд підтримав проект відшкодування ліків на наступний рік, заклавши 500 млн грн на реімбурсацію (відшкодування вартості ліків) у держбюджет 2017 року.

Уляна Супрун, яка вже понад 100 днів обіймає посаду міністра охорони здоров'я з приставкою в. о., на одній із зустрічей з громадськістю так окреслила основні завдання проекту: «Наша мета — забезпечити максимальну кількість людей доступними і якісними ліками. Хворий, йдучи в первинну ланку і отримуючи від лікаря рецепт, звертається в аптеку і гарантовано отримує ліки безкоштовно або з частковим відшкодуванням. Завдяки запровадженню реімбурсації ми не лише знизимо ціни на основні лікарські засоби і зробимо їх доступними для пацієнтів, але і зменшимо смертність і кількість ускладнень внаслідок хвороб».

Для реалізації проекту «Доступні ліки» МОЗ має намір з 1 січня 2017 року запровадити зовнішнє і внутрішнє референтне ціноутворення на препарати для лікування зазначених вище трьох нозологій. Референтними країнами, на які буде рівнятися Україна, визначили сусідні Польщу, Латвію, Словаччину, Угорщину, Чехію. Ціни на ліки будуть встановлюватися виходячи із середньої ціни в цих п'яти країнах — в нашій країні вона не має бути вище. Не секрет, що багато ліків за кордоном можна купити дешевше, ніж в українських аптеках. Тому, наприклад, жителі західної України часто навідуються до сусідніх Польщі чи Румунії для купівлі необхідних препаратів.

Як обіцяють, програма реімбурсації запрацює на повну силу з 1 квітня 2017 року (хочеться вірити, що День сміху обраний випадково, а не зі злого наміру). Ліки, засоби за які планують відшкодовувати, призначатимуть лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) за міжнародними непатентованими назвами (МНН), тобто за діючою речовиною, а не за комерційною назвою. Вартість ліків збираються відшкодовувати за ціною найдешевшого генерика. Загалом поки що буде 21 МНН (16 — серцево-судинні захворювання, 2 — цукровий діабет II типу, 3 — бронхіальна астма).

Як у них?

Програми реімбурсації вже давно й успішно працюють в багатьох країнах. Так, у Європі частка ринку, яка підпадає під реімбурсацію, державну і госпітальну закупівлю, сягає 80%, і тільки 10–20% займає аптечний ринок. В Україні ця піраміда, як ми згадували вище, перевернута, і 90% коштів наші співгромадяни на ліки дістають зі своїх кишень.

Відшкодування вартості ліків відбувається в різних країнах по-різному. Так, у Франції 100-відсоткова компенсація йде аптекам. У Норвегії витрати ділять: громадянам компенсують 54% вартості будь-яких ліків за рахунок Держстраху, 15% — з коштів лікувального закладу, а третину (31%) оплачує хворий. У Великій Британії пацієнт сплачує за рецепт не більше 7 фунтів, про решту піклується держава.

Чи вийде в України?

В експертного співтовариства щодо реалізації проекту доступних ліків виникає багато запитань, зокрема, про самі механізми реімбурсації та референтного ціноутворення. Не секрет, що ринок України поділений між фармацевтичними компаніями. Це ключова проблема. Фармацевтам навряд чи сподобається регулювання цін, і з цього боку опір буде.

Другий момент — аптечні мережі, у яких ще свіжі спогади про пілотний проект з артеріальної гіпертензії, коли вони тривалий час не отримували компенсації від держави. Тоді аптекам, по суті, було запропоновано профінансувати проект за рахунок своїх оборотних коштів. Тобто аптека мала відпускати препарат зі знижкою, при цьому компенсацію вона могла отримати в найкращому випадку через місяць. Це стало причиною відмови багатьох суб'єктів господарювання від участі в цьому пілотному проекті.

«Найпроблемніше місце — це аптека, — вважає Віктор Чумак, віце-президент Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, який свого часу на посаді радника міністра охорони здоров'я опікувався пілотним проектом із гіпертензії. — Ми майже розорили аптеки сімома препаратами, ви плануєте 21. Аптеки це не пропустять, скоріше, об'єднаються проти вас».

Ціни на препарати-генерики в нашій країні можуть дуже сильно відрізнятися — до 500%. Тому В. Чумак вважає відшкодування на рівні найдешевшого генерика великою помилкою і ризиком для успішності проекту. Цінова доступність ліків може позначитися на фізичній — вони зникнуть з аптек.

Виписку рецептів на ліки за діючою речовиною, а не за комерційною назвою розробники проекту називають антикорупційною складовою, проте чимало експертів вважають, що можуть виникнути нові схеми, адже вибір препарату від доктора переходить до провізора. Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров'я, обіцяє, що МОЗ має план дій, який буде обмежувати цей нездоровий симбіоз. Яким чином — поки не уточнює. У. Супрун вважає, що таким обмежувачем можуть стати уніфіковані клінічні протоколи.

Від того, які саме медикаменти потраплять у програму «Доступні ліки», залежатиме її вартість для держави. Наприклад, різні схеми лікування інсулінозалежних хворих можуть коштувати державі від 900 млн грн до 1 млрд 300 грн на рік. Для пацієнта ж важливо, щоби препарати були не просто безкоштовними або за невелику доплату, але і якісними й ефективними. Багато лікарів акцентують увагу, що ліки-генерики з однією і тією самою діючою речовиною працюють по-різному. Не секрет, що в Міністерстві охорони здоров'я є певні групи впливу, які, швидше за все, намагатимуться впливати на вибір лікарських засобів для програми реімбурсації.

Гроші на реімбурсацію держава виділяє, однак точний список препаратів, які підлягатимуть відшкодуванню, ще невідомий, в Міністерстві охорони здоров'я лише уточнюють, що це будуть ліки, рекомендовані ВООЗ. Національний перелік лікарських засобів обіцяють оновити та привести у відповідність з переліком ВООЗ до кінця цього року, збираючись звузити його з понад 1000 найменувань до 300. Експерти звертають увагу, що якщо за зразок візьмуть 18-е видання переліку ВООЗ, там буде мало сучасних інноваційних ліків. Зазвичай в цьому списку найбільш масові, які закуповуються нашими медичними установами. Наприклад, в цьому переліку ВООЗ немає аналогового інсуліну (який передбачений у проекті з реімбурсації інсулінів в Україні), є тільки генноінженерний.

Система реімбурсації зазвичай передбачає наявність реєстру пацієнтів, який є інструментом для визначення реальної потреби в тих чи інших препаратах. За допомогою електронного реєстру можна виключити зайві витрати держбюджету на закупівлі лікарських засобів, а також значно підвищити прозорість процесу. Однак в Україні реєстру пацієнтів немає, і з огляду на те, що його створення потребує досить тривалого часу, МОЗ вирішило почати відшкодовувати вартість ліків і паралельно створювати реєстр.

В Україні вже є електронний реєстр інсулінозалежних. На жаль, попри це проект із реімбурсації інсулінів досі так і не запрацював. Стартувати планували ще 1 грудня 2014-го, потім регулярно відкладали, так і не запустивши. Але ж цей проект міг би вже напрацювати такий потрібний для нашої країни досвід із впровадження системи відшкодування вартості ліків.

Чому проект реімбурсації інсулінів поки що так і не втілили в життя? У МОЗ відповідають, що реєстр у приватних руках і ведуться переговори. Андрій Ізмайлов, технічний директор компанії «Український інформаційно-обчислювальний центр», яка розробляла програмне забезпечення для реєстру, в коментарі газеті «Аптека» про ситуацію, що склалася, розповів, що в процесі роботи фахівці вичистили багато дублів і обмежили можливість вносити в базу «мертві душі»: «Ґрунтуючись на загальних даних по областях, ми вирахували коефіцієнт, який показує, скільки у країні інсулінозалежних від загальної кількості населення. Похибка, звичайно, є, але все ж можна простежити загальну тенденцію. За запевненням лікарів, які працювали з реєстром, до нього по різних областях внесені дані 80–100% пацієнтів. При цьому не набралося навіть 140 тис. інсулінозалежних. Серед них ще є померлі, але не відмічені, ті, хто виїхав, фейки. Тобто реальна кількість, ймовірно, буде ще менше». Водночас, згідно зі статистичними даними МОЗ, станом на 1 січня 2015 року загальна кількість інсулінозалежних хворих становить 217 тис. 770 осіб (з них 209 тис. 786 — доросле населення і 8028 — діти). За словами А. Ізмайлова, реєстр не працює через те, що підприємство міністерства не підписує з фірмою-розробником договір про супровід реєстру, а також зауважує, що створюється враження, що комусь потрібно, щоб реєстр не працював.

Безумовно, питань щодо реалізації хорошої і мегаважливої для України ідеї ще залишається багато. Наприклад, які індикатори успішності проекту, коли його результати планують переглядати і вносити корективи? Радує, що МОЗ регулярно проводить зустрічі з усіма зацікавленими сторонами та експертами. Чи прислухаються у відомстві до зауважень — покаже час. Сподіваємося, що День сміху для українців не перетвориться на День дурня.

 

Читайте також: Медстрахування для всіх — чи стане ідея реальністю

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









НОВИНИ ПАРТНЕРІВ