четвер, 23 лютого 2017


Racurs.ua

Оцінюємо медичну реформу, або Як ваше здоров’я, українці?

Наші громадяни традиційно оцінюють доступність медичної допомоги через призму доступності ліків. У середньому на ліки українці витрачають 550 грн щомісячно

В Україні концепції та підходи до реформування медицини змінювалися безліч разів, мабуть, так само швидко, як і відбувалася міністеріада у галузевому міністерстві. Недивно, що поки реального покращення функціонування медичної системи українці не відчули — радше навпаки.

У 2015 році було розроблено та схвалено Національну стратегію реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 роки. Для послідовного втілення та оцінки успішності впровадження цієї стратегії нагальним є запровадження оцінювання доступності та якості надання медичної допомоги в Україні. До речі, дослідження, проведені в багатьох країнах, доводять, що існує прямий зв’язок між задоволеністю медичною допомогою та результатом лікування (одужанням). Пояснюється це так: високий рівень довіри до медичних працівників сприяє ретельнішому дотриманню схем лікування. А от високий рівень незадоволення часто називають «психологічним бар’єром до споживання медичної допомоги». Отже якщо в суспільстві переважає такий настрій, то люди уникають звернення до лікарів.

Задля моніторингу започатковується «Індекс здоров’я. Україна»*, який цьогоріч зафіксував початковий фактичний стан задоволеності громадян, їхній досвід отримання медичної допомоги (амбулаторної та стаціонарної), поведінку людей у разі виникнення проблем зі здоров’ям, доступність лікарських засобів та спосіб життя. В наступні роки планують відстежувати, як зміни в системі охорони здоров’я, що відбуваються в рамках реформи, позначаються на кожному з нас — кінцевих отримувачів медичної допомоги.

«Індекс здоров’я. Україна» — це насамперед інструмент, який, як сподіваються розробники, допоможе управлінцям галузі охорони здоров’я, а також тим, хто формує політику на національному рівні та в областях, районах, містах, оцінити вплив реформи на пацієнтів та громаду. Очікується, що представлена інформація дозволить краще зрозуміти ситуацію в області, порівняти її з іншими та загальнонаціональними показниками, спонукатиме до обміну досвідом між регіонами.

«На реалізацію цього дослідження нас надихнув Європейський індекс споживачів охорони здоров’я, який порівнює системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу та визначає найоптимальніший шлях для їхнього розвитку, та канадський досвід подібного дослідження, — розповідає Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». — Центральна роль споживача в цивілізованих системах охорони здоров’я часто помітна в ухвалених рішеннях, де вагомою складовою є його потреби та думки. Саме зворотній зв’язок споживачів та особливо тих, хто уникає звернення по послугу («неспоживачів»), допомагає управлінцям та розробникам політики на національному й регіональному рівнях надати медичній допомозі таких атрибутів, які сприймаються в суспільстві як характеристики якості та доступності. Чому така назва — «Індекс здоров’я. Україна»? Найголовнішою ціллю кожної системи охорони здоров’я є покращення здоров’я населення».

«Індекс здоров'я. Україна» включає п'ять складових, перша з яких — задоволеність медичною допомогою. Цьогоріч вимірюється двома індикаторами (субпоказниками) — задоволеністю роботою сімейного лікаря, терапевта чи дільничного педіатра (вибір пав на первинну ланку, адже вона у фокусі реформи) та задоволеністю стаціонарною медичною допомогою. Ще одна складова індексу — звернення до лікаря у випадку хвороби та попередження хвороб (індикатори — звернення по медичну допомогу у випадку останньої хвороби чи травми та проходження профілактичного огляду). Наступна складова — витрати на допомогу та ліки. Високі витрати на медичну допомогу та лікарські засоби найчастіше розглядаються як фінансовий бар’єр, який має наслідки: відкладання звернення по медичну допомогу через неможливість її оплати (індикатори — загальні витрати на ліки, куди включено і призначені лікарем лікарські препарати, і придбані самостійно пацієнтом (витрати протягом останніх 30 днів) та відкладання або невідвідування лікаря через фінансову недоступність).

Не лише система охорони здоров’я може сформувати поведінку пацієнта (наприклад, забезпечити дешевші послуги сімейного лікаря, аніж стаціонару), але й сама людина несе відповідальність за своє здоров’я через рішення, які приймає, та через знання, які здобуває. Тому індекс включає важливі індикатори, які стосуються вакцинації дітей та знань симптомів інсульту. Стан здоров’я українців вимірюється двома індикаторами — суб’єктивною самооцінкою стану здоров’я та часткою людей з надлишковою масою тіла, підрахованою за допомогою індексу маси тіла.

Загальним висновком Індексу здоров’я є те, що сумарно області показали дуже схожі результати: середнє значення по Україні складає 56 балів. Найбільше балів набрали Миколаївська та Херсонська області (63 бали), тоді як Сумська (50), Івано-Франківська та Тернопільська області здобули найменше балів (51).

Вимірювання субпоказників дає детальніше уявлення про досягнення областей, а також про ті аспекти, які потребують додаткової роботи в окремій області. Наприклад, Тернопільська область є одним із лідерів у таких субпоказниках, як задоволеність медичною допомогою, однак має досить низький рівень звернень до лікаря у випадку хвороби, профілактичних оглядів та знань щодо інсульту, що в кінцевому результаті дало низький результат. Для Івано-Франківської області найнижчим показником стали знання людей про симптоми інсульту.

Наскільки українці задоволені медичною допомогою

У середньому по Україні рівень задоволеності сімейним лікарем чи дільничим терапевтом становить 70%, стаціонарною допомогою — 62%. Найнижчий рівень задоволеності роботою лікарів первинної ланки у Кіровоградській області (лише 47%), нижче середнього — у Сумській (56%), у Полтавській — 58%. Найбільше задоволених рівнем медичної допомоги у Тернопільській (84%), Миколаївській та Чернігівській (83%) областях. У Києві 68% опитаних задоволені роботою терапевтів, у Київській області таких 77%.

Стаціонарною допомогою найменше задоволені у Кіровоградській області (29%), серед киян таких 40%, у Київській області — 65%. Найбільше задоволені стаціонарами у Миколаївській та Тернопільській (76%), Чернівецькій (73%), Чернігівській та Хмельницькій (72%) областях. У звіті дослідження зауважують, що, наприклад, задоволеність амбулаторною допомогою в Угорщині (у 2010 році) становила 70%, стаціонарною — 68%. Найчастіше низький рівень задоволеності спостерігається під час реформ, коли впроваджуються нові правила гри.

Краще лікування — профілактика

На жаль, українці найчастіше звертаються до лікаря у випадках, пов'язаних із хворобою чи проблемами зі здоров'ям, а не в цілях профілактики.

У випадку хвороби до лікарів частіше звертаються жінки (63%), аніж чоловіки (59%); а також люди, старші 60 років (65%), молодь 18–29 років звертається рідше (57%).

Згідно з даними дослідження, тип місцевості та рівень доходів не впливає на рішення про те, чи звертатися у випадку хвороби по допомогу лікаря. За областями відсоток тих, хто звертався до лікаря протягом останніх 12 місяців, коливається від 39% (Хмельницька область), 45% (Запорізька) до 94% у Кіровоградській області. По Україні в цілому за останній рік зверталися до лікаря 62% опитаних, у Києві таких 65%, по Київській області — майже кожен другий (55%).

Українці все ж іноді вдаються до профілактичних досліджень, насамперед це флюорографія. Протягом останніх 12 місяців її робили в середньому 60% опитаних (57% жінок та 61% чоловіків). Професійний медогляд проходили минулого року 34% опитаних. Трохи більше половини опитаних жінок відвідували гінеколога, 19% робили мамографію. Серед чоловіків 23% відвідували уролога. Кардіограму у профілактичних цілях робили 42% респондентів.

На національному рівні 59% опитаних проходили принаймні один зі згаданих оглядів, в Одеській області — 36%, у Кіровоградській — 39%, Тернопільській — 47%. У Києві частка тих, хто проходить планові перевірки, досить низька — 46% (Київська область — 68%), тоді як у Чернігівській та Херсонській областях цей показник становить 70%, у Черкаській — 73%.

Витрати на допомогу та ліки

Українці традиційно оцінюють доступність медичної допомоги через призму доступності ліків. Низькі показники витрат на ліки у Житомирській та Полтавських областях є очікуваними, оскільки тут понад 15 років працюють лікарняні каси у формі благодійних організацій.

У середньому по країні на ліки щомісячно витрачається 550 грн. Найменше на лікарські препарати витрачають у Житомирській (238 грн) та Запорізькій (239) областях. Найбільше — у Рівненській (1001 грн), Тернопільській (916 грн) та Луганській (825 грн) областях. У Києві на ліки витрачають 452 грн, по області — 824 грн.

Щодо відкладання візиту до лікаря та купівлі ліків через фінансові причини, то найбільша фінансова доступність у Івано-Франківській області (78%). Найменш фінансово доступна медицина (сумарно амбулаторна та стаціонарна) у Запорізькій та Дніпропетровській областях — лише 42% опитаних не відкладали свій візит із фінансових міркувань, в середньому по Україні — 58%.

Знання про здоров'я та здорова поведінка

Результати дослідження свідчать про недостатню обізнаність населення із проявами інсульту, що ускладнює чи навіть унеможливлює своєчасне звернення по належну допомогу. Разом із тим, співставлення з результатами подібних досліджень може свідчити про певне покращення ситуації, яке, можливо, пов'язане з активізацією протягом останніх років освітницької діяльності державних установ та недержавних організацій.

Половина українців змогли назвати принаймні два симптоми інсульту, найвідомішими з яких є раптове оніміння або втрата рухливості обличчя, руки або ноги, особливо з одного боку тіла. Близько третини опитаних (38%) вказали такий симптом, як порушення мови або труднощі сприйняття мови, тексту, які з'явилися несподівано. Раптове порушення координації рухів, хиткість ходи, запаморочення та втрату свідомості назвали 33% респондентів. Найменше українцям відомий такий симптом інсульту, як раптовий різкий головний біль (19%), або різке погіршення зору на одне чи обидва ока (12%). Краще симптоми інсульту знають жінки, аніж чоловіки, жителі міст, а також люди старші 40 років. В Івано-Франківській області лише 11% назвали хоча б два симптоми інсульту, у Сумській таких лише 15% . Добре обізнані щодо симптоматики інсульту в Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській областях (70%), ще краще на цьому знаються в Одеській (72%), Рівненській (74%) та Запорізькій областях (75%).

За результатами опитування, 25% респондентів (батьків дітей до 16 років) відмовлялися від обов'язкового щеплення дітей, 53% — тимчасово, 35% не мали наміру робити щеплення взагалі.

Найбільше прибічників вакцинації у Києві — 89%, Херсонській (89%), Харківській (92%), Миколаївській (92%) та Кіровоградській (95%) областях. Найменше прищеплюють дітей у Хмельницькій (52%), Івано-Франківській (56%), Львівській (60%) областях. Середній показник по Україні становить 75%.

Самооцінка стану здоров'я

Отже, за самооцінкою 39% українців мають хороше або дуже хороше здоров'я. 44% вважають його посереднім, 17% — поганим або дуже поганим. Дещо краще стан здоров'я оцінюють чоловіки, а також, що логічно, молоді люди до 29 років (серед них 78% вважають своє здоров'я хорошим). Найгірше стан свого здоров'я оцінюють жителі Закарпатської та Житомирської областей (лише 25% та 26% відповідно вказали, що мають добре здоров'я), в Донецькій та Чернігівській (27%), краще почувають себе у Хмельницькій області (48%), Луганській (49%), Одеській та Сумській (50%).

Згідно з опитуванням, в Україні кожен другий має надлишкову вагу тіла або страждає на ожиріння, що є основним фактором ризику розвитку артеріальної гіпертензії, метаболічного синдрому, діабету тощо. У свою чергу ці захворювання призводять до інфарктів, інсультів — основної причини інвалідизації та смертності в Україні.

Більш об'єктивним показником є Індекс маси тіла (ІМТ). ІМТ розраховується як відношення маси тіла (в кілограмах) до зросту (в метрах) у квадраті. Якщо ІМТ нижче за 18,5, вага вважається недостатньою; у межах 18,5–24,9 — нормальною; надлишковою при показниках 25–29,9; ІМТ понад 30 свідчить про ожиріння. Середнє значення ІМТ серед опитаних складає 26,5, що відповідає нижньому рівню надлишкової ваги. За ІМТ 2% українців мають недостатню вагу, 41% — нормальну, 36% — надлишкову, у 21% ожиріння. Найбільша частка людей з нормальною вагою мешкає у Тернопільській та Херсонській областях (50%), найменша — у Київській та Кіровоградській (35%).

Система охорони здоров'я та її реформа: погляд споживача

У рамках реформи децентралізації посилення ролі місцевої влади є доволі актуальним. Оскільки більшість закладів охорони здоров'я є комунальними, очевидно, що роль Міністерства охорони здоров'я надмірно завищена. Населення не відчуває реформи, оскільки вона так і не почалася, а високі показники в окремих регіонах є результатом проведення пілотних проектів щодо реформування у 2011–2014 роках. В Україні тривалий час спостерігається погіршення рівня задоволеності медичною допомогою, це відкриває шлях реформам, на які українці так чекають. Також додаткового дослідження потребує питання «якості медичної допомоги» — що саме під цим розуміють українці?

Отже, всім респондентам поставили чотири запитання: що для вас означає реформа охорони здоров'я; чи потрібна взагалі реформа охорони здоров'я; чи відбувається реформа охорони здоров'я; від кого більшою мірою залежить покращення функціонування медичних закладів. Переважна більшість українців вважає, що реформа медицини потрібна (93%), найвищий відсоток тих, хто «за» реформу, — у Кіровоградській області (100%). У Тернопільській області цей показник найнижчий у порівнянні з іншими (але все одно досить високий) — 60%. Розподіл відповідей на це питання суттєво перегукується із задоволеністю допомогою на первинній ланці (пам'ятаєте про найменшу частку задоволених медичною допомогою у Кіровоградській області та найбільшу — у Тернопільській?). Більшість опитаних пов'язує реформу з якістю та доступністю медичної допомоги, менша частка — з географічною близькістю, збільшенням заробітної плати медичному персоналу та кращим ставленням до пацієнтів.

На питання, від кого більшою мірою залежить покращення функціонування медичних закладів, опитані відповіли так: президент — 37%, прем’єр-міністр — 38%, міністр охорони здоров’я — 74%, голова обласної державної адміністрації — 10%, мер міста або сільський голова — 15%, голова районної адміністрації — 8%, головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я — 47%, лікарі — 18%.

Тож міністра охорони здоров'я вважають ключовою постаттю, яка може вплинути на покращення роботи медзакладів. Найбільше сподівань покладають на міністра у Запорізькій області (92%), Миколаївській (94%), Волинській (88%), найменше — у Тернопільській (42%) та Хмельницькій областях (51%). Найбільше сумнівалися, від кого залежить покращення у медицині, у Луганській області (28% респондентів не змогли відповісти на це питання).

«Оцінка і досвід громадянина — потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей, — підкреслює В. Тимошевська. — Дослідження будуть продовжуватися у наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг у регіонах і в Україні загалом. Таким чином, ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області залежно від того, яким чином в ній впроваджується реформа».

*Дослідження стану здоров'я українців та задоволення наданими медичними послугами було проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» із серпня 2015 року по серпень 2016 року.

«Індекс здоров’я. Україна» ґрунтується на емпіричному дослідженні, в якому взяли участь представники домогосподарств України (понад 10 000 респондентів). Дослідження є репрезентативним для кожної області, що дає можливість порівняти більшість показників у розрізі регіонів.

Читайте також: Вартість ліків почнуть відшкодовувати в День сміху

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









НОВИНИ ПАРТНЕРІВ