вівторок, 28 березня 2017

Racurs.ua

Зміни до закону про Вищу раду правосуддя можуть призупинити конкурс до Верховного суду — член ВККСУ

Коментарі

У Громадської ради, що складається переважно з адвокатів і не несе жодної відповідальності за свої висновки, з’явився прекрасний важіль

З проханням прокоментувати законодавче нововведення, що стосується Громадської ради доброчесності, «Ракурс» звернувся до Андрія Василенка, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

— Ще до створення Громадської ради доброчесності ВККСУ завжди враховувала всю інформацію, яка надходила до нас щодо конкретного кандидата. Ми ретельно аналізували і брали до уваги всі відомості, зокрема, звичайно, від громадських організацій. Але тепер ми поставлені в абсолютно нові умови.

Як відомо, ч. 1 ст. 88 закону про судоустрій і статус суддів доповнена таким абзацом:

«Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менш як одинадцятьма її членами».

Андрій ВасиленкоВиходячи з нинішнього формулювання, ситуація така: наслідком ухвалення цієї норми, що стосується рішення Громадської ради доброчесності, може стати істотне затягування процедури конкурсу до Верховного суду (щонайменше на кілька місяців), можна сказати, фактичне призупинення проведення конкурсу з порушенням встановлених законом термінів формування Верховного суду .

Насамперед, формально-юридично ця правка випадає із загального контексту, якщо говорити про оцінювання суддів на предмет відповідності займаній посаді. Як це буває у нас зазвичай, правки не узгоджуються з іншим текстом. В цьому випадку — з Перехідними положеннями, які передбачають розгляд кандидатур і ухвалення рішення колегією. Ст. 20 Перехідних положень передбачає, що відповідність займаній посаді судді оцінюється «колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим законом». Так, ми самі визначаємо склад колегії, та це зазвичай аж ніяк не 11 осіб, найчастіше колегія — це 3–5 осіб. Адже у ВККСУ всього 16 осіб, дві палати по 8 членів, а склад колегії ще менше, ніж палати.

У ст. 87 закону передбачено, що «за наявності відповідних підстав» Громадська рада доброчесності може дати висновок щодо невідповідності судді або кандидата в судді критеріям професійної етики й доброчесності. Що таке «відповідні підстави», закон не визначає. До Комісії вже надходили, наприклад, звернення народних депутатів на підставі звернень їхніх виборців такого змісту: громадянин А скаржиться на суддю Б, прошу вжити заходів, лист громадянина додається. У листі — одна сторінка рукописного тексту про те, що суддя Б виніс незаконне, на думку громадянина А, рішення в його справі, тому він корупціонер. Більше нічого, навіть копію рішення не додано.

Тобто є ризик, що ми можемо отримувати щось подібне і від Громадської ради. Але навіть якщо вони напишуть мотивувальну частину (кандидат не відповідає з таких-то причин) і додадуть доказову базу, ці матеріали необхідно вивчати й перевіряти. І фактично це вже дисциплінарна процедура або, якщо хочете, квазідисциплінарна.

Доповідач або колегія муситимуть провести повну перевірку такого висновку і наданої доказової бази. У тому разі, якщо там немає якихось однозначних фактів, доказів (наприклад, рішення суду про притягнення до відповідальності за корупційні дії), ця перевірка неминуче займе чимало часу. Він знадобиться, зокрема, для того, щоб отримати відповіді на наші запити від відповідних інстанцій, уточнити, перевірити ще раз інформацію, надану Громадською радою доброчесності, отримати пояснення судді або кандидата, адже він має право на захист. Крім того, ніде не написано, яким чином і в якому порядку слід здійснювати цю перевірку. Ми можемо прив'язатися лише до загальних положень закону.

По суті справи, ми повинні в певному сенсі долати вето Громадської ради доброчесності. Адже в тому разі, коли, як це було передбачено в законі раніше, Громадська рада доброчесності надавала нам висновок щодо конкретної кандидатури, член ВККСУ — доповідач у справі перевіряв викладені в ньому факти поряд з іншими матеріалами. Це був зовсім інший статус висновку ГРД. Адже ми і з прокуратури отримували іноді інформацію такого роду: є фактова справа, в якій можливим фігурантом проходить такий-то суддя. У таких випадках ми зв'язувалися з прокуратурою, ставили питання, просили докази, матеріали справи, вислуховували їхні аргументи і зрештою з'ясовували, що тут відповідає дійсності, відповідно, яку вагу може мати для Комісії. Але це потребує часу. І якщо виходити з того, як це передбачалося до цих пір, то висновок Громадської ради мав братися до уваги поряд з усіма іншими матеріалами щодо конкретної кандидатури в судді, за загальною процедурою. Тому що до прийняття цієї правки в тому випадку, якщо я як доповідач отримую певну інформацію від Громадської ради доброчесності, я брав її до відома і мав представити відповідну інформацію колегам, але не був змушений проводити мало не оперативно-розшукову діяльність.

Тепер же доповідач має винести негативний висновок Громадської ради щодо кандидата в судді на колегію. Колегія, вивчивши доказову базу, повинна ухвалити рішення про те, чи згодна вона з таким висновком. Головне питання тут у доказовій базі, відповідно, часто виникатиме необхідність її перевірки. Якщо ми розглядаємо такі матеріали, що стосуються кандидата, він обов'язково має бути повідомлений про це за 10 днів.

Звичайно, ми можемо з'ясовувати ці питання на співбесіді з кандидатом. У тому разі, якщо аналіз матеріалів і результат співбесіди не дають нам відповідей на питання або дають відповідь, протилежну висновку Громадської ради доброчесності, ми зобов'язані виносити рішення з цього питання на засідання пленарної комісії. Повідомляти кандидата за 10 днів, запрошувати його на це засідання, оскільки такі рішення ми не можемо ухвалювати заочно, забезпечувати йому право на захист. А кандидат у судді має право прийти хоч із десятьма адвокатами, представити свої докази, які теж потрібно вивчати й перевіряти, тощо. Так, законом передбачено десятиденний термін. Але ми вже мали випадки, коли представники кандидата казали нам: ми вперше бачимо всі ці матеріали і за 10 днів не встигаємо підготуватися належним чином, щоб відповісти на ці запитання. Вони просять час на підготовку, що теж зрозуміло.

Потім ми прийматимемо рішення, причому не виключено, що не в одному засіданні. Зокрема, законом передбачено, що перша неявка кандидата на засідання не дає права розглядати питання за його відсутності. І можливість неявки з поважних причин цілком очевидна, хоча б з огляду на, наприклад, ту ж епідемію грипу.

Таким чином, ніхто не знає, наскільки затягнеться весь цей процес. Можна з упевненістю прогнозувати, що мова піде про місяці. А по суті справи, у членів Громадської ради доброчесності з'явився прекрасний важіль. Адже Громадська рада, що складається з двох десятків людей, також працює в колегіях. Таким чином, група з кількох людей, які не несуть за цей висновок жодної юридичної відповідальності, цілком може зупинити будь-який конкурс.

У тих випадках, де законом передбачені чіткі терміни, як у випадку з формуванням Верховного суду, поправка, ухвалена в частині повноважень Громадської ради доброчесності, цілком може призвести до зупинки конкурсу на невизначений термін, затягування термінів формування судів, порушення всіх термінів, передбачених законом. Це не просто гіпотетичні ризики. Можна абсолютно чітко прогнозувати, що з огляду на напружений графік саме так це і буде. А спираючись на власний багаторічний професійний досвід, зокрема роботи в парламенті, з народними депутатами, можу взяти на себе сміливість стверджувати: якщо подібне положення вноситься до закону, значить, це комусь потрібно.

Ну і, звичайно, виходячи з принципу верховенства права та вимог законодавства, внесена до закону поправка, про яку ми говоримо, обов'язково мала супроводжуватися нормами, які передбачають обов'язок Громадської ради забезпечувати кандидату право на захист, процедуру оскарження негативного висновку, а також можливість залучення до відповідальності за несумлінність або зловживання при підготовці такого висновку. Зокрема, за неперевірену, необґрунтовану або завідомо неправдиву інформацію, внесену до нього. Але цього в законі немає, і фактично кандидат позбавлений права на захист та оскарження, а члени Громадської ради доброчесності не несуть жодної відповідальності за свої дії при складанні висновку, якому законодавці надали тепер такої ваги. Навіть з урахуванням найвищого корупційного ризику, з цією поправкою можна було б, в принципі, погодитися, але лише за наявності дієвого механізму захисту від її непорядного використання членами Громадської ради доброчесності.

Читайте також: Член Громадської ради доброчесності: Найскладнішим завданням для нас буде мінімізувати реальні політичні впливи на процес добору суддів

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ