• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Тодуров vs МОЗ: яким буде підсумок війни

Про недоторканність золотих рук, аномальні числа та дорогі закупівлі згідно із законом

Звична розміреність 1 січня вибухнула фейсбучним скандалом між Міністерством охорони здоров'я та директором Інституту серця Борисом Тодуровим. Ця епічна битва триває досі, мало кого залишивши байдужим і розділивши наше суспільство на «червоних» і «білих», тобто на тих, хто «за» кардіохірурга із золотими руками, і тих, хто сумнівається, що ці руки абсолютно чисті за замовчуванням.

Скандал рано чи пізно мав виникнути, як довго турбує фурункул, який нарешті розкрили. Не важливо, хто біліше або чорніше в цій перестрілці, чи була це інформаційна атака з боку Тодурова на МОЗ (ознаки якої побачили деякі фахівці з піар-технологій)... Швидше, емоційним постом кардіохірурга просто скористалися як інформаційним приводом. На жаль, у взаємних звинуваченнях наразі не приділяється належної уваги питанням, піднятим директором Інституту серця. Дискусія ж у форматі «сам дурень», позбавлена конструктиву, навряд чи принесе позитивні зміни для української медицини.

Отже, нагадаємо, що Тодуров висунув низку звинувачень МОЗ, написавши на своїй сторінці у Facebook:

Безвідповідальність заяв, непродуманість рішень, авантюризм у стратегії розвитку — ось що ми бачимо в останні місяці роботи МОЗ. Програма із серцево-судинних захворювань передбачала закупівлю на 364 млн грн витратних матеріалів для швидкої допомоги, які могли врятувати десятки тисяч життів. Ви не провели цю закупівлю. Я абсолютно відповідально заявляю (і можу це повторити в суді): ваша недбалість забрала більше життів українців, ніж війна за останні роки. Ви розумієте свою відповідальність (зокрема і кримінальну) за недбале ставлення до своїх обов'язків? І це тільки за програмою ССЗ. Що казати про решту? Ви, здається, вирішили лікувати онкологію профілактикою? Ваш заступник Лінчевський заблокував роботу Інституту серця. Не підписав жодного офіційного документа за останні 4 місяці. Уже четвертий місяць він відмовляє нам у відкритті філій у Донецькій і Луганській областях, де населення та військові взагалі залишилися без кардіохірургічної допомоги. Це просто знущання з людей. Ви особисто відмовили нам у програмі «Штучне серце» (її представлено в ролику привітання президента як найкраще досягнення України в 2016 році) навіть після звернення до вас кількох народних депутатів. Ви — члени уряду, яких ми найняли на роботу, відгородилися від фахівців новою охороною і просто фізично не пускаєте нас в будівлю МОЗ!..

«Лікарі забилися в норки й ведуть індивідуальну боротьбу за виживання»

Попри надмірну емоційність поста, Тодурову треба подякувати. Напевно, вперше лікар голосно заявив про проблеми в медицині, привернув увагу широкої громадськості. Минулого року, коли ситуація з онкопрепаратами була катастрофічною, про це говорили тільки волонтери, пацієнтські організації та батьки хворих дітей. Не думаю, що приклад кардіохірурга змусить медичну спільноту відразу ж згуртуватися для допомоги пацієнтам або ж власного виживання, однак це крок уперед.

«Ми добре розпочали новий рік. Медики починають не боятися висловлювати свою думку, — вважає Зоряна Черненко, експерт медичної групи Реанімаційного пакета реформ. — Я давно чекаю на медичний страйк. І річ не в сьогоднішній команді Міністерства охорони здоров'я. Можливо, страйк відбудеться не за цієї команди й не через її діяльність. Наприклад, на відміну від лікарів, вчителі сьогодні мають велику професійну консолідацію. Лікарі забилися в норки й ведуть індивідуальну боротьбу за своє виживання. Коли вони об'єднаються, не бачитимуть в кожному ворога або суперника, ми отримаємо активну медичну спільноту, яка нам необхідна».

Дорогі закупівлі згідно із законом

Директор Інституту серця також повернув цікавість громадськості до державних закупівель. У своєму відеозверненні Тодуров прямо виступив проти процедури держзакупівель ліків через міжнародну організацію Crown Agents.

«Ракурс» багато писав про перипетії міжнародних закупівель. Слід розуміти, що команда Уляни Супрун прийшла в міністерство в серпні минулого року, діставши у спадок не лише горезвісне прокляте крісло міністра охорони здоров'я, в яке довго не вдавалося нікого посадити, а й величезні проблеми із закупівлями 2015-го, які призвели до затягування закупівель 2016 року. І треба зробити величезний ривок, щоби скоротити цей пролом тривалістю в цілий рік. Експерти вважають, що затягування з постачанням лікарських засобів все ж можна було уникнути, і сьогодні наполегливо радять Супрун, яка активно зайнята медреформою, делегувати контроль процесу закупівель комусь із заступників.

Найбільше проблем з постачанням препаратів минулого року виникло за програмою онкології, яку довірили британському агентству Crown Agents. У більшості випадків затягування постачань пояснювалося саботажем з боку лобістів старих схем. В нестачі досвіду британське агентство навряд чи звинуватиш: воно давно співпрацює з урядами багатьох країн в галузі охорони здоров'я і веде свою історію з XIX століття.

Однак програму онкології у Crown Agents із закупівель 2016 року про всяк випадок забрали, натомість МОЗ розширило співпрацю з агентством, довіривши закупівлі за 12-ма програмами, серед яких ліки й вироби медичного призначення для лікування хворих із серцево-судинними та цереброваскулярними захворюваннями. Тобто закупівлі за державні гроші для Інституту серця тепер здійснюватимуться міжнародною організацією. У профільному міністерстві обіцяють, що врахували минулі помилки й цьогоріч із держзакупівлями все буде інакше. На сьогодні всі тендери за програмою централізованої закупівлі ліків і виробів медпризначення для лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями (закупівлі 2016 року) Crown Agents були оголошені.

Громадськість, до речі, дуже зацікавилася закупівлями та проведенням тендерів. На Тодурова посипалися звинувачення в тому, що Інститут серця закупив антибіотик цефопектам на 50% вище за ринкову ціну. На своїй сторінці у Facebook директор Інституту серця пояснив всім друзям і тим, «хто встиг назвати його корупціонером», що ціна у 108,52 грн, за якою був закуплений цей медпрепарат, не перевищує граничної ціни, встановленої Міністерством охорони здоров'я, і якби закупівлю проводила міжнародна організація, вона придбала б ліки за такою ж вартістю.

Якщо промоніторити систему електронних держзакупівель Prozorro, то виявиться, що Інститут серця є єдиним медзакладом, який закуповує цефопектам за такою високою ціною. Так, 23 грудня 2016 року Інститут серця закупив цей антибіотик по 108,52 грн (1821 шт.). Тоді як, наприклад, Київська міська клінічна лікарня №8 віддала за нього 56,32 грн (50 шт.), А Харківський онкоцентр 20 грудня 2016 року закупив цефопектам по 66,21 грн (170 шт.). Цікаво, що Інститут серця робить найбільші закупівлі цього препарату, отримуючи водночас найвищу ціну. Зазвичай ціна в такому разі має знижуватися. Звісно, на вартість ліків могла вплинути терміновість закупівлі або інші умови, але питання все ж залишаються. Доказів криміналу немає. Є факт неекономного використання коштів. Закупівля за ціною в півтора разу вищою за ринкову — це поганий менеджмент. Навіть якщо він законний, він однаково поганий.

Не секрет, що закупівлі за завищеними цінами (з різними варіаціями механізмів) — проблема системна. І приклад Інституту серця — всього лише верхівка ялинки, яка почала обсипатися.

Аномальне число в держзакупівлях

Закупівля Інститутом серця антибіотика цефопектам проводилася без конкурсних торгів. Відповідно до закону «Про державні закупівлі», у разі закупівлі від 50 до 200 тис. грн замовник може або провести так звані допорогові закупівлі, або опублікувати звіт про закупівлю. Останньому варіанту й надали перевагу. Вибір постачальника в цьому разі не регламентований. Як проходив процес узгодження ціни, відомо тільки відповідальним особам Інституту серця і постачальнику.

Експерти констатують, що закупівлі на суму 195–200 тис. грн відбуваються аномально часто. Олексій Грибановський, дата-аналітик Центру вдосконалення закупівель у Київській школі економіки, назвав імовірні причини ситуації: «Розпорядники коштів намагаються уникнути надпорогової процедури й тому ділять закупівлі на дрібні лоти... Мотивацією може бути уникнути конкурентної процедури для роботи зі зв'язаними особами (корупція). Також, можливо, процедура відкритих торгів, яка за замовчуванням використовується майже завжди, є занадто дорогим, забюрократизованим і незручним інструментом закупівель, який не дозволяє покупцеві вчасно і на належному рівні задовольнити свої (або громадськості, для якої це підприємство або орган створює товари та послуги) потреби».

Справи сердечні

До плюсів цього протистояння можна віднести й те, що в нас нарешті згадали про головну причину смертності в Україні — серцево-судинні захворювання. Може, справді варто замислитися не лише про лікування, а й про профілактику серцево-судинних захворювань, декларовану Супрун? Програма на п'ять років вже прорахована, потрібно 6,2 млрд грн.

До речі, про лікування. Багато хто з подивом (судячи із соцмереж і моїх знайомих) дізнався з повідомлення Міністерства охорони здоров'я від 11 січня («Розгорнута відповідь щодо ситуації, яка склалася навколо Інституту серця МОЗ України»), що Інститут серця у 2016 році отримав 100% своєї квоти на стенти й має встановлювати їх пацієнтам безкоштовно.

Ще вся ця історія — це також діагноз українському суспільству. Ми легко вибираємо собі ідолів, зводимо на престол, а потім так само легко і швидко позбавляємо їх корони. Із заздрістю дивимося на суспільства, де перед законом усі рівні, але самі створюємо касту недоторканних.

Щодо скандалу, то сторонам конфлікту все ж варто згадати, що вони працюють на благо українського народу, а проблемні питання краще обговорювати конструктивно й домовлятися про шляхи їх вирішення.

Читайте також: Оцінюємо медичну реформу, або Як ваше здоров’я, українці?


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ