неділя, 30 квітня 2017

Racurs.ua

Атака на МОЗ — в хід іде важка артилерія

Як довго Супрун займатиме крісло міністра охорони здоров’я — питання. Поки що українська земля відкидала експатів

На війні як на війні

Конфлікт між Міністерством охорони здоров'я та директором Інституту серця Борисом Тодуровим виходить на новий рівень — в хід пішло важке озброєння. Як на будь-якій війні, у кожної сторони — своя армія. На підтримку в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун виступив прем'єр Володимир Гройсман, заявивши 18 січня на засіданні уряду: «Команда на чолі з Уляною Супрун є абсолютно некорумпованою... Це дає нам шанс вивести систему охорони здоров'я з того стану, в якому вона традиційно перебуває».

Гройсман також зауважив, що не дозволить повернути старі корупційні схеми в систему охорони здоров'я, але закликав сторони конфлікту до конструктивного діалогу: «Розумію, що багато хто, можливо, і критикує наші дії, маючи добрі наміри. Тому я просив би МОЗ скомунікуватися з цими людьми, вислухати їх, зрозуміти, в чому є проблема».

«Бездарна команда Супрун вбиває Україну», — без реверансів долучилася до армії Тодурова депутат від «Опозиційного блоку» Тетяна Бахтеєва (з таким заголовком на днях вийшло інтерв'ю екс-глави МОЗ). А директор Інституту серця, напевно, навіть і припустити не міг, що на його бік стане стільки «друзів», з якими й ворогів не потрібно. В інтерв'ю Бахтеєва зазначає, що, згідно з чинним законодавством, виконуюча обов'язки міністра громадянка США Уляна Супрун після закінчення тримісячного терміну мала або стати главою МОЗ, або піти. Але ні її, ні якоїсь іншої кандидатури так і не внесли на затвердження Верховної Ради. Бахтеєва відразу ж назвала можливих кандидатів на пост міністра охорони здоров'я: «Їх повно, навіть серед депутатів, які є членами профільного комітету, можна взяти будь-якого і при цьому не помилитися. Костянтин Яриніч, Андрій Шипко, Олександр Біловол — кожен із них міг би очолити міністерство. Взяти будь-якого головлікаря інститутів — Василь Лазоришинець, Борис Тодуров. Повірте, кандидатів удосталь».

Народні депутати від «Опоблоку» Олександр Вілкул та Ігор Шурма вирішили не теревені розводити, а діяти, зареєструвавши проект постанови №5642 про визнання роботи тимчасово виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун незадовільною і звернулися до Кабміну з проханням зняти її з посади.

У пояснювальній записці депутати вказали, що «Опозиційний блок» вимагає звільнення Супрун за професійну непридатність: «Зрив програми держзакупівель ліків у 2016 році — це злочинна недбалість, яка коштувала життя десяткам тисяч наших громадян».

Цікаво, що цей документ був зареєстрований у Верховній Раді 16 січня, а вже 18 січня «з перевірених джерел» почала поширюватися новина про те, що Супрун нібито подала у відставку. Серед причин — конфлікт не лише з багатьма лікарями, а і з Комітетом ВР з охорони здоров'я. Супрун побачила цю новину на своїй прес-конференції в будівлі Кабміну й одразу ж спростувала її: «З'явилася інформація, що я подала у відставку. Зараз, коли ми сидимо, нібито я була щойно у Гройсмана й подала у відставку. Прошу, пишіть правду. Прошу, не пишіть якісь непідтверджені факти».

Спроба №1

Нагадаємо, що конфлікт між керівником Інституту серця та Міністерством охорони здоров'я почався в перший день нового року з інформації, оприлюдненої кардіохірургом Тодуровим на його сторінці в соціальній мережі Facebook. Директор Інституту серця заявив, що держзакупівлі лікарських препаратів і витратних матеріалів для лікування серцево-судинних захворювань були зірвані, звинувативши особисто в. о. міністра охорони здоров'я в непроведенні тендерів. Тодуров також написав про перешкоджання з боку Міністерства охорони здоров'я відкриттю філій Інституту серця на Донеччині та Луганщині.

З огляду на те, що спір не стихав, а перетворився на «полювання на відьом» і війну компроматів, в. о. міністра Супрун і кардіохірурга Тодурова запросили на засідання профільного комітету Верховної Ради. З цією ініціативою виступила голова комітету Ольга Богомолець.

Передбачалося, що на засіданні обговорюватиметься низка актуальних питань, серед яких: стан закупівель ліків і вакцин, зокрема за програмою серцево-судинних захворювань, призначення на посаду головного лікаря клініки «Охматдит», лікування наших співгромадян за кордоном тощо.

Супрун на засідання прийшла. Втім, як і Тодуров. Довелося навіть міняти місце проведення зборів через кількість охочих бути присутніми. Зібралося чимало представників громадськості, волонтерів, журналістів. Але з 13 членів Комітету ВР у залі були присутні лише п'ятеро. Зрештою команда МОЗ залишила засідання через відсутність кворуму. «Ми думали, що йдемо на засідання комітету, а не на прес-конференцію, і що буде кворум, щоби ми могли відповідати всьому комітету, а не частині», — пояснила глава відомства перед тим, як піти.

Що далі?

Після зірваного засідання Богомолець так відповіла на це запитання: «Ми готуємо докладний звіт щодо міжнародних закупівель, який буде найближчим часом оприлюднено. Термін придатності деяких закуплених препаратів був два-три місяці. Є реагент, який був закуплений із терміном придатності 26 днів, а поки дійшов до регіонів, то залишилося лише сім днів. МОЗ має визнати, що проблеми із закупівлями є, їх треба виправляти, а не вдавати, що в нас усе добре. На жаль, я не побачила сьогодні конструктивного бажання з боку МОЗ, але ми шукатимемо шляхи до комунікацій».

Богомолець також зазначила, що сьогодні МОЗ перешкоджає Комітету виконувати їхню функцію з контролю, відмовившись надати договори про міжнародні закупівлі.

«На мою думку, Тодуров і Супрун увійшли в неетичний формат спілкування й мають знаходити шляхи до порозуміння, — вважає Богомолець. — Я розумію пана Тодурова, адже ситуація сьогодні не найкраща. Лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань профінансовано на 24% від потреби. Наприклад, дитячий діаліз — на 32%, діабет — на 40%, доросла онкологія — на 14% від необхідного... Грошей на обладнання й ліки катастрофічно бракує, але цього не визнає Кабмін. Це, власне, і намагався донести пан Тодуров, можливо, не в тій формі, в якій було потрібно. Ми очікували від МОЗ почути дати, коли будуть оголошені міжнародні закупівлі 2016 року. Тому що досі не завершені закупівлі 2015 року».

«Попри всі недоліки, що відбуваються з міжнародними закупівлями, це був позитивний крок, який потрібно вдосконалити, — вважає виконавчий директор Мережі ЛЖВ Володимир Курпіта. — За нашою інформацією, МОЗ до кінця 2016 року погодило всі договори на закупівлі. Очікується, що протягом січня-березня буде здійснено постачання препаратів за 2016 рік. Ми готові моніторити цю ситуацію й допомагати комітету отримувати інформацію».

На думку Курпіти, закупівля лікарських препаратів у 2015 році затягнулася через зміну кількох міністрів охорони здоров'я, а також саботаж середньої ланки МОЗ.

«Ми живемо в кризі, але вона не створена нинішнім керівництвом МОЗ, яке працює шість місяців. Це системна проблема. Мені здається, що 2017 рік має стати переломним. Була заява прем'єра провести аудит міжнародних закупівель — це дуже правильне рішення, сподіваємося, його результати будуть оприлюднені».

На думку експерта Центру протидії корупції Олександри Устинової, те, що відбувається навколо МОЗ, виглядає як спроба зацікавлених осіб припинити міжнародні закупівлі та повернутися до старих схем. Експерт також озвучила результати дослідження процесу здійснення державних закупівель у 2014 році, які свідчать, що основні картельні змови на цьому ринку були між кількома гравцями.

«Одним із найбільших була компанія «Людмила-Фарм», яка, за даними СБУ, у 2012–2014 роках завдала збитків державі на 1,26 млрд грн. Тільки один факт. На той час 12% ліків проти туберкульозу складав один препарат — ципрофлоксацин. Так ось, цьогоріч організація ПРООН купила його в 3,5 разу дешевше, ніж у той час його продавала «Людмила-Фарм» МОЗ», — розповіла Олександра Устинова.

Отже, перша спроба врегулювати цей конфлікт не вдалася. Потрібно шукати інші варіанти діалогу, знаходити компроміси й виходити до суспільства із загальними заявами. Рішення потрібно знайти якомога швидше, навряд чи ще одна війна під силу українському суспільству. Можна гадати, хто виграє в цій війні, але точно відомо, хто програє — кожен із нас.

Важко не погодитися з Уляною Супрун, яка в одному з інтерв'ю сказала, що якби ми всю енергію, яку вкладаємо в корупційні системи, перевели на світлу сторону, ми могли б стати найпотужнішою країною Європи.

Як довго вдасться Супрун утриматися в кріслі міністра охорони здоров'я — питання. Поки що українська земля відкидала всіх експатів. Відповідь на це запитання, напевно, знає той, хто так несподівано призначив Супрун на цю посаду, але так само несподівано може з цієї посади звільнити.

Читайте також: Перші кроки медреформи: буде нелегко, але по-чесному

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ