• Новини політики
  • Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Поради юриста у світлі новацій Податкового кодексу Консультація

Органам ДФС заборонено звертатися із запитами про надання документів щодо операцій, результати яких вже відображені у звітних документах платника

Законом №1797-VIII від 21 грудня 2016року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до ст. 14 Податкового кодексу. Було не лише запроваджено нові поняття, а й дещо змінені окремі раніше введені, зокрема:

— електронна ідентифікація — процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну особу, юридичну особу або представника фізичної чи юридичної особи (ст. 14.1.561);

— електронний кабінет — електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами (ст. 14.1.562);

— методолог електронного кабінету — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (ДФС України) (ст. 14.1.110);

— методологічна помилка електронного кабінету — невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки (ст. 14.1.111);

— технічна помилка — помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв’язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат (ст. 14.1.1821);

— технічний адміністратор електронного кабінету — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (ДФС України), що здійснює заходи з розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету (ст. 14.1.242).

Зокрема, змін зазнало поняття «податковий борг» — раніше до нього відносилися лише узгоджені податкові зобов’язання без урахування пені, а тепер до суми податкового зобов’язання додана ще й сума непогашеної пені (ст. 14.1.175).

Щодо змін у правах та обов’язках платників та контролюючих органів

Йосип БучинськийПлатникам податків, які обрали подання звітності в електронному вигляді, додано обов’язок (ст. 16.1.14) використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі.

У зв’язку із запровадженням електронного кабінету та електронного документування платникам розширені права, а саме — у разі збою в роботі електронного кабінету надано дозвіл подавати декларації та інші документи в паперовому вигляді (ст. 17.1.15).

До функцій контролюючих органів (ст. 19) додано:

— організацію збору податкової інформації та її внесення до інформаційних баз даних;

— використання податкової інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел .

Окрім того, здійснено додаткове розмежування функцій Центрального органу виконавчої влади та податкових інспекцій.

До функцій останніх, зокрема, віднесено здійснення сервісного обслуговування платників податків.

Змін зазнали й права контролюючих органів, зокрема:

Олексій Лановий1. Право на запрошення платників податків з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів розширено правом перевірки дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Фактично законодавцем закріплені права та повноваження, які не відносяться до компетенції податкових органів.

2. Надано право звертатися до суду щодо зобов’язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган.

За таких обставин відбудеться зміна сторін і боржник платника буде зобов’язаний погасити податковий борг останнього перед ДФС.

3. Виключно центральному органу виконавчої влади надано право прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Заборона вимагати від платника податків надання інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах та документах, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз.

Ми трактуємо цей пункт як такий, що забороняє органам ДФС звертатися із запитами про надання документів щодо операцій, результати яких вже відображені у звітних документах платника.

5. До обов’язків контролюючих органів додано й обов’язок вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі.

6. Посилена відповідальність службових осіб контролюючих органів за прийняття неправомірного рішення — відповідальність згідно з законом, а за повторне протягом 12 місяців — дисциплінарне стягнення.

На нашу думку, на жаль, це є лише намаганням ввести відповідальність за неправомірні донарахування податкових зобов’язань, оскільки дисциплінарна відповідальність передбачена лише за друге порушення, а згідно з яким законом каратимуть за перше — невідомо.

З поняття «контролюючі органи» виключено положення про те, що в їх складі діють органи податкової міліції.

Щодо змін у порядку листування з платником податків

У зв’язку з введенням електронного кабінету та електронного листування внесено зміни до порядку листування з платником податків (ст. 42), зокрема:

— датою вручення електронного документу платнику є дата, зазначена у квитанції про доставку, що відправляється з електронного кабінету автоматично. Причому в разі отримання такого документа після 18 годин датою отримання вважається наступний робочий день;

— у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку протягом двох робочих днів із дня її надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або ж вручається особисто платнику;

— на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів від дня надходження відповідної вимоги;

— час роботи електронного кабінету — постійно (24 години на дату кожного календарного дня). Водночас проведення технічного обслуговування електронного кабінету в день, на який припадає граничний термін подання податкових декларацій, та з 8-ї до 20-ї години будь-якого іншого календарного дня заборонено;

— у разі ненадсилання платнику податків відповіді про результати перевірки повідомлення про виявлені платником технічної або методологічної помилки в роботі електронного кабінету, що перешкоджає реєстрації електронних документів, або ж заперечення такої помилки в роботі електронного кабінету платник податків має право звернутися до суду по захист своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет.

Протягом усього часу судового розгляду забороняється визначати платнику податків грошове зобов’язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства.

Щодо змін у порядку документування діяльності платників податків та контролюючих органів

Вимоги щодо документального підтвердження даних у податковій звітності (ст. 44) змінено: платнику податків надано право протягом п’яти робочих днів від дня, наступного за днем отримання акта перевірки, подати контролюючому органу заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (ст. 44.7). До внесення змін додаткові документи мали бути враховані під час розгляду питання про прийняття рішення.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків.

Порядок оскарження рішення контролюючих органів (ст. 56):

— скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної подається до ДФС України і розглядається комісійно протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

— якщо вмотивоване рішення не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

До податкового повідомлення-рішення (ст. 58) також внесено зміни: окрім визначення суми податкових зобов’язань додано можливість винесення попередження про необхідність складення та реєстрації податкової накладної або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1020 грн) (ст. 59.1).

Змінено й порядок надання інформації на запити: такий обов’язок настає протягом 15 робочих днів від дня, наступного за днем отримання запиту. До внесення змін відповідь на такий запит мала подаватися протягом місяця з дня, наступного за днем отримання запиту.

У разі проведення зустрічної звірки інформація мала подаватися протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Щодо змін в порядку проведення перевірок, звірок та отримання податкової інформації

Контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків, під час яких здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені в письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у 10-денний строк (ст. 73.5).

Податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (ст. 74.3).

Строки надання відповіді на запити в порядку ст. 78.1.1 (отримання податкової інформації за наслідками перевірок інших платників) та ст. 78.1.4 (виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях) змінено: відповідь має бути надана протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. До змін відповідь на такі запити мала подаватися протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок проведення позапланової перевірки за заявою платника під час розгляду заперечень на висновки акту або скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР) (ст. 78.1.5)

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки видається:

— у разі розгляду заперечення до акта перевірки — контролюючим органом, який проводив перевірку;

— під час проведення процедури адміністративного оскарження — контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Усім без винятку правоохоронним органам заборонено брати участь у перевірках платників податків.

Щодо порядку зупинення реєстрації податкових накладних

У разі зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації податкових накладних (ст.1201.1).

Право на включення до податкового кредиту відповідних сум зберігається у платника протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, зареєстрованої у Єдиному реєстрі.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації (ст. 198.6).

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 Кодексу (ст. 201.16).

П. 74.2 ст. 74 Кодексу не містить жодних посилань на будь-які критерії ризиків:

«…74.2… Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються ДФС України».

За таких обставин мусимо констатувати, що фактично законодавець узаконив нормативні документи ДФС, не передбачені чинним законодавством та не зареєстровані Мін’юстом, якими вводилися «покращення» для суб’єктів господарювання (зокрема «Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами»).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації.

У квитанції зазначаються:

— визначення критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної;

— пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної (ст. 201.16.1).

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо інших змін стосовно порядку оформлення податкових накладних

До реквізитів, обов’язкових до заповнення у податковій накладній, додано чотиризначний код товару згідно УКТЗЕД (ст. 201.1).

Податкова накладна, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Помилки в реквізитах (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Законом також введено нову процедуру зупинення реєстрації у ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування). Зупинення реєстрації відбуватиметься на підставі даних автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризику. Самі критерії ще мають бути розроблені Мінфіном.

Впроваджено повноцінний електронний кабінет платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, звірення розрахунків із бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надмірно сплаченими коштами, реєстрація податкових і акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом).

Читайте також: Оподаткування: інвестиційний клімат поліпшують... епізодично


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ