• Новини України
  • Новини політики
  • Світові новини
  • Юридичні новини

Мгновенная доставка свежих новостей



Racurs.ua

І на «ПроЗорро» бувають плями

РroZorro грає міфологічну роль у вітчизняній економіці. Систему було запущено влітку минулого року без сертифіката Держспецзв’язку, через що неможливо довести правдивість або неправдивість даних

Одним із головних гасел нинішньої української влади було оголошено її відкритість. Найважливішим економічним критерієм цього тренда для держави можна вважати просте і зрозуміле витрачання бюджетних коштів. В цьому напрямку зроблено видимі кроки.

У лютому 2015 року українські чиновники оголосили про запуск пілотного проекту електронних закупівель із креативною назвою «ПроЗорро» (ProZorro). Було продекларовано можливість громадського моніторингу витрат державних коштів, що мало сприяти зростанню довіри бізнесу до держави. Ідея тендерного відбору видавалася нескладною: держструктура організовує тендер, постачальники пропонують свої варіанти й ціни. Виходить «аукціон навпаки», або редукціон, під час якого збігаються вимоги замовника та можливості постачальника.

Теоретично, завжди перемагає постачальник, який пропонує меншу ціну. Це схоже на голландський аукціон (англ. Dutch auction), коли продавець оголошує найвищу ціну на товар, а потім ставки знижуються до тієї, на яку погодиться перший покупець. Класичний редукціон давно проводять у нідерландському місті Алсмері, де за кілька годин продається до 15 млн квітів, це відбувається п'ять днів на тиждень. У голландців є чому повчитися: їхня частка продажів — 60% світового квіткового ринку, а 80% флори йде на експорт, причому не лише в сусідні країни. На літаках квіти доставляються в Японію, Австралію та Сінгапур.

Понад рік готувався український проект, і на підставі отриманого вітчизняного досвіду 17 лютого 2016 року президент підписав закон про державні закупівлі, згідно з яким усі центральні органи виконавчої влади та підвідомчі їм підприємства тепер зобов'язані проводити свої закупівлі через електронну систему РroZorro. 15 серпня 2016 року ця система запрацювала в повному обсязі. Члени Кабміну постійно хвалять її як приклад однієї з найбільш вдалих реформ. За словами чиновників, держава заощадила мільярди гривень і купу часу під час проведення тендерів. У 2017 році планують заощадити цілих 50 млрд грн, ця сума була озвучена влітку 2016 року, коли українському уряду виділяли допомогу в розмірі 14 млн дол. від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), спрямовану на організацію електронного урядування в Україні.

Вартість системи РroZorro, яку офіційно розробляли з 2014 року, сьогодні декларується в розмірі 35 тис. дол., а для того, що б її повністю доробити й підтримувати, потрібно ще 150 тис. американських грошей. Цю інформацію розміщено на офіційному сайті.

У будь-якої розсудливої ​​людини одразу виникне питання: виділена іноземцями сума на розбудову електронного урядування у сто разів перевищує гроші, необхідні для повноцінного запуску й функціювання вітчизняної системи. Чому нічого повноцінно не запускається? Це тільки перше з десятків питань без відповіді, що стосуються українських тендерних реалій.

РroZorro сьогодні грає міфологічну роль у вітчизняній економіці. Вона є обличчям декількох сертифікованих торгових електронних майданчиків. Міфічною система є тому, що була запущена влітку минулого року без сертифіката Держспецзв'язку. Відсутність сертифікату призводить до неможливості довести правдивість або неправдивість даних. Жоден суд не зможе прийняти цю інформацію як неналежні або неправдиві докази.

Звертаючись до сайту щодо участі в тендері, зацікавлена ​​особа опиняється на одному з сертифікованих торгових майданчиків з абсолютно іншою назвою і часто з доволі строкатою історією власного бізнесу. Строкатість минулого ділового життя багатьох не зупиняє, але в нормальному бізнесі, до якого Україна не має жодного стосунку, бізнес-історія твого ділового партнера є вирішальним фактором під час укладання угоди.

Спікером і обличчям державного підприємства «ПроЗорро» є заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Миксим Нефьодов, але в сучасному світі окрім представницьких функцій для ухвалення рішень потрібні і функції відповідальності, і можливості гарантій. Було б непогано почути від якогось чиновника слова про особисту відповідальність за проект під назвою «ПроЗорро».

Електронні торги давно проводяться на сотнях майданчиків у світі, і в непередбачених випадках обов'язково є той, хто несе відповідальність за збої в бізнес-процесах. Наприклад, у разі форс-мажору торговельний майданчик відразу повертає гроші покупцеві й сам починає розбиратися з обставинами, що перешкодили операції. У світі відомі численні випадки покарання недбайливих організаторів і виконавців бізнес-проектів.

Нехай система тендерів належатиме підприємству з будь-якою формою власності — хоч державною, хоч приватною, — головне, щоб знайшлася особа, яка реально нестиме відповідальність за збої, що виникають. Також мають бути налагоджені механізми, які страхують учасників угоди від випадковостей. Федеральна резервна система США — приватна компанія, але вона забезпечена інституційною та фінансовою підтримкою держави. Україна не має фінансів, здатних розв’язати подібний ребус, тож нехай тоді угоди страхуються міжнародними компаніями, яких можна запросити, розповівши про принципи роботи та надавши персональні й державні гарантії.

Сьогодні проблеми криються не в системі електронних закупівель, а у всій процедурі організації державних торгів. Замовники й організатори тендерів не можуть — або не хочуть — створити правильну документацію, технічні завдання на закупівлі, не можуть правильно прописати умови тендера; труднощі в них виникають і після проведення торгів.

Ще більше проблем у постачальників, для яких вигадується безліч складнощів — починаючи з того, що підприємець, який запропонував найнижчу ціну, не може оформити угоду, закінчуючи тим, що він переслідується Антимонопольним комітетом, призначеним законом спостерігати за легітимністю угод. Учасники не можуть пройти тендер із пропозицією, вищою за порогову ціну, — так автоматично відсікаються дорогі, але якісні постачальники та бренди. Таких прикладів безліч. Учасники тендеру губляться в нерозумінні ролі та ваги цінових і нецінових показників. Проблема недовіри бізнесу до держави ґрунтується на десятиліттях корупції й організації договірних тендерів.

Всі ми знаємо, що найдешевший у світі товар родом із Китаю. Але чомусь не видно напливу китайських постачальників, що завалили своїми пропозиціями державні тендери. Напевно, система організації торгів влаштована некоректно для нетямущих іноземців. Водночас китайським сервісом AliExpress користується багато тисяч вітчизняних споживачів.

Українська ж РroZorro, яка виграла в Лондоні у травні минулого року міжнародну премію у сфері державних закупівель Public Sector Procurement Award за створення та впровадження електронної системи з унікальною архітектурою, нічим окрім архітектурних особливостей похвалитися не може. Просто слід продемонструвати реальні та зрозумілі людям успіхи, а не тільки пишатися цікавим дизайном продукту.

«Вчора ми отримали в Лондоні нагороду World Procurement Awards 2016 в номінації публічних закупівель! У цій боротьбі ми обійшли Міністерство юстиції Великої Британії, департамент освіти Австралії та інших важливих претендентів», — похвалився Нефьодов у себе на фейсбуці.

Іноземні постачальники відчувають на собі дискримінацію українських чиновників, які представляють систему РroZorro. Існує мовна проблема, яка, втім, не є критичною. Для всіх учасників встановлені стислі терміни надання документів, у яких треба підтвердити, зокрема, відсутність податкового боргу та корупційних правопорушень. Для нерезидентів надання подібної інформації протягом п'яти днів, зазначених у законі, стає непереборною перешкодою. Є також нездійсненні вимоги до електронного документообігу. Іноземці не мають можливості обмінюватися електронними підписами з нашою країною, оскільки жоден міжнародний стандарт підпису не прийнятий в Україні, а наші стандарти не прийняті за кордоном. Окрема й велика розмова — про валютні непорозуміння та податкові розбіжності. Реально брати участь у сучасних тендерах здатні лише нерезиденти з багаторічним досвідом роботи на українському ринку.

Ніхто не применшує талантів українських айтішників, цілком конкурентоспроможних на світовому ринку, але будь-який продукт, що потрапив до рук вітчизняних чиновників, має перебувати під постійним і упередженим кураторством, інакше буде знищено найкраще починання. Якщо проект загальнонаціональний, то і контроль має бути відповідний.

ДП «ПроЗорро» було створено за міністерським наказом про перетворення ДП «Зовнішторгвидав». З боку все це виглядає як запряжені в один візок ваговоз із темним минулим і тремтлива лань зі світлим майбутнім. Про неоднозначну поведінку й сумнівні досягнення «Зовнішторгвидава» можна складати багатосторінкові кримінальні повісті, а великий п'ятиповерховий будинок на вулиці Бульварно-Кудрявській (колишня Воровського) в Києві, який займає нинішній наступник 55-річного пострадянського монстра, накладає на імідж реформаторської фірми сумнівний і нездоровий відбиток.

Дивно виглядають заяви про стабільне зростання заробітної плати працівників нового державного підприємства. Це неоднозначне враження посилюється звістками про те, що в Україні почали відкриватися реальні представництва «прозоррливих» столичних айтішників. Так, офіси вже організовані в Дніпрі (колишньому Дніпропетровську) і Кропивницькому (колишньому Кіровограді). Це виглядає так само дико, як наче Google почав би відкривати представництва в кожному обласному центрі України. Ще раз нагадаю: український електронний уряд просив американських грошей на свій розвиток. Мабуть, під словом «розвиток» американці й українці розуміють різні речі.

Основна економічна функція, з якою система справляється повністю, — це архівування даних про торги. Всі проведені операції фіксуються й можуть зберігатися вічно. Ось тільки непогано було б, якби цією системою володіла держава: до цього інституту в населення довіри значно більше, ніж до приватного бізнесу. А якщо інтегрувати в наявну архітектуру систему блокчейн, яка стала оплотом фінансової потужності сучасних криптовалют, то буде й зовсім чудово. Змінити й підробити цю технологію неможливо, а застосовувати її можна не лише на торгах, а й під час реєстрації будь-яких об'єктів, організації державних виборів, а також дуже широко — у фінансовій системі. Зробивши все це, можна отримати продукт, що випереджає час і відповідає найскладнішим критеріям захисту та прозорості.

Читайте також: Україна в пошуках загублених грошей американських платників податків

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Миттєва доставка свіжих новин

Telegram канал «Ракурса»





    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ