п'ятниця, 24 березня 2017


Racurs.ua

Порушити табу: люди, які шкодують, що стали батьками

Коментарі

Це виснажує, а часом і нудно. Чому деякі матері та батьки вважають, що припустилися помилки

Був кінець грудня 2015 року, коли на екрані комп'ютера Вікторії Елдер (Victoria Elder) спливло повідомлення від сайту запитань і відповідей Quora, на який вона нещодавно підписалася. Тоді вона мало знала про цей сервіс — крім того, що це місце, де люди ставлять одне одному запитання на кшталт «Хто цей хлопець у жовтому з Гангнам стайл?» Або «Якби Земля була кубом, якими були б закони гравітації?». Вона вважала цей сайт інформативним і таким, що інтригує. Того вечора запитання звучало так: «Чи не шкодували ви, що завели дітей?».

Вікторія, співробітниця іпотечної компанії в Лафайеті (Луїзіана, США), — людина проста і прямолінійна, тому одразу сіла писати відповідь. Їй було 47, і як мати 17-річної дочки вона вирішила, що їй є чим поділитися.

Вікторія Елдер і її дочка Моргейн «Це лише моя історія — я не можу говорити за інших, — почала Вікторія, вказавши своє справжнє ім'я, на відміну від автора запитання. — Я планувала вагітність і страшенно хотіла малюка. Настільки, що вийшла заміж за першого-ліпшого чоловіка, який теж був не проти завести зі мною дитину. У глибині душі я розуміла, що це не найкраще рішення, але гадала, що я досить сильна для такого вчинку».

Два роки по тому після народження дочки чоловік Вікторії, за її словами, почав залишати домівку дедалі частіше, потім залишив їх, а в 2008-му й зовсім зник. Їй було нелегко: довелося самій турбуватися про гроші й побут, але головна проблема полягала в іншому. Того дня, коли малятко з'явилося на світ, в той самий момент, коли крихітку віддали в руки матері... — «Я відчула — і відчуваю це досі, — що зробила помилку».

І річ тут не в тім, що вона не любила свою дочку й не дбала про неї. Це величезна різниця, підкреслює Вікторія. Річ у тім, що вона стала матір'ю. «Священний обов'язок материнства, — пояснила вона в своєму пості на сайті Quora, — це те, чому не завадила б доза реальності. Я жахалася власних думок і гадала, що зі мною щось не так».

Думка Вікторії здавалася цілком прийнятною для висловлювання на напіванонімній платформі. Але реакція була очікуваною. «Йди до психотерапевта, — радив один із 600 коментаторів. — Розберися зі своїми страхами, почуттям провини й егоцентризмом. Досить потурати своїм бажанням, попрацюй над собою як над матір’ю».

«Це дитина тривожної, егоцентричної, психопатичної матері й самозакоханого, жорстокого батька, якого до того ж ніколи не було поруч, — написав ще один доброзичливець. — Може здатися, що дівчинка не відчуває впливу твоїх поганих рішень, але, повір, вони сильно на неї впливають».

«Люди не бажають чути про те, що матері не хочуть бути матерями, — констатує Вікторія. — Напевне, це суперечить стереотипам».

Але поряд із засудженням люди висловлювали й підтримку. «Це дуже сильна, смілива відповідь», — написала одна жінка. «Всі, хто каже, що їм подобається бути батьками, брешуть або сидять на наркотиках», — підтримала інша мати. Заступився й один із батьків, який визнав, що його життя перетворилося на щось на кшталт механізму.

Вікторію запитали: а якби була можливість повернути час назад, ви відмовилися б від ідеї завести дитину? «Безумовно», — відповіла вона. Її дочці Моргейн зараз 18. Вона, на диво, теж погодилася поділитися своєю думкою щодо цього, яку ми наведемо трохи пізніше.

Фото з Instagram @fitparentingШкодування про власне батьківство не та тема, яку люди обговорюють у широкому колі — якщо взагалі обговорюють. Суспільство звикло вважати, що жінки мають бути безмірно щасливі, стаючи матерями. Ця теорія знайшла відбиток і в соціальних мережах: підтягнуті тіла молодих матусь в Instagram, селфі з дитиною як фотографії профілю у Facebook — материнство стало способом ідентифікувати себе як особистість. Безліч людей виступають проти того, що батьківство перетворили на товар. Багато хто зневажає сучасний ребрендинг материнства, проте майже ніхто не зізнається відкрито в тому, що шкодує про своє рішення завести дитину.

Але на анонімних форумах про це говорять. На батьківському форумі Mumsnet є тема під назвою «Вдихніть глибше. Я шкодую, що маю дітей». «Я маю сімейне фото, де їм п'ять і три, і я виглядаю там, наче готуюся вчинити самогубство, та й відчуваю себе так само», — пише одна з авторів. Інша додає: «Я гадки не мала, що вляпаюся в таке лайно».

У Facebook теж створено групу — «Я шкодую, що маю дітей» (I Regret Having Children). Як ілюстрацію там використано фотографію жінки, на лобі якої написано: «Винна». «Ця сторінка тут для того, щоб дати зрозуміти всім матерям і батькам: шкодувати про те, що ви маєте дітей, не є чимось ненормальним і не має бути забороненою темою для обговорення», — йдеться в супровідному тексті. Нижче є пост про те, що «не можна соромити жінок або чоловіків за їхні не надто щасливі думки». Групу вподобали понад 6300 осіб. Обговорюються теми депресії, стресу, почуття провини, а також неможливості відчувати себе батьком чи матір’ю своєї дитини.

Ось пост одного батька: «Моїй доньці майже п'ять років. Вона дивовижна. Перші чотири роки я шкодував, що вона в мене є. Я заздрив своїм неодруженим друзям або навіть одруженим, але без дітей. Було відчуття, що я помер і втратив своє попереднє життя. А в моєму новому житті було набагато менше задоволення, сексу, сну, веселощів... Я б дуже хотів, щоби про це говорили більш відкрито. Дякую вам, справжні люди, які чесні зі своїми почуттями. Я впевнений, що більшість батьків страждають, але продовжують мовчати й усміхатися».

Корін МейєрТему порушують не лише в соцмережах, але й офлайн. Корін Мейєр (Corinne Maier) — французький психоаналітик, мати та автор бестселера «Без дітей: 40 хороших причин не бути матір'ю». Коли книжка вийшла в 2008 році, вона обговорювалася на всіх ток-шоу країни, продавалася в кожній книгарні. Батьки кинулися обговорювати тему, а Мейєр пов'язували з появою цілого руху людей, які шкодують про своє батьківство. BBC у 2016 році включило Мейєр до списку 100 найбільш впливових і таких, що надихають, жінок у світі.

Мейєр пише у веселій, типовій французькій нігілістичній манері. Однак зрозуміло, чому в декого її книга викликала роздратування: на першій сторінці жирним шрифтом виділено цитату новеліста Мішеля Уельбека (Michel Houellebecq): «Дитина — це щось на зразок порочного, від природи жорстокого карлика». А назви глав включають: Діти — похоронний дзвін для шлюбу; Ваша дитина завжди вас розчаровуватиме; Тяга до розмноження — верх банальності.

Але повернімося до історії Вікторії Елдер. «Коли я була підлітком,  то часто сиділа з моїми молодшими двоюрідними братами й сестрами. Тоді я взагалі не хотіла ставати матір'ю, — згадує вона. — А потім, раптово, ближче до 30, звідкись з'явилося бажання терміново народити дитину. Для мене це було шоком». Вагітність протікала чудово. Пологи були стражданням, тривали три доби й закінчилися лише завдяки стимуляції. А потім... «Це був найдивніший досвід. Коли її вперше дали мені в руки, я подумала: о ні. Що я накоїла? Це була величезна помилка».

«Я не знала, що з нею робити. Я хотіла погодувати її грудьми, але не могла», — розповідає Вікторія. Вона стверджує, що почуття жалю не було спровоковано післяпологовою депресію. Вікторія намагалася залишатися оптимісткою, сподівалася, що це мине. Але це не минало.

І річ була не в самій дитині. «Я люблю свою дочку і ставлюся до неї як до свого найкращого творіння, — написала вона у своєму пості на сайті Quora. — Якби з нею щось сталося, я була б розчавлена. Назавжди. Моя помилка не пов'язана з тим, що я не люблю її, не хочу її або з нею щось не так. Не її провина в тому, що я не мала ставати матір'ю. А оскільки вона невимовно гарна, найчастіше те, що я відчуваю, — це провина. Не тому, що я стала поганою матір’ю, а просто тому, що я не хотіла нею бути взагалі».

Відповідь Вікторії на сайті Quora розмістив популярний американський ресурс для батьків Fatherly. На щастя, за словами Елдер, хоча стаття й була опублікована під її справжнім іменем, їй не довелося безпосередньо контактувати з читачами. Вона не уявляла, що її замітка викличе таку бурхливу дискусію, і була рада, що її немає на Facebook і Twitter. Це було в січні 2016 року. А два місяці по тому ще одна мати, цього разу з Німеччини, відкрито висловилася про свій жаль.

(Продовження читайте тут)

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Читайте також: Вільні від дітей. Чому люди свідомо відмовляються від батьківства

Джерело: The Guardian


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ









    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ