• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

«Укрпошта»: план освоєння європейських грошей

З такими довільними програмами «Укрпошті» європейське фінансування не світить

Понад вісім місяців посаду генерального директора «Укрпошти» обіймає Ігор Смілянський. Триквартальна адаптація до нового робочого місця завершилася представленням минулого тижня стратегічного п'ятирічного плану з реформування державного поштового оператора й розвитку перспективних сервісів та послуг. Міністр інфраструктури України Володимир Омелян підписав наказ про створення публічного акціонерного товариства «Укрпошта», який став першим кроком цього реформування.

Затверджено новий статут компанії, відповідно до якого Мінінфраструктури буде засновником і єдиним акціонером підприємства. Загалом акцій планують випустити 6 518 597 штук, кожна вартістю 1000 грн. Таким чином, їхня загальна номінальна вартість перевищить 200 млн дол. До наглядової ради увійдуть семеро осіб, п'ятеро з яких — незалежні директори, обрані Кабміном у ході конкурсів.

Раніше міністр Омелян заявив про провал корпоратизації «Укрзалізниці» — ймовірно, новим локомотивом інфраструктурних реформ має стати поштове відомство. Залізницю наприкінці січня у Мінінфраструктури забрали, перепідпорядкувавши її Міністерству економічного розвитку і торгівлі.

Анонсований «Укрпоштою» план має показати всім напрямки диверсифікації (від лат. diversus — різний і facere — робити) структури та вказати способи й методи її досягнення, з описом дій і підходів. Саме це вважається створенням корпоративної стратегії, яку збиралися продемонструвати народу. Така стратегія завжди спирається на реальну ситуацію в державі й на ринку.

Реальні факти такі: з 1 березня 2017 року господарську діяльність розпочне ПАТ «Укрпошта», створене на базі національного оператора поштового зв'язку. Підприємство надає понад 50 видів послуг у 11 667 відділеннях по всій країні. З цих відділень автоматизовано лише 2415, водночас дві третини використовуваних у цих відділеннях комп'ютерів потребують заміни, їм по 10–15 років.

До реальних труднощів можна також віднести такі факти: 2 тис. поштових відділень генерують 90% прибутку, решта 9,5 тис. — лише 10%. Друге — це щорічне зменшення обсягу поштової кореспонденції в середньому на 6–7%. У штаті компанії 76 тис. працівників, з яких 33 тис. листонош і 13 тис. операторів поштового зв'язку. До цього одного з найбільших державних активів входить понад 20 сортувальних або логістичних центрів, 3,6 тис. одиниць автотранспорту.

Річний прибуток «Укрпошти», заявлений ​​генеральним директором, — близько 50 млн грн. Доставка листів, преси та посилок приносить більшу частину доходів (53%). Друге за значущістю джерело грошей — плата Пенсійного фонду за виплату пенсій (32%), які пенсіонери отримують готівкою в поштових офісах або від листоноші. «Укрпошта» також заробляє на прийомі платежів за послуги ЖКГ (9%) і грошових переказах (5%). Компанія нині виплачує 45% пенсій і проводить 28% грошових переказів. Водночас вона поступово втрачає споживачів: їх переманюють банки, які зараховують пенсію на платіжні картки, пропонують підвищені відсотки за депозитами й зручні сервіси для сплати за ЖКП платіжними картками.

До безумовних реалій також варто віднести сильну конкуренцію з боку приватних операторів, головний з яких — «Нова пошта» — має понад 2330 відділень по країні, 40 сортувально-логістичних терміналів загальною площею 100 тис. кв. м, мережу поштоматів із 1400 точок і 3600 одиниць транспорту. Конкуренти потихеньку випереджають архаїчного пострадянського монстра, але молода київська команда, що стоїть на чолі багатотисячного колективу «листонош Пєчкіних», планує перемогти в конкурентній боротьбі. Для демонстрації стратегії цих перемог і готувалася протягом півроку презентація. 

Перший крок нехитрий і зроблений був рішуче. Це підвищення тарифів на 67,7% на універсальні поштові послуги (посилки, кореспонденція, бандеролі тощо). Наступний крок — підвищення тарифів на доставку друкованих видань, що, в принципі, непогано: друкована преса за допомогою таких нововведень швидше сама віддасть кінці, надто вже вона відстає від XXI століття. Регіональним ЗМІ доставка стане дорожчою на 53,8%, а загальнодержавним — на 65,5%, що теж справедливо. Загальнодержавним паперовим газетам давно час іти на спочинок, адже відомо, що вікно в світ можна закрити газетою, а центральна преса завжди в цьому процвітала. Це подорожчання, за словами Олександра Чернявського, першого заступника директора «Укрпошти», що відповідає за фінанси, стартує вже з початком літньої передплати, у квітні поточного року.

Реальність цифр із представленого публіці п'ятирічного плану зникає при першому більш уважному погляді.У презентації «Укрпошти» заявлено, що в 2016 році вона доставила 20 млн посилок, а інші оператори — 71 млн. Цифри виглядають взятими зі стелі: одна «Нова пошта», згідно з відкритими даними, доставила понад 100 млн відправлень (листи цією поштою відправляють рідше за посилки). А є ще «Міст-Експрес» і десяток дрібних компаній — до них входить американський міжнародний оператор DHL, який поки що поводиться скромно на перспективному українському ринку. Далі презентанти збираються завоювати 36% ринку посилок, але якщо цифри некоректні від самого початку, то вся картинка почне розсипатися.

Інша спірна цифра з поштової стратегії — зростання до 2,2 посилки на душу населення на рік при сьогоднішніх 0,5. Цифри говорять або про різке зниження чисельності жителів країни, або про те, що «Укрпошта» планує захопити весь ринок, залишивши конкурентів ні з чим.

Ще одна заява, писана вилами по воді, — збільшити втричі чистий дохід у порівнянні з 2016 роком і довести його до 2022 року до 13 млрд грн завдяки збільшенню пересилання посилок, міжнародному обміну й фінансовим послугам. Але, боюся, цього можна буде досягти лише за умови падіння курсу гривні саме в ці три рази. Енергійні приватні конкуренти зовсім не збираються розлучатися з ідеєю нарощування обсягів власних операцій, тому лишається загадкою, звідки візьмуться ці мільярди.

Фінансові послуги, якими планує охопити своїх споживачів поштова служба, реалізувати дуже непросто. «Укрпошта» неодноразово заявляла про створення власної фінансової установи, але тут ідеться про отримання банківської ліцензії, тож створення нового банку поштовикам навряд чи світить у рамках п'ятирічної стратегічної програми. Банки в країні закриваються пачками, а створення нового фінансового інституту передбачає ухвалення законодавчих актів, що дозволяють надати поштовому оператору не властиві йому фінансові функції.

Пошта хоче відкривати й обслуговувати спеціальні поштові рахунки, зараховувати на них пенсії, соціальні виплати та грошові перекази. Планувалося випускати до цих рахунків платіжні картки державної системи «Простір» — такий проривний приклад синергії. Водночас пошта не збирається кредитувати коштом грошей на поштових рахунках — це було б уже занадто креативно, — але готова за агентськими договорами продавати послуги інших банків (залучати їм депозити й видавати їхні кредити). Все це планувалося для 16 млн українців, що живуть у 28 тис. населених пунктів, де немає банків, але є поштові відділення.

Всім цим «Укрпошта» підігрує Нацбанку, який мріє довести частку вітчизняних карток «Простір» до 30% до 2020 року, потіснивши VISA та MasterCard. Однак цьому заважає низька фінансова грамотність населення і слабкий розвиток платіжної інфраструктури поза містами-мільйонниками. Тож у нашій сільській країні відсутність готівки не потрібна нікому, крім Нацбанку. З подібним вже стикався Ощадбанк: він у 2012 році випустив 6 млн карток НСМЕП (попередня назва системи «Простір») для виплати компенсації вкладів Сбербанку СРСР, українці зняли з цих карток гроші й більше не користувалися ними ніколи.

П'ятирічна IT-стратегія, розроблена оновленою командою фахівців з інформаційних технологій «Укрпошти», не працюватиме тому, що більшість відділень розташовані в глибокій периферії — встановити там комп'ютери, навчити співробітників і створити платіжну інфраструктуру в селах дуже нелегко. Платіжна картка там досі — шматок яскравого й непотрібного пластику.

Напевно, з турботою про мільйони співгромадян, нездатних донести свої проблеми до начальства, «Укрпошта» запустила електронний сервіс управління якістю обслуговування клієнтів. На сайті 11 667 поштових відділень — можна поскаржитися на черги, незручний графік роботи, якість обслуговування, відсутність упаковки, погану доставку. «Цей сервіс створений, щоб кожен клієнт «Укрпошти» в будь-якому куточку країни міг оцінити якість сервісу. Наша мережа — найбільша в країні. Тому можливість тримати руку на пульсі дуже важлива для менеджменту компанії. Хочемо всіх переконати: держкомпанії можуть змінюватися і розвертатися до клієнтів», — сказав Олександр Перцовський, перший заступник генерального директора держпідприємства «Укрпошта» з операційної діяльності. Хочеться нагадати, що менеджмент — це мистецтво досягнення цілей в умовах обмеженості ресурсів, а не вміння витрачати виділені гроші.

Поговорімо тепер про найбільш продуману й вивірену частину презентації п'ятирічного плану — необхідні інвестиції. Тут все розкладено по поличках, і зрозуміло, в які терміни та як освоюватимуться гроші. Як приклад можна навести оновлення застарілого автопарку й організацію доставки.

Згідно з представленою стратегією, вже поточного року планують запустити поліпшену службу кур'єрської доставки. Передбачається, що в період 2017–2018 років вона запрацює в Києві та ще трьох великих містах, загальний парк придбаних автомобілів становитиме близько 200 штук (120 із них у Києві), причому щонайменше 25% із них будуть електромобілями (50 штук). На наступному етапі (2018–2019) кур'єрська служба відкриється ще в декількох великих і середніх містах, загальний автопарк збільшиться до 600 автомобілів (250 штук у Києві), а частка електромобілів виросте до 30% (180 штук). І, нарешті, у 2019–2021 роках загальний автопарк виросте до 1100 автомобілів (400 в Києві), а частка електромобілів має збільшитися до 40% або 440 екземплярів. Загалом планується придбати близько 4000 нових автомобілів (зокрема електромобілів), на оновлення автопарку буде витрачено приблизно 128 млн дол.

Закупівля електромобілів проводитиметься, звісно, через електронні тендери «ПроЗорро», а вартість моделей, що підходять для перевезення пошти, її представники оцінили приблизно в 15 тис. євро. Також було згадано, що пересування цих електрокур’єрів можна буде контролювати в режимі онлайн — функція вкрай важлива для вітчизняного споживача інноваційних послуг. Як і доставка посилок за допомогою дронів, яку зараз тестують представники пошти. Особливо яскраво така доставка виглядає на тлі всього перерахованого вище.

За словами Смілянського, вся п'ятирічна програма модернізації «Укрпошти» оцінена в 507 млн ​​дол. Зокрема, на закупівлю 2500 банкоматів планують витратити 38 млн дол., на комп'ютеризацію відділень — 52 млн дол., впровадження IT-систем — 31 млн дол. Для реалізації п'ятирічної стратегії розвитку українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» візьме на роботу 187 фахівців у сфері IT — а це щомісячні зарплати.

На тлі цих мільйонів абсолютним знущанням виглядає повідомлення, що УДППЗ «Укрпошта» внесло зміни до колективного договору, згідно з якими з 1 січня 2017 року доходи працівників виробничих спеціальностей підприємства виростуть в середньому на 20% і будуть не менше за мінімальну заробітну плату — 3200 грн.

Всі ці грандіозні плани дуже важко зіставити з наявними реаліями. У порівнянні з розвиненими країнами в нас найменша територія обслуговування в розрахунку на одне поштове відділення — 53 кв. км проти стандартних світових 200 кв. км. Одне відділення «Укрпошти» обслуговує 3,9 тис. клієнтів, а у світі ця цифра починається від 5,5 тис. Скорочення відділень справедливе й неминуче, треба просто про це відкрито говорити. Але в нас це не робиться зокрема і з політичних причин. Воно й не дивно: зникнення будь-якого поштового відділення виглядатиме як підступний удар по стабільній і надійній українській владі.

Система, що залишилася від СРСР, давно потребує змін, цього ніхто не заперечує. Однак викликає сумнів необхідність співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), озвучена наприкінці минулого року. Таке відчуття, що представлена ​​п'ятирічна програма «Укрпошти» написана в розрахунку саме на отримання європейських грошей.

«Ми готові фінансувати будь-яку компанію, яка має відповідні для нашого фінансування характеристики», — уточнив глава представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. З такими довільними програмами «Укрпошті» європейське фінансування не світить. Кожному цікаво побачити роботу грошей, а не їх освоєння.

Читайте також: Світ напередодні фінансової революції



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ