• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Два дні у Балаклійському районі: репортаж з місця подій (ФОТО) Репортаж

Атмосфера у Нефтянику суттєво відрізняється від балаклійського центру. Тут функціонує польова кухня, активісти та волонтери разом із місцевими розбирають завали

У четвер, 23 березня, о 2.45 на військовому складі у Балаклії Харківської області стався вибух. Протягом 23 березня з міста та навколишніх сіл евакуювали населення, був створений штаб гасіння пожежі та ліквідації її наслідків.

Кореспондент «Ракурсу» потрапив до міста у п’ятницю, 24 березня. З першого погляду на центр міста Балаклії здавалося, що тут нічого не сталося. Видавали надзвичайну ситуацію у місті патрулі нацгвардійців, представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста, десятки рятувальників, які готувалися до виїзду в ушкоджені райони, та військова техніка, що пересувалася вулицями. Розгублені жителі міста скуповували хліб у виїзних торговців та цікавилися у перехожих, чи варто залишати місто.

Рятувальники у центрі Балаклії чекають на розподілення ділянок. Фото: «Ракурс»

Представники МКЧХ у центрі Балаклії. Фото: «Ракурс»

Люди купують хліб у Балаклії. Фото: «Ракурс»

Руйнівних наслідків у центрі Балаклії немає, адже вони торкнулися переважно околиці міста і прилеглих сіл.

Розпитавши місцевих, рушаємо далі, в райони, які найбільше постраждали від вибуху. Селище Нефтяник, що поблизу Балаклії, виглядає так, ніби піддалося артобстрілу: знищена заправна станція, понівечені будинки та залишки снарядів на городах та у подвір’ях. За словами місцевих жителів, вибухова хвиля була настільки сильною, що в деяких будинках вилетіли не тільки вікна, а й балконні конструкції.

Будівля у селищі Нефтяник. Фото: «Ракурс»

Заправка у селищі Нефтяник. Фото: «Ракурс»

Будівля у селищі Нефтяник. Фото: «Ракурс»

Атмосфера у Нефтянику суттєво відрізняється від балаклійського центру. Тут функціонує польова кухня, активісти та волонтери разом із місцевими розбирають завали, затягують пошкоджені вікна плівкою та відправляють саперів на місця, де знайдені снаряди, що прилетіли зі складу. Один такий снаряд прилетів на стадіон школи. Місцеві жаліються, що їхні будинки і до трагедії ледве трималися, а зараз і зовсім можуть обвалитися. Люди похилого віку жваво виглядають гуманітарну допомогу та заглядають до кожного автобуса, що прибуває до селища.

Снаряди, які зібрали у Нефтянику. Фото: «Ракурс»

Польова кухня у селищі. Фото: «Ракурс»

Залишки пошкоджених віконних конструкцій у селищі Нефтяник. Фото: «Ракурс»

Попри значні пошкодження та наближеність до складу у селищі доволі людно, багато хто вже повернувся додому та почав розгрібати завали. Людей регулярно годують та напувають гарячим чаєм. За словами місцевого жителя Володимира, відновлення будинків буде надзвичайно складним, але він вірить, що мешканці впораються, особливо за допомогою волонтерів.

Ще одне село, яке постраждало від вибуху на військовому складі, — Борщівка. До Борщівки ми дісталися вже під вечір 24 березня, коли люди саме починали виїжджати до сусідніх сіл. За словами жительки Борщівки Тетяни, вдень вони повертаються додому, щоб погодувати худобу та впевнитися, що їхнє майно в цілості, а вночі ще бояться залишатися вдома. Це і не дивно, адже кожні п’ять-десять хвилин тут добре чутно потужні вибухи, особливо на околиці села, що розташована ближче до складу. Також на горизонті можна побачити стовпи диму, які здіймаються після кожного вибуху.

Околиця села Борщівка. Дим від вибуху на складі боєприпасів. Фото: «Ракурс»

Сільский голова Лідія Шульга. Фото: «Ракурс»«Я прокинулася вночі від вибухів, подумала, що грім, але потім розпочалися телефонні дзвінки від селян, — розповіла сільский голова Лідія Шульга. — Коли я вибігла на вулицю, то, звісно, вже побачила, звідки лунають вибухи. Найперше, що ми зробили, це оповістили людей у селі, щоби збирали документи, тепло вдягалися та ховалися по погребах. У кого є можливість — виїжджали з села. Ми також виїхали, але недалеко, зупинилися на околиці. До того часу майже всі, у кого були машини, виїхали. Спочатку люди виїжджали самі, трохи пізніше було організовано вивіз, приїхали шість автобусів. Звичайно, всі хвилювалися, але люди підтримували одне одного, тому паніки не було».

За словами Лідії Леонідівни, 86 селян категорично відмовилися виїжджати, але «на щастя, все обійшлося».

Пройшовшись селом разом з активістами, які вже другий день патрулюють населений пункт вночі, дізнаємось, що у перший же день після вибуху до села на двох машинах приїхали мародери. Вони намагалися залізти в гараж одного з будинків, однак люди, які залишилися у селі, швидко з ними розібралися. Після цього інциденту випадків мародерства в селі більше не спостерігали. Місцеві кажуть, що це завдяки патрулям, адже протягом ночі активісти декілька разів обходять село.

Сільський голова Лідія Леонідівна показує карту села активістам, які збираються на патрулювання. Фото: «Ракурс»

Відправившись на нічне патрулювання, переконуємося, що в селі наразі доволі спокійно. Лякає лише відсутність собак у більшості подвір’їв. Як розповіла сільський голова Лідія Леонідівна, люди повідпускали або позабирали собак із собою. Ми ж таки знаходимо декілька сторожових псів, які не поспішають охороняти будинки своїх хазяїв. Мешканець великого будинку на околиці села Григорій зазначає, що його вівчарка боїться вибухів, тому не подає голосу.

Варто зазначити, що вночі вибухи не вщухають, хоча лунають рідше.

Будинок у с. Борщівка, пошкоджений під час вибуху на військовому складі. Фото: «Ракурс»

В суботу, 25 березня, село почало повертатися до звичного життя. Розпочалися відновлювальні роботи. Борщівка зазнала менш серйозних пошкоджень, ніж селище Нефтяник, однак і тут трапляються вибиті шибки та тріщини на будинках. У суботу суспільними зусиллями співробітників борщівської школи та активістів було встановлено вікна. Завідуюча господарством школи відзначає, що закладу пощастило, бо у підвалі зберігалися старі вікна, інакше довелося б чекати на благодійну допомогу.

Пошкоджені вікна у с. Борщівка. Фото: «Ракурс»

Активісти з Івано-Франківська допомагають вставляти вікна у сільській школі. Фото: «Ракурс»

Їдемо з Борщівки в суботу після обіду. На вулицях дедалі більше автомобілів — люди повертаються у село. Біля місцевого магазину зустрічаємо двох дівчаток, які жваво обговорюють події ночі 23 березня та вже не бояться.

Читайте також: Навіщо горять військові склади



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ