• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Медреформа: українська fata morgana може стати реальністю

Про нововведення, з якими ми можемо зіткнутися вже найближчим часом, страхування для бійців АТО і про те, чи доведеться платити за пологи

«Краще п'ять років помилок, ніж 50 років саботажу», — ці слова першого президента Чехії (і останнього президента Чехословаччини) Вацлава Гавела реформатори затерли вже до дірок. Та й хто не погодиться з відомим чеським письменником і дисидентом: краще трохи потерпіти, ніж продовжувати загнивати. Головне, щоб помилки не призвели до ще більш плачевних результатів.

Отже, безліч разів обіцяна реформа нашої втомленої триматися з останніх сил охорони здоров'я нещодавно отримала шанс спертися на законодавчу базу. Розроблений у Міністерстві охорони здоров'я законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» чиновники вважають ключовим у медичній реформі. У разі якщо він стане законом, ці зміни торкнуться кожного з нас. Що ж пропонує профільне міністерство?

Піде в небуття міф про безкоштовну медицину, а разом із ним, як обіцяють в МОЗ, і платежі до кишень білих халатів. Запроваджується державний гарантований пакет медичних послуг і ліків, який розділили на зелений, синій і червоний списки. Всі безкоштовні послуги позначили зеленим — це медична допомога первинної ланки, екстрена та паліативна допомога, які обіцяють надавати 100% безкоштовно кожному, хто живе в Україні.

Вводиться поняття співоплати (яка має вноситися легально в касу медзакладу). Це вже синій список, за послуги з якого нам із вами доведеться доплачувати. Сюди увійшли діагностичні послуги, спеціалізована допомога, госпіталізація (планова), ліки. На важливе запитання: яку частину сплачуватиме держава, а яку — пацієнт, поки відповіді немає. Ще підраховують.

«Всі знатимуть тарифи й частку співоплати. Це допоможе державі планувати й покривати витрати правильно, — каже Уляна Супрун, все ще в. о. міністра охорони здоров'я. І наводить приклад: — Умовно кажучи, якщо операція коштує 10 000 грн, то держава заплатить 8000, а пацієнт — 2000». Добре, якщо не навпаки. А якщо людина не має можливості покрити цю різницю? — резонно запитаєте ви. У МОЗ обіцяють, що для тих, хто не може доплатити, буде передбачено субсидії. Тим, хто хоче скоротити свою частку співоплати, пропонують подивитися в бік добровільного медичного страхування.

До червоного списку (повністю сплачує пацієнт) потрапили естетична медицина, стоматологія для дорослих (крім екстреної), а також препарати з недоведеною ефективністю.

Чи доведеться платити за пологи? До базового, повністю сплачуваного державою пакета входить чергова бригада, стандартна палата, необхідні ліки й кесарів розтин за показаннями. Якщо ж майбутня мама хоче окрему палату, вибір лікаря, кесарів розтин за бажанням, їй доведеться доплатити.

На бійців АТО чекають додаткові гарантії з 2018 року (за умови, що законопроект ухвалять до травня включно). Це 100% страхове покриття лікування бойових поранень, контузій тощо; 100% довічне страхове покриття для тих, хто отримав інвалідність. Безумовно, це важливий і правильний крок.

«На мій погляд, це створення конфлікту, коли всі решта — і ті, хто воював, захищав свою Батьківщину під час Другої світової війни, і хто став інвалідом на війні в Афганістані... вони викинуті Міністерством на смітник історії, — вважає Ольга Богомолець, глава парламентського комітету з питань охорони здоров'я. — Як почуватимуться ветерани АТО, розуміючи, що їх виділили в окрему субкасту?»

У МОЗ також обіцяють, що «більше не буде ніяких відомчих лікарень», буде лікар, пацієнт і Національна служба здоров'я, яка (попри схожість із Міністерством охорони здоров'я) має забезпечити зовсім іншу якість медичних послуг для наших співгромадян — більш доступну і кваліфіковану.

«Гроші підуть за пацієнтом». В результаті запровадження страхування бюджетні кошти на фінансування охорони здоров'я будуть спрямовуватися на оплату конкретних медпослуг і ліків, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров'я. У МОЗ вважають, що таким чином гроші використовуватимуться ефективніше, а громадяни отримають більш якісний медичний захист.

У МОЗ вважають, що сьогодні Україна витрачає досить великі кошти на охорону здоров'я. «Цього року бюджет становить понад 77 млрд грн. Це 4580 грн страхового внеску на рік на кожне домогосподарство. За приблизними підрахунками, цього вистачить на страхове покриття в розмірі близько 100 тис. грн на сім'ю», — підрахували чиновники. Чому на сім'ю? Напевно, тому що на домогосподарство сума виглядає більш переконливо, ніж на одну людину. Як ділитимуть ці гроші на членів сім'ї — невідомо. Головне, щоб не було як в дитячому анекдоті про Чебурашку: «Нам на двох дали 10 апельсинів: кожному по 8!»

«Ми не можемо навіть уявити, що депутати не підтримають старт прямих страхових виплат за пацієнтів і підуть у пряму конфронтацію з усім суспільством», — сказано на сайті Міністерства охорони здоров'я. Законопроект, який, у разі його ухвалення, в корені змінить систему охорони здоров'я в Україні, підтримують прем'єр, громадські організації, посли G7, а також релігійні організації, з якими співпрацює міністерство. Однак у Раді чимало тих, хто висловлюється проти пропонованих нововведень. Немає прихильників цього законопроекту і в парламентському комітеті охорони здоров'я.

«Я згодна з тим, що реформа дуже потрібна... Комітетом охорони здоров'я підготовлені зовсім інші закони, значна частина депутатів комітету не поділяє, не підтримує закони, запропоновані Кабміном, — каже О. Богомолець. — Саме тому, власне, ці закони не розписані на наш комітет охорони здоров'я. Вони потрапили в комітет соціального захисту, в бюджетний комітет, а нас так обійшли на повороті. Ми не поділяємо таку пропозицію, тому що вважаємо, що перше, що має зробити держава, — дати людям чіткі гарантії, за що і за якими стандартами платитиме держава».

За словами У. Супрун, профільний комітет подав власні законопроекти, запропонувавши запровадження приватного страхування.

«На наш погляд, на погляд іноземних та українських фахівців, експертів, включно з колишніми міністрами охорони здоров'я, згідно з рекомендаціями ВООЗ, наша модель державного страхування, гроші для якої накопичуватимуться у бюджеті з наших податків, — найкраща для України, — вважає в. о. міністра. — Бо ми зараз живемо в економічній кризі й не можемо вимагати від громадян, щоб вони шукали гроші на якусь приватну страховку. До того ж у нас немає розвиненої системи страхових компаній, які могли б надавати послуги для українців».

У МОЗ також підрахували, що запровадження нових методів фінансування дозволить знизити нинішній рівень неформальних платежів за медичні послуги. Згідно з розрахунками, після завершення періоду введення реформи (до 2021 року) рівень неформальних платежів знизиться з нинішніх 51,5% до 26,2% загальних витрат на охорону здоров'я, що відповідає аналогічному показнику в Польщі. За однієї умови — якщо фінансування охорони здоров'я з держбюджету буде збільшено протягом 2017–2020 років з 2,1% до 3,8% ВВП, що підвищить якість послуг, забезпечить підтримку установ охорони здоров'я в перехідний період, а також дозволить заміщати неформальні платежі бюджетним фінансуванням.

Чи стане цей законопроект найближчим часом законом? Спочатку він має пройти непростий шлях узгоджень і бюрократичних процедур. «Якщо буде вирішено, що закон правильний, але не встигнемо його ухвалити до 16 травня, то наступного разу зможемо спробувати запровадити реформу медицини приблизно в 2021–2022 роках», — ультимативно заявляє У. Супрун. Відомо одне: зробити це буде непросто — депутати після тривалих канікул повернуться під купол тільки в середині травня.

Читайте також: «Доступні ліки»: 23 безкоштовні препарати та що чекає на області-двієчники



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ