• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Як стати розумнішим: чи піддаються тренуванню наші мізки

08.05.2017 14:52 Коментарі

Ви можете підвищити свій інтелектуальний потенціал, але зробити це не так просто, як обіцяють автори численних тренінгів

Чи можна стати розумнішим завдяки спеціальним тренуванням? Така ідея ґрунтується на теорії пластичності мозку: незалежно від того, скільки вам років і чого ви досягли в житті, ваш мозок постійно змінюється, щоби пристосуватися до нового досвіду.

Ця теорія заснована на багаторічних наукових дослідженнях, які зрештою призвели до створення багатомільярдної індустрії з тренування мозку. Та є одне «але». Коли вчені задавалися запитанням, чи здатні спеціальні тренувальні ігри зробити людину розумнішою, відповідь була одна: ні.

Керолайн Вільямс (Caroline Williams), автор книжки про контроль над розумом (Override: My Quest To Go Beyond Brain Training and Take Control of My Mind), останні два роки присвятила пошуку відповіді на запитання, чому так відбувається і що ми можемо зробити для того, щоб навчитися максимально використовувати потенціал свого мозку.

«Озброївшись списком покупок для самовдосконалення — від тренінгів з розширення уваги до розвитку здатності орієнтуватися на місцевості, — я рушила шукати те, що мало б наукове обґрунтування. Мій мозок стимулювали магнітними імпульсами, мене вчили медитувати... І я зрозуміла, що подібні ігри допомагають вдосконалитися в конкретному напрямі, але водночас аж ніяк не поліпшують загальний стан, «тренованість» мозку», — ділиться Керолайн.

Однак нова хвиля нейронауки може запропонувати кращий шлях. В останні роки нейрофізіологи вивчають коннекто́м — структуру зв'язків у нервовій системі організму, — щоб з'ясувати, як окремі ділянки пов'язані з нейронними мережами та як діяльність цих мереж відрізняється у різних людей. Це важливо, оскільки відмінності у здібностях, ймовірно, зводяться до того, наскільки добре мозок здатний комбінувати інформацію з різних ділянок, щоби створити щось більше, ніж просто сума його частин.

Тобто замість того, щоби прагнути зміцнення конкретних ділянок мозку, є сенс працювати над тим, щоб навчитися залучати різні нейронні мережі залежно від поставленого завдання. Це звучить складніше, ніж чергова тренувальна гра, але загалом є цілком досяжним.

«Працюючи з вченими з Бостонської лабораторії уваги й навчання, я зрозуміла, що для тривалого зосередження на об'єкті важливо не зміцнювати нейронні мережі, необхідні для фокусування, як я вважала раніше. Суть у тому, щоб дозволити мозку переходити від жорсткого зосередження до безцільного блукання, оскільки ці два стани залучають дві різні схеми (дорсальна система уваги та система режиму за замовчуванням відповідно)», — пояснила Вільямс.

Завдання полягало в тому, щоби протягом 12 хвилин натискати на одні зображення й ігнорувати інші з метою знаходження балансу між двома цими психічними станами, залишаючись достатньою мірою зосередженим. Згодом подібну навичку автору вдавалося застосувати під час плавання в басейні та деяких форм медитації. За її словами, це може працювати з будь-яким видом діяльності, що потребує концентрації, проте не дуже сильної: наприклад, гра на музичному інструменті, дрібна робота руками, спів у хорі.

Аналогічно прийшло розуміння того, що для поліпшення математичних здібностей треба не тренуватися лічити про себе, а вчитися контролювати свій страх щодо обчислень.

«Мій страх відволікав енергію від схем, які були потрібні для вирішення завдання, тому вчені з Бостонської лабораторії блокували електричними імпульсами нейронні зв’язки, що відповідають за емоції, дозволивши таким чином спрямувати всю енергію туди, куди потрібно. Водночас такий вплив зовсім не є обов'язковим — вчені стверджують, що уповільнення дій і розслаблення матимуть аналогічний ефект», — розповіла Керолайн.

Подібні дослідження свідчать про те, що повністю відмовлятися від ідеї тренування мозку не варто. Досягти значних змін можна, але тільки не шляхом маніпуляцій з «двигуном», а шляхом навчання «водіння».

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2017/feb/05/does-brain-training-make-you-smart

Читайте також: Генетика: про «собаче серце», стерилізацію «неповноцінних» і спроби поліпшення людської породи


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ