• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Процес століття: Луценко проти Януковича

Якщо говорити по совісті, то на лаві підсудних мають сидіти всі троє — і четвертий президент, і п’ятий, і проміжний — як то кажуть, третім буде. Бо все, що відбулося, — на їхній колективній совісті

Після важкого і тривалого Першотравня, 4 травня зі зверненням до країни та світу виступив Юрій Луценко. Незаконно називаючи себе генеральним прокурором України (такої посади не існує з 30 вересня 2016 року на підставі закону про внесення змін до Конституції від 2 червня того ж року), завідувач сектора художньої самодіяльності, пісні й танців ГПУ гучно заявив:

Звернення генерального прокурора України

4 травня розпочнеться безпрецедентний для України судовий процес.

Генеральна прокуратура від імені держави Україна буде звинувачувати колишнього президента у державній зраді. Цей процес не лише про громадянина Януковича. Цей процес також про його кремлівських господарів, які використали як фіговий листок підписаний Януковичем документ для того, щоби:

— окупувати український Крим;

— залити кров’ю український Донбас;

— спробувати поставити на коліна нашу державу.

Цей суд буде докорінно відрізнятися від політичних судилищ часів Януковича, через які і я змушений був пройти в свій час. Я впевнений, що на цьому процесі буде дотримано усіх прав підсудного, гарантованих українським законодавством.

Я вірю, що майбутнє судове рішення є дуже важливим не тільки з точки зору найвищої справедливості, але і як знак попередження усім тим, хто в майбутньому насмілиться стати на шлях державної зради.

В той же час українські прокурори на цьому процесі будуть представляти не лише державу Україна. Вони будуть виступати від імені тисяч убитих, десятків тисяч поранених, мільйонів біженців з українського Криму та Донбасу.

Це не буде процесом помсти, бо ми потребуємо справедливості, і хай торжествує закон.

Наче глузуючи над палкою промовою генпрокурора, раптово прийшла звістка: Інтерпол зняв колишнього президента і членів його команди з розшуку...

В пафосі Юрія Луценка відчувається, як він себе уявляє головним обвинувачем на вселенському процесі Добра проти Зла, такому собі Нюрнберзі-2. Але є заковика — Нюрнберзький трибунал організували країни, які перемогли у війні. 

По-друге, в Нюрнберзі судили безпосередніх винуватців організації концтаборів, депортацій, масового вбивства мирних жителів і військовополонених тощо. Янукович, за всіх його недоліків, не винен у тому, що один розумник оголосив про проведення АТО — тобто спеціальної поліцейської операції по боротьбі з тероризмом, — а другий відправив танки звільняти Донецьк і Луганськ без запровадження воєнного стану. І вже зовсім не винен Янукович у перемогах, здобутих генералами Полтораком і Муженком під Іловайськом, в Дебальцевому, в Донецькому та Луганському аеропортах... Тому слід відокремлювати мух від котлет у публічних звинуваченнях президента-втікача.

Луценко намагається виступати як державний обвинувач на міжнародному трибуналі. Юрію Віталійовичу здається, що він — це наш з вами земляк Роман Андрійович Руденко — головний обвинувач на Нюрнберзькому процесі від СРСР. До цього — прокурор Донецької області, прокурор УРСР, в 1953–1981 роках — генеральний прокурор СРСР. Роман Андрійович — це брила, це ціла епоха в історії прокуратури, хто б як до нього не ставився.

Головний обвинувач від СРСР на Нюрнберзькому процесі Р. Руденко. Фото В. Теміна

Переходячи від лірики до права, зауважимо, що промова громадянина Луценка мала також безпредметний характер. Юрій Віталійович заявив:

В той же час українські прокурори на цьому процесі будуть представляти не лише державу Україна. Вони будуть виступати від імені тисяч убитих, десятків тисяч поранених, мільйонів біженців з українського Криму та Донбасу.

Хочеться запитати його: хто дав вам право на процесі представляти інтереси тисяч убитих і поранених — ви їх визнали потерпілими у справі? Ви їхні імена хоча б встановили? 

Тепер по суті обвинувачення. Фабула його описується трьома складами:

ч. 5 ст. 27 (пособництво) за ч. 3 ст. 110 КК — посягання на територіальну цілісність, що призвело до загибелі людей, — карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним ув'язненням з конфіскацією або без такої;

ч. 1 ст. 111 КК — державна зрада, карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років або довічним ув'язненням з конфіскацією або без такої;

ч. 2 ст. 437 КК — ведення агресивної війни або військових дій — карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Третій пункт тут найбільш сумнівний, бо Янукович не брав участі в жодних бойових діях ані особисто, ані віддаючи накази. Він просто втік.

Оскільки обвинувачення не спромоглося вписати перед ст. 437 КК одну з додаткових статей, які конкретизують вину у формі підготовки, замаху або співучасті, то за ст. 437 КК склад злочину відсутній як такий.

Щодо перших двох пунктів, то вони звучать доволі серйозно, але ґрунтуються фактично на одній-єдиній дії — на так званому зверненні Януковича від 1 березня 2014 року, текст якого наведено навіть у Вікіпедії:

Заява

Президента України

Як законно обраний Президент України, заявляю:

Події на Майдані, незаконне захоплення влади в Києві призвели до того, що Україна опинилася на порозі громадянської війни. В країні панують хаос і анархія. Життя, безпека і права людей, особливо на Південному Сході та в Криму, під загрозою. Під впливом західних країн здійснюється відкритий терор і насильство. Люди переслідуються за політичними та мовними ознаками.

У зв'язку з цим звертаюся до президента Росії Володимира Володимировича Путіна з проханням використати збройні сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту населення України.

(Підпис Януковича) В. Ф. Янукович

1 березня 2014 року

Якщо державне обвинувачення зможе виконати вимоги ч. 1 ст. 23, ч. 3 ст. 99 КПК і надасть суду оригінал листа, а експертиза встановить справжність підпису, от тоді Віктору Федоровичу справді не минути лиха... Я не беруся давати оцінку цьому листу, та протиправність подібного звернення очевидна.

Проблема, однак, у тому, що вищевказані вимоги КПК сторона обвинувачення не виконала і не зможе виконати в доступній для огляду перспективі.

Нагадаю, що згідно з ч. 1 ст. 23 КПК «суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно».

Згідно ч. 3 ст. 99 КПК, «сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа — його відображення, якому надається таке ж значення, як документу».

Скоріш за все, сторона обвинувачення посилатиметься на непряме визнання змісту листа Януковича, наприклад, на слова посла Росії при ООН Віталія Чуркіна, — як на визнання автентичності листа, обґрунтовуючи неможливість пред'явити оригінал пунктами ч. 5 ст. 99 КПК, згідно з якими «для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо:

1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає;

2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур;

3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони».

Однак якщо суд піде на поводу у таких доводів, то опиниться в процесуальній пастці, оскільки не зможе задовольнити клопотання захисту про проведення почеркознавчої експертизи цього листа як головного доказу — через відсутність такого. Що передавати експерту? Копії, отримані з інтернету? Посилатися на копію, надану послом Чуркіним? Але ж наше МЗС довгі роки викривало посла Чуркіна як брехуна, яких світ не бачив. Чи може суд довіряти копії документа, виготовленій настільки скомпрометованою особою? Можна було б викликати Чуркіна в суд як свідка, проте він не зможе з'явитися з поважних причин — він помер...

Обвинувачення має довести, що лист був і що його зміст містить ключові слова — «використати збройні сили Російської Федерації». Адже в захисту може бути дві тактики:

— стверджувати, що листа не було зовсім;

— стверджувати, що текст листа спотворили.

Перший пункт більш примітивний і може бути спростований, наприклад, численними інтерв'ю, публічними заявами як самого Януковича, так і вищих посадових осіб Росії. Але якщо захист обере тактику №2 і почне стверджувати, що в тексті листа змінено лише два слова — Янукович просив про використання не збройних сил РФ, а, наприклад, міжнародного авторитету РФ, — то тоді жодного складу злочину немає, адже просити про захист миру, використовуючи міжнародний авторитет, — це фігура мови, це полемічний заклик, це політика. У чому кримінал?

Довести, що в ксерокопію документа не вносилися правки шляхом монтажу без наявності оригіналу документа — майже неможливо. Це процесуальний глухий кут...

Адвокати Януковича конкретизують, що йшлося про надання підтримки в ООН, в інших міжнародних організаціях. Звучить як фарисейство, але обвинувальний акт, де на Януковича вішають жахи АТО, — таке ж саме фарисейство.

Якщо говорити по совісті, то на лаві підсудних мають сидіти всі троє — і четвертий президент, і п'ятий, і проміжний — як то кажуть, третім буде. Бо все, що відбулося, — на їхній колективній совісті.

Що ж на це все скаже суд? Поживемо — побачимо. Нехай у суддів голови працюють — для того їм мантії пошиті...

Читайте також: Скільки протримається нинішній уряд Печерських казкарів?



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ