• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Прокурорити стало краще, прокурорити стало веселіше

Незрозуміло, що означає фраза Луценка: «Я не Берія, доносами не цікавлюсь!»

24 травня 2017 року завідувач художньої самодіяльності в ГПУ Юрій Луценко виступив зі звітом перед парламентом. На його виступ у стінах Верховної Ради чекали з нетерпінням, з аншлагом. Як чекали за найкращих часів натовпи шанувальників з квітами на виступи Аркадія Райкіна, Геннадія Хазанова, Михайла Жванецького та інших.

Слід віддати належне доповідачеві: його промова супроводжувалася масштабною ілюстрацією з застосуванням сотень прокурорів і тисяч поліцейських, було залучено вертолітну авіацію. Шкода, що наш військово-морський флот наразі залишився осторонь від участі в спецоперації з доставки затриманих для розгляду клопотання обвинувачення про обрання їм запобіжного заходу.

Серйозний аналіз з цифрами та фактами цього монологу начальника транспортного цеху ще попереду. Але поки що хотілося б поділитися деякими враженнями.

Юрій Віталійович вміє виступати. Він є справжнім майстром художнього слова. Сиджу звіряю запис його виступу зі стенограмою, опублікованою на сайті ГПУ, — і просто душа радіє! Наш генеральний прокурор — оратор, та ще й який! Цицерон!

Саме колишній президент Віктор Янукович був символом зла і для Майдану, і для абсолютної більшості українців. Тепер я як генеральний прокурор доведу це в суді.

Юрію Віталійовичу, «астанавітєсь»! Державне обвинувачення представляють в Оболонському районному суді Києва кілька молодих і недосвідчених прокурорів, ровесників Незалежності, чим ви невимовно пишаєтеся. Ви там як хто збираєтеся виступати проти «символу зла»?

І потім, боротьба зі злом — це не завдання суду. Адже суд дрібницями займається — наприклад, розглядає звинувачення щодо конкретних підсудних виключно в рамках обвинувального акта і не більше.

Далі Юрій Віталійович був не менш красномовним:

Тепер давайте помислимо, чи правда теза про те, що нічого не змінилося… Державні закупівлі — знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80–90%. Система ProZorro це зробила. Ціна на газ для населення і промисловості — знищено. А це основні схеми збагачення.

Не в брову, а в око! Давай, Юрію Віталійовичу, рубай правду-матку, нехай всі знають!

Наприкінці своєї доповіді генеральний прокурор багатонадійно підсумував:

Сподіваюся на вашу партнерську роботу. Я завжди до послуг в законних інтересах Верховної Ради України. Дякую за увагу.

Шкода, звичайно, що генпрокурор у нас до послуг тільки Верховної Ради. А як же ми, простий народ?

Про цифри й факти з доповіді керівника національного клубу веселих та кмітливих ми ще поговоримо. А зараз два слова про те, про що доповідач не сказав, — про стан справ з прокурорським наглядом в країні. Адже Юрій Віталійович забув, чим, власне, має займатися прокуратура. Її справа — організувати нагляд за органами, які ведуть оперативно-розшукову діяльність і досудове слідство, а також вести процесуальне керівництво цим самим слідством. І тільки як результат успішного виконання перших двох пунктів — представлення держобвинувачення в суді. Є ще представництво інтересів держави в суді у виняткових обставинах. Але ніяк не інтереси громадян, про що регулярно рапортує прес-служба ГПУ. Відкрийте Конституцію, ст. 131-1, і читайте — там усе доступно викладено.

Так ось, про прокурорський нагляд. Про ступінь жалюгідності з виконанням головної функції прокуратури свідчать такі дві ілюстрації. Кілька днів тому прес-служба ГПУ рапортувала:

Генінспекцією Генеральної прокуратури України затримано заступника начальника управління ГПУ за підозрою в одержанні неправомірної вигоди.

Новина вже самим заголовком претендувала на сенсацію. Але в яких же злочинах обвинувачується заступник начальника управління ГПУ? Виявляється, справа ось у чому:

…вимагав у громадянина неправомірну вигоду в сумі 3 тис. дол. за вирішення питання щодо активізації розслідування у кримінальних провадженнях, у яких вказаний громадянин та його дружина є потерпілими.

Це нечувано! За Брежнєва давали хабарі, щоб сісти не на 15 років, а, припустимо, на 10. За Горбачова давали хабарі, щоб не сісти до в'язниці, а отримати умовний термін. За Кучми давали хабарі, щоб закрити кримінальну справу щодо злочинця. Тепер платять прокурорам мзду за те, що вони робитимуть свою роботу на роботі в робочий час!

Судячи з того, що потерпілі були готові віддати кругленьку суму не за конкретне процесуальне рішення, а взагалі — щоби слідчі зробили послугу, пожаліли потерпілих і хоча б продемонстрували видимість роботи, — напевно, ця кримінальна справа була заведена в глухий кут, а процесуальному керівникові було до лампочки. Хабар же був даний, по суті, за дотримання вимог КПК.

Другий приклад — це апофеоз усьому — реформам, прокурорському нагляду, здібностям і талантам генпрокурора.

Два тижні тому на своєму робочому місці — на сторінці в Facebook — Юрій Луценко зізнався:

Військовою прокуратурою спільно з карним розшуком Нацполіції Києва затримано групу з трьох осіб, які займалися вимаганням з бізнесмена. Цимес справи у тому, що два адвокати і один підсудний по статті за умисне вбивство громадянин вимагали від приватного підприємця 1,3 млн дол. для передачі особисто генпрокурору України.

Оскільки Юрій Віталійович погано розбирається в процесуальній прокурорській термінології, дозволю собі його поправити й роз'яснити, в чому тут цимес і де тут тухес.

Я ані секунди не вірю в мерзенний наклеп, наче генеральному прокуророві якісь адвокати зі злочинцем могли збирати хабар. Це брехня — для цього є інші спеціально підібрані люди.

А ось цимес у тому, що підсудний у справі про вбивство ходить вулицями! Навіть не підозрюваний, а саме підсудний. Що він робить на волі? І що робить в рядах прокуратури процесуальний керівник та/або державний обвинувач — якщо справа дійсно в суді? Хто його випустив, за скільки, і чому Луценко не переживає за стан пожежної безпеки в цьому разі?

Хоча, що з нього взяти, якщо він досі іменує себе генеральним прокурором України — попри те, що такої посади не існує після 30 вересня 2016 року, коли набули чинності поправки до Конституції від 2 червня 2016 року.

І ще незрозуміло, що означає фраза Луценка: «Я не Берія, доносами не цікавлюсь!». Донос — вульгарний синонім слову «заява», і має на увазі таємне повідомлення про скоєний кримінальний злочин. Завдання прокурора — прийняти і розглянути кожне повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення, зареєструвати його і внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це пряма вимога ст. 214 КПК. Якщо генеральний прокурор не в курсі — це біда.

З іншого боку, коли йому такою нісенітницею займатися? Адже він підписав підозру самому Лаврентію Павловичу Берії! І хтось же витрачав на це свій час, виписував, складав, візував...

До речі, вручили вже обвинуваченому? Або ухиляється? Хотілося б дати одну безкоштовну пораду генеральному прокуророві: не треба турбувати всує тіні минулого.

Читайте також: Процес століття: Луценко проти Януковича


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ