• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Член Ради доброчесності про конкурс до Верховного суду: ВККСУ поставила низьку планку в питаннях доброчесності і професійної етики Точка зору

Низька планка щодо стандартів доброчесності з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів — це вузьке місце в конкурсі до Верховного суду, що спонукає сумніватися у результатах, які мали б викликати довіру

В Україні завершено конкурс на посади суддів оновленого Верховного суду. 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів затвердила рейтинг 319 кандидатів на 120 вакантних місць у Касаційному цивільному суді Верховного суду, Касаційному адміністративному, Касаційному господарському та Касаційному кримінальному. До кожного з цих судів пройшло по 30 кандидатів, які набрали найвищі бали.

Серед переможців конкурсу — 91 суддя та 29 кандидатів не із системи (науковці, адвокати та кандидати із сукупним стажем). Остаточно затвердити кандидатури майбутніх суддів ще має Вища рада правосуддя. Наразі про перебіг конкурсу та його результати «Ракурс» розпитав члена Громадської ради доброчесності Романа Куйбіду.

— Пане Романе, яке ваше загальне враження від різних етапів конкурсу та його результатів?

— Я вважаю, що конкурс сконцентрував дуже багато позитивного. Йдеться про значну кількість випробувань, які мали подолати кандидати, і відкритість частини етапів, зокрема, тестування, виконання завдань, співбесід і пленарних засідань. На мою думку, це велике досягнення. Також важливо, що до участі в конкурсі на такі високі посади залучені не тільки судді, а й адвокати та науковці-правники. Щоправда, на жаль, на першому етапі конкурсу внаслідок недосконалості законодавства було відсіяно досить багато науковців, які захищалися не в навчальних закладах, а в наукових установах. І це значною мірою звузило коло кандидатів, з якого можна було обирати. Водночас чимало суддів з місцевих судів, науковців та адвокатів ніколи б не отримали можливості стати суддею Верховного суду, якби не нові процедури конкурсу. І це безумовний позитив.

Роман Куйбіда. Фото: www.volynnews.com

Звісно, у конкурсі є багато вузьких проблемних моментів, які викликали певні сумніви та дискусії щодо правильності окремих дій. Наприклад, першим таким дзвіночком було те, що деяким кандидатам під час виконання практичного завдання потрапили справи, які вони вирішували як судді в реальному житті. Тобто вони опинилися у дещо привілейованому становищі у порівнянні з іншими кандидатами. Також поки що (станом на 28 липня. — Ред.) не оприлюднено рішення щодо кожного кандидата, які серед іншого мають містити аргументи щодо відхилення висновків Громадської ради доброчесності.

— Яке ваше ставлення до опублікованого 27 липня Вищою кваліфікаційною комісією остаточного рейтингу кандидатів у судді Верховного суду?

— У деяких моментах ці результати порадували, але є дуже серйозні зауваження, зокрема щодо неврахування великої кількості висновків Громадської ради доброчесності. Тобто кожен четвертий кандидат, якого рекомендували призначити на посаду судді Верховного суду, має негативний висновок Ради доброчесності. Також, якщо подивитися на результати конкурсу, то майже половина всіх кандидатів — це судді діючого Верховного суду України та вищих спеціалізованих судів. Йдеться про ті суди, які мають бути ліквідовані на початку роботи нового Верховного суду. Отже, оновлення судової влади вдалося досягти лише на 50% — це навряд чи найкращий результат. Окрім того, судді вищого рівня можуть своїм авторитетом, своєю напористістю домінувати над суддями нижчого рівня, які також потраплять до нового Верховного суду, тому існує ризик переходу тих негативних практик, які були у старому Верховному суді, і на оновлений. Однак цьому ще можна запобігти, якщо Вища рада правосуддя дослухатиметься до висновків Громадської ради доброчесності. Тобто пропорцію можна суттєво змінити, коли приблизно третина будуть судді судів вищого рівня, третина — судді місцевих та апеляційних судів і майже третина — науковці, адвокати. Бо наразі науковці та адвокати перебувають у суттєвій меншості — їх близько 22%.

Водночас Вища рада правосуддя має всі законні підстави для того, щоб відсіяти окремих кандидатів, оскільки у ВРП є один додатковий критерій, якого немає у Вищої кваліфкомісії, — це те, що призначення певного кандидата може призвести до підриву довіри до судової влади.

— Хто конкретно не мав би, на вашу думку, потрапити до списку переможців, якщо спиратись на ту частину конкурсу, якою опікувалася Громадська рада доброчесності — доброчесність кандидатів?

— Я не буду оперувати тут прізвищами, а швидше критеріями, якими керувалася Рада доброчесності та які, на жаль, чомусь були відкинуті Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Як на мене, ВККСУ поставила дуже низьку планку в питаннях доброчесності і професійної етики для кандидатів. Так, якщо найбільші корупціонери начебто не потрапляють до нового Верховного суду, то судді, які свого часу обміняли власну незалежність на комфортні умови, тобто продали свою незалежність, залишаються з-поміж претендентів. І це найбільша небезпека.

В нас чимало висновків було засновано на тому, що кандидати ухвалювали політично вмотивовані рішення, підтримували один одного круговою порукою, ігнорували рішення Європейського суду з прав людини, що призводило до повторного програшу Україною справи у ЄСПЛ. Шкода, але ці проблеми залишилися без реагування з боку Вищої кваліфкомісії суддів, і навіть брехня чи неправдиві відомості в декларації доброчесності інколи відкидалися ВККСУ, внаслідок чого деякі кандидати з такими неправдивими відомостями пройшли далі. Ось це турбує, тому що нівелюється новий інструмент — декларація доброчесності як спосіб виявлення недоброчесних кандидатів. І цей низький бар’єр щодо стандартів доброчесності з боку Вищої кваліфкомісії — ще одне вузьке місце в конкурсі. Це спонукає сумніватися в результатах, які мали б викликати довіру.

— На вашу думку, велика кількість фактично проігнорованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів негативних висновків Громадської ради доброчесності обумовлена низькою якістю цих висновків, про що не раз ішлося у ЗМІ, чи упередженим ставленням до них членів ВККСУ?

— Я тут можу гадати на кавовій гущі, адже рішення щодо кожного кандидата Вища кваліфкомісія ще не оприлюднила. В таких рішеннях має міститися аргумент щодо врахування чи неврахування висновку Громадської ради доброчесності. Припускаю, що були певні кандидати, яких треба було, скажімо так, комусь протягнути до нового Верховного суду, і внаслідок цього деякі аргументи ігнорувалися, що фактично відкривало дорогу для всіх кандидатів. Однак це зовнішнє враження, зважаючи на те, що рішення не оприлюднюється ВККСУ і тяжко переконатися в тому, що це неправдиве припущення.

— Наведіть, будь ласка, приклади найбільш гучних негативних висновків Ради доброчесності щодо кандидатів, коли фактаж був переконливий, але їх було проігноровано.

— Практично всі судді Верховного суду, які розглядали справу Яременка (голова Судової палати у кримінальних справах Верховного суду Микола Короткевич, який не пройшов, та суддя-доповідач Галина Канигіна, яка не подавалася. — Ред.), фактично проігнорували рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», що призвело до повторного програшу у цій же справі. ЄСПЛ сказав спочатку, що вирок щодо Яременка засновано на незаконних доказах, після чого Верховний суд вилучив з мотивувальної частини посилання на ключові докази, але вирок залишив у силі. Тобто зникла основа для вироку, а вирок залишився. І судді, що розглядали справу Яременка, не вказали цю інформацію в декларації доброчесності, хоча мали це зробити. А Вища кваліфкомісія чомусь проігнорувала те, що судді пішли на порушення Європейської конвенції, а також те, що кандидати не зазначили це в декларації доброчесності.

Фактично всі кандидати — шестеро діючих суддів Верховного суду, які пройшли, — підпадають під ці критерії, оскільки ухвалювали рішення, ігноруючи рішення ЄСПЛ, тобто перекручували його. А ЄСПЛ потім наголосив, що Верховний суд допустив свавілля. Наприклад, у справі «Бочан проти України» судді Верховного суду (серед суддів, які ухвалювали рішення, були голова Верховного суду Ярослав Романюк, його заступник Анатолій Ярема та Микола Пшонка, старший брат екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Суддя Романюк 27 липня знявся з конкурсу. — Ред.) спотворили висновок Європейського суду та вказали, що рішення українських судів є правильним.

Також до низки кандидатів є серйозні зауваження щодо декларування майна, тобто складається враження про наявність вибіркового підходу. Інший приклад — використання українськими суддями, які є кандидатами до оновленого Верховного суду, радянських указів, зокрема щодо заборони мирних зібрань. Громадська рада доброчесності звертала на це увагу, коли Європейський суд з прав людини констатував неможливість використання радянського указу про обмеження свободи мирних зібрань, оскільки він повністю суперечить Конституції України. Але вже навіть після того, як ЄСПЛ це констатував, вищі українські суди, особливо адміністративний, ще не раз посилалися на радянське законодавство, а не на Конституцію. Очевидно, що це робилося свідомо, або принаймні там точно була груба недбалість.

— У зв’язку з чим Громадська рада доброчесності сама ж скасувала 12 своїх висновків щодо доброчесності тих чи інших кандидатів у судді Верховного суду?

— На це часто звертає увагу Вища кваліфікаційна комісія, але вони не враховують те, що ми скасовували висновки через відсутність можливості комунікувати безпосередньо із суддями, тобто отримувати у них пояснення щодо тих чи інших обставин. Ще до того, як ми почали працювати, було сказано, що члени Ради доброчесності не мають права спілкуватися з кандидатами. Ми погодилися з таким аргументом, оскільки це може розцінюватися як певний тиск на кандидата, і заборонили у своєму регламенті ініціювати спілкування з кандидатами. Внаслідок цього ми спочатку оприлюднювали висновок, а потім кандидати мали можливість подати заперечення. І в деяких випадках коректні заперечення ми враховували. Наприклад, по одному судді ми посилалися на те, що він не задекларував земельну ділянку, яка числиться на ньому згідно з даними Єдиного державного реєстру. Він пояснив, що інформація у реєстрі не приведена у відповідність до фактичних правовідносин, та повідомив про внесення відповідних змін. Після цього ми звинувачення зняли.

Був ще один випадок, коли Рада доброчесності скасувала висновок вже після співбесіди. У нас були претензії, оскільки кандидат не задекларував автомобіль, який належав його дружині. На співбесіді він пояснив, що транспортний засіб було продано за довіреністю, але авто зняли з реєстрації лише за кілька років. Цей транспортний засіб мав би декларуватися, однак ми дійшли висновку, що в цій ситуації свідомого приховування не було, а кандидат припустився помилки. Нас це пояснення задовольнило, а Вищу кваліфікаційну комісію — ні, і вона цього кандидата забанила, припинивши його участь у конкурсі.

Загалом скасування наших висновків пов’язане з тим, що ми не могли попередньо отримати пояснення від кандидата. І якщо потім ці пояснення спростовували інформацію, яка у нас була, або інформували про мотиви вчинку — то ми скасували свої висновки.

Зауважу, що нещодавно експерт Ради Європи надав висновок щодо регламенту Громадської ради доброчесності, де присутня рекомендація комунікувати з кандидатами ще до оприлюднення висновку щодо обставин, які можуть лягти в основу цього висновку. І ми змінили регламент, але вже після завершення конкурсу до Верховного суду, тому що під час конкурсу ми цього робити не можемо. І я думаю, що в майбутньому ми все-таки будемо комунікувати з кандидатами попри те, що деякі національні експерти були проти цього.

* * *

Нагадаємо, після старту конкурсу до Верховного суду в листопаді минулого року було зареєстровано 1436 кандидатів. 16 лютого відбувся перший етап іспиту — анонімне письмове тестування, в якому взяли участь 613 кандидатів. За результатами тестування до другої частини іспиту — виконання практичного завдання — допустили 521 кандидата.

27 липня ВККСУ оголосила результати конкурсу. Рейтинг сформовано для 319 кандидатів з 381, яких було допущено до співбесіди (53 кандидати не підтвердили здатність здійснювати правосуддя, а ще дев’ять написали заяви про припинення участі в конкурсі). До кожного з касаційних судів відібрано по 30 кандидатів. Повний список переможців опубліковано на сайті Вищої кваліфкомісії.

Серед переможців конкурсу є п’ятеро суддів діючого Верховного суду. Загалом фінал конкурсу пройшли: 91 суддя, 16 науковців, 9 адвокатів та 4 кандидати із сукупним стажем. Найвищий бал серед переможців отримав кандидат до Господарського касаційного суду доктор юридичних наук Віталій Уркевич — 840,83 з 1000 максимально можливих. Найнижчий бал серед переможців — 667,25. Наймолодшому кандидату 33 роки, найстаршому — 62. В оновленому Верховному суді буде 54 жінки та 66 чоловіків.

Читайте також: Рада Європи про оцінювання кандидатів у судді громадськістю: відсутність критеріїв і суб’єктивізм


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ