• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Морозиво з небезпечним сюрпризом

Купуючи морозиво, варто не лише вивчити склад, а й уважно оглянути пакування

Для виробників морозива літня спека — справді гаряча пора. І доки на вулиці температура настільки висока, що плавиться навіть асфальт, продажі цього товару зростають. Натомість покупці дедалі частіше скаржаться на низьку якість: морозиво деформоване, занадто м’яке, а вафельний стаканчик не хрустить і не смакує. Не потрібно бути експертом, щоби зрозуміти, що такий продукт не є якісним.

Та оскільки покарати виробника в умовах дії мораторію на перевірки середнього і малого бізнесу майже неможливо, люди висловлюють своє «фе» у книзі скарг та пропозицій — її зараз охоче надають в торговельній мережі. Щоправда, реакції з боку продавців на такі звернення зазвичай немає. Водночас виробники холодного смаколика переконують, що виготовляють справді якісний продукт, тому всі претензії — до торговельних мереж. Мовляв, псується товар саме в магазинах через недотримання температурного режиму.

Не скаржаться, бо немає сенсу

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, за сім місяців поточного року до них не надійшло жодної скарги на морозиво.

«Уже майже сім місяців ми розглядаємо скарги споживачів, — зазначає директор Департаменту продовольства Мінагрополітики Микола Мороз. — Зараз діє такий механізм, коли скарги споживачів на харчові продукти перевіряються після погодження Мінагрополітики. Тож дуже приємно зазначити, що за весь цей період не було жодної скарги безпосередньо на морозиво. Це є показником високого рівня співпраці держави, профільної асоціації та виробників».

Ось тільки погодитись з чиновником важко. Якщо поговорити з покупцями морозива, то кожен другий розповість свою неприємну історію про те, як цьогоріч купував неякісний товар. А не скаржились люди переважно з двох причин. По-перше, не хочеться витрачати нерви та час через продукт вартістю 15–20 грн. По-друге, розуміючи всю складність проведення перевірок, покупці банально не бачать у скаргах сенсу. Адже для того, щоби представники Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) вийшли на перевірку, людина має написати їм скаргу, потім іде кілька кіл погоджень, і лише після цього відбудеться перевірка.

Так, представники держоргану прийдуть в магазин на перевірку, але ж цей візит відбудеться приблизно за місяць, а то й більше. Звісно, що неякісний смаколик не лежатиме на полицях і не чекатиме на перевіряючих.

«Якщо виробники дотримуються прописаних в ДСТУ норм, тоді морозиво виходить справді якісне, — переконує Анатолій Подрушняк, заступник директора ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України». — За нашими спостереженнями, проблемним моментом є реалізація морозива. Чому? А тому що продавець часто хоче зекономити й не дотримується прописаних вимог до реалізації таких продуктів».

Йдеться про те, що продавці, щоб зекономити гроші на електроенергії, можуть вимикати холодильне обладнання, приміром, на кілька годин. В результаті морозиво розморожується, а потім знову замерзає. Внаслідок таких маніпуляцій продукт не лише втрачає смак, а й стає небезпечним.

Виробники запевняють, що випускають якісне морозиво, а ось псується воно з вини магазинів

«Неприпустимою є ситуація, коли торговельні мережі при зберіганні продукції, зокрема й морозива, не дотримуються температурного режиму, — наголошує президент Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігор Братковський. — Температура всередині порції під час транспортування має бути мінус 12ºC. Не вище. В супермаркеті в ємності, де тримають морозиво, температура не повинна перевищувати позначку мінус 18ºC. На жаль, практика свідчить, що часто ця продукція лежала на бонетах (холодильних вітринах), які не можуть забезпечити потрібну температуру. Свого часу ми пропонували, щоб морозиво в торговельній мережі зберігалось лише на бонетах, де температура була б мінус 18ºC. Та магазини на таку пропозицію не відгукнулись. Вірогідно, це пов’язано з витратами на електроенергію. Я завжди казав, що претензії до продукції можна висловлювати лише тоді, коли ти її перевірив на заводі й потім — на вхідному контролі в торговельну мережу. А коли товар вже полежав у магазині, то вішати всі недоліки на виробника — неправильно».

Зрозуміло, що морозиво, яке з тих чи інших причин розтануло, має зніматись з продажу. Адже воно несе загрозу здоров’ю людей: через недотримання температурного режиму в ньому може з'являтися кишкова паличка й не тільки. Але на практиці така продукція спокійно продається — навіть після зауважень покупців. Ну а тим споживачам, які все ж таки повертають неякісний товар в магазин і хочуть висловити свої претензії, дають книгу скарг і пропозицій та повертають гроші. Ясна річ, що реакції на скарги в цій книзі годі й чекати. Власне, торговцям вигідніше повернути гроші одному-двом незадоволеним покупцям, ніж знімати з продажу всю партію.

Високі вимоги для експорту

«Нещодавно ми перевірили сім зразків морозива на наявність синтетичних барвників, — розповідає заступник голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова. — Досліджувалась продукція торгових марок «Лімо», «Традиції Нової Зеландії», «Хладік», «Рудь», «Белая бяроза», «Три ведмеді» і «Геркулес». Хоч усе це морозиво кольорове, але штучних барвників у ньому виявлено не було».

І хоч на ринку представлено не лише вітчизняне морозиво, а й імпортне, покупці все ж надають перевагу українському продукту. Так, якщо за останні п’ять місяців експорт морозива з України становив 2395 тонн, то імпорт — лише 73 тонни.

«У нас неодноразово проводили тестування морозива, — каже заступник начальника науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Тетяна Шатаєва. — Здебільшого це були виробники, які постачають свою продукцію на європейські ринки. Відповідно, якість їхніх товарів висока. Коли наші виробники почали експортувати свою продукцію до країн ЄС та Ізраїлю, вони стикнулись з тим, що закордонні покупці вимагають зовсім іншої інформації, ніж наші. Вони цікавляться вмістом холестерину, насичених жирів тощо. Споживачі цих країн знають про харчову цінність набагато більше за наших. Тож і вимоги до продукції, яка експортується в ці країни, вищі».

А от в гонитві за українським покупцем деякі виробники йдуть на невеличкі хитрощі.

«Дуже прикро, коли приходиш в магазин і бачиш, як деякі виробники на пакуванні морозива великими літерами пишуть, що воно виготовлено за радянським ГОСТами. Проте ти як фахівець знаєш, що в той час ГОСТів на цю продукцію не було, — зазначає провідний інженер науково-дослідного відділу з розробки стандартів та координації технічних комітетів НДІ стандартизації ДП «УкрНДНЦ» Світлана Кохан. — Ось і виходить, що виробник використовує назву ГОСТ як рекламний трюк. При цьому він користується законодавчим принципом — що не заборонено, те дозволено. Водночас дуже добре, що в нас діють державні стандарти (ДСТУ) на морозиво з тривалим строком споживання. Приємно, що вже розроблено державний стандарт на так зване м’яке морозиво, яке продають в кафе та на вулицях».

 Деякі виробники на своїй продукції великими літерами пишуть, що вона виготовлена за радянським ГОСТами. Проте в той час ГОСТів на цю продукцію не було

Розпізнати за ДСТУ

Тож, як переконують експерти, в Україні виготовляється якісне морозиво. Щоправда, купуючи його, необхідно звертати увагу на маркування. Наразі для виробників морозива діють такі Державні стандарти України (ДСТУ): 4733 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір», 4734 «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, шербет» та 4735 «Морозиво з комбінованим складом сировини». Смаколик, виготовлений за останнім ДСТУ, може містити у своєму складі як молочні, так і немолочні жири.

До недавнього часу був ще один вид морозива, на яке не розповсюджувалась дія вищезазначених стандартів. Йдеться про так зване м’яке морозиво, яке продається на вуличних ятках, в кафе, ресторанах. Проте нещодавно фахівці розробили ДСТУ і на нього. Цей документ набуде чинності з 1 січня 2018 року.

«Дуже добре, що в питанні реалізації м’якого морозива навели лад і розробили національний стандарт, — каже Світлана Кохан. — В цьому документі прописали вимоги до сумішей, з яких його виготовляють. Щоправда, до самого м’якого морозива зазначили лише одну вимогу — воно не підлягає тривалому зберіганню. Тому коли побачите поблизу дороги ятку з таким морозивом, не зайве буде поцікавитись датою виробництва і складом. В цьому стандарті записано, що в місцях реалізації м’якого морозива має бути детальна інформація про продукт».

До речі, продавець на вимогу покупця повинен надавати інформацію про продукцію, яку реалізує.

Державний стандарт на м’яке морозиво, яке продають в кафе та на вулицях, набуде чинності з 1 січня 2018 року

«Нам варто замислитись над програмою з сертифікації, щоби покращити якість м’якого морозива, — вважає завідувач кафедри технології молока і молочних продуктів Національного університету харчових технологій (НУХТ) Галина Поліщук. — Інколи стає страшно, коли бачиш абсолютний непрофесіоналізм: люди, які виготовляють м’яке морозиво і реалізують його на вулиці, не розуміють рівень загрози, яку може нести їхня продукція. Можливо, варто запровадити видачу дозволу на його реалізацію».

Експерти радять відповідально ставитись до купівлі морозива. Відмовтесь від придбання ласощів, якщо бачите якісь дефекти на пакуванні, адже вони свідчать про недотримання умов зберігання. Ну і, звісно, слід уважно читати склад.

Читайте також: Консерванти та смакові добавки: як вибрати справжній йогурт


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ