• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Нацкомфінпослуг: передсмертна імітація діяльності

Корабель-привид під назвою «Нацкомфінпослуг» продовжує жити своїм загадковим життям і пливти одним йому зрозумілим морем — всупереч здоровому глузду і вимогам західних партнерів

Для того щоб наша держава стала повноцінною частиною Європи, нам слід дотримуватися встановлених там правил. Уже впродовж десяти років 27 країн ЄС і три країни європейської економічної зони свої фінансові системи будують на основі Директиви MiFID (англ. The Markets in Financial Instruments Directive) «Про ринки фінансових інструментів».

Європейські чиновники наполегливо радили своїм українським колегам ліквідувати один з наших фінансових регуляторів — Нацкомфінпослуг, закостеніле бюрократичне утворення, яке в листопаді 2011 року переробили з іще радянського Держфінпослуг. Наприкінці 2015-го рішення про ліквідацію все-таки прийняли, і для надання йому сили закону матеріали були передані до Верховної Ради. Оперативність і усвідомленість законодавчих дій народних обранців призвели до того, що віз і нині там. 12 депутатів, які входять до Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, не змогли переконати Раду ухвалити підготовлений закон. Ймовірно, їм заважає завантаженість у роботі й деяка нервозність, що виникла через позбавлення секретаря цього комітету Максима Полякова депутатської недоторканності та спроби правоохоронців одягти на нього електронний браслет.

У квітні поточного року Україна підписала Меморандум з МВФ, в якому зазначено, що до 2018 року потрібно завершити передачу повноважень від Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) Національному банку України (НБУ) і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Згідно з меморандумом, Нацбанк має нести відповідальність за регулювання та здійснювати нагляд за страховими та лізинговими компаніями, кредитними спілками, кредитними бюро й іншими небанківськими кредиторами, ломбардами, фінансовими компаніями; НКЦПФР — за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю.

У меморандумі також зазначається, що для поліпшення функціювання фінансових ринків, підвищення прозорості та якості розкриття інформації емітента, а також скорочення масштабів корупції й шахрайства буде ухвалено новий закон про аудиторську діяльність і переглянуто закон про бухгалтерський облік. Ці законопроекти, розроблені за сприяння ЄС та Світового банку, приведуть бухгалтерську базу України у відповідність з директивою ЄС про бухгалтерський облік, вони мають створити нову структуру нагляду за аудиторами. Повноваження НБУ і НКЦПФР будуть збережені для встановлення додаткових стандартів аудиторів банків та інших регульованих організацій. Всі названі законопроекти мали бути ухвалені до кінця липня 2017 року, чого Верховна Рада так і не зробила.

 Частину законів про реформування фінансового сектора мали ухвалити до кінця липня 2017 року, але Верховна Рада пішла на канікули, так цього і не зробивши

Таким чином, триває ігнорування нашими законодавцями обіцянок нашої ж держави. Українська влада навмисно зриває власні домовленості, а наприкінці року почнуться чергові розповіді чиновників про складнощі національної самосвідомості й нерозуміння нас європейцями. Народні депутати, які розбіглися на канікули до вересня, можливо, восени отямляться і після відпочинку візьмуться за свої прямі обов'язки, але сподіватися на це слід дуже обережно.

Тим часом корабель-привид під назвою «Нацкомфінпослуг» продовжує жити своїм загадковим життям і плисти одним йому зрозумілим морем, здійснюючи державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг і видаючи розпорядження з чотиризначними номерами. Багато рішень і дій національного фінансового регулятора виглядають з боку настільки сюрреалістичними, що диву даєшся. Як приклад розглянемо недавню просто-таки комічну ситуацію.

Розпорядженням №3228 від 25 липня поточного року було анульовано 16 ліцензій на добровільні види страхування, видані товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінансовий експерт», м. Київ. Причиною такого жорсткого рішення стала «відсутність керівника або уповноваженого представника компанії за місцем реєстрації, а також неподання ним звітності за 2016 і перший квартал 2017 року».

У розпорядженні зазначено, що позапланова перевірка здійснювалася з 17 по 21 липня. П'ять днів інспекційна група Нацкомфінпослуг шукала табличку з назвою страхової компанії на 10 гектарах за адресою реєстрації СК. Виявилося, що тут розташовано понад 100 корпусів, у яких працюють різні установи та компанії — від ВАТ «Телевізійний завод «Славутич» до Державного космічного агентства України, а також ломбарди, банківські відділення, магазини феєрверків і кормів для тварин тощо. Перехресне опитування охоронців і прибиральниць не підтвердило наявності офісу страховиків, а всередину кварталу інспекторів елементарно не пустили.

Компанія, яку перевіряли, працювала на ринку з 2003 року, мала 63 тис. клієнтів і 75 співробітників, статутний капітал — 30 млн грн. У 2015 році в них відбулася зміна акціонерів, і вони перестали здавати звітність. Рік по тому національний регулятор помітив ці невідповідності й прийшов з перевіркою за юридичною адресою. Все це відбулося за нинішнього керівництва Нацкомфінпослуг, яке, судячи з усього, просто відпрацьовує свою зарплату і вважає, що ніяк не може вплинути на структури, котрі ігнорують приписи регулятора. Адже мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу оголошений, «гипс снимают, клиент уезжает».

Як після цього ставитися серйозно до ідеї реформації, а не розгону і знищення такого затишного регулятора, як Нацкомфінпослуг, незрозуміло. Як можна серйозно ставитися до рівня компетенції чиновників, які представляють і курують цей небанківський сектор фінансів, — загадка.

Нацкомфінпослуг затишно розташувалася в самому центрі Києва — на вул. Бориса Грінченка, 3. Фото: Oleksiy Syvak / Google

Національна комісія контролює і погоджує роботу таких організацій:

— страхові компанії;

— кредитні спілки;

— недержавні пенсійні фонди;

— бюро кредитних історій;

— фінансові компанії;

— ломбарди.

Як найбільш зрозумілий і яскравий приклад застосування регуляторних повноважень зручніше розглянути саме страхові компанії. Можна говорити про інші напрями, але принципова різниця буде тільки в масштабі докладання зусиль.

Сьогодні, займаючись страховими компаніями, Національна комісія, за їхніми словами, зосереджена на двох напрямах: робота зі скаргами та пруденційний (дистанційний, документальний) нагляд або аналіз звітності, яку подають страхові компанії в Нацкомфінпослуг раз на квартал. Тема роботи зі скаргами зрозуміла: чиновники швидко узгодили можливість позапланових перевірок зі своїми колегами з Держрегуляторної служби. Другий варіант викликає найбільші претензії — будь-які цифри можна намалювати чудовими, а за три місяці, що минули з попереднього звіту, можна назавжди зникнути з поля зору разом з грошима. Національна комісія не має системи попереджувального контролю та оперативних заходів впливу на недбайливих підприємців. Тому непогано було б створити механізм, що дозволяє щодня, а не раз на три місяці отримувати поточну інформацію про діяння підзвітних структур, як це організовано в Нацбанку. Ми живемо у XXI столітті, і цілком доречно користуватися сучасними критеріями.

У страховому сегменті ринку зростає концентрація бізнесу по обов'язкових продуктах, водночас, наприклад, у сегменті страхування життя вона постійно падає. Великі компанії не можуть боротися з міцними середняками, які постійно вдосконалюють стратегію, підлаштовуючись під поточні вимоги замовника. Об'єктивно страхуванням зараз, як і десять років тому, займається близько сотні компаній, ще пара сотень присутні формально або служать для відбілювання грошей та інших митних схем. Можна з ними боротися репресивними методами, але за умови налагодження постійної й педантичної роботи регулятора імітатори бізнесу просто зникнуть.

Реальним напрямом застосування сил для Національної комісії можна назвати й перевірку якості активів, задекларованих фінансовими компаніями. Перенасиченість українського ринку фіктивними або сміттєвими цінними паперами змушує розумних бізнесменів потихеньку відмовлятися від таких «активів». Проти безбашених власників і маніпуляторів з подібними паперами, які не бажають іти цивілізованим шляхом, Національна комісія може цілком успішно вибудовувати заборонну й обмежувальну стратегію, здатну хоч якось виправдати незрозумілість і ефемерність свого сьогоднішнього існування. Низьколіквідними на сьогодні вважається понад половина активів фінансових компаній. Це можуть бути сумнівні векселі, корпоративні права на неіснуючі підприємства, цінні папери, вартість яких писана вилами по воді, активи, розташовані на окупованих територіях України, й інші захопливі фінансові інструменти.

Страхові компанії звикли за тривалий пострадянський час працювати з мінімумом нагляду і регулювання. Будь-яке звернення до регулятора завжди супроводжувалося одноразовими фінансовими втратами (хабарами) й подальшою або щільною співпрацею з чиновниками, або нейтральним до них ставленням. Мінімальне справедливе посилення змусило сьогодні п'яту частину страховиків піти з ринку. За пореволюційні 2015–2016 роки загальні заявлені активи знизилися в ціні з 70 до 50 млрд грн. Величезний вплив на небанківський ринок вчинив «банкопад», через який страховики втратили понад мільярд живих грошей у розвалених банках. Внаслідок банківської кризи кошти страховиків почали частіше зберігатися на депозитах держбанків і в державних цінних паперах. За роки безконтрольної роботи ринку страхові компанії настільки втратили довіру клієнтів, що реально затребуваними сьогодні є тільки обов'язкові продукти — страхування під час виїзду за кордон і автоцивілка.

 Страхові компанії настільки втратили довіру клієнтів, що реально затребуваними сьогодні є тільки обов'язкові продукти — страхування під час виїзду за кордон і автоцивілка

У сфері відповідальності Національної комісії перебуває 2,5 тис. фінансових установ. На початку літа Держрегуляторна служба видала понад сотню дозволів на перевірку трьох десятків страховиків. За останні пару тижнів — ще майже 70 подібних дозволів на проведення позапланових перевірок за скаргами фізичних осіб. З такою динамікою навести лад у небанківській фінансовій сфері просто неможливо. Потрібні або радикальні кроки від найніжнішої регуляторної структури, або радикальна зміна вивіски й застосування таких самих агресивних методів.

Також буде важко навести лад, якщо регулятор продовжить здійснювати всі свої дії не публічно. Сучасний бізнес не схильний ховатися, і регулюючі органи теж мають виробити методику інформування суспільства про результати своєї роботи, щоб і про них, і про їхні підшефні компанії люди могли складати враження на основі офіційних даних, озвучених представниками державної установи, а не якимись сумнівними джерелами. Сьогодні ж обрана стратегія абсолютного мовчання і створення якихось громадських наглядових рад — нежиттєздатних і архаїчних структур. Люди завжди воліють робити вибір на основі державних заяв — це найкращий метод спілкування влади зі своїм електоратом. Сказав справедливість — ти у фаворі, несеш нісенітницю — зазнаєш обструкції.

Основні минулі корупційні проблеми Національної комісії, пов'язані з видачею ліцензій на різні види фінансової діяльності та подальшим кришуванням за частку від прибутку, збереглися. Україна не зможе змінитися за рік або за два. Фахівці з подібних операцій, які перебувають при законодавчій або виконавчій владі, протистоятимуть усім змінам, щоби стабілізувати власне життя, яке, втім, є нікчемним для майбутнього й огидним для сьогодення. Європейські вимоги є розумними й зрозумілими, і щоб відповідати їм, вистачить застосування звичайних банківських жорстких стандартів і послідовних каральних методів, здатних зрушити ситуацію з мертвої точки. Головне — почати, а потім відразу думати про лібералізацію процесу. Зробити це не так вже й проблематично.

Читайте також: Фінансовий ринок України — причини занепаду



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ