• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Україні потрібно бути готовою до претензій від кожної сусідньої держави Репліка

Річ Посполита, що виникла в 1569 році й була ліквідована в 1795 році з розділом держави між Росією, Пруссією та Австрією

Польща готує історичний контрнаступ. Чого чекати Україні?

Листопад — святковий місяць у наших західних і східних сусідів. У Москві 7 листопада цього року святкуватимуть 100-річчя Жовтневого перевороту, що стався після Лютневої революції 1917 року. У Варшаві наступного, 2018 року 11 листопада відзначатимуть Національне свято незалежності своєї держави. Цю дату було обрано завдяки збігу подій у Польщі з кінцем Першої світової війни. 11 листопада 1918 року між Антантою і Німеччиною у французькій Пікардії неподалік міста Компьень було підписано першу угоду про припинення військових дій, що закінчилися пізніше Версальським договором. Того ж дня главою Польщі став маршал Юзеф Пілсудський і було сформовано перший демократичний уряд. Святкування цього дня було відновлено в 1989 році, за два роки до розвалу Радянського Союзу.

Починаючи з 2010 року у Варшаві щорічно цього дня відбувається Марш незалежності. У перший рік в ньому взяли участь 3 тис. осіб, три роки по тому — 100 тис. Підготовка до листопадових свят йде заздалегідь, розробляється ідеологія і символіка урочистостей. У серпні цього року звернули на себе увагу дві ініціативи — створення до сторіччя нового дизайну польського паспорта та переосмислення підсумків Другої світової війни.

Польська влада розмірковує над тим, щоби почати вимагати від Німеччини виплат репарації у зв'язку зі втратами в останній світовій бойні. Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. Адже в серпневі дні 1944 року розпочалося Варшавське повстання, внаслідок якого загинуло 200 тис. поляків.

Лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качиньський заявив, що Польща готується до «історичного контрнаступу». За словами депутата цієї правлячої партії Аркадіуша Муларчика, контрнаступальне рішення може бути ухвалено у п'ятницю, 11 серпня. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич також заявив, що німці мають «заплатити за ті жахливі збитки, які були причинені польському народові».

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого — євреям, яким вдалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилася від вимоги таких компенсацій. Мацеревич заявив, що тодішня Польща була «маріонеткою Радянського Союзу», тому її рішення не є легітимним.

Соціологічна компанія Ipsos 8–9 серпня провела опитування. На запитання «Як ви гадаєте, чи повинні німці заплатити Польщі компенсацію за злочини геноциду, вчинені ними проти польської нації під час Другої світової війни?» більшість поляків — 68% — відповіли позитивно.

10 серпня міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський пов'язав відсутність «серйозного діалогу» з Німеччиною з питання репарацій з позицією минулого уряду республіки, очолюваного нинішнім главою Ради ЄС Дональдом Туском, який вважав себе зобов'язаним Берліну за членство в ЄС і НАТО.

Тепер же Польща стає на шлях Греції, яка протягом останніх років неодноразово піднімає тему виплат Німеччиною за злочини нацизму, оцінюючи їх розмір в різні суми — від 270 до 330 млрд євро. У Берліні спокійно і впевнено називають це абсурдом, зазначаючи, що питання репарацій юридично давно врегульоване.

Однак повернімося до нового дизайну польських паспортів, який викликав подив у Києві та Вільнюсі. Поляки показали 13 сторінок документа. На одній з них планують розмістити зображення Святих воріт у Вільнюсі (відомих як Ворота Світанку або Остра брама), ще на одній — зображення Меморіалу орлят на території Личаківського кладовища у Львові. Там знайшли останній притулок поляки, які брали участь у бойових діях проти Західно-Української народної республіки в 1918–1920 роках. «Орлятами» називалися члени польських скаутських організацій, які брали активну участь у бойових діях проти українців під час «битви за Львів» у 1918 році.

На одній зі сторінок польського паспорта планують зобразити меморіал на цвинтарі Львова

«Це неправильно, коли одна країна намагається використовувати фотографії іншої країни, при цьому знаючи, що в нашій історії були різні сторінки. Для долі Вільнюса це вкрай болісно», — такою, відносно м'якою, була реакція глави МЗС Литви Лінаса Лінкявічюса на картинки в польському паспорті.

У Києві відреагували жорсткіше, вручивши ноту польському послу Яну Пєкло, в якій «висловлюється рішучий протест щодо намірів розмістити на сторінках нового паспорта Польщі зображення каплиці-ротонди, розташованої на території польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у місті Львові».

Всього в паспорті 26 сторінок, зображення на решті ще не було представлено громадськості. Але якщо згадати, що до Речі Посполитої, федерації Королівства Польського і Великого князівства Литовського, пару століть входив Київ; що незалежна Білорусь була там повністю разом з частинами Молдови, Словаччини, Естонії та Латвії; що польські війська бували, наприклад, у Московському Кремлі, і костромський партизан Іван Сусанін водив по болотах, заплутуючи сліди, 400 років тому загін шляхтичів, скерованих на пошуки втікача російського царя Михайла Романова та його матусі Марфи, то польський національний документ може виглядати доволі строкато.

На сході нашої країни йдуть бойові дії, організовані нашою колишньою вічно братською країною, на заході — яструбині виступи наших майбутніх назавжди дружніх партнерів. Україні, з огляду на її молодість, потрібно завжди бути готовою до претензій від кожної сусідської держави та впевнено будувати власне суспільство, здатне відповісти на всі виклики.

Ми пам'ятаємо, що дипломатія — це вміння казати «гаа-а-рний собачка», доки не знайдеш каменюку побільше.

Читайте також: Україна як бар’єр між «совком» і цивілізацією



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ