• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Реформи в Україні: Верховній Раді слід почати з себе Репліка

Парламент ухвалює закони, за якими нам всім доведеться жити в майбутньому, і організація його роботи має виглядати прозорою та справедливою в очах народу

Щороку в перший вівторок лютого і перший вівторок вересня починаються чергові сесії Верховної Ради України. 5 вересня 2017 року — якраз такий день. Під словами «парламентська сесія» розуміються загальні збори депутатів, під час яких реалізується компетенція цього органу. Законодавством не визначено терміни закінчення чергових сесій, однак проміжок між сесіями не може бути меншим за 45 днів (зазвичай влітку) і 10 днів (відповідно взимку). Все зроблено для того, щоби втомлені від непосильної праці народні обранці змогли відпочити та з новими силами кинутися виконувати свій конституційний обов'язок.

У світі історично склалося два різновиди роботи парламенту — сесійна і постійна. Перша встановилася ще за часів конституційних монархій. Очолювана монархіями, виконавча влада намагалася обмежити час роботи парламенту, щоби хоч на якийсь період позбутися парламентського контролю і дістати можливість законотворчості без участі народних обранців. Такий порядок існує в Австрії, Великій Британії, Італії, Франції, Японії, ну і в Україні, відомій постмонархічній державі.

Кількість парламентських сесій протягом року не однакова в різних країнах. Одна — як у Японії та США, дві — як в Іспанії, Франції, три або чотири — як в Індії. Сесії не можуть тривати весь рік, вони перериваються на літні канікули й офіційні свята.

Безперервний вид діяльності парламенту називається системою «постійно діючих зборів», згідно з ним законодавці мають можливість працювати протягом необмеженого часу. В цьому разі не існує юридичного поняття сесії, а використовується термін «легіслатура» (лат. lex, legis — закон, latus — внесений, встановлений), строк повноважень і період діяльності обраного представницького органу. Така система організації роботи парламенту застосовується в Македонії, Словаччині та ФРН. Іноді система постійно діючих зборів об'єднується з практикою проведення річних сесій — як у Португалії та Фінляндії.

Україна за формою своєї організації змішана, або парламентсько-президентська республіка. Одним з перших таких державних утворень була Веймарська Республіка в Німеччині, що існувала після першої світової війни до приходу до влади Гітлера. Із сучасних держав це п'ята республіка Франції, яка веде свою історію з 1958 року, президентська республіка Румунія, парламентсько-президентська Фінляндія, парламентська з рисами президентської Литва, наші західні сусіди — парламентські Польща і Молдова, пострадянська ближня напівпрезидентська Російська Федерація (форма, яка постійно є дискусійною в рамках російського права).

Порядок роботи українського однопалатного парламенту — Верховної Ради — встановлюється національною Конституцією, законами «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», «Про регламент Верховної Ради України» та іншими. Наш парламент окрім законодавчих обов'язків дивом увібрав в себе безліч поблажок і преференцій. Від депутатської недоторканності, абсолютно неактуальної в наш відкритий час, до щонайменше 55-денних відпусток протягом року, що також не відповідає звичайній світовій практиці й дивно виглядає в наш доволі складний для держави час. Реформування держави триває, і процес змін має стосуватися всіх сфер життя українського суспільства. Логічніше почати з вищого ешелону, що перебуває під загальною увагою. Парламент ухвалює закони, за якими нам всім доведеться жити в майбутньому, і організація його роботи має виглядати прозорою та справедливою в очах народу.

Читайте також: Народ прагне продовження арештів



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ