• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Податок на виведений капітал: чи вдасться реалізувати перспективні ідеї

Скасування податку на прибуток — гідний задум. Але немає сумніву, що великий бізнес, який міцно вчепився в годівницю, перешкоджатиме запровадженню податкових змін

У середу, 4 жовтня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Пропонується внести зміни до Податкового кодексу. «Ми, автори цього законопроекту, хочемо його запровадити, але хочемо також провести чіткі розрахунки, щоб не зашкодити макрофінансовій стабільності України. Безумовно, ми його запровадимо, але подумаємо, яким чином, яка етапність і т. д. Зараз ми над цим працюємо», — сказав прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Суть змін полягає в тому, що отриманий прибуток більше не має бути об'єктом оподаткування доти, доки він не виплачується власникам або співвласникам у формі дивідендів або прирівняних до них платежів. Поки кошти не виводяться з бізнесу, ніхто в бухгалтерію підприємства влазити не повинен і не буде. Ось таке світле майбутнє планується розробниками цього проекту. Бізнесменам, які вкладають прибуток у свою справу, тепер не потрібно буде вигадувати схеми з його мінімізації та фактично платити державі за свій розвиток.

Однак попереду — обговорення законопроекту в Раді, яке може стати багаторічним. Хоча проект цей є неприємним саме для виконавчої влади, а не законодавчої, адже після його ухвалення надходження в бюджет значно скоротяться. Так, за оптимістичними прогнозами Гройсмана, в перший рік буде недоотримано 40 млрд грн. Більш песимістичні (і більш реальні) з озвучених експертами цифр — 50–55 млрд грн.

У 2017 році від податку на прибуток держава отримає близько 70 млрд грн, тобто надходження в бюджет скоротяться на дві третини. Спочатку втрати будуть дуже відчутними. Міністр фінансів Олександр Данилюк у зв'язку з цим заявляє: «До закону потрібно поставитися дуже відповідально. Ми вважаємо, що в перші кілька років втрати необхідно компенсувати за рахунок зменшення видатків бюджету». Хоча в планах бюджету на 2018 рік закладено тільки збільшені цифри витрат за всіма статтями, пов'язаними з роботою і життям українських чиновників.

Ідея нового закону налічує вже два роки. Під час формування бюджету-2016 її намагалися проштовхнути на обговорення, але підтримки вона не знайшла. Законопроект розроблявся за прикладом Естонії, де такий порядок існує вже 16 років. З початку нинішнього року подібний закон працює в Грузії. У Гонконгу можливість звільнення від оподаткування реінвестованих коштів сприяла грандіозному економічному ривку вгору, але нам сподіватися на повторення південнокитайських змін не доводиться: ми тільки на самому початку змін, і чи відбудуться вони незабаром — велике питання.

У Гонконгу можливість звільнення від оподаткування реінвестованих коштів сприяла грандіозному економічному ривку вгору

Ухвалення законопроекту призведе до того, що звітність буде показувати більш реальні цифри, і це дозволить фінансовим інститутам швидше і спокійніше кредитувати бізнес, а державі — витрачати менше грошей на податкові перевірки та суди. Підприємствам буде надано яку завгодно довгу відстрочку для сплати податку на прибуток, а ніхто крім власника не інвестує його краще. Це головний постулат проекту.

Іншим найважливішим підсумком стане можливість іноземного бізнесу інвестувати в Україну: чинний податок на прибуток ставив хрест на ідеї вкладати гроші в нашу країну із заплутаною і суперечливою податковою системою. Закордонний підприємець не розуміє, чому він мусить сплачувати податки відразу, до того, як його інвестиція почала приносити дохід і прибуток. Гроші з-за кордону були частіше українськими, приведеними в нашу країну з численних офшорів. Адже сьогодні з України, завдяки хитромудрим зовнішньоекономічним операціям, виводиться майже 10% ВВП, і якщо ці гроші перестануть зникати з країни в таких значних обсягах, то це може стати непоганим компенсатором втрат безрадісного вітчизняного бюджету.

Зараз у країні майже 270 тис. підприємств — платників податку на прибуток, і лише тисяча з них платить більшу частину — 85% — цього податку в бюджет держави. Яким чином збирається цей податок, для будь-якого українця є незрозумілою загадкою. Притому що 8 тис. великих компаній з оборотом понад 100 млн грн заборгували держбюджету понад 500 млрд грн, і борг цей стає дедалі більшим. Ось де простір для застосування державної машини.

Згідно з основними положеннями розробленого законопроекту, прибуток, розподілений у формі дивідендів, обкладатиметься за ставкою 15% замість нинішніх 18%. Для нерезидентів України при отриманні дивідендів податок на репатріацію не стягується, а для фізичних осіб не стягується податок на доходи фізосіб. Для «хитрих» схем, прирівняних до дивідендів, ставка буде 20%.

Передбачає законопроект і боротьбу з офшорами. А якщо український підприємець захоче інвестувати гроші за кордон, наприклад, побудувати цукеркову фабрику в місті Липецьку, то цей закон стане для нього дискримінаційним. Інвестиція обкладатиметься підвищеною, в порівнянні з сьогоднішньою, ставкою. Натомість для іноземця, який бажає інвестувати в Україну, ситуація є цілком зрозумілою — потрібно буде заплатити 15% від готівки, що забирається назад, і все.

Нововведення ліквідують нинішніх «спрощенців», оскільки загальна схема оподаткування стане набагато зрозумілішою і необхідність у спрощеній системі просто відпаде. Радикальні зміни відбудуться в бухгалтерському обліку на підприємствах. Податок на виведений капітал не оперує такими поняттями, як дохід, витрати або прибуток. При його застосуванні бухоблік не є базою для розрахунку податку. Введення такого податку призведе до відмови від подвійної бухгалтерії — стилю життя, яким живе сучасний бізнес у більшості країн століттями. Величезну армію українських бухгалтерів багато років вчили зовсім іншому.

Над законопроектом працювали довго. Рік тому Національна рада реформ озвучила терміни закінчення його розробки. Критики на адресу законопроекту висловлювалося багато. Був базовий естонський продукт, на підставі якого для українського бізнесу створювалися економічні стимули виходу з тіні, спрощувалося адміністрування і закладалися основи прозорого оподаткування в момент розподілу дивідендів.

Проект закону був готовий ще на початку літа, в жовтні його схвалив Кабмін. Чекатимемо, чим закінчиться його внесення до Верховної Ради. В уряді стверджують, що він обов'язково запрацює на початку 2018 року. Однак немає сумніву, що великий бізнес, який міцно вчепився в годівницю, перешкоджатиме запровадженню нововведень. У нього є головне — гроші, які будуть легко витрачені, щоб не міняти роками відпрацьовані схеми. А в українського народу є інше головне — власна воля і гідність. Подивимося, чи зможуть представники народу в парламенті реалізувати цю волю.

Читайте також: Блокування податкових накладних — боротьба зі схемами чи знищення бізнесу



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ