• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Судова реформа: індульгенція для обраних

Народні депутати прокоментували «Ракурсу» законопроект № 6232, який дає старт судовій реформі

У вівторок, 3 жовтня, Верховна Рада проголосувала за законопроект №6232, який дає старт судовій реформі. Це був найдовший законопроект в історії українського парламенту, до якого депутати вносили понад 4 тис. правок: багато експертів у галузі права висловлювали свої зауваження до тексту документа. На їхнє переконання, якщо його ухвалити без змін, то ситуація з судочинством в Україні суттєво погіршиться.

«Ракурс» поспілкувався з депутатами та запитав їх: які найбільш одіозні зміни чекають на судову гілку влади після ухвалення багатостраждальної судової реформи?

Альона Шкрум, член депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»:

— Розумієте, ми точно не знаємо, які поправки залишились, а які прибрали. Проте найбільш одіозними можна назвати дві з них. Перша — від пана Лозового з «Радикальної партії», друга — від «Опозиційного блоку».

Щодо першої, то у змінах до ст. 219 КПК пропонується вважати початком строку досудового розслідування не момент повідомлення про підозру, а момент реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. (У четвер, 5 жовтня, юрист Тетяна Зелькіна пояснила, що поправки Лозового не стосуватимуться злочинів часів Майдану. — Ред.)

Цей крок матиме катастрофічні наслідки, адже зменшить строки розслідування з 2, 3, 5, 10 чи й 15 років, залежно від категорії справи, до 3 чи 6 місяців. Потім генеральний прокурор, слідчий суддя чи прокурор вирішуватимуть, чи продовжувати розслідування ще на три чи шість місяців. Таким чином, у більшості справ вже закінчився строк досудового слідства. В результаті кількість відмов у початку розслідування при неочевидних злочинах значно збільшиться, оскільки правоохоронці не братимуть на себе відповідальність розслідувати ці злочини так швидко. Власне, вони банально не зможуть це зробити.

До ухвалення цих правок у нас була можливість проводити досудове слідство, коли йдеться про особливо тяжкі злочини, понад рік. Ми розуміємо, в якій ситуації зараз перебуває слідство. Проте, по деяких справах, навіть якби слідчі працювали у якійсь європейській країні, вони б однаково не встигли провести досудове слідство протягом двох чи й шести місяців. На моє як юриста переконання, ця правка поліпшує становище та має зворотну силу. Адже в кримінальному процесі все, що поліпшує становище, має зворотну силу. Таким чином, ці зміни унеможливлять ефективну роботу НАБУ та розслідування «майданівських» справ і справ щодо злочинів колишніх високопосадовців.

Альона Шкрум, «Батьківщина»

Поправка від «Опозиційного блоку» стосувалась того, що не можуть бути об’єктом спеціальної конфіскації ті кошти, які перебувають у третіх осіб. Раніше ми проголосували за те, що, приміром, в когось є необґрунтовані активи, є цивільна конфіскація, і якщо людина не може пояснити походження цих активів, то їх можуть забрати. Але тепер ухвалили поправку, згідно з якою необґрунтовані активи не можна буде пред’являти пов’язаним особам. Наприклад, відкрито кримінальну справу на людину, в якої мільйони доларів на рахунках. А вона взяла і «злила» ці активи на фактично підконтрольну собі компанію, тобто на пов’язану особу, не дотичну до себе. І в результаті ці кошти вже не можна буде конфіскувати. Тут питання до пана Луценка: чи він був у курсі цієї маніпуляції? Адже зараз він говорить про конфіскацію величезних сум, водночас запроваджується норма, яка дозволяє уникнути спецконфіскації.

Зміни до ст. 242–244, 332 КПК передбачають, що тепер тільки суд зможе призначати експертизу. Це означає, що сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоби провести експертизу. Така зміна є порушенням принципу змагальності. До того ж запроваджується монополія Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Цей інститут підпорядковується Міністерству юстиції. Постає логічне запитання: чому лише один інститут і чому саме цей? На робочій групі ми погодились, що цю норму прибираємо, але потім її взяли й повернули.

Я вже мовчу про те, що повертають експертів у галузі права, які замість суддів, за гроші, вирішуватимуть, яку норму закону застосовувати, а яку ні. Ніхто не знає, хто ці експерти.

Щодо позитиву. За словами голови комітету ВРУ з питань правової політики і правосуддя Руслана Князевича, було повернуто наші концептуальні поправки про відкритість судів, захист персональних даних. Щодо останнього, то вони додумались записати в законі, що в єдину інформаційну систему вноситиметься прізвище, ім’я, по батькові, адреса, освіта та інша інформація про людину, якщо по ній було відкрито справу. Це взагалі суперечить Європейській конвенції з прав людини. Начебто вони це підтримали, але фінальний текст ми побачимо за кілька тижнів.

Щодо електронного судочинства, то в мене була пропозиція відтермінувати його доти, доки у нас в країні не буде нормального доступу до інтернету. Питання в тому, що сьогодні у нас величезна кількість переселенців. Приміром, якщо ви офіційно працевлаштовані, то вам прийде повістка на роботу або додому. Але у нас багато людей не працевлаштовані офіційно і не проживають за місцем реєстрації. Тож постає запитання: куди їм прийде повістка? Раніше ця повістка мала їх шукати: якщо відоме якесь місце проживання чи роботи, навіть неофіційне, то вона їх знаходила. Я пропонувала цю систему залишити. Але цю правку, на жаль, не відстояли. І тепер ті ж виклики до суду будуть оприлюднюватись на єдиному порталі судової влади України. Я запитала у депутатів, хто може назвати адресу цього порталу. З’ясувалось, що її знають лише п’ять колег, які в минулому були юристами. Ну а якщо людина не побачила повістку до суду, можливо, в неї не було доступу до інтернету чи з інших причин, тоді, вибачайте, справу розглянуть і ухвалу винесуть без вас.

Зміни до ст. 303, 307 повертають до життя норми КПК 1960 року щодо можливості оскарження до слідчого судді рішення про підозру. Це дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування. Ця норма породить нові корупційні ризики при розслідуванні кримінальних проваджень.

Леонід Ємець, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»:

— Позиції, які стосувались обмеження фото- та відеофіксації в судовому засіданні, скасовані Верховною Радою. Тобто обмежень на фото- і відеофіксацію не буде. Хочу пояснити, звідки ці норми там з’явились. Робоча група, яка готувала кодекси, здебільшого складалась із діючих суддів та суддів у відставці. Зрозуміло, що процесуальні кодекси мають писати практикуючі судді, адже у них є своє бачення дисципліни у судовому засіданні. Очевидно, що вони хочуть контролювати процес судового засідання, тобто слідкувати за дисципліною, хто і як виступає та веде фото- і відеозйомку. Вони кажуть, що політичних справ одна-дві, а десятки тисяч побутових, де іноді буває страшенний бардак.

Леонід Ємець, «Народний фронт»

Ще раніше я попереджав суддів: для того, щоб Верховна Рада дала їм додаткові важелі щодо дисципліни в судовому засіданні, спочатку потрібно повернути довіру до суду і його рішень. Тобто продемонструвати, що винесена суддею ухвала законна й під час її винесення суддя дотримувався принципів верховенства права. Сьогодні поки що вони на це не заслужили. Наразі для суспільства єдиний спосіб повернути довіру до рішень суду — прозорість засідань. Тому відкритість, а саме фото- і відеофіксація — це те, за що ми свого часу довго боролись, міняючи законодавство.

Аналогічна ситуація і з присутніми в залі засідань. Була пропозиція обмежити кількість присутніх на судовому засіданні розміром зали. В принципі, все логічно: ну не зайде в залу більше людей, ніж вона може вмістити. На практиці, на жаль, суди цим часто зловживали. І для резонансних питань знаходили найменшу залу для того, щоб фізично обмежити кількість присутніх. В нормальній країні це норма була б не потрібна. У нас, поки судді поводяться таким чином, прозорість — це єдиний спосіб бути впевненим в тому, як приймалось це рішення.

Електронне судочинство — це світова практика, яка полегшує життя всім. Сьогодні електронне судочинство — процедура, розбита на етапи, яка не буде впроваджена просто зараз. На це знадобиться кілька років.

Олена Сотник, член депутатської фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»:

— Однією з найбільш одіозних новацій є правка пана Лозового до Кримінального процесуального кодексу щодо скорочення строку слідства. Цією пропозицією було змінено правила обрахунку строку розслідування злочинів (максимум 2 місяці, якщо є підозрюваний, 6 місяців — загальний строк), процедури повідомлення про підозру і призначення експертиз у кримінальному провадженні. Основні загрози цієї правки полягають в тому, що якщо є підозрюваний, то кримінальне провадження не може тривати більш як два місяці. На практиці це означатиме, що всі кримінальні провадження проти осіб, які вчинили злочини під час побиття та розстрілу майданівців, буде закрито (пізніше це твердження було спростоване. — Ред.). Суспільство та потерпілі не дочекаються покарання винних. Всі кримінальні провадження проти осіб за хабарництво, нецільове використання державних коштів та розкрадання державних коштів будуть також закриті. Те саме стосується осіб, яких затримали на отриманні хабара або на місці вбивства, крадіжок — всі вони вийдуть із СІЗО, оскільки щодо них прокурори мають або закрити кримінальні провадження, або негайно спрямувати їх на розгляд в суд.

Олена Сотник, «Самопоміч»

Коли ми кажемо, що будь-яке розслідування кримінального провадження не може тривати більш як шість місяців (для злочинів середньої тяжкості це взагалі три місяці), то в реальному житті це призведе до того, що осіб не визнаватимуть потерпілими, бо слідчі просто фізично не встигатимуть розслідувати кримінальні провадження.

Корупційні справи та великі фінансові махінації не розслідуватимуть, бо, знову ж таки, не вистачить шести місяців на проведення всіх слідчих дій та отримання всієї необхідної інформації, зокрема, результатів експертиз чи відповідей на запити від іноземних держав. Таким чином високопосадовці, судді уникатимуть відповідальності, бо їм буде достатньо переховуватись шість місяців, і коли цей строк сплине, кримінальне провадження закриють.

Також вводиться винятково державна експертиза. На практиці це призведе до того, що в державних установах під час проведення експертиз розвиватиметься корупція (платитимуть за пришвидшення процесу, за необхідний результат тощо). Ну а перевантаження експертів у державних установах призведе до довготривалого очікування висновків та зникнення всіх доказів через плин часу. Винні у розбоях, вбивствах будуть на волі, бо фізично строки експертиз та строки досудового розслідування будуть неспіврозмірні.

Ще одна, на мою думку, резонансна правка, яку також повернув пан Князевич і комітет назад, стосувалась стягнення необґрунтованих активів (знову ж таки в корупційних злочинах). Тепер неможливо буде стягнути необґрунтовані активи, які записані на третіх осіб. Тобто якщо активи записані на пов’язаних осіб (наприклад, жінку, брата, свата, офшорну компанію), то антикорупційні органи не зможуть повернути їх у дохід держави.

Питання в тому, що в першому читанні було подано багато того, що змінює підходи. Наприклад, по всіх кодексах проходить те, що прокуратурі надаються надмірні повноваження всупереч Конституції. Також по всіх кодексах проходить питання звуження можливостей для усіх сторін. Зокрема, йдеться про можливість ініціювати експертизу, ставити запитання сторонам. Встановлено обмеження до 10 запитань. Чому саме 10? Адже в кримінальній справі ключовому свідку інколи потрібно поставити й 100 запитань.

Щодо відводу суддів, то їх можна буде відводити лише на початковій стадії розгляду справи. Але чому? А якщо я пізніше з’ясувала, що є конфлікт інтересів? В цьому законопроекті дуже багато подібних негативних речей.

Читайте також: Деякі огидні пункти закону про судоустрій і статус суддів



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ