• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Про що мовчить пенсійна реформа

Народні депутати коментують «Ракурсу» ухвалений закон, що запустив пенсійну реформу

3 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». 8 жовтня його підписав президент Петро Порошенко.

Роман Семенуха, член депутатської фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»:

— Я не знаю, чому всі цей закон вважають пенсійною реформою. Назва цього законопроекту — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій». Він же не змінює парадигму, як мала б це робити справжня реформа. Натомість ми продовжуємо втручатись у солідарну систему, не запроваджуючи другий рівень, тим самим не стимулюємо розвиток третього.

Щодо позитивних моментів, то, по-перше, було скасовано 15% податок для пенсіонерів, які працюють, а ще для 5,5 млн буде осучаснено виплати. Щоправда, осучаснення пенсії відбудеться за коефіцієнтом 1, а не 1,35, який застосовували дотепер. Йдеться про коефіцієнт оцінки страхового стажу, що є одним з ключових показників для розрахунку нових пенсій. Тому з наступного року всі пенсії так званих нових пенсіонерів зменшаться на третину.

Ще один плюс полягає в тому, що частина людей справді отримає підвищені виплати, відбудеться уніфікація пенсійного законодавства. Сьогодні у нас в законах були зміни на зміни тощо. Це спричиняло чимало звернень до судів щодо неправильності, несправедливості нарахувань. Новий закон уніфіковує законодавство, яке стане значно простішим, — це дуже важливо.

Ну а далі — про негативи. Для окремих категорій громадян, які не мають відповідного мінімального страхового стажу, збільшується вік виходу на пенсію. Для частини людей з набуттям чинності цього закону пенсійний вік становитиме 63–65 років. Найбільший цинізм полягає в тому, що середній вік життя, особливо українських чоловіків, продовжує падати. І справедливо було б спочатку провести медичну реформу, відновити повноцінну первинну медичну послугу, а потім вже підвищувати пенсійний вік. Хоча, справедливості заради треба сказати, що пенсійний вік у Європі наразі становить 63–67 років і для чоловіків, і для жінок. Але в Німеччині в середньому жінки живуть 87 років, чоловіки — 79 і більше. Тому, якщо так можна сказати, середній вік життя людей на пенсії становить приблизно 15 років. А у нас, згідно з даними Інституту демографії, чоловіки живуть приблизно 64 роки, а Держкомстат дає цифру 66 років. І ми частині чоловіків кажемо, що вони мають йти на пенсію в 65 років. Тепер мені громадяни жаліються, мовляв, раніше ми думали, як вижити на пенсії, а тепер — як дожити до неї. До речі, днями Польща зменшила пенсійний вік для своїх громадян.

Роман Семенуха, «Самопоміч»

Наступний нюанс. В доларовому еквіваленті реальна пенсія зменшується, так само як і кількість пенсіонерів. Адже завдяки кожній подібній новелі ми фактично зменшуємо кількість пенсіонерів: вони банально не доживуть до пенсійного віку. Це точно не реформа.

Щодо індексації, то вона і так мала би бути. Це одна з маніпуляцій уряду. Індексація передбачена прямою статтею закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Але уряд Азарова у 2012 році вперше пішов до Міжнародного валютного фонду, де фактично заборонили здійснювати переіндексацію. Відповідно, починаючи з 2012 року і дотепер така переіндексація не проводилась. Це порушення закону. І якби ми навіть нічого не ухвалили, то уряд був би зобов’язаний переіндексувати пенсії — згідно з нормою, прописаною у вищезазначеному законі. Власне, він мав це робити й минулі роки.

Ще одна новація полягає в тому, що люди, які сьогодні не сплачують єдиний соціальний внесок, взагалі не отримуватимуть пенсію. Цій категорії громадян держава фактично нічого не пропонує. Аналогічна ситуація з мільйонами трудових емігрантів, які сьогодні працюють поза межами країни. Ну не вони винні в тому, що в Україні немає роботи й держава мало що зробила для створення робочих місць. Постає запитання: коли ці люди, дай Боже, повернуться в Україну, що вони отримуватимуть?

Тож якщо у людини страховий стаж є меншим за 15 років, вона не отримуватиме пенсії. Натомість їй платитимуть певний соціальний мінімум. Подібна норма є в деяких країнах, але вона супроводжується такими непопулярними речами, як соціальне харчування, житло, будинки для пристарілих тощо. Це ціла соціальна інфраструктура з відповідними видатками з державного бюджету. А ви чули, щоб у нашому бюджеті закладались гроші на таке забезпечення цих категорій людей? Я — ні. І це притому, що сьогодні таких людей понад мільйон. Тож згідно з ухваленим законом щороку в Україні з'являтиметься приблизно 100 тис. людей, які не матимуть пенсії, натомість вони матимуть змогу отримувати певний соціальний прожитковий мінімум.

Олександра Кужель, член депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»:

— На моє переконання, сьогодні людина, яка починає працювати у 20 років і продовжує до 60, не може не мати необхідного страхового стажу (з 1 січня 2018 року — це 25 років, через 10 років це вже буде 35 років). Як можна існувати, коли ти ніде не працюєш?

Водночас було зроблено перший крок до повернення поваги до трудового стажу, щоб люди не ховали свої трудові книжки й не працювали в тіні. Коли таку норму впроваджували поляки, то вони вивели з тіні практично всю «сіру» зарплату.

Олександра Кужель, «Батьківщина»

Неприйнятним в цьому законопроекті є, насамперед, зміна коефіцієнту розрахунку пенсій з 1,35 на 1. Це одразу ставить людей у нерівні умови. Адже тим, хто вийде на пенсію до кінця 2017 року, розраховуватимуть виплати, помножуючи на коефіцієнт 1,35, а з 2018 року — на 1. Уряд стверджує, що вони знівелюють цей момент підняттям мінімальної зарплати. Якщо людина працює в державній установі, то, можливо, їй буде легше, але ж бізнес сплачує зарплати не ті, які встановлює уряд, а які заробляє. А якщо компанія не зможе підвищити мінімальну зарплату?

Наступне питання. Вони хочуть індексувати лише 50% від рівня інфляції. Я ставила на голосування пропозицію, що це має бути 100%. На жаль, ця поправка не пройшла.

Також у законопроекті не впроваджуються інші можливості для накопичення пенсій для молоді. Ці норми ще треба виписувати, оскільки вони не готові.

І третє: не може бути мінімальна пенсія, не рівна мінімальній заробітній платі. Неможливо вижити, не маючи прожиткового мінімуму. Це не 1700 грн, як каже міністр. Вони ставлять прожитковий мінімум для непрацездатної людини, але ж він має бути більшим, бо ця людина не має змоги додатково десь заробити. Натомість ця цифра ще менша — 1452 грн. Вони видають це як перемогу. Я просто не уявляю, як непрацездатній людині прожити на 1452 грн. Це неприйнятно.

Загалом ухвалений закон не є реформою. Це солідарна пенсійна система, де, з одного боку, кількість працюючих в Україні, з іншого — кількість пенсіонерів. І якщо в Європі на одного пенсіонера припадає 8 працюючих, в Білорусі — 4, то в Україні — 1,8. Немає Пенсійного фонду солідарної системи. Він банкрут. Те, що зараз робить уряд — це розподіляє 13 млрд грн, які зменшили дефіцит Пенсійного фонду. Але ж можна зменшити дефіцит, а можна роздати ці гроші людям додатково. Як економіст я стверджую, що краще не зменшувати дефіцит, а роздати людям, бо це є демультиплікатор, який включається в економіку, і далі ми бачимо покращення для бізнесу. До того ж ці гроші не роздерибанять державні чиновники, а вони підуть до кожної людини: хтось купить ліки, хтось одяг тощо.

Але є моменти, які не можна погіршувати. Зокрема, це таємне підвищення пенсійного віку для жінок. Вони вважають, що якщо ми живемо довше за чоловіків, то й на роботі нас теж треба довше потримати. Питання в тому, що не всі жінки хочуть іти на пенсію. Багатьох буквально виштовхують на заслужений відпочинок у 45 років. В такому віці ані чоловіки, ані жінки не можуть знайти роботу. І це найстрашніше, бо вони не зможуть назбирати потрібний стаж. Їм кажуть: займайтесь підприємницькою діяльністю, реєструйтесь платниками єдиного податку і збирайте собі стаж. Це не вихід.

Михайло Папієв, член депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок»:

— Ця так звана пенсійна реформа порушує щонайменше три статті Конституції, зменшуючи пенсії для громадян та підвищуючи пенсійний вік. Хоч там приховано ще багато інших негативних аспектів.

Як позитив цієї так званої реформи видають осучаснення виплат. Але ж це було зупинено урядом у 2014 році, а зараз лише планують відновити. А що робити з осучасненням, яке не проводилось попередні три роки?

Михайло Папієв, «Опозиційний блок»

Крім того, позитивним моментом подається зняття оподаткування працюючих пенсіонерів у розмірі 15%. Постає запитання: а навіщо було його вводити? А що робити з поверненням коштів, які фактично незаконно, в антиконституційний спосіб забрали в людей?

Ну і найголовніше: хто дав уряду право взагалі скасовувати індексацію пенсій? Адже потрібно розуміти, що індексація і осучаснення — це різні речі. Індексація — це захист пенсії від інфляції. Осучаснення — захист пенсіонерів від появи диференціації пенсії в залежності від року виходу на заслужений відпочинок. А вони взяли й фактично скасували індексацію, тобто пенсіонери стають беззахисними перед інфляцією. Цього не може бути. Осучаснення — це абсолютно інший захист людей. Тут все залежить від темпів зростання заробітної плати. Це робиться для того, щоб люди різних років виходу на пенсію з однієї й тієї самої посади та з аналогічним трудовим страховим стажем мали однакову пенсію. Але нічого цього не робиться.

За цим законом пенсія для тих, кому сьогодні 35–40 років, взагалі не передбачена.

Для мене незрозуміло, як можна розповідати людям про якісь позитиви, заздалегідь розуміючи, що за нашої демографічної ситуації, коли скорочується кількість працюючих, найближчі 10–15 років взагалі не буде кому наповнювати Пенсійний фонд.

Згідно з законом ті, хто виходитиме на пенсію з 1 січня 2018 року, після скасування коефіцієнта 1,35 отримають пенсію на 35% меншу за людей з аналогічним стажем і посадами, які вийдуть на пенсію у грудні 2017 року. Це порушення ст. 22 Конституції. Під час ухвалення нових законів та внесення змін до чинних не можна порушувати й звужувати конституційні права та свободи громадян.

Якщо ви плануєте зробити так, що в одному законі виписується норма, яка суперечить іншому закону, тоді це необхідно якось врегулювати. Мені сьогодні кажуть, що військовослужбовці мають сплачувати страховий внесок. Тоді виникає одне запитання: сьогодні військовослужбовці мають право на пенсійне забезпечення в разі наявності вислуги у 25 років. А яку вислугу ви хочете запровадити зараз — 35 років? Якщо ви робите їх платниками внесків, то вони стають застрахованими особами й автоматично потрапляють під дію цього закону. В такому випадку мінімальний страховий стаж для них становитиме 35 років. Відповідей на ці запитання просто немає. Аналогічна ситуація і з суддями. Є закон, який чітко і зрозуміло встановлює, що питання по довічному грошовому утриманню — це норма закону. То чому ви робите дубляж? Скоріш за все, люди, які писали ці норми закону, самі не дуже орієнтуються в законодавчому полі України. І побачите, як потім вони будуть змушені вносити зміни до десятка інших законів, щоб уникнути розбіжностей.

Читайте також: Судова реформа: індульгенція для обраних



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ