• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Прожектор Лозового Точка зору

Андрій Лозовий. Фото: facebook.com/Andriy.Lozovyi

Прокурор має або закрити справу і відпустити невинуватого, або передати в суд обвинувальний акт, щоби посадити злочинця. Навіщо ж іще, чорт забирай, держава утримує прокуратуру, слідство і суди?

Іноді деякі речі варто зробити тільки для того, щоб висвітлити у променях прожекторів непривабливі сторони нашого життя, зірвати маски брехунів, лицемірів, демагогів.

Поправка, внесена Андрієм Лозовим до КПК, невинна й не містить нічого такого небаченого і нечуваного, щоб на неї так бурхливо реагувати. Якщо говорити коротко, то йдеться про виправлення помилки, закладеної від самого початку у новий КПК, — відсутність будь-яких тимчасових лімітів на ведення досудового слідства у «фактових» справах.

Вони тому і «фактові», що ніхто не хоче звинувачувати й тим самим брати на себе відповідальність. Водночас особистості зловмисників найчастіше відомі слідству. Просто набагато простіше брати гроші за «непритягнення» — хоч кожного місяця як абонемент, ніж за притягнення до кримінальної відповідальності — адже це можна зробити тільки раз. Ось і вся мораль.

Лозовий запропонував повернутися до правила КПК УРСР, згідно зі ст. 120 якого і було запроваджено строки від 2 до 6 місяців на все про все — від порушення справи до передачі в суд. Норми КПК УРСР діяли понад 50 років, тому навіть смішно казати про те, що їх застосування спричинить тотальну катастрофу.

Насправді громадська думка є одностайною: справжня катастрофа у сфері боротьби зі злочинністю саме зараз — як закономірний підсумок п'яти років застосування портновського КПК. І навпаки: рівень правопорядку 60–80-х років минулого століття поки що для нас недосяжна мета...

Те, що почалося після голосування, інакше як вакханалією демагогії назвати важко. Напевно, навіть не важливо — працюватимуть поправки чи ні.

Народний депутат Леонід Ємець вже дістав із широких штанин вкрай сумнівне рішення комітету Верховної Ради, яким поправки вихолощуються заднім числом. Зате ми дізналися «хто є who» — як казав натхненник Прожектору Перебудови Михайло Сергійович Горбачов.

Мабуть, тільки заступник генпрокурора Анжела Стрижевська не те щоби приємно здивувала, точніше буде сказати — приємно не засмутила, не приєднавшись до оргії телевізійних жалобників. Вона спокійно, без емоцій, зауважила, що ні про яку зворотну силу цих поправок навіть мови бути не може. Це по-перше, а по-друге — це спричинить певні труднощі в роботі.

В принципі, з усім згоден. Катастрофи не буде, будуть труднощі, які полягають у тому, що прокурорам, які вже упаковані під зав'язку «бабками», «тачками», «хатами», треба буде швидше ворушитися. Коротше — працювати. І це є найбільшою проблемою.

Решта коментарів являли собою жалюгідну трагічну картину. Найбільш одіозний з них дав нардеп Віктор Чумак:

Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру і НАБУ тепер узагалі можна закривати. Вони ж жодної справи не можуть розкрити протягом двох місяців. Їм тільки для збору документів як мінімум рік потрібен. Вони працюють із прихованими справами, схемами, їх неможливо швидко розкрити. До того ж закони, які знімають відповідальність у кримінальному праві, мають зворотну силу. Тобто цим законом поховали всі нерозкриті і нерозслідувані справи – щодо Майдану, щодо корупції тощо. І тепер тільки Порошенку вирішувати — підписувати цей законопроект чи ні.

Тоді їх справді слід закрити. А краще було взагалі не відкривати.

Про своє категоричне небажання працювати в робочий час на робочому місці також заявили начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк і спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький.

До речі, про НАБУ і Холодницького. Три тижні тому було затримано на місці злочину голову Кіровського районного суду Дніпропетровська Геннадія Підберезного і колишню суддю цього суду Наталію Овчаренко під час передачі хабара в розмірі 50 тис. дол. Назарові Холодницькому. Нехай мені хтось пояснить: що тут розслідувати рік? Навіть шість місяців? Ось хабародавці, ось гроші, ось відео моменту передачі... Така справа має бути в суді за місяць. Але не буде — надто складна, треба років зо три-чотири плести тяганину...

А скільки ще таких справ: ГПУ рапортує у себе в Facebook про чергове затримання на хабарі чиновника, потім нам влаштовують шоу з його посадкою в СІЗО. Потім історія зникає зі стрічки новин. За півроку ми дізнаємося, що вже всі на свободі, всі питання вирішено, і залишилося лише спустити справу на гальмах і помножити на нуль...

Кілька слів хотілося б сказати про коментарі народних депутатів щодо зворотної сили поправок Лозового. Особливо хочеться зупинитися на юридичних фантазіях нардепа Альони Шкрум, яка заявила таке:

Цей крок матиме катастрофічні наслідки, адже зменшить строки розслідування з 2, 3, 5, 10 чи й 15 років, залежно від категорії справи, до 3 чи 6 місяців. <...> До ухвалення цих правок у нас була можливість проводити досудове слідство, коли йдеться про особливо тяжкі злочини, понад рік. Ми розуміємо, в якій ситуації зараз перебуває слідство. Проте, по деяких справах, навіть якби слідчі працювали у якійсь європейській країні, вони б однаково не встигли провести досудове слідство протягом двох чи й шести місяців. На моє як юриста переконання, ця правка поліпшує становище та має зворотну силу. Адже в кримінальному процесі все, що поліпшує становище, має зворотну силу. Таким чином, ці зміни унеможливлять ефективну роботу НАБУ та розслідування «майданівських» справ і справ щодо злочинів колишніх високопосадовців.

Ви собі уявляєте слідство, що триває 10 або 15 років? Пані депутатка плутає строки давності притягнення до кримінальної відповідальності і строки слідства. Виходить, дрібну крадіжку треба розслідувати швидко, оскільки за неї мало дають. А вбивство можна розслідувати хоч 15 років... Тільки всі забувають, що завдання слідства — зробити покарання швидким і невідворотним. Кому потрібно слідство, яке триває десятиліттями, чи доживуть потерпілі до сатисфакції?

По-друге, коли слідчі працювали в одній європейській країні — УРСР, то вони аж бігом розкривали особливо великі крадіжки та вбивства за ті самі місяці. Так, були і проколи. Але здебільшого тяжкі злочини розкривалися добре. Просто треба пересісти з мерседеса на тролейбус і побачити життя з протилежного боку...

У ст. 58 Конституції чітко сказано: зворотну силу має лише закон, який пом'якшує або скасовує відповідальність особи. КСУ уточнив — тільки фізичної особи. Водночас треба мати на увазі, що міра відповідальності визначається матеріальним правом, а не процесуальним. Тому жоден процесуальний закон не має зворотної сили. Це ж яким треба бути юристом, прости господи, всього цього не знати!

Але безумовний приз глядацьких симпатій отримує відгук нардепа Олени Сотник, яка зробила велику кількість відкриттів:

Всі кримінальні провадження проти осіб за хабарництво, нецільове використання державних коштів та розкрадання державних коштів будуть також закриті. Те саме стосується осіб, яких затримали на отриманні хабара або на місці вбивства, крадіжок — всі вони вийдуть із СІЗО, оскільки щодо них прокурори мають або закрити кримінальні провадження, або негайно спрямувати їх на розгляд в суд.

Свята правда: прокурор має або закрити справу і відпустити невинуватого, або передати в суд обвинувальний акт, щоби посадити злочинця. Навіщо ж іще, чорт забирай, держава утримує прокуратуру, слідство і суди?

І далі мадам Сотник резюмувала:

Коли ми кажемо, що будь-яке розслідування кримінального провадження не може тривати більш як шість місяців (для злочинів середньої тяжкості це взагалі три місяці), то в реальному житті це призведе до того, що осіб не визнаватимуть потерпілими, бо слідчі просто фізично не встигатимуть розслідувати кримінальні провадження.

Хто-небудь, поясніть цьому захисникові прав і свобод українського народу, що особа визнається потерпілою відразу після подання заяви, на початковій стадії внесення інформації до ЄРДР. Тому не встигнути не можна. Це маячня, брехня несусвітна...

І насамкінець дамо вже слово самому винуватцеві цієї бурі в склянці — нардепові Андрію Лозовому, який все пояснив від першої особи:

Я горжусь своєю правкою до Кримінального процесуального кодексу і щиро дивуюсь, коли на огидні цинічні побрехеньки про «розгул злочинності», «виправдання злочинців Майдану» і т. д. відвертих маніпуляторів. <…> Суть правки — дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення, <…> припинити врешті ганебне затягування справ у судах, внаслідок чого страждають перш за все потерпілі, а також ті, кого безпідставно звинувачують у тих чи інших злочинах, а захистити свою честь та гідність ці люди та їхні адвокати не можуть. <…> Звинувачення щодо правки — абсолютно нікчемні і юридично безграмотні.

При цьому Лозовий буквально двома реченнями начисто розбив лукаві кивки на адресу Європи з боку його критиків:

Є рішення ЄСПЛ у справах «Кудла проти Польщі», «Вемгофф проти Німеччини», «Космат та інші проти України», де ЄСПЛ зазначає, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які заважають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їхню відданість принципам верховенства права та їхню здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям та терпимості для них (також рішення у справі «Шиліх проти Словенії»).

Ця репліка була настільки ємною, що, мабуть, до сказаного додати нічого.

Читайте також: Проміжні підсумки реформи судових послуг



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ