• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Українські банкіри і недограбований народ

Новий і не до кінця освоєний вітчизняним банківським бізнесом напрям — це гроші 40-мільйонного населення. Їх потрібно витягти зі збіднілих криївок громадян і передати банкірам — професіоналам з розпорядження грошима

Після нещодавніх райдужних заяв про покращення ситуації в банківській системі одного із заступників керівника Нацбанку, виконувач обов'язки голови регулятора Яків Смолій вирішив підвищити облікову ставку НБУ на 1% — до 13,5% з 27 жовтня.

Певна неузгодженість у словах і діях банківських чиновників виникла зі зрозумілих будь-якому українцеві причин. Ціни ростуть, а казати, що у нас ситуація продовжує покращуватися, вже стає дивно. Просто розповідь про покращення була рівно тиждень тому з цього ж джерела, а відсьогодні державні гроші знову подорожчали, причому вперше за два післяреволюційних роки. Національний банк часто є дуже оптимістичним і намічає приємні для суспільства орієнтири, але реальна ситуація не завжди збігається з прогнозами й банкіри озвучують нові тактичні розробки.

«Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції і наближенню до мети у 2018 році», — йдеться в повідомленні НБУ. Споживчі ціни у вересні зросли порівняно з серпнем на 2%. Державні банкіри жваво відреагували на це зростання, збільшивши собі зарплату. З початку року ціни зросли, за даними Держстату, на 10,2%, а річна інфляція становила 16,4%, перевищивши липневі прогнози НБУ.

«Це обумовлено насамперед прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту», — пояснив в. о. голови Нацбанку Яків Смолій. Особливо заворожує останнє зауваження, яке означає, що в інфляційних проблемах винен споживач.

Яків Смолій

Власне інфляція (від лат. inflatio — здуття) — це постійний економічний процес, що описує загальне зростання цін і, відповідно, зниження вартості грошей. Просто коли ціни підвищуються суттєво, це називається стрибком — що і сталося у вересні в українській економіці, коли традиційні сезонні продукти виявилися рекордсменами подорожчання. У вересневому інтерв'ю «Економічній правді» Смолій назвав чимало причин цінових стрибків і зауважив, що причини ці перебувають поза зоною впливу монетарної політики.

«На сирі продукти споживання, насамперед фрукти і овочі, виросли ціни через несприятливі погодні умови як навесні цього року, так і в серпні. Крім того, були підвищені акцизні тарифи на тютюнові вироби, що так само підвищило індекс споживчих цін», — заявив Смолій.

Він уточнив, що подорожчання м'ясних і молочних продуктів викликано розширенням ринків збуту. «Це викликано скороченням їх пропозиції на внутрішньому ринку через те, що українські виробники почали постачати цю продукцію в єврозону, а обсяги виробництва не збільшилися», — сказав керівник НБУ.

Таргетування, або вирівнювання інфляції (inflation targeting) якраз і має на меті стабілізацію цін. Зростання процентної ставки — абсолютно справедливий крок щодо стабілізації режиму грошово-кредитної політики. Найсумніше, що Нацбанк за всіма світовими правилами несе публічну персональну відповідальність за її результати. В Україні глава НБУ Валерія Гонтарева багато місяців перебуває у відпустці, її обов'язки виконує заступник, з високою зарплатою і набагато меншим рівнем відповідальності за власні рішення. Наприклад, зараз Юрій Смолій стверджує, що інфляція сповільниться до кінця 2017 року, але вона вже сильно перевищила 9,1%, які ця ж людина озвучувала в липні нинішнього року.

Починаючи з серпня 2015 року, коли розмір облікової ставки становив 30%, НБУ тільки знижував або залишав її незмінною. Джерело: epravda.com.ua

Ще одне цікаве зауваження керівника НБУ: «Можливо, треба дивитися на акції підприємств, можливо, суб'єкти господарювання почнуть випускати папери, які, як прийнято за кордоном, можна буде купити і отримувати дивіденди по них. Будемо сподіватися, що запрацюють і інші інструменти активних операцій. Якщо у нас буде інвестиційна привабливість, то залучити зовнішній ресурс буде набагато легше, ніж внутрішній, він дешевший». Тобто банківські депозити не повинні бути основним джерелом доходів в Україні.

Тут з фахівцем важко не погодитися, адже він є офіційним мільйонером-рантьє, який отримав доходи від продажу міноритарної частки банку «Аваль». Дохід його за 2016 рік становив 18,6 млн грн, а на банківському рахунку лежить 4 млн дол.

Новий і не до кінця освоєний вітчизняним банківським бізнесом напрям — це гроші 40-мільйонного населення. Їх потрібно витягти зі збіднілих криївок громадян і передати банкірам — професіоналам з розпорядження грошима.

Процентна ставка впливає на вартість кредитів, що надаються НБУ комерційним банкам. Чим вона вища, тим для банків гроші дорожчі, а значить, вони будуть дорожчі і для позичальників. Але головною проблемою українських банків залишається навіть не висока ціна грошей, а повна відсутність можливості для вітчизняного бізнесу в кредитуванні. Всі дії Нацбанку ведуть до зростання вартості оформлюваних для населення позик і мікрокредитів. Народ залишається недограбованим, що нелогічно.

Читайте також: Розпродаж активів «ПриватБанку» і некомпетентність влади



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ