• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Медреформа: знімаємо рожеві окуляри, або Про що недоговорює МОЗ

Про плюси/мінуси ухваленого «медичного» законопроекту

Вибух пізно увечері 25 жовтня, в якому постраждав нардеп Ігор Мосійчук, ще раз підтвердив: в доступному для огляду майбутньому українська медицина навряд чи стане доступнішою для простих громадян. У країні, де депутата, як зазвичай, везуть у приватну клініку, а перехожих, які випадково опинилися в епіцентрі вибуху, — в державну, навряд чи варто носити рожеві окуляри.

Запам'яталася історія, розказана в одному з інтерв'ю директором Інституту серця Борисом Тодуровим. Кардіохірургові довелося оперувати онука глави адміністрації президента Єгипту Хосні Мубарака. Життя хлопчика висіло на волосині: малюк народився з кількома вадами серця. Високопоставлений дідусь вирішив звернутися по допомогу до відомого українського кардіохірурга. Приїхавши до Єгипту й оглянувши маленького пацієнта, Тодуров виніс вердикт: врятувати хлопчика можна, але оперувати потрібно не в державній клініці (яка, до речі, виглядала дуже гідно), а в приватній, де обладнання було трохи кращим — якісніша лампа, стіл, підігрів...

«Я друга людина в державі. Як я поясню людям, що свого онука оперую в приватній клініці, а тисячі людей — у державній? Це неможливо», — була непохитна відповідь. Знайшли компроміс: перевезли необхідне обладнання з приватної клініки в державну. «Ось це державний підхід. Це питання моралі, — зауважує Тодуров і додає: — Зараз хлопчику вже 18 років, він здоровий».

У нашій країні криза довіри. Українське суспільство не довіряє нікому. Ані рішенням, що ухвалюються під дахом Верховної Ради, ані тому, про що говорять з кабінетів Міністерства охорони здоров'я. І підстав для недовіри, на жаль, дедалі більшає. Адже заяви і реалії часто не збігаються, а то й зовсім протилежні. Не дивно, що так багато списів ламається навколо ухваленого законопроекту №6327, іменованого медреформою. Те, що одні гордо записують в плюси, засипають лавиною мінусів інші.

Протест медиків у Києві 19 вересня 2017 року. Фото: РИА Новости Украина / Євген Котенко

Гіршою за медичну реформу є тільки судова — так вважають експерти з усієї України, оцінюючи ефективність реформ за п'ятибальною шкалою. Змінам у системі охорони здоров'я поставили 2,08 бала, що є майже рекордно низьким результатом після судової — 1,92 бала (опитування проводилося компанією Active Group та Інститутом «Республіка» в серпні-вересні, в ході якого було опитано понад 400 експертів з усіх областей).

Спробуємо розібратися, що декларує і про що недоговорює МОЗ.

5% ВВП на програму медичних гарантій — підводні камені

Великим плюсом ухваленого законопроекту можна було б вважати норму про збільшення бюджету на охорону здоров'я. Так, згідно з ухваленим документом, тільки на програму державних гарантій необхідно виділяти не менш як 5% ВВП.

Цитую законопроект: «Обсяг коштів державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається у законі України про державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету».

5% ВВП — це мінімум, який ВООЗ рекомендує країнам витрачати на збереження здоров'я своїх громадян. Будь-яке зниження призводить до дисбалансу і руйнування системи охорони здоров'я, а медична допомога стає недоступною для більшості хворих.

В Україні ця цифра ніколи не дотягувала до рекомендованої ВООЗ: за всю історію наша країна найбільше коштів виділяла на здоров'я своїх громадян у 2010 році — аж 4,2%. У бюджеті 2018 року на охорону здоров'я закладено 112,5 млрд грн, що відповідає 3,5% ВВП. Тобто поки що ми ніяк не наближаємося до горезвісних 5%. Ще раз нагадаю, що, згідно з «медичним» законопроектом, стільки грошей має піти тільки на програму державних гарантій. Значить, на охорону здоров'я загалом — ще більше.

Експерти також песимістичні в цьому питанні. Як тільки не називають мінімальну норму в 5% ВВП — чистим популізмом, юридично нікчемною й такою, що ні до чого не зобов'язує. На думку Дмитра Подтуркіна, експерта ГО «Громадська спілка з реорганізації системи охорони здоров’я України», ця норма суперечить ст. 95 Конституції, де написано, що «виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».

Цитую також зауваження Головного юридичного управління до проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів»:

«Наведена редакція законопроекту не тільки не ґрунтується на приписах бюджетного законодавства, але й допускає неоднозначне розуміння самого поняття «програма медичних гарантій». Так, згідно з частиною п’ятою статті 4 законопроекту «програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про державний бюджет України на відповідний рік. Таку редакцію можна зрозуміти як бюджетне призначення на відповідні цілі, що формується у порядку, встановленому законом для складання, затвердження, виконання бюджету.

Проте у частині четвертій цієї статті передбачається, що розробляється така програма в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики.

Таким чином, виходячи із запропонованої проектом редакції окремих статей, допускається можливість двозначного тлумачення їх положень. Проте норми закону мають бути чітко сформульованими і передбачуваними, щоб виключити будь-які корупційні ризики при його застосуванні».

Що чекає на лікарів: зростання зарплат або фінансова дієта

Звернімося до проекту закону №6327. «При розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компоненту оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватись такі тарифи та коригувальні коефіцієнти».

Згідно з документом, якби цей закон працював уже сьогодні, стартова зарплата лікаря становила би понад 18 тис. грн. Як підрахували експерти, для виконання цієї норми фінансування охорони здоров'я потрібно збільшити до 210–220 млрд грн. Скільки планують виділити наступного року — дивіться вище.

Протестна акція медиків 19 вересня біля будівлі Верховної Ради. Основні вимоги учасників мітингу: призначення профільного міністра, підвищення зарплати та погашення заборгованості, проведення реформи системи охорони здоров'я з дотриманням Конституції і законодавства

Переважна частина бюджету, що виділяється на охорону здоров'я, йде на оплату комунальних послуг медустанов і заробітну плату медичного персоналу. З підвищенням 1 січня 2017 року мінімальної зарплати до 3200 грн зросли й посадові оклади працівників охорони здоров'я. Однак поділити радість з медиками не вдалося. Як і прогнозувало чимало експертів, 3200 грн почали отримувати і санітарка, і молодий лікар. Не можна не помітити, що навіть таке невелике підвищення зарплат викликало великі проблеми й заборгованості (читайте статтю «Медперсонал може бути скорочено на третину»). Для того щоб розв'язати це питання, замість необхідних 3 млрд грн на зарплату медикам Кабмін зміг виділити в десять разів менше — 380 млн грн. В результаті станом на 13 вересня 2017 року заборгованість із зарплат медикам становила 81,7 млн грн, яку Кабмін обіцяв погасити до кінця року.

Влітку цього року МОЗ записало в чергові перемоги бюджетну резолюцію на 2018–2020 роки, яка, за словами заступника міністра охорони здоров'я Павла Ковтонюка, передбачає фінансування всіх етапів реформи охорони здоров'я і вперше дає можливість планувати розвиток медичної галузі на кілька років уперед. Заступник міністра тоді додав, що цей документ є найкращою відповіддю скептикам, які звинувачували уряд у скороченні фінансування медицини та зменшенні зарплат лікарям.

Однак при ближчому розгляді все виявилося трохи інакше. Буквально за тиждень до цього в техніко-економічному обґрунтуванні (від 6 червня 2017 року) до законопроекту №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» МОЗ було більш оптимістичне у своєму прогнозі щодо зростання державних витрат на охорону здоров'я: 2018 рік — 70,8 млрд грн, 2019-й — 90,2 млрд грн, 2020-й — 115,1 млрд грн. Однак 14 червня на сайті профільного міністерства з'явилися інші прогнозовані дані (які й були озвучені Ковтонюком): у 2018-му — 65,7 млрд грн; у 2019-му — 73,9 млрд грн; 2020-му — 81,2 млрд грн. Тобто за тиждень державні гарантії фінансування охорони здоров'я на три роки зменшилися на 55,3 млрд грн. Сума чимала — стільки становить медична субвенція на поточний рік. (Більш докладно у статті «Ілюзія медреформи: кадровий дефіцит і фінансова дієта».)

Що чекає в найближчому майбутньому на основну рушійну силу медреформи — медиків — фінансова дієта або підвищення зарплат — питання риторичне.

Далі буде

Читайте також: Держзакупівлі ліків із симптомами кримінального правопорушення



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ