• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Прелюдія епідемії кору: чи вивчить Україна уроки Італії та Румунії

Про «дитячу чуму», напруженість імунітету й алгоритм дій на порозі епідемії кору

«Останні повідомлення з різних регіонів України не залишають сумнівів: епідемії кору бути в цьому сезоні (з досвіду пік захворюваності частіше припадає на лютий-березень). Якщо в першій половині 2017 року захворюваність локалізувалася у трьох областях, то зараз спалахи відбуваються у всіх регіонах», — зазначає Андрій Волянський, імунолог, доктор медичних наук, завідувач кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медакадемії післядипломної освіти.

Географія випадків захворювання на кір широка: Луцьк, Вінниця, Тернопіль, Чернівці, Слов'янськ, Львів, Івано-Франківськ, Одеса, Чернігів... У Запорізькій області до лікарні з кором потрапили 17 однокласників-першокласників. 16 листопада стало відомо, що одна зі шкіл Києва ввела карантин через поширення вірусу. На сьогодні точних даних про загальну кількість хворих на кір немає. Експерти вважають, що ця цифра вже перевищила 2000. Для порівняння: за сім місяців 2017 року в Україні зареєстровано 1386 випадків кору, за цей же період минулого року було відомо про десять.

Спалахи цього інфекційного захворювання були прогнозовані. Кір періодично (з циклічністю у п'ять-шість років) охоче повертається туди, де є значний прошарок нещепленого населення. Лікарі добре пам'ятають епідемію кору в Україні 2006 року, тоді захворіло понад 40 тис. осіб. Не можна не відзначити той факт, що 11 років тому охоплення вакцинацією проти вірусного захворювання було значно вищим, ніж у наші дні.

Кір всюдисущий, випробовує на міцність і європейські країни. Згідно з даними ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань), за 12 місяців у ЄС було зареєстровано 12 700 випадків кору, 28 із них летальних. Найвища захворюваність спостерігалася у вікових групах до року (30 випадків на 100 тис.) і 1–4 роки (14 на 100 тис.). І це при тому, що більшість країн Європи благополучні в плані щеплень. Тут охоплення дворазовою вакцинацією проти кору є досить високим і коливається від 85% до 95%. У Швеції, Іспанії, Португалії, Словаччині, Словенії та Хорватії охоплення другою дозою КПК (щеплення від кору, паротиту та краснухи) — 95% і вище.

Щоби зрозуміти, що може очікувати на Україну найближчим часом, варто подивитися в бік Румунії та Італії, де кір бушує щосили. Згідно з даними румунського Національного центру профілактики та нагляду за інфекційними захворюваннями, кількість хворих на кір у Румунії за останній рік досягла майже 10 000 осіб, 35 померли. Захворювання поширилося майже на всі румунські округи (загалом їх 41). Налякані епідемією кору, люди відкинули широко поширені в суспільстві антивакцинальні переконання. За даними румунського Інституту громадського здоров'я, близько 90% громадян вже пройшли процедуру вакцинації проти цього небезпечного захворювання.

Імунолог Андрій Волянський

Непроста ситуація також в Італії, де тільки в січні-квітні 2017 року було підтверджено 1739 випадків кору. Захворіли здебільшого діти та підлітки, 88% з яких ніколи не були щеплені. Щоби впоратися з ситуацією, уряду Італії довелося перейти до радикальних заходів: знову ввести в країні обов'язкову вакцинацію дітей до 16 років (цю вимогу було скасовано у країні в 1999 році).

В Італії та Румунії охоплення вакцинацією проти кору було нижчим за середньоєвропейські 85%, проте значно вищим за українські реалії. Тому якщо не вжити заходів, на Україну може чекати ще більш гірка статистика. Точну кількість щеплених у нашій країні підрахувати складно. З урахуванням великої кількості фіктивних документів, фахівці роблять припущення (щодо вікової групи 1–10 років) про охоплення близько 50% першою дозою, другою дозою ще менше — близько 30%. І зазначають, що Україна в наші дні скотилася до стану за часів впровадження масової вакцинації, десь у 60–70-ті роки минулого століття.

«Дитяча чума»

Кір відомий медицині з незапам'ятних часів. Ще в IX столітті н. е. захворювання було описано арабським лікарем Разесом, який вважав кір легкою формою натуральної віспи.

До початку XX століття кір був однією з найпоширеніших дитячих інфекційних хвороб, характеризувався важким перебігом і летальністю (до 40%) серед дітей до трьох років. До початку масової імунізації в усьому світі, яка стартувала 1967 року, хвороба забирала з собою кожне четверте дитяче життя. Через високу захворюваність і смертність кір прозвали «дитячої чумою».

Є думка, що кір відноситься до легких хвороб, якими краще перехворіти в дитинстві, наприклад, як вітрянка. Однак це не зовсім так. Кір — вірусна інфекція, небезпечна важкими ускладненнями, особливо це стосується маленьких дітей. ВООЗ досі вважає кір однією з найчастіших причин дитячої смертності в усьому світі.

Вірус кору передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Контагіозність (заразність) кору наближається до 100%. Це означає, що, зустрівшись з вірусом, дитина, у якої немає імунітету, майже стовідсотково захворіє. Вірус є вкрай нестійким у зовнішньому середовищі, тому поширення його відбувається зазвичай на відстані близько двох метрів від хворого. Однак трапляються випадки, коли за сприятливих умов повітря, що містить вірус, може переміщатися з конвекційними (висхідними) потоками (наприклад, вентиляційними каналами) на великі відстані — до 10 метрів.

Інкубаційний період захворювання (період від моменту зараження до появи перших клінічних проявів) триває від 9 до 17 днів. Однак заразною людина стає ще до появи перших симптомів.

Захворювання проходить три періоди. Перший період — катаральний, з'являються висипання і пігментація. У цей час відзначається підвищення температури (частіше до 38–39), головний біль, слабкість, з'являються катаральні явища (грубий «гавкаючий» нав'язливий кашель, першіння в горлі, захриплість, світлобоязнь, кон'юнктивіт, закладеність носа). Прояви дуже схожі на звичайну респіраторну інфекцію (ГРВІ). Характерна відмінність: в роті на слизовій щік, іноді на яснах і губах можна побачити дуже дрібні білуваті точки на червоному тлі (так звані плями Бельського-Філатова-Коплика). Катаральний період триває в середньому 3–4 дні, далі температура падає і помилково видається, що хворий іде на поправку.

Потім настає період висипання, який характеризується підвищенням температури тіла до максимальних цифр, наростають симптоми інтоксикації (головний біль, слабкість, зниження апетиту). З'являється висип, що має вигляд дрібних папул («прищиків»), які по мірі висипання зливаються одне з одним.

Період пігментації починається приблизно на четвертий день з моменту появи висипу. Температура нормалізується, відновлюються сон і апетит. Висип «відцвітає», набуває бурого забарвлення (пігментується), може спостерігатися лущення шкіри. Пігментація зберігається до кількох тижнів.

Кір небезпечний ускладненнями, які можуть привести до інвалідизації й навіть летального результату. Найчастішими ускладненнями є пневмонія, ларингіт зі стенозом гортані (коровий круп). Небезпеку для життя становить, наприклад, коровий енцефаліт. Підгострий склерозуючий паненцефаліт (ПСПЕ) може розвинутися навіть через 3–15 років після перенесеного захворювання.

Перемогти непросто

Щоби перемогти у протистоянні з кором, охоплення вакцинованих має бути якомога більшим. У Всесвітній організації охорони здоров'я вважають, що країнам потрібно прагнути досягти охоплення 95% вперше вакцинованих і 85% — тих, хто отримав вакцину проти кору двічі. Згідно з останніми даними звіту ВООЗ щодо кору, загальносвітові показники на сьогодні становлять 85% і 72% відповідно.

Всесвітня асамблея охорони здоров'я виробила Глобальний стратегічний план боротьби з кором, кінцевою метою якого є повна ліквідація цього небезпечного захворювання на земній кулі до 2020 року. Однак, з огляду на події в Італії та Румунії, до повної перемоги ще далеко.

Від спалаху інфекційних захворювань не захищені навіть благополучні в плані вакцинації країни. Річ у тім, що імунна система деяких дітей не відповідає на першу дозу вакцини проти кору — у них не виробляються антитіла в захисних титрах. Таких випадків чимало — близько 15%. Після ревакцинації їхня кількість може зменшитися до 5%. Тобто навіть після двох доз у щеплених ризик захворювання залишається.

Поради імунолога: алгоритм дій на порозі епідемії кору

У нашій країні поширені антивакцинальні переконання. Масла у вогонь підливають закупівлі державою індійських вакцин. Дешевими препаратами заповнюють холодильники в поліклініках, а українці (навіть ті, хто в принципі «за вакцинацію») не поспішають ними робити цю процедуру. Це не дивно, адже за багато років ми звикли до якісних розщеплених вакцин. Ведмежу послугу робить МОЗ, яке гордо рапортує про заощаджені кошти на закупівлі та б'є себе в груди, мовляв, такими самими вакцинами прищеплюються в Європі й США. Що є, м'яко кажучи, абсолютною неправдою.

Якщо казати про вакцину проти кору, то, як зауважує імунолог Андрій Волянський, це рідкісний випадок, коли в поліклініках країни ще є в наявності близько 1 млн доз якісної бельгійської вакцини проти кору, краснухи та паротиту «Пріорікс».

«З іншого боку, її не так і багато, якщо одночасно вакцинувати всіх нещеплених дітей (згідно з Національним календарем вакцинації, щеплення КПК проводиться у 12 місяців і повторно в 6 років), — каже імунолог. — За моїми розрахунками, їх близько 2 млн. Є ще ті, хто щеплений один раз. Тобто потенційно можуть захворіти 400 тис. дітей до року і 2 млн дітей старшого віку. Тому очікування дуже неспокійні. Скільки буде хворих — можна тільки припускати. Можливо, 50–100 тис. Скільки захворіє реально, залежить від багатьох факторів, але насамперед від того, скільки дітей вдасться прищепити в найближчі один-два місяці. У ситуації відсутності колективного імунітету порятунок тих, хто потопає, — справа рук їх самих. Нещепленим потрібно вакцинуватися найближчим часом, імунітет виробляється протягом трьох тижнів».

За даними ECDC, 86% хворих на кір в ЄС не були щеплені. Решта хворих були щеплені один або два рази.

«Тому за місяць після щеплення є сенс перевірити захисний статус дитини. Також я рекомендую здати аналіз на напруженість імунітету проти кору всім щепленим раніше, щоб виявити тих, хто не відповів на вакцинацію», — радить лікар.

Читайте також: На порозі епідемії грипу: вакцини є, вакцинуватися — не можна



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ