• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

В АП розхвалили процесуальні кодекси Правова політика

24.11.2017 18:46 Коментарі

В Адміністрації президента впевнені, що зміни до процесуальних кодексів розпочнуть «нову сторінку в судочинстві»

22 листопада 2017 року відбувся круглий стіл на тему «Нові процесуальні кодекси у цивільному та господарському процесах: чого чекати далі?». Завідувач Відділу представництва інтересів президента України в судах Адміністрації глави держави Віктор Короленко коротко окреслив новації, передбачені законопроектом №6232 від 23 березня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Нагадаємо, що документ, який викликав бурхливу дискусію й був розкритикований багатьма експертами, днями підписав президент Петро Порошенко.

Отже, за словами представника АП, оновлені процесуальні кодекси мають низку позитивних моментів. Наводимо тезисно його думку.

Позивачеві надано право звертатися до суду з будь-якими вимогами, що не суперечать законодавству (це світова практика, зазначена у статтях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). При цьому позивач не повинен зловживати своїми процесуальними правами.

Суд вправі запропонувати інший спосіб захисту прав, аніж той, що зазначено в позовній заяві позивачем.

Судовий процес буде більш змагальним, адже запроваджено інший порядок подання висновків експертів. Якщо раніше зверталися до експертів вже під час розгляду судової справи, то тепер можна буде отримати висновок експерта до звернення до суду або на підготовчій стадії. Звісно, якщо виникнуть розбіжності, суд вправі призначити експертизу.

Чітко виражатиметься диспозитивність, тобто справи розглядатимуться за спрощеною та загальною системами. При цьому сторона самостійно вибирає систему. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Системи різняться: наприклад, у господарському процесі до спрощеної системи буде віднесено справи, що не перевищують розмір 100 податкових мінімумів майнових вимог, а ті справи, що перевищують 500 податкових мінімумів, розглядатимуться за загальною системою. Якщо йдеться про діапазон між 100 податковими мінімумами майнових вимог і 500, то суддя сам прийматиме рішення під час підготовки до розгляду справи.

Запроваджується принцип пропорційності, про який ще не згадувалося в жодному з процесуальних кодексів. Цей принцип полягає в тому, що рішення, які ухвалюються судом, мають бути збалансованими, виходити з інтересів кожного учасника процесу.

Віктор Короленко

Розширено способи захисту. Так, є електронні докази — вони першочергові. Є свідки в господарському процесі — такий спосіб доказування буде додатковим, тобто застосовуватиметься в разі подання нечітких або неповних електронних доказів. Введено іншу процедуру залучення свідків: сторона, що залучає свідків, має надати письмові пояснення з нотаріально засвідченим підписом. І лише в тому разі, якщо суд матиме сумніви, він викличе свідків для уточнення.

Введено нові строки розгляду справ. Так, у загальній системі суд має вирішити спір за 60 днів з дня відкриття провадження (30 днів — розгляд справи по суті плюс можлива пролонгація на 30 днів), а у спрощеній системі — лише за 30 днів.

Визначено чіткі підстави для повернення справи на новий розгляд. Адже раніше кодекси містили таке поняття, як «неповна оцінка доказів», що є не зовсім зрозумілим для суду. В новому процесуальному законодавстві надано роз’яснення: «якщо суд обґрунтоване рішення визнав недопустимими доказами чи належним чином не була надана оцінка доказу».

Новий розподіл судових витрат: суд самостійно приймає рішення про співмірність таких витрат. Ст. 135 ЦПКУ визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду орієнтовний розрахунок суми судових витрат, котрі вона понесла чи очікує понести у зв’язку з розглядом справи.

Запроваджено механізм електронного суду, що передбачає подання в електронному вигляді документів, доказів, а також ознайомлення зі справою та отримання повідомлень через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Такий спосіб має пришвидшити розгляд справ, адже не потрібно буде передавати справу в паперовому вигляді вищим інстанціям. Водночас надсилання судових повісток передбачено як у паперовому, так і в електронному вигляді. Окрім того, виклик до суду буде здійснюватись через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, після опублікування якого відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Таким чином, учасник справи звільняється від обов’язку надсилати іншим учасникам або подавати до суду копії документів у певній кількості.

Режим відеоконференції удосконалено. Відеоконференція може вестися з будь-якого приміщення, якщо є ЕЦП (електронний цифровий підпис, за допомогою якого встановлюється особа). Якщо ж ЕЦП немає, то, як і раніше, відеоконференція ведеться із залу судового засідання.

Чимало дискусій викликало питання адвокатської монополії на надання правової допомоги в суді. Конституцію України було доповнено ст. 131-2 (законом №1401), яка передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи здатність яких обмежена. «Добре це чи погано? Дивлячись з якого боку. З одного, можна сказати, що громадяни та юридичні особи мають можливість отримати кваліфіковану допомогу професіонала. А з іншого, реалістичного боку, не всі громадяни в змозі сплатити таку послугу професійного адвоката», — визнав Короленко.

Підготувала Ольга Нікодімова, юрист

Читайте також: Ліквідаційний пакет реформ — в дії



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ