• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Семен Глузман: Низка актів МОЗ — цинічна наруга над правом

Уляна Супрун. Фото: 5 канал

Наше суб’єктивне право полягає в тому, щоби прем’єр-міністр України негайно зняв з посади Уляну Супрун

Офіційно чинне, позитивне право має неодмінно містити в собі вирішальну якість загальносоціального права — бути масштабом свободи. Якось так вийшло, що масштаб свободи у громадянки Супрун, яка виконує обов'язки міністра охорони здоров'я України, перевищує такий у звичайних українських громадян. І навіть у інших українських міністрів, що не дозволяють собі такі слова і дії, які безкарно вчиняє в. о. міністра Уляна Супрун.

З об'єктивного погляду, суспільство так чи інакше завжди зацікавлене не лише у виконанні обов'язків, а й у використанні всіма громадянами своїх суб'єктивних прав, хай навіть всупереч інтересам тих, хто здійснює владу. Моє і ваше, читачу, суб'єктивне право полягає в тому, щоби прем'єр-міністр України негайно зняв з посади пані Супрун з таких причин:

— з погляду українського законодавця (та й логіки права в цивілізованій країні), пані Супрун значно перевищила допустимий строк перебування на посаді виконувача обов'язків міністра;

— Конституція України категорично забороняє громадянину мати більш як одне громадянство. У Супрун їх три: канадське, американське й українське;

— офіційно опубліковані рішення українських контрольних органів свідчать про можливе скоєння пані Супрун кримінально караних фінансових проступків, які потребують спеціального розслідування. Останній приклад — звіт Рахункової палати.

Теоретики права навіть у тоталітарному СРСР таке явище називали незакономірним піднесенням виконавчої влади. Тут ідеться насамперед про незакономірне піднесення влади прем'єр-міністром України. Особливо це очевидно, оскільки всі ми, включно з самим прем'єр-міністром, живемо в режимі парламентсько-президентської держави.

Зрозуміло, можна продовжувати спокійно ставитися до масових порушень права, які без жодних проблем демонструє і сам гарант Конституції. Ми також знаємо (на те й існує теорія права), що нормативно-правові акти адміністративних органів, як і персоніфіковані акти управління, не можуть суперечити закону, оскільки вони мають (повинні мати) підзаконний характер. Але життя права в Україні інше. Зовсім інше.

Жоден вид нормативно-правових актів в ієрархічній структурі законодавства не функціює абсолютно автономно. Їхня найважливіша якість — системність. Ієрархічний зв'язок виражається в тому, що акти, які мають більш високу правову силу, є основою, початком для актів з меншою юридичною силою. А нижчі нормативно-правові акти є підлеглими щодо вищих і не можуть їм суперечити, змінювати їх, позбавляти правової сили.

На жаль, деякі нормативно-правові акти МОЗ України, запропоновані й підписані Уляною Супрун, суперечать вимогам Конституції та основам законодавства про охорону здоров'я. В державі верховенства моноконституційного правового акта це — відверта, цинічна наруга над правом.

В Україні існує яскраво виражена проблема суперечності у відношенні моральних норм до правових. Небажання влади вирішувати цю проблему двічі призвело до вуличних протестів — майданів. Така тривала правова поведінка держави (не лише в системі МОЗ, я взяв близький мені професійно приклад) неминуче призведе до нових вуличних протестів. Боюся, до більш масивних і кривавих. Відомий український юрист Віктор Мусіяка охарактеризував нашу правову ситуацію так: «Ігнорування Конституції давно відповідає природі української влади й визначає характер її діяльності».

Читайте також: Реформа системи охорони громадського здоров’я в Україні ще не починалася



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ