• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Ракурс

Передвиборний рік: хиткість і непослідовність українського керівництва

Петро Порошенко на зустрічі з представниками бізнесу у вересні 2017 року. Фото прес-служби глави держави

Вступаючи в передвиборний рік, наша країна відчуватиме на собі черговий приплив популістських рішень і дій

У п'ятницю, 1 грудня, відбулася зустріч президента України Петра Порошенка і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з бізнес-спільнотою, представленою Європейською бізнес асоціацією, Американською торговою палатою і Союзом українських підприємців. Попередня подібна розмова пройшла в середині вересня в тому ж залі київського готелю «Інтерконтиненталь». На наших очах створюється новий формат зустрічей представників найвищої вітчизняної влади з людьми, які реально володіють Україною. У вересневій зустрічі брав участь ще й генеральний прокурор, але на початку зими обійшлися гарантом і головним виконавцем.

Зовсім не погано раз на квартал розповідати людям про свої плани й констатувати реалізовані речі. Зустрічі ці, за старою звичкою, мають напівпублічний характер і особливо заздалегідь не анонсуються, як не отримують широкого висвітлення діалоги, які відбулися в їхніх рамках. Влада не лише говорить сама, а й змушена вислуховувати претензії до себе з боку людей, що представляють справу в нашій країні. Зайвий раз озвучувати негатив на свою адресу не цікаво нікому, і чиновники до таких зустрічей готують різні «історичні» заяви та дії, що позитивно звучать у медійних оглядах.

За останні три місяці Порошенко провів уже другу зустріч з представниками українського бізнесу

Для таких зустрічей давно розроблено стандарт, який отримав назву Chatham House. Його було запропоновано сто років тому британо-американською делегацією на Паризькій мирній конференції в 1919 році. Тоді було створено міжнародну інституцію, метою якої заявлено запобігання майбутнім війнам. Відповідно до Правил Chatham House (Chatham House Rule), учасники та гості семінарів не мають права розголошувати авторство тих чи інших думок за межами Chatham House, що сприяє відвертості обговорень. І якщо ця методика давно працює у світі, то вона життєздатна і в нашій молодій державі. До того ж, попри заборону цитування, багато учасників спокійно діляться почутим. Ситуація в нашій країні змінюється дуже швидко, і суспільству добре було б знати про наявні в країні проблеми.

Головним питанням вересневої зустрічі були «наїзди силовиків», що значно почастішали. Бізнесменів обурював той факт, що будь-яка силова структура може увірватися зі зброєю в руках в кожен офіс. В результаті 1 грудня Петро Порошенко публічно, просто на конференції, підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (проект №7275).

У народі документ дістав простішу назву — «Маски-шоу стоп». Згідно з цим законодавчим актом, обов'язковою стає відеофіксація такої слідчої дії, як обшук, а відеозапис буде невід'ємним додатком до протоколу обшуку. Сторона захисту також самостійно може записувати дії правоохоронців. Заборонено тимчасове вилучення комп'ютерної техніки.

Як діятиме закон, ми дізнаємося найближчим часом. Кількість силовиків зростає на очах, і всім їм потрібно доводити необхідність свого існування. Докази, що використовують розум, складні й громіздкі, докази, що використовують силу, тепер, начебто, заборонили. Керівників автоматників поставлено в неприємні для них умови. «Немає білого бізнесу і чорних силовиків. Якщо бізнес порушує закон, правоохоронні органи повинні працювати», — запевняв у вересні присутніх Юрій Луценко і додавав, що не може контролювати 200 тис. правоохоронців, а тому пропонував бізнесу розділити відповідальність. Бізнес погодився розділити відповідальність з генеральним прокурором і продавив, через перших осіб держави, щойно підписаний закон.

Також у вересні на конференції представники влади говорили про створення Служби фінансових розслідувань (СФР), яку хотіли наділити винятковим правом проведення обшуків у великих компаніях. СФР мала функціонально замінити ліквідовану податкову міліцію і взяти на себе частину функцій «економічних» підрозділів СБУ та МВС. Відповідав за створення служби міністр фінансів Олександр Данилюк, який благополучно провалив це неодноразово анонсоване ним починання. Створенню подібної служби активно протидіяв керівник МВС Арсен Аваков, який залишився на сьогодні в оперативному виграші. На грудневій зустрічі Порошенко виступив з новою ініціативою і запропонував іншу особу, яка нестиме відповідальність за створення служби з державного контролю бізнесу.

«Зараз ми шліфуємо інший законопроект — про Бюро фінансової безпеки. Не будуть більше стояти в черзі представники шести правоохоронних органів для того, щоби перевірити бізнес. Бюро відлучить від впливу на економіку та на бізнес і Генеральну прокуратуру, і Нацполіцію, і НАБУ, і МВС, і СБУ. Немає там що їм робити. Ніяких масок-шоу, ніяких виїздів не потрібно. Бюро має стати не спецназом, не прослушкою, не штурмовиками, а інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу. Бо саме це виявляє реальні та потенційні правопорушення в економічній сфері. Бізнес побоюється народження монстроподібної мегаструктури з надзвичайними можливостями впливу. Підстав для цих хвилювань абсолютно немає. Відповідні запобіжники передбачені... Ніна Петрівна Южаніна презентує президентську концепцію нового органу. Я налаштований подати його в парламент в найближчі кілька днів. Може, тижнів», — сказав глава держави.

Реформаторська естафета перейшла від міністра фінансів до глави парламентського комітету з питань податкової та митної політики, яка потрапила в Раду за списком Блоку Петра Порошенка. Придумано і нову назву для цієї структури — Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Ніна Южаніна сказала, що основою діяльності органу стане інформаційно-аналітичний напрям — «викриття злочинних схем та причетних до них осіб на підставі обробки великих масивів інформації з використанням уніфікованих програмних продуктів кримінального аналізу, що не потребують великої кількості людських ресурсів».

Ніна Южаніна

За новою концепцією в бюро робитиметься упор на аналітику та створення сприятливих умов для бізнесу, а також на примус порушників до сплати донарахованих податків. «У разі сплати податкових зобов’язань кримінальне переслідування підприємця припинятиметься», — зазначила Южаніна і додала, що бізнес роками перебуває у судових процесах, а потім 70% цих справ закриваються без сплати податкових зобов’язань.

Ніна Южаніна — аудитор, і як вона проявить себе у створенні великого державного контролюючого органу, коли й за допомогою яких механізмів він запрацює, яким буде його штат, що входитиме до його обов'язків — покаже час. Ніхто з силовиків не збирається без бою розлучатися зі своїми повноваженнями, а в кількості силових відомств можна заплутатися остаточно.

Головне питання, що хвилювало бізнес на зустрічі у вересні — тиск з боку силовиків, — знайшло певне законодавче рішення, було озвучено новий шлях, яким влада збирається рухатися. Крім того, на грудневій зустрічі Гройсман чогось назвав орієнтири щодо зростання ВВП: «5%, а краще 7% за рік» — цифри, до яких бізнес абсолютно байдужий. А ще поскаржився на недбальство парламенту при просуванні законопроектів щодо відновлення кредитування реального сектора та запровадження відстрочки зі сплати ПДВ при імпорті технічного обладнання — і теж не знайшов палкої підтримки щодо цього питання.

Першу особу держави слухали уважніше. Порошенко сказав: «З кожним місяцем збирати голоси за реформи буде все складніше. Залишився рік або менше року. Це природній політичний цикл». А потім раптом переніс найголовніше питання про земельну реформу, що виникає у всього світу до нашої держави, ще на рік. «Я за ринок землі. Впевнений, що у цьому залі мою думку поділяє більшість. Ми зробимо вирішальний крок, якщо заповнення земельного кадастру доведемо не до 60%, як зараз, а якщо заповнимо його повністю. Я ставлю завдання зробити це за рік. Без 100% оцифровки земельного кадастру ми не можемо говорити про запуск ринку землі», — пояснив він чергову відстрочку етапного для нашої держави законодавчого акту.

Також на рік, під президентські та парламентські вибори, перенесено закон про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Якщо раніше це планувалося зробити у 2018 році, то тепер новий податок обіцяють з 1 січня 2019 року. Нагадаємо, що відповідний законопроект було схвалено Кабміном ще на початку жовтня 2017 року. Таким чином, це абсолютно передвиборне рішення, яке переноситься на більш зручний час аж ніяк не заради оздоровлення економіки, а задля вирішення прикладних політичних завдань.

Створюється враження, що перші особи держави намагаються видавати бажане за дійсне і роблять тільки найзручніші кроки для власного існування. Як це було з заявою Порошенка щодо виділення Україні європейських грошей. «Вийшло комюніке Європейської комісії за підсумком моїх переговорів під час саміту Східного партнерства. Хочу підкреслити, що переговори були дуже непростими. Президент Єврокомісії, єврокомісари в тій складній бюджетній ситуації, в якій зараз перебуває Європейський Союз, ухвалили важливе для України рішення — про надання Україні четвертого траншу макрофінансової допомоги. Обсяг його, як я і казав, — 1,8 млрд євро», — заявив президент України.

В той самий час на сайті Єврокомісії вийшло повідомлення про те, що Україна не виконала умов отримання третього траншу в 600 млн євро в рамках діючої програми макрофінансової допомоги. «Чотири заходи, пов'язані з третім траншем діючої програми макрофінансової допомоги, залишаються невиконаними. На цьому тлі Єврокомісія не може виділити останній транш в рамках діючої програми. Ми закликаємо Україну зберегти імпульс реформ у багатьох сферах, де був досягнутий прогрес, та завершити заходи в рамках діючої програми з підтримкою всіх зацікавлених сторін», — йдеться в повідомленні ЄК, яке президент нашої країни трактує настільки довільно.

Все це були розповіді влади про свої непрості стосунки з життям. Бізнесмени теж поділилися наболілим. Було названо проблеми, на які держава здатна та повинна оперативно впливати. Перше — це дефіцит нормальної робочої сили й масове переміщення за кордон не лише професіоналів, а й просто працездатних громадян. Друге — стрімке зростання обсягів контрабанди й конртафакту, що призводить до збитків легального бізнесу та неотримання податків державою. І третя проблема, що вже всім набридла, але, тим не менш, була озвучена кількома спікерами — дефіцит вантажних вагонів «Укрзалізниці». Підприємці безпосередньо просили призначити чиновника для організації взаємодії бізнесу й «Укрзалізниці».

«Пане прем'єр, дайте нам віце-прем'єра для модерації зустрічей бізнесу з «Укрзалізницею», щоб це питання рухалося. Ми на межі зупинки. Певні зони України по десять днів не бачать вагонів взагалі. Вантажі стоять в портах. Ми дуже багато втрачаємо», — сказала генеральний директор «ADM Трейдинг Україна» Ірина Присяжнюк, звертаючись до Володимира Гройсмана, якого більше цікавили цифри зростання економіки загалом, а не якісь там дрібниці, пов'язані з обридлою всім залізницею.

Дефіцит вантажних вагонів «Укрзалізниці» — одна з найактуальніших проблем великого бізнесу

Перша проблема стосується кожного виробничого напряму. Зараз на сайтах пошуку роботи розміщено 1,5 млн вакансій. Для більшості виробничих підприємств складність полягає не лише у виготовленні проекту (у нас немає сучасних українських проектних організацій), а й у його виконанні. Інвестор, що звертається на українське виробниче підприємство, стикається з тим, що немає робочих звичайної кваліфікації, здатних виконати елементарні функції. Держава не готова до сучасних економічних реалій і продовжує спиратися на вчорашні схеми, які давно потребують модернізації.

Щодо другої проблеми, то президент заявив про готовність ініціювати повернення кримінальної відповідальності за контрабанду. «Кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, наркотиків, зброї, паливно-мастильних матеріалів і агрохімії — за все... Якщо це позиція, я готовий, посилаючись на вас, розробляти з урядом відповідні законопроекти. Щоб це була наша спільна ініціатива», — сказав він на конференції.

Ось тут бізнесу варто добре подумати, до чого може призвести методика закручування гайок, а то чиновники знову вигадають безвихідні становища для простих поточних питань — в чому-чому, а в цьому досвід величезний. І якщо багато пропозицій і слів глави держави в ході зустрічі зал підтримував гучними оплесками, зокрема, про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал або про підписання закону «Маски-шоу стоп», то цього разу аудиторія промовчала.

Остання приємна для бізнесу ідея, якої торкнувся президент країни, — це продовження на 2018 рік мораторію на перевірки, який закінчується поточного року. «Я вважаю, що мораторій потрібно продовжити, або принаймні проаналізувати це рішення... Водночас потрібно активізувати реформу контролюючих органів», — сказав Порошенко.

Вступаючи в передвиборний рік, наша країна відчуватиме на собі черговий приплив популістських рішень і дій, що виходять як від чинних політиків, так і від персонажів, які рвуться до годівниці. Бізнес-спільнотою маніпулювати складніше, але теж цілком можна, оголошуючи різні преференції. Залишається сподіватися на виваженість тих, хто ухвалює рішення, і на розум тих, хто заявляє про свою позицію.

Читайте також: Біль і розчарування за чотири роки після Майдану



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ







    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ