• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Чимало призначених «безкоштовних» захисників вимагають у підозрюваних гроші

За старим КПК до СІЗО щомісяця потрапляло в середньому 4 тис. заарештованих, у перші місяці після запровадження нового КПК — не більше 900 осіб. Але сьогодні кількість таких осіб збільшилася на третину.

У зв’язку із набуттям чинності новим Кримінальним процесуальним  кодексом України (КПК), що почав діяти у листопаді 2012 р., з’явилися новели, що мають значно наблизити Україну до європейських стандартів в захисті прав людини.

Як же запрацював новий КПК? Чи справді права підозрюваних (обвинувачених) на захист є зараз більш дієвими?

З 1 січня 2013 року міжнародна громадська організація «Дім Свободи Україна» за підтримки Європейської комісії розпочала виконання проекту, спрямованого на впровадження європейських стандартів в системі кримінального правосуддя в Україні на етапі затримання та досудового слідства. В межах проекту було проведено анонімне анкетування тих, хто був засуждений уже  за нового КПК.  

Анкетовані нарікали на низький рівень послуг адвокатів, наданих досудовим слідством, та обмеження права вибору захисника. Громадяни з числа тих, хто вже мав проблеми із законом та раніше відбував покарання, зазначали, що за старим КПК вони могли звернутися по допомогу, приміром,  до родичів, які більше часу приділяли вивченню справи та якісніше вели захист.  У новому КПК відповідна норма, як відомо, відсутня.

Анкетовані зазначали, що чимала кількість наданих адвокатів вимагали гроші в них або їхніх родичів, мотивуючи це складністю справи, що потребує значного часу та фінансових витрат. Типовими в анкетах були скарги на непрофесійність адвокатів, а також  на те, що свого захисника підсудні бачили двічі – вперше при при пред’явлені обвинувачення, вдруге – уже в суді.  

Половина з числа тих, хто мав адвоката, зустрілася з ним одразу після затримання, 40 % – перед першим допитом, решта – вже на суді при обранні запобіжного заходу.

Аналізуючи ситуацію із захистом, слід зазначити, що обвинувачення має можливість усувати з процесу «незручних» адвокатів. В тому разі, коли  адвокат навіть з об’єктивних причин  не може  взяти участь у слідчих діях та просить перенести чітко визначений  слідчим час, йому зазвичай відмовляють.  

Велика кількість  рішень про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прийнятих судами, раніше традиційно піддавалася критиці в контексті дотримання прав людини в Україні. Але і тепер  35 % затриманих осіб самостійно або через своїх адвокатів зверталися із заявою про обрання щодо них запобіжного заходу, не пов’язаного з утриманням під вартою, проте жодного з цих клопотань суд не підтримав.

Чим керуються сьогодні суди, визначаючи види запобіжних заходів, передбачених новим КПК?

Відповісти важко і водночас просто. Перші місяці після введення нового КПК вочевидь діяла «вказівка»  слідчим суддям щодо застосування більш м’яких запобіжних заходів – застави, домашнього арешту. Знизився ризик  бути підданим недозволеним методам ведення слідства, з’явилася можливість уникнути впливу кримінального середовища у СІЗО, на волі знайти адвоката за своїм бажанням, у спокійній атмосфері готуватись до судового захисту.

Водночас якщо за старим КПК до слідчих ізоляторів щомісяця потрапляло в середньому 4 тис. заарештованих, то у перші місяці після набрання чинності новим КПК – не більше 900 осіб. Але сьогодні кількість таких осіб збільшилася на третину. Загальна кількість осіб, що потрапили до СІЗО станом на 1 вересня цього року становила 12268.
 
Такий вид запобіжного заходу як домашній арешт із носінням електронних засобів контролю ще зрідка застосовується в Україні.

Чимало країн закуповують електронні браслети в  Ізраїлі. Вони надійні і дають можливість контролювати переміщення особи. Проте, як виявилось на прикладі втікача екс-ректора Петра Мельника, який став  першою високопоставленою особою, щодо якої застосували такий спецзасіб, правоохоронці не були готові до забезпечення належного контролю та не відреагували на інформацію порушення сигналу з браслета.

Проте електронні браслети мають застосовуватися значно ширше.  Для цього потрібно налагодити  відповідний механізм підготовки працівників міліції, які здійснюють контроль за роботою електронного обладнання. Безперечно, слід ретельно вивчити і досвід інших країн світу, де електронні браслети застосовуються тривалий час.
   
Поки ще зарано говорити про всі новації КПК. Зменшення кількості осіб, що утримувалися в СІЗО у період досудового та судового слідства вже є гарною ознакою. Водночас зменшення наповнення слідчих ізоляторів дасть можливість пенітенціарній службі спрямувати бюджетні кошти на   поліпшення умов тримання узятих під варту, модернізацію об'єктів інженерної інфраструктури та інженерно-технічних засобів охорони і нагляду. Найбільш критичним в цьому контексті є стан приміщень у СІЗО. Більшість цих установ зведено понад 100-150 років тому, тож є малопридатними для перебудови чи реконструкції. Наприклад, деякі з діючих корпусів Львівського СІЗО збудовані майже 400 років тому, Херсонського та ще чотирьох – понад 200 років. Відтак умови тримання осіб у СІЗО ніяким чином не відповідають діючим міжнародним стандартам. 



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ