п'ятниця, 30 вересня 2016

Racurs.ua

Як захистити своє право на мирні зібрання

Понад 60 рішень судів ухвалено останнім часом щодо мирних зібрань по всій Україні.

Найбільше від Феміди дісталося Києву, де мораторій на мирні зібрання накладено аж на чотири місяці.

Згубний досвід

«Насправді механізм автоматичної заборони мирних зібрань за рішенням суду вперше запрацював ще декілька років тому, але не мав системного характеру, — зазначає правозахисник Михайло Каменєв. — Яскравим прикладом для наслідування став судовий мораторій на критику діючого тоді уряду Юлії Тимошенко. Сьогодні ж у зв’язку із останніми подіями в багатьох регіонах країни масово виносяться подібного роду судові рішення щодо автоматичної заборони мирних зібрань».

За даними Центру політико-правових реформ, 39 випадків у судовій практиці з 64-х стосуються акцій протесту євромайданівців. Сім разів були заборонені мирні зібрання на підтримку інтеграції з Митним союзом та дій органів влади. У решті випадків — заборонені контрзібрання.

«Небезпечним «прецедентом» відзначився Харківський окружний адміністративний суд, який двічі встановив безстрокову заборону для усіх осіб, які реалізують право на мирні зібрання, — зазначає правозахисник Роман Куйбіда. — В іншому випадку суд легітимізував розпорядження Харківського міського голови про заборону масових заходів «до окремого розпорядження», незважаючи на те, що мер міста фактично перебрав на себе повноваження, які за ст. 39 Конституції України належать лише суду. Проте, найбільше занепокоєння викликає ситуація з заборонами мирних зібрань у місті Києві».

Масова апеляція

Спершу постановою №826/19020/13-а Окружного адміністративного суду столиці від 30 листопада 2013 року було заборонено проводити з 1 по 7 грудня 2013 року будь-які масові акції на вулицях Банкова, Грушевського, Богомольця, Європейській площі, Майдані Незалежності та в парку «Хрещатий». Пізніше кінцеву дату визнали «опискою». Тому 2 грудня того ж року суд вносить ухвалою правку, подовживши заборону до 7 січня 2014 року. Мотивував таке рішення «інтересами національної безпеки та громадського порядку». Підставою для його винесення стали повідомлення КМДА про наявність закликів учасників розігнаного Євромайдану до «революції та повалення правлячого режиму».

«Хоча вони за відсутності закликів до насилля (ст. 109 Кримінального кодексу. — Ред.) не є протиправними, — вважає Р. Куйбіда. — З огляду на це та низку інших недоліків винесена Окружним адміністративним судом Києва постанова була оскаржена до апеляційної інстанції. Засідання по цій справі відбудеться 23 січня. І хоча термін дії судової заборони уже сплив, ми — позивачі, до яких приєдналися десятки небайдужих українців, — наполягатимемо на визнанні її незаконною».

Такі ж дії з оскарження в апеляційному порядку будуть застосовані і по відношенню до найсвіжішої постанови Окружного адміністративного суду Києва від 6 січня про заборону до 8 березня на Михайлівській, Європейській площі, в Маріїнському парку та на Майдані Незалежності з прилеглими до цих місць вулицями відповідачам (ВО «Батьківщина», Володимиру Чемерису, Євгенії Закревській, Михайлу Лебедю, Михайлу Каменєву, депутатській фракції політичної партії УДАР та Всеукраїнській громадській організації «Народна солідарність за соціальний захист та взаємодопомогу») та іншим суб'єктам, що реалізують право на мирні зібрання.

«Пропонуємо до цієї справи приєднатися багатьом українцям, тому й відкриваємо збір від них таких заяв. Їх прийматимуть у спеціальному інформаційному наметі на Майдані Незалежності, що знаходиться біля Лядських воріт. Адже українці мають активніше захищати своє право на мирні зібрання», — додає правозахисник Максим Лациба.

Нові заборони старих подій

Цікаво, що відповідачами у справі про заборону масових заходів до 8 березня були фактично ті ж самі особи (окрім однієї), що фігурували в тексті попередньої постанови Окружного адміністративного суду Києва від 30 листопада 2013 року. Їхні повідомлення про проведення мирних зібрань стосувалися минулих подій, за якими триває судовий розгляд в апеляційній інстанції.

«Враховуючи це, суд не мав права відкривати нове судове провадження за старими повідомленнями про проведення мирних зібрань, — пояснює Р. Куйбіда. — До того ж, КАСУ зобов’язує орган влади негайно після отримання такого повідомлення та наявності сумнівів у його безпеці звертатися до суду. Як бачимо, у нас між 30 листопада та 6 січня, коли приймалася нова постанова суду, пройшов великий проміжок часу, що також є недотриманням закону. Якщо ж брати до уваги наявність звернення до КМДА Всеукраїнської громадської організації, яка вперше з’явилася у переліку відповідачів у цій справі, то в такому випадку місцевий орган влади повинен був звернутися із позовом про заборону мирних зібрань тільки до неї, а не до інших осіб, які про наявність нового рішення про заборону до 8 березня минулорічних мирних зібрань дізналися від ЗМІ».

Загалом усі ці повідомлення, які раніше подавалися до КМДА на проведення акцій протесту, були використані в останній справі для того, аби не тільки перелічити усіх осіб-відповідачів, а й дописати «та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання». Таким чином, проводити мирні акції в центрі Києва було заборонено судом усім без виключення громадянам. Тому під загрозою зриву сьогодні опинилося навіть святкування 8 березня Міжнародного жіночого дня.

Неперевірені аргументи

Однією з підстав для прийняття судом такої постанови про заборону мирних зібрань виявилися повідомлення адміністрації дошкільних навчальних закладів №632 та №241 від 31 жовтня 2013 року (!) про неможливість у зв'язку із акціями протесту забезпечити комфортні умови для проведення прогулянок та організації діяльності дітей. Через це нібито було висловлено прохання вжити відповідних заходів. «До КМДА надійшли також заяви від мешканців житлових будинків по вулиці Гусовського про заборону проведення мітингів біля Генеральної прокуратури України, оскільки використання гучномовців та гучних лозунгів шкодить їх здоров'ю», — йдеться у постанові.

Проте юристи вважають такі аргументи надуманими. Адже суд не забажав їх досліджувати. Ба більше, він навіть не залучив до справи як третю сторону осіб, від яких нібито надходили ці скарги, прийнявши за доказ фактично звичайне повідомлення позивача.

Так само суд у постанові послався на, як він вважає, «загальновідомий факт», що «натовп людей створює підвищений рівень небезпеки для кожного, зокрема в рази підвищується вірогідність захворювання на різного виду хвороби (ГРВІ, туберкульоз), виникає складна ситуація з підтримання особистої гігієни та чистоти». За такою аналогію можна заборонити у годину пік користуватися метро, де теж збирається натовп людей. Тому судді, мабуть, спершу треба було розібратися із термінологію, якою він послуговується, щоб усвідомити різницю між натовпом людей та учасниками мирного зібрання, а потім вже ухвалювати рішення, які тягнуть за собою дуже серйозні наслідки для громадян усієї країни.

За принципом ясновидця

Цікаво, що в одному зі своїх інтерв’ю з приводу судової практики у справах про заборону мирних зібрань суддя Вищого адміністративного суду України, голова другої судової палати та секретар пленуму цього суду Михайло Смокович зазначив, що проблеми у цій сфері здебільшого виникають через відсутність спеціального закону «Про мирні зібрання», голосування за який у Верховній Раді нещодавно було провалено. І не без участі опозиції, в якій напередодні виникнення Євромайдану заявили, що він був не на часі. Як відомо, 16 січня в обхід регламенту Верховної Ради був прийнятий закон, яким вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України, що встановлюють збільшення покарання за «порушення порядку» проведення мирних зібрань (спонтанні мітинги, носіння масок, шоломів та форменого одягу).

Головною ж особливістю розгляду справ про заборону мирних зібрань, на думку судді ВАСУ М. Смоковича, є те, що суд, як ясновидець, повинен наперед передбачити, що може трапитися в день проведення мирного зібрання: чи матимуть місце порушення громадського порядку, чи це не загрожуватиме національній безпеці, чи не порушаться права і свободи інших людей. Тож не дивно, що в останніх рішеннях про заборону мирних зібрань у Києві з’явилося так багато необ’єктивної аргументації.

Разом з тим, юристи впевнені, що такі недоліки українського правосуддя вдасться використати мітингувальникам на свою користь. «Адже, відповідно до закону «Про виконавче провадження», у примусовому порядку можна виконати лише ту постанову суду, за якою видано виконавчий документ, де чітко вказано повне найменування чи ім’я боржника, тобто особи, що має його виконати. Із чим у держвиконавців можуть виникнути проблеми. Оскільки відповідачем у справі від 6 січня, приміром, стала депутатська фракція, до якої не може скеровуватися позов. Відтак, виконати судову постанову, відповідно до закону «Про виконавче провадження», стає неможливим», — упевнений директор адвокатського об'єднання  Володимир Ямпольський.

Тому не виключено, що в цьому випадку влада діятиме, як і минулого разу, розпочавши вночі 11 грудня силами загонів «Беркуту» та внутрішніх військ у протизаконний спосіб виконувати судове рішення — штурмувати Євромайдан.



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Розкажіть про це друзям:
Версія для друку





НОВИНИ ПАРТНЕРІВ











НОВИНИ ПАРТНЕРІВ