• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Пробки. Стрес у великому місті

Найбільш нестерпно їздити вулицями Мехіко, а найкомфортніші для поїздок — Монреаль, Лондон і Чикаго.

У своєму щорічному опитуванні компанія ІВМ досліджує відчуття жителів найбільших мегаполісів світу, які добираються на роботу у власному авто або громадським транспортом.

 

Пробиратися крізь затори на вулицях Пекіна вчетверо важче, ніж у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, і всемеро складніше, ніж у Стокгольмі. Про це свідчать результати щорічного дослідження, яке чотири роки поспіль здійснює компанія IBM, склавши шкалу стресових піків від 1 до 100, де 100 — найвищий ступінь фрустрації від їзди приватним і громадським транспортом.

Найостанніші дані базуються на опитуванні 8192 водіїв, проведеному торік у 20 найбільших та економічно найактивніших містах світу, таких, як Бангалор, Буенос-Айрес, Йоганнесбург, Лондон, Лос-Анджелес, Мадрид, Мехіко, Мілан, Монреаль, Москва, Найробі, Нью-Делі, Нью-Йорк, Париж, Пекін, Сінгапур, Стокгольм, Торонто, Шеньжень і Чикаго.

пробки, загруженность городов, диаграмма

ІНДЕКС СТРЕСУ ВІД ЇЗДИ У ТРАНСПОРТІ

 

Індекс складений за десятьма параметрами: 1) час, який забирає дорога; 2) час, проведений у заторах; а також за визнанням то, що: 3) ціна на пальне зависока; 4) транспортний рух погіршився; 5) стартстоп під час їзди є проблемою; 6) їзда спричиняє стрес; 7) їзда спричиняє гнів; 8) рух транспорту впливає на роботу; 9) рух настільки поганий, що транспорт стоїть; 10) вирішив припинити поїздку через затор.

Наведена діаграма є своєрідним портретом відчуттів людей, які щодня долають певну відстань від дому до роботи в транспорті. Результати дослідження свідчать про колосальний розрив між різними містами на шести континентах світу. Серед досліджуваних мегаполісів найбільш нестерпно їздити в Мехіко, а найприємніше — в Монреалі, Лондоні та Чикаго.

У Найробі 35 % опитаних нарікали, що їм доводилося стояти в заторах по три години і довше. А в Москві кількість опитаних з подібним досвідом навіть більша і сягає 45 %. Найвищий ступінь люті, яку провокує у водіїв заблокований рух транспорту, характерний для китайських міст Пекін і Шеньжень. Тут, як і в Нью-Делі, величезна кількість опитуваних зазначала, що через жахливі затори на дорогах їм доводилося припиняти поїздки і повертатися додому.

Мілан також має сумну славу стресового для їзди міста, наздоганяючи в цьому Мехіко, що є лідером за кількістю скасованих через затори поїздок.

70 % опитаних у Нью-Йорку, Найробі та Йоганнесбургу самі сідають за кермо, добираючись до місця призначення. Зате в Буенос-Айресі, Мадриді, Мехіко, Пекіні люди надають перевагу автобусу. Водночас значний відсоток жителів Лондона, Мадрида, Парижа, Буенос-Айреса та Сінгапура їздять на роботу потягом. І якщо індійський Бангалор — місто велосипедистів, то Париж — місто пішоходів. Там 11 % опитуваних дістаються до роботи пішки; це найвищий показник серед усіх міст, де проводилося дослідження.

Зрозуміло, що пересування пішки або громадським транспортом відчутно розвантажує транспортний рух, але, за прогнозами фахівців, до 2020 року кількість автомобілів у світі подвоїться і сягне 2,5 млрд. Що зробити, аби таке стрімке збільшення кількості транспортних засобів не обернулося фатальним стресом і для людей, і для екології?

Хоч як прикро, але прокладання нових шляхів сполучення або розширення вже існуючих не завжди практичне з огляду на брак місця та коштів. У висновках дослідників IBM наголошується, що найоптимістичніші сподівання вони пов’язують із поліпшенням нинішніх доріг здебільшого завдяки новітнім технологіям.

У шведській столиці, яка за низкою характеристик визнана найсприятливішим для їзди містом, уже через місяць після впровадження електронної системи запобігання заторам на 50 % скоротився час, за який люди встигають дістатися вранці на роботу. У Стокгольмі та його околицях використовують величезну кількість сенсорних елементів, змонтованих безпосередньо вздовж вулиць або на автобусах та таксі. Їхнє призначення зібрати якнайбільше інформації про ситуацію на дорогах і з допомогою математичного аналізу та просунутих комп’ютерних обчислювань попередити й запобігти транспортним заторам і тягучкам.

Наприкінці минулого року передові технології для поліпшення руху транспорту почали використовувати в Нью-Йорку, запроваджуючи програму Midtown in Motion вартыстю 1,6 млн. доларыв. Для порывняння: від заторів на своїх вулицях Нью-Йорк щороку втрачає 13 млрд дол. доходу. Розробниками спеціальної «розумної» системи контролю, яка до 2013 року модернізує 12400 світлофорів у п’яти районах цього гігантського міста, є компанія TransCore. Нова технологія — найсучасніша в Північній Америці; в ній інтегровано комп’ютерні програми TransSuite® та Encompass® (RFID) readers з використанням мікрохвильових сенсорів та іншого обладнання, яке працює на базі бездротової інтернет-мережі Нью-Йорка (NYCWiN).

Справжнім золотим дном для інновацій з оптимізації міського транспортує є австралійська столиця Сідней. Це батьківщина програми SCATS  системи координації та адаптації руху транспорту. Комп’ютерні програмісти й транспортні інженери розробили її ще 40 років тому і відтоді невтомно вдосконалюють у відповідь на незнижуваний світовий попит на ефективні системи контролю.

SCATS не лише дає змогу зчитувати сигнал з камер про кількість автомобілів на перехрестях та обробляти отриману інформацію, з її допомогою стало можливим автоматично коригувати роботу світлофора залежно від транспортного потоку. Системою SCATS користуються у Сіднеї, Гонконгу, Шанхаї, Тегерані, Куала-Лумпурі, Дубліні та багатьох інших містах світу. Завдяки їй на 37 % скорочується час поїздки, на 21 % зменшується кількість зупинок-тягучок, на 5–10 % знижуються викиди у повітря вуглецю, свинцю, інших шкідливих елементів.

Коли в 1970-х роках бразильське місто Курітіба стало містом-мільйонником, в його скарбниці забракло 300 млн дол. для будівництва метро. Натомість там створили міську автобусну мережу, яка стала прототипом «розумної» системи швидкісних автобусних перевезень. Нині майже 2,5 млн жителів міста добираються на роботу автобусами. Міський автопарк нещодавно оновили 544 новенькими 28-метровими автобусами (завширшки 2,6 м). Вони можуть одночасно перевозити по 250 пасажирів і працюють на соєвому біопаливі. Автобуси виробляються у Бразилії компанією Volvo з використанням шасі компанії Neobus.

автобусXINHUA/REUTERSPHOTO

 

Завдяки системі швидкісного автобусного транзиту в Курітібу рівень забруднення повітря найнижчий серед міст усієї Бразилії. Таке розв’язання проблеми міського транспорту запозичили понад 80 міст світу, включаючи Гуанчжоу — найбільш динамічно зростаюче місто у Китаї. Також цю систему незабаром запровадять в деяких районах Чикаго.

Власною технологічною новинкою може похвалитися американське місто Фармінгтон Хілс, що у штаті Мічиган, з його «інтелігентними» вулицями (Intellistreets), оснащеними ліхтарями зі світло-випромінюючими діодами. Інтелектуальним батьком цієї бездротової системи запрограмованих ліхтарів став Рон Гарвуд, автор світлових шоу корпорації «Волт Дісней».

Кожен ліхтарний стовп у такій системі має свій мікропроцесор і може працювати автономно, навіть якщо сусідні ліхтарі вийшли з ладу. На ньому також вмонтовані сенсори та камери для контролю транспортного потоку. Це вони залежно від ситуації дають ліхтарям команду вмикатися яскравіше чи ледь тьмяніти.

Також на кожному стовпі є компактний цифровий дисплей, на якому може висвічуватися дорожній знак (це здешевлює виготовлення традиційних знаків), будь-яке термінове попередження, напрямок на певну подію або реклама. Цю інформацію можна запрограмувати заздалегідь або подавати в режимі реального часу і, що цікаво, різними мовами. Також її можна озвучувати через вмонтовані гучномовці, що допомагає попереджувати водіїв про скупчення транспорту та, відповідно, координувати рух.

Однак важливою перевагою цієї системи є енергозберігаючий чинник, бо коли траса порожня, ліхтарі вмикаються лише на 25 % своєї потужності. Технологію Intellistreets застосовують також у Чикаго, Філадельфії, її от-от запровадять у Новому Орлеані.

У Києві уникнути пробок на перевантажених ділянках допомагає аналітичний сервіс «Яндекс. Пробки». У вересні цього року на проблемних перехрестях столиці в районі Бессарабки з’явилися перші чотири екрани «Яндекс. Пробок» з даними про ситуацію на прилеглих ділянках, щоб водій міг зорієнтуватися щодо заторів та об’їхати їх.

«Яндекс. Пробки» — це своєрідна народна самодіяльність на пострадянському просторі, на яку спромоглися у низці міст Росії, України, Білорусі і Казахстану за відсутності державних ініціатив та їх відповідного фінансування на кшталт високотехнологічних програм в інших країнах світу.

Свій сервіс «Яндекс. Пробки» будують на базі інформації, отриманої від водіїв, які добросовісно стоять у заторах і надсилають смс-повідомлення про те, де і наскільки вони застрягли.

Також дані надходять з відеокамер і детекторів на ключових магістралях міст та з автоматичних треків, які надсилають користувачі мобільних «Яндекс.Карт» і власники навігаційних програм. Уся інформація збирається на агрегаторі, де обробляється і потім у вигляді карти заторів знову повертається до водіїв-користувачів.

Якість сервісу залежить від кількості користувачів та інформації, яку вони надсилають, хоча вона цілковито анонімна, а мобільні технології дозволяють перевірити хіба що місце, звідки надсилається смс-повідомлення.

Як відомо, київська влада планувала запустити єдину надсучасну автоматизовану систему керування дорожнім рухом ще 2011 року. Про це заявляв начальник Головного управління транспорту й зв’язку Київської міської державної адміністрації Євген Водовозов, зазначивши, що сума проекту становить 100 млн грн і що майже половину цих коштів уже освоєно.

Згодом заступник голови Київміськдержадміністрації Анатолій Голубченко також запевняв, що 2011 року до Дня визволення Києва усі світлофори в центрі міста переведуть на автоматизовану систему. У центральній частині столиці планувалося встановити 76 нових світлофорів з датчиками та відеокамерами. Йшлося про те, що на реалізацію цієї програми потрібно ще 72 млн грн. Чиновник пообіцяв, що другий етап реалізації програми завершиться у першій половині 2012 року, і буде встановлено ще 150 світлофорів, а околиці міста буде охоплено цією системою лише до 2014 року.

На першому півріччі 2012 року наполягав і прем’єр-міністр Микола Азаров. Він зобов’язав київську владу зменшити кількість заторів і забезпечити безперешкодний рух громадського транспорту до Євро-2012: «Я поставив конкретне запитання: чи можна за рахунок телекомунікаційних інтелектуальних систем управління дорожнім рухом, скажімо, до Євро-2012 зменшити кількість заторів у Києві на 20 %? Адже у нас в планах оптимізація руху транспорту, і ми розраховуємо, що громадський транспорт отримає пріоритет. Відповідь: можна. А якщо можна, то треба це робити».

Втім, свою «виконавчу дисципліну» у впровадженні інноваційних технологій у транспортній сфері очільники столиці демонструють не вперше: 2008 року вони бралися обладнати системами відеоспостереження всі 570 перехресть на території Києва вже до кінця 2010 року. Коштів для кожної чергової спроби київським господарям потрібно набагато більше, ніж, приміром, для розвантаження транспортного руху у Нью-Йорку з його 12400 світлофорами. Тим часом кожне настання осені робить свою звичну справу, перетворюючи Київ на величезний згусток дорожніх проблем зі стабільним рівнем заторів у 69 балів із 10.


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Статті за темою: про стрес
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ