• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Битва за місце у Вищій раді юстиції: змагання юридичних каст і груп

З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, проведений у новому форматі, призначив представників до Вищої ради юстиції.

Вчених у конституційному органі, відповідальному за формування суддівського корпусу, представлятимуть доктор юридичних наук, професор, завідуюча кафедрою кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Оксана Капліна; професор, доктор юридичних наук, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Бойко і кандидат юридичних наук, суддя апеляційного суду Закарпатської області Ганна Фазикош.

Як відомо, відповідно до закону «Про Вищу раду юстиції», вищевказаний з'їзд повинен делегувати до складу ВРЮ трьох представників, один із яких має бути суддею, обраним безстроково, і не обіймати адміністративної посади в суді.

Обрали вчені і своїх представників до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: відповідно до рейтингового голосування, ними стали Володимир Сущенко, перший декан юрфакультету НаУКМА, і Микола Галянтич, перший заступник Інституту приватної власності НАПУ.

З'їзд вчених відбувся в досить демократичній атмосфері, першим свідченням чого став пропускний пункт до Міністерства освіти України, на якому зранку й охорони не було. Представників преси пропускали без акредитації і не перевіряючи посвідчень. Хоча події напередодні з'їзду поставили під питання легітимність майбутнього заходу.

Реванш реваншистів

Обрання членів ВРЮ, в складі якого, згідно закону «Про відновлення довіри до судової системи України», залишилися лише члени Ради за посадою (голова ВСУ Я. Романюк), відбувалося неоднозначно. Скандали супроводжували і з'їзд суддів, що не відбувся, – на ньому представники старої суддівської влади намагалися взяти реванш і провести до вищих суддівських органів своїх представників. Їх, як відомо, вивели із зали засідань Кловського палацу з допомогою «Правого сектора» і так званого Люстраційного комітету. Хроніки зі з'їзду адвокатів читалися як детектив. З'їзд, що пере'їхав від «Правого сектора» до Одеси, не лишився без скандалу: адвокати билися і за вхід, і за трибуну, і за своїх кандидатів...

Третій суб'єкт формування ВРЮ збирався також двічі. Один з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликало своїм наказом Міністерство освіти і науки України — на 29 квітня. Оргкомітет цього з'їзду очолив академік Василь Тацій. Другий — ВГО «Рада представників вищих навчальних закладів та наукових установ» і, відповідно, його давній «політичний опонент» і керівник ВГО Сергій Ківалов — на 23 квітня.

Як відомо, немає дружби ні між цими людьми, ні між очолюваними ними вишами (Харківського Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Одеської національної юридичної академії), ні між цими двома типами юридичних шкіл...

Однак Печерський районний суд м. Києва 22 квітня ухвалив рішення на забезпечення позову Національної академії внутрішніх справ України в адміністративній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ України до ВГО «Рада представників юридичних вишів і наукових установ» про скасування рішення і заборону на проведення V з'їзду представників юридичних вишів і наукових установ. У позовній заяві Академія просить скасувати рішення відповідача, прийняте 15 квітня 2014, про ініціювання проведення 23 квітня в м. Одеса V з'їзду представників юридичних вишів і наукових установ з питань призначення членів ВРЮ і ВККС.

Створення С. Ківаловим ВГО кілька років тому як робочої структури між з'їздами стало підставою для багаторічних протестів. Останній, третій з'їзд вчених, який делегував у 2009 році представників науки у ВРЮ, викликав шквал критики. І тоді було так само — МОН скликало з'їзд, але його встиг провести С. Ківалов і його ВГО. Тоді ж порушувалося питання і про нелегітимність такої структури та з'їзду, і про спробу С. Ківалова приватизувати вчених та їхню думку. У 2009 році з'їзд обрав членами ВРЮ народних депутатів України самого Сергія Ківалова, Андрія Портнова, і тодішнього голову Центральної виборчої комісії Володимира Шаповала.

Тоді юрист, голова Українського юридичного товариства Олег Березюк, заявив, що «приватна організація, яку очолює Сергій Ківалов, за своєю природою і статусом не може виконувати організаційну функцію з реалізації конституційних повноважень з формування такого державного органу як ВРЮ».

Тоді ж говорили, що на з'їзд не було запрошено такі видатні юридичні виші як Київський національний університет ім. Т. Шевченка, ЛНУ ім. І. Франка та НЮА ім. Ярослава Мудрого.

Ситуація повторилася один до одного. 17 березня 2009 МОН видало наказ, яким було затверджено склад Оргкомітету з підготовки та проведення Всеукраїнського з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Згідно з наказом МОН, базовим вишем було визначено Харківську юракадемію, яка мала провести і оплатити витрати (відрядження, організаційні та ін.), а особисто ректор Василь Тацій мав очолити Оргкомітет. З'їзд мав відбутися з 20 серпня по 1 вересня 2009 року. Але вже 3 червня 2009 року тодішній перший заступник генпрокурора і член ВРЮ Віктор Кудрявцев виніс протест на наказ МОН, пославшись на те, що законодавство країни не передбачає повноважень МОН, як, утім, і будь-якого іншого органу, скликати і організовувати з'їзд з питань призначення членів ВРЮ.

11 червня 2009 тодішній міністр освіти і науки Іван Вакарчук скасував наказ МОН. І вже 11 червня 2009 Сергій Ківалов, Андрій Портнов і Володимир Шаповал були приведені до присяги. Організатори з'їзду стверджували, що він був скликаний з ініціативи 27 обласних та міських конференцій, кожна з яких була представлена ​​делегацією, що складалася з провідних вчених-юристів: ректорів, деканів, академіків і професорів України, а всі виші, які «мають бажання взяти участь у конференціях, що передували з'їзду», зробили це.

Тоді ж уперше представники юридичної освіти та науки зібралися вже як члени Всеукраїнської громадської організації, першим заступником голови Ради було обрано тепер уже широко відомого ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника, а вченим секретарем — завідувача кафедри адміністративного, фінансового та господарського права НТУ «Київський політехнічний інститут» Івана Голосніченка. Крім того, члени Ради створили структурні одиниці організації та обрали їхніх керівників: комітет з юридичної науки очолив член-кореспондент АПрНУ Василь Шакун, комітет з юридичної освіти — тодішній директор Інституту законодавства ВР Олександр Копиленко, комітет з організаційних питань — член Комітету ВРУ з питань правосуддя Андрій Портнов, моніторинговий комітет — декан юридичного факультету КНЕУ Віталій Опришко, комітет з правової експертизи — академік, заслужений юрист України Віктор Басай.

У новому складі ВРЮ – вчорашні переможені

Але слід згадати і 2006 рік, коли Печерський райсуд розглядав позов про заборону скликати з'їзд МОН України.

Валерій Євдокимов, член ВРЮ, звернувся з позовом до МОН України, міністра освіти і науки України, треті особи: Андрій Бойко і ВРЮ — з проханням визнати, що в МОН і міністра як суб'єктів владних повноважень відсутня компетенція з організації та проведення з'їздів і призначенням членів ВРЮ. Рішенням суду позовні вимоги було задоволено частково, зокрема, було визнано відсутність зазначеної вище компетенції МОН та міністра скликати з'їзд. Тоді, в 2006 році, рішення МОН України від 30 листопада 2005 року № 1/9-680 та доручення міністра від 5 грудня 2005 року, на підставі яких було проведено З'їзд, судом були визнані «прийнятими без належних повноважень».

Це рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 2 лютого 2007 року і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2008 року. Крім того, в рішенні з ініціативи суду також було встановлено, що повноваження зі скликання з'їзду юристів-науковців належать Раді юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ України як органу, який діє між з'їздами, що відображено в рішенні з'їзду від 23 жовтня 2003 року. І увага: у рішенні ВАСУ зазначено, що це не має бути приватна установа, зареєстрована Сергієм Ківаловим 2 листопада 2006. У визначенні цього суду від 23 жовтня 2008 акцентується увага на тому, що саме Рада, обрана з'їздом, а не зареєстрована паном Ківаловим, має право скликати з'їзд. Однак це питання на з'їзді 29 квітня не порушувалося.

Що дивно, на тому неповноважному, на думку Печерського райсуду, з'їзді було ухвалено досить важливі рішення: тоді членом ВРЮ замість Віктора Медведчука було обрано декана юридичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Андрія Бойка. Той самий Андрій Бойко, якого останній з'їзд вчених 29 квітня делегував до складу Вищої ради юстиції.

З'їзд із трикрапкою

На тому, що законодавством не до кінця врегульовано питання проведення з'їзду вчених, акцентував увагу в своєму виступі на з'їзді 29 квітня і керівник оргкомітету з'їзду В. Тацій. Він повідомив, що планує звернутися за розв’язанням цього питання до Верховної Ради України. З'їзд також проголосував за пролонгацію дії мандатів делегатів з'їзду до прийняття членами ВРЮ присяги. Адже питання в легітимності цього зібрання залишається. Не виключено, що, як і раніше, винятково з політичних мотивів це питання не віддаватимуть на відкуп судам.

Під питанням, яким же буде остаточне рішення Печерського райсуду міста Києва стосовно з їзду Ківалова? Чи згадає суд про наявність попереднього рішення? Чи застосує аналогію? Чи констатує нові юридичні факти? І чому досі не написані потрібні закони?  Не створено раду юридичних вишів. Чи ефективна наша система права, що дає змогу регулювати одні й ті самі правовідносини щоразу по-новому? Тут доречно говорити і про те, чому в країні близько 200 юридичних факультетів і немає  юридичного стандарту освіти?

Поки що брак відповідей на ці запитання свідчить про злочинно недбале ставлення вітчизняної науки до юридичних процедур, своїх прав і обов язків. Як і все суспільство, наука розділена на касти і групи, що борються за близькість до тих, хто приймає рішення. Правим (і тоді, і тепер) виявляється той, хто ближче. Або той, у кого більше прав, або той, у кого в перших рядах опиняється «Правий сектор» з Люстраційним комітетом.

Отже, слід писати закони, судити незалежно і реалізовувати передбачені законами повноваження грамотно і демократично водночас. Слід згадати про відповідальність. Принаймні, вся ця історія – нагадування про те, що слід робити, і що ситуацію слід виправляти негайно.



Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Новини України


Новини України




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ