• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України

Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине

Racurs.ua

Схід: прикордонна катастрофа і політичний егоїзм

05.06.2014 13:54 Коментарі

На тактичному рівні всі заходи проводяться. Для того, щоб це все діяло, потрібно для початку когось посадити за злочинну бездіяльність, яка призвела в тому числі й до загибелі людей.

Ситуація на російсько-українському кордоні викликає, м'яко кажучи, подив. Адже саме через кордон підкріплення бойовикам у вигляді нових сил і зброї не просто просочується, а проривається цілими «КамАЗами». В. о. президента О. Турчинов вчора заявив про початок перекриття східного кордону України. Рішення правильне, от тільки запізніле, адже з фактичного моменту вторгнення РФ на нашу територію пройшло вже три місяці. Що стало причиною прозорості українських кордонів, коли і як вдасться переламати ситуацію на Сході країни?

Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова:

Ще на початку 2000-х років в Україні відбулися зміни концепції охорони державного кордону. Прикордонна служба стала правоохоронним органом за стандартами ЄС і НАТО. Тобто була позбавлена оборонної складової, за нею залишилася лише контрольна функція, а силовий компонент прикордонної інфраструктури знизився до 10%.

Будапештський меморандум дає тільки політичні гарантії, але не юридичні. Не гарантує жодних заходів, окрім консультацій. Ми знали про це, але продовжували, скажімо так, послаблювати самі себе. Росія готувалася до агресії давно. Першою спробою була ситуація з Тузлою. Другий сигнал — Росія вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі в 2007 році, отримавши можливість безконтрольно переміщати і зосереджувати свої сили. Результат цього — Грузія, 2008 рік.

Буквально кілька днів тому група експертів та журналістів їздили на північний кордон для ознайомлення зі станом прикордонної служби. Прикордонники сьогодні можуть контролювати і охороняти кордон, але не в змозі його захистити, адже на кілометр кордону припадає два прикордонника. У прикордонників, на відміну від військових, є тільки два режими бойової готовності — звичайний і посилений. Лише останнім часом вони були укомплектовані до режиму підвищеної готовності. Забезпечувати захист і оборону кордонів неможливо. В даний час для цього залучаються збройні сили. Неподалік Чернігова стояв батальйон збройних сил, готовий за першим покликом допомагати прикордонникам в захисті кордону. Командир батальйону каже: «Поки я не отримаю наказу командування з Генерального штабу, я з місця не зрушу». От і все взаємодія. Згадаймо прорив «КамАЗів» через кордон, коли прикордонники самі захищалися. У недавньому бою, котрий тривав майже 16 годин, крім вертольота ніякої допомоги надано не було. Інформація про допомогу спецназу не підтверджується. Таке враження, що ні верхня, ні середня ланка управління не спрацьовують. Прикордонники, військові готові захищати країну. Дайте команду! Команди немає.

Я не думаю, що нинішня ситуація вирішиться швидко. Не визначений результат, якого потрібно досягти. Чому? Тому що це відповідальність. З'являється результат — з'являється спосіб контролю за діяльністю. Слова Порошенка про те, що АТО триватиме години, а не місяці, я вважаю обмовкою. Адже годинами вимірюється оперативність, а не діяльність. Термінові заходи і прийняття рішень повинні вимірюватися навіть не годинами, а хвилинами. При позитивному збігу обставин, таких, як продовження тиску на РФ шляхом санкцій, перекриття кордонів, підвищення ефективності самої АТО, консолідація політичних сил всередині України знадобляться місяці для того, щоб провести антитерористичну операцію. В іншому випадку, до року і більше. Причому навіть при успішному закінченні АТО ситуація перейде, скоріше за все, в заморожений режим: сили терористів, які залишаться, «розчиняться», але будуть готові необхідності діяти для дестабілізації ситуації. До цього треба бути готовим. Потрібно готувати сектор безпеки, який підлягає сьогодні самим кардинальним реформам.


Анатолій Лопата, екс-начальник Генерального штабу ЗСУ:

За всі роки незалежності України Росія не розглядалася як можливий агресор. Жодного разу Генеральний штаб не відпрацьовував відповідні навчання. Ми не були готові до відбиття агресії з боку РФ. Тому цей кордон не розглядався як небезпечний напрямок.

Найслабшою ланкою у врегулюванні ситуації на Сході країни і боротьби з тероризмом є якщо не відсутність управління, то його надзвичайно слабка характеристика. Роль Генерального штабу зведена до нуля (у нього немає повноважень керівництва всіма силовими структурами нашої держави), натомість йому слід було б узяти на себе роль організатора.

Які дії варто було б вжити для врегулювання ситуації?

М. Сунгуровський: На тактичному рівні всі заходи проводяться. У найбільш небезпечних ділянках прориву терористів стоїть посилення. Для того, щоб це все діяло, потрібно для початку когось посадити за злочинну бездіяльність, яка призвела в тому числі й до загибелі людей. Адже гинуть люди, молоді хлопці. Про перший прорив диверсантів було відомо за кілька днів. Підозрюю, що розвідка дізналася про це зі ЗМІ. З'явилися повідомлення, що під Куйбишевом з російського боку зосереджені 800 бойовиків, 20 «КамАЗів» готуються до прориву. Готується група підтримки цього прориву. Тобто, прикордонники діятимуть в оточенні на своїй території! Не можна заперечувати, що останнім часом прикордонна служба була приведена в підвищений режим. Я бачив цих людей. Це дуже підготовлені хлопці, які рвуться в бій. Начальникам окремих прикордонних напрямків дана індульгенція створювати власні загони спеціального призначення.

А. Лопата: Триває війна, держава неквапна, вона готується до чергових виборів. Елементарно просто: слід перекривати можливі шляхи переміщення терористів, обмежувати рух у містах, здійснювати контрольні функції вдень і вночі, щоб відсікти мирних громадян від людей, що взяли зброю. Потрібно знати кожен будинок, квартиру, хто на сьогодні не проживає за своєю адресою і де знаходиться. Але ніхто не володіє цією інформацією. Мабуть, мало говоримо з людьми. Чому не можна створити боєздатні загони самооборони? Озброїти хоча б тих, хто готовий виступити на захист своєї Батьківщини. Замість цього створюються незрозумілі структури, які намагаються перетягнути на себе роль Генерального штабу (для мене незрозуміло, навіщо, наприклад, створювався штаб, де верховним головнокомандувачем виступає Юлія Тимошенко).

Не відбудеться повномасштабної агресії з боку Росії?

М. Сунгуровський: Я вважаю низькою вірогідність того, що насправді відбудеться повномасштабна агресія з боку РФ. Не з огляду на те, може дати Україна відсіч чи ні. Справа в тому, що зараз на Кавказі та в Середній Азії назрівають небезпечні події, вони перебувають на межі війни. Наближається вікова зміна еліт, вибори, що до них готуються сепаратисти, частина яких виходять з Афганістану. Спостерігаючи все це, Китай намагається своїми економічними методами, скажімо так, «стабілізувати» ситуацію і увійти туди. Росії нічого протиставити Китаю, окрім військової присутності. Інакше Кремль втратить Середню Азію. Російські війська потрібні там. Якщо вони загрузнуть в Україні, то ця частина території буде втрачена для Путіна. Звісно, можливий блискавичний удар на Україну — за короткий термін танками пройти до Придністров'я, але цю територію потрібно утримувати. Необхідна військову присутність. Збройних сил в Росії не так вже й багато: ті, які штовхалися біля кордонів з Україною, це, в принципі, і все.

Воєнний стан і політичний егоїзм

М. Сунгуровський: Невиразні спроби боротьби з терористами, активізація-загасання АТО — це, скоріше за все, спроба виторгувати преференції всередині політичних сил. Цікаві речі: активні фази АТО починаються після активних фаз терористичної операції. Це лише реакція, а не активна боротьба з терористами. Необхідно відокремити бойовиків від населення: перших знищувати, а з іншими вести діалог. Про що? Представники нашої політичної еліти під час передвиборної кампанії говорили про програми своїх кандидатів. Тобто народ був електоратом. Але апріорі це розділене населення по електоральних групах. Наразі, коли консолідація політичних сил особливо необхідна, знову почалися розмови про парламентські вибори. Народ перетворюється на електорат. Експерти багато разів повторювали: перш, ніж починати передвиборні кампанії, давайте оголосимо військовий стан, вирішимо (якщо не вдасться, то хоча б «заморозимо») проблему. Людина, що потрапила на безлюдний острів, йде в ліс у пошуках їжі та натикається на звіра. Що в першу чергу вона буде шукати: їжу чи все ж палицю? Держава повинна забезпечити безпеку своїх громадян.

Підготувала Оксана ШКЛЯРСЬКА

Обговорення відбулося на прес-конференції «Прикордонна катастрофа» в інформаційному агентстві «Главком».


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ