• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Верховній Раді пропонують скасувати спецпенсії для чиновників, суддів і прокурорів

16.01.2015 22:12 Коментарі

Верховна Рада підтримала закон про відтермінування 60-річного пенсійного віку для жінок. Тепер на черзі закон про скасування пенсійних привілеїв для урядовців, держслужбовців, прокурорів, нардепів, їхніх помічників і суддів

Авторський колектив ухваленого на днях закону, який продовжив час дострокового виходу на пенсію для жінок 55 років, просуває у Верховній Раді ще два пенсійні законопроекти. Перший з них пропонує скасувати пенсійні привілеї для держслужбовців, суддів і прокурорів, а другий — передбачає застосування єдиного показника середньої зарплатні в Україні для призначення (перерахунку) пенсій.

Чи зможуть ці законопроекти стати законами, як це сталося з правками щодо пенсійного віку жінок, покаже час, але придивитися уважніше до того, що вони пропонують, варто вже сьогодні. «Ракурс» з'ясував, що саме пропонується змінити, які є аргументи за і проти, і чи  отримають пересічні українці якусь користь (окрім моральної) від скасування пенсійних привілеїв суддів, прокурорів, держслужбовців, нардепів, їхніх помічників-консультантів та ін.

Авторами усіх трьох пенсійних законопроектів є син головнокомандувача УПА, нардеп Юрій-Богдан Шухевич та правозахисник Олекса Чорнота, який ініціював громадську кампанію з просування цих законопроектів до парламенту. «Уже найближчим часом ми плануємо переконати парламентарів проголосувати за наші законопроекти, котрі передбачають внесення кардинальних змін у чинне пенсійне законодавство, внаслідок чого буде скасовано несправедливість у пенсійному забезпеченні українських громадян», — заявив у коментарі «Ракурсу» О.Чорнота.

Пенсії для своїх і чужих

У законопроекті «Про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» пропонується запровадити єдиний механізм обчислення пенсій для всіх громадян України. Якщо закон ухвалять, то працівникам Кабміну, Нацбанку, держслужбовцям, дипломатам, прокурорам, народним депутатам, їхнім помічникам-консультантам, суддям, судовим експертам, а також журналістам державних ЗМІ і вченим будуть рахувати розмір пенсій, як і решті громадян України — відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Нагадаємо, для більшості привілейованих пенсіонерів в Україні обчислення пенсії провадиться із заробітку за останній місяць роботи відповідно до так званих спеціальних законів («Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України» тощо). Тоді як при обрахунку пенсії звичайному пенсіонерові з 2000 року враховують зарплатню за весь період стажу (а за бажанням пенсіонера ще й за будь-які 5 років).

Так званим привілейованим пенсіонерам, яким пенсії призначили до 31 грудня 2003 року включно, законопроект пропонує надати право подати для обрахунку пенсії довідку про заробіток за ті періоди роботи, що були встановлені в Законі України «Про пенсійне забезпечення» на день призначення їх пенсії. А на тих, хто не подасть необхідних документів, чекає мінімальна пенсія.

Автори наголошують, що законопроект не передбачає скасовувати право осіб на призначення пенсій відповідно до спеціальних законів, а пропонує лише проводити обчислення розмірів цих пенсій за єдиним принципом.

«Приміром, у статті 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурори, які звернуться за призначенням пенсії з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності вислуги років не менше 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.

У запропонованому законопроекті не передбачено скасування цього права на пенсію за вислугу років для прокурорів, а передбачено обчислювати розмір пенсії за вислугою років для цих осіб відповідно до єдиного «загальнопенсійного» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не так, як це відбувалося протягом багатьох років – від 80 до 90% заробітку за останній місяць роботи, а для новопризначених пенсій після 1 травня 2014 року – «в розмірі 70% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати» (ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»).

На думку авторів законопроекту, наслідком його ухвалення буде не лише скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні та встановлення справедливості серед українських пенсіонерів (де б вони не працювали, у прокуратурі чи на фабриці), але й протверезіння тих, від кого залежить розроблення і ухвалення пенсійного законодавства.

Аргументи за і проти

У висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради законопроект наразився на сувору критику. Парламентські юристи навели низку аргументів проти. Цікаво, що контраргументи майже на всі ці закиди експертів можна знайти... в пояснювальній записці до законопроекту «Про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні». Тобто документі, який додається до законопроекту при реєстрації в парламенті і має аналізуватися разом із текстом законопроекту. Тож, або в науково-експертному управлінні Ради цю записку не читали, або вважають свої аргументи неспростовними. Пропонуємо зіставити всі «за» і «проти» і зробити власні висновки.

1) Проти: Експерти Ради вважають, що пропозиція щодо примусового перерахунку раніше призначених пенсій (без згоди заявника) за нормами іншого закону є сумнівною з точки зору конституційних гарантій щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України) та незворотності дії в часі законів  та інших нормативно-правових актів (стаття 58 Конституції України).

За: «Захисники пенсійних привілеїв хочуть усім нав’язати думку про те, що ніхто і ніколи вже не зможе звузити зміст та обсяг існуючих прав і свобод привілейованим українським громадянам, бо це буде порушенням статті 22 Конституції України. Така думка мала би право на існування, якби захисники привілейованих відразу ж зазначали, що обмеження прав не допускається, якщо при їх запровадженні не було порушено статтю 24 Конституції України, яка забороняє встановлення «привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри... або іншими ознаками» (скажімо, за ознакою належності до представників влади: законодавчої, виконавчої, судової тощо).

Така логіка захисників привілейованих — це звичайнісіньке правове шахрайство! Оскільки відповідно до статті 24 Конституції України будь-який закон можна скасувати або змінити, якщо цим законом встановлені привілеї не для всіх громадян, а тільки для певної категорії осіб». (з пояснювальної записки до законопроекту)

2) Проти: Експерти Ради нагадали, що власники спецпенсій, перелічені в законопроекті, сплачують із зарплатні внески до Пенсійного фонду у вдвічі більшому розмірі, ніж ті, хто одержують пенсії на загальних підставах. Тому в разі скасування пенсійних привілеїв в управлінні вважають справедливим подбати про те, щоб у подальшому держслужбовці, прокурори, судді та дипломати платили страхові внески на загальних підставах. А також радять не забути виплатити компенсації тим, хто сплачував страхові внески в підвищених розмірах у минулому...

За: «Стосовно твердження захисників привілейованих пенсій про те, що привілейовані особи сплачують внески до Пенсійного фонду України у розмірі до 5% від заробітної плати, у той час як для одержувачів пенсій на загальних підставах розмір таких внесків складає 2%, і це дає право привілейованим особам одержувати набагато вищу пенсію від звичайних  громадян. Звертаємо увагу на ту обставину, що в законопроекті «Про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» не передбачено жодних обмежень прав громадян, і якщо привілейовані особи сплачують на 3% більше страхвнесків до ПФУ, ніж звичайні громадяни, то й пенсії в привілейованих осіб повинні бути вищі на 3% від пенсій звичайних громадян, а не в три і більше разів». (з пояснювальної записки до законопроекту)

3) Проти: Як ще один аргумент на захист пенсійних привілеїв юристи ВР наводять заборону для держслужбовців отримувати додаткові доходи, а також їхню невелику зарплатню, які не дозволяють їм брати участь у додатковому недержавному пенсійному забезпеченні, наприклад, накопичувати гроші на банківських рахунках на випадок втрати роботи (у зв’язку з хворобою, виходом на пенсію за віком тощо).

«І це ставить їх (державних службовців. — Ред.) у нерівні умови з усіма іншими громадянами, які мають можливість отримувати додаткові доходи. Тому при скасуванні спеціальних пенсій об’єктивно постане питання про визнання дискримінаційними відповідних обмежувальних норм та порушення прав громадян, які відпрацювали на посадах державних службовців багато років з невеликими заробітками», — ідеться у висновку про законопроект.

Тож скасування права на спецпенсії, на думку експертів ВР, можливе лише одночасно з іншими змінами законодавства, які забезпечать престижність роботи у сфері державного управління та захист держслужбовців від порушення їхніх прав.

За: Цей аргумент парламентських експертів автори не змогли передбачити в пояснювальній записці, тому «Ракурс» звернувся по коментар до одного з авторів законопроекту, правозахисника О.Чорноти: «Спецпенсія державного службовця не повинна визначати на роки вперед його роботу. Куди кращою мотивацією була би вища зарплатня. У районних адміністраціях люди сидять на зарплатні 1000 грн. Державним службовцям слід добиватися вищої зарплатні, а не збереження спецпенсій, бо до них ще треба дожити. При цьому, щоб отримати цю спецпенсію, людина, яка все життя працювала секретаркою, переводиться на останній місяць роботи на вищу посаду, і все — пенсію їй нараховують уже з зарплатні тієї посади».

4) Проти: Не забули юристи Ради згадати і про те, що спеціальні системи пенсійного забезпечення держслужбовців та інших посадовців існують в більшості країн світу, зокрема, в ЄС, США, Японії, Австралії та ін.

За: «Це загальні фрази, треба дивитися спеціальну систему пенсійного забезпечення кожної з названих країн окремо. Усі вони засновані на щомісячних відрахуваннях з зарплатні держслужбовців і посадовців, а не на тому, з якої посади ти пішов на пенсію» (з коментаря О.Чорноти «Ракурсу»)

5) Проти: І насамкінець, управління не підтримує пропозицію щодо врегулювання питання про обчислення розмірів пенсій, призначених за спеціальними законами, у форматі окремого закону. «Річ у тому, що питання пенсійного забезпечення є предметом регулювання конкретних законів, і їх необхідно врегульовувати шляхом внесення відповідних змін до кожного з цих законів», — зазначають юристи.

За: «Зрозуміло, що після прийняття цього законопроекту у першому читанні треба буде доопрацювати прикінцеві положення цього законопроекту для того, щоб внести зміни в цілу низку нормативно-правових актів, оскільки не достатньо лише скасувати привілеї в пенсійному забезпеченні, а й необхідно змінити сотні правових норм, які стосуються обчислення привілейованим особам пенсій за віком, за вислугою років, по інвалідності, у разі втрати годувальника». (з пояснювальної записки до законопроекту)

Переділ грошей: бюджет і Пенсійний фонд

У фінансово-економічному обґрунтуванні цього пенсійного законопроекту автори пишуть, що його реалізація не лише не потребує додаткових бюджетних витрат, але й «дасть змогу вивільнити значну кількість коштів, які можна буде спрямувати на встановлення справедливих розмірів пенсій українським громадянам».

Однак у Головному науково-експертному управлінні бідкаються, що немає жодних розрахунків про те, скільки коштів може бути вивільнено внаслідок ухвалення закону. Автори законопроекту цей закид відмели і пояснили, що фінансово-економічне обґрунтування вимагається тоді, коли реалізація законопроекту передбачає збільшення видатків з державного бюджету. «Збільшення, а не зменшення, як у нашому випадку», — наголосив О.Чорнота.

Втім, ціна питання — не єдине, що залишилося незрозумілим для юристів. На думку експертів ВР, вивільнені кошти не можуть бути перерозподілені на пенсійне забезпечення інших українців, оскільки воно фінансується з Пенсійного фонду, а різниця між звичайною та спецпенсією фінансується за рахунок коштів державного бюджету. «Це чергова маніпуляція. Різниця між звичайною та спецпенсією справді покривається з держбюджету, а пенсії фінансуються з Пенсійного фонду. Але як можна казати, що держбюджет і Пенсійний фонд ніяк не пов'язані, якщо дотації ПФУ з державного бюджету становлять вже понад 90 млрд грн і продовжують зростати!», — заявив О.Чорнота.

Хто винен і що робити

Розкритикувавши ідею скасування пенсійних привілеїв, в управлінні запропонували своє ноу-хау: «Найбільш ефективним кроком посилення пенсійного забезпечення є підвищення розміру заробітної плати громадян, здійснення комплексу заходів з її легалізації, що матиме безпосередній вплив на рівень пенсійного забезпечення і фінансовий стан Пенсійного фонду України». Юристи погоджуються: диспропорції в розмірах пенсій треба усувати, але вважають, що робити це треба «шляхом підвищення рівня пенсійного забезпечення». «У законопроекті такі пропозиції відсутні», — ідеться у висновку парламентських експертів.

Однак автори законопроекту наголошують, що його метою є не посилення пенсійного забезпечення, а скасування ганебного поділу українських громадян на привілейованих та звичайних пенсіонерів. І нагадують, що такі вимоги містяться у зверненнях українських громадян до народних депутатів України, а також у резолюціях багатьох народних віч...

У коментарі «Ракурсу» співавтор законопроекту та його активний лобіст Олекса Чорнота заявив, що разом із Шухевичем вони збираються оскаржити висновок науково-експертного управління Верховної Ради в суді: «У висновку є відверті правові маніпуляції. І це не дивно, бо цей висновок писали юристи-держслужбовці, чиї інтереси зачіпає законопроект. Вони у першому реченні мали написати про конфлікт інтересів, про те, що зачіпаються їхні права, тому висновок може бути суб'єктивний. Але замість цього розписали тяжку долю держслужбовців в Україні, ні словом не згадавши про інші категорії привілейованих пенсіонерів, про яких ідеться в законопроекті —  суддів, прокурорів, нардепів, їхніх помічників, працівників Кабміну, Нацбанку...».

Читайте також: Поневіряння українських пенсіонерів за кордоном


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ