• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України

Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине

Racurs.ua

Адекватної відповідальності за патентний тролінг в Україні немає

16.03.2015 23:02 Коментарі

На запитання «Ракурсу» відповідає голова Державної служби інтелектуальної власності України Алла Жарінова

Алло Георгіївно, якими є основні проблеми, пов’язані із захистом інтелектуальної власності в Україні, і яким чином можна вирішити їх?

— Останніми роками в Україні право інтелектуальної власності (далі — ІВ) набуває усе більшого розвитку, разом з тим виникають і правопорушення у цій сфері: піратство у мережі Інтернет, так званий патентний тролінг, використання неліцензійного програмного забезпечення, плагіат, контрафакт на добре відомі торгові марки. Вирішення цих наболілих проблем — пріоритетне завдання в діяльності Державної служби інтелектуальної власності України (далі — Служба) як основного органу виконавчої влади у сфері ІВ. Служба прагне вирішити проблемні питання та шукає нові ефективні шляхи розвитку сфери ІВ. Ми вже почали реалізацію нового підходу. Щоб рухатися далі шляхом реформ, потрібно:

— провести аудит використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади з подальшою заміною неліцензійних комп’ютерних програм і посиленням контролю за використанням органами влади програмного забезпечення;

— досягти згоди між телекомунікаційною індустрією, правовласниками й генераторами контенту щодо механізму припинення порушення авторського та суміжних прав у мережі Інтернет і прийняття відповідного законопроекту;

— прийняти проект закону про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права та суміжних прав;

— вирішити проблему патентного тролінгу у рамках розробленого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони промислових зразків».

В Україні і нині діє ціла низка законів, які сприяють захисту інтелектуальної власності. Але, як показує практика, вони не досконалі. Яким чином можна ліквідувати законодавчі прогалини, що уможливлюють і той же патентний тролінг, і порушення авторського права у мережі Інтернет тощо?

— Відома безліч прикладів, коли навіть бездоганні закони все ж таки використовувалися спритними і недобросовісними людьми для нечесного збагачення за рахунок законослухняних громадян, компаній, підприємців. На мій погляд, законодавство у сфері інтелектуальної власності — якраз той самий випадок.

Ми намагаємося допомогти як окремій творчій людині — правовласнику, винахіднику, так і українському бізнесу в цілому, на законодавчому рівні знижуючи ризики порушення їхніх прав на об’єкти ІВ, навчаючи ефективно управляти цими правами, посилюючи боротьбу з піратством, контрафактною продукцією, патентним тролінгом, які негативно впливають на економіку та імідж нашої країни на світовому ринку.

Наразі ми активно працюємо над удосконаленням чинного законодавства, щоб ліквідувати законодавчі прогалини. Важливим чинником у законотворчій діяльності стала ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: наша держава отримала дієвий інструмент для здійснення глибинних політичних, соціальних та економічних реформ, у тому числі в сфері ІВ. І саме імплементація розділу «Інтелектуальна власність» зазначеної Угоди визначатиме пріоритети законотворчої діяльності Служби найближчим часом.

Отже, над якими законодавчими ініціативами працює Служба?

— Як я вже зазначала, імплементація Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом дозволила розпочати адаптацію законодавства України у сфері ІВ до права ЄС та положень Угоди про асоціацію. Найбільш вагомим компонентом взаємодії в рамках запровадження європейських стандартів є Проект технічної допомоги ЄС Twinning, який розпочав роботу в квітні 2014 року. За активної участі представників Іспанського відомства з питань патентів і торговельних марок, Відомства Данії з питань патентів і торговельних марок та Американської торговельної палати у рамках проекту проходять тренінги та навчальні програми для співробітників Служби, експертів Державного підприємства «Український інститут промислової власності», представників Міністерства внутрішніх справ України, митних органів України, суддів господарських, адміністративних і місцевих загальних судів, для зацікавленої бізнес-спільноти відбувається аналіз законодавчих актів України у сфері ІВ щодо їх відповідності законодавству ЄС.

Європейськими колегами та міжнародними фахівцями надано консультативну допомогу у вирішенні першочергових питань захисту прав ІВ: за результатами співпраці розроблено законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» та «Про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав».

Не залишилось поза увагою Служби й питання щодо протидії проявам так званого патентного тролінгу. Під час робочих зустрічей і консультацій з провідними фахівцями в галузі ІВ, працівниками системи спільно з представниками у справах інтелектуальної власності (патентними повіреними), а також членами Всеукраїнської асоціації патентних повірених, представниками юридичних фірм і компаній-імпортерів, які особливо потерпають від проявів патентного тролінгу в Україні, було опрацьовано низку першочергових змін, що мають бути внесені до законодавства, і підтримано розробку відповідного законопроекту.

На нашому сайті «Ракурс» була опублікована стаття «Патентні тролі привласнюють чужі винаходи, використовуючи патентне право». Там наведено лише кілька кричущих випадків так званого патентного тролінга. З вашої точки зору, цей вид «бізнесу» — оригінальний спосіб заробляння грошей чи все ж таки шахрайство?

— В Україні патентний тролінг — дещо інше явище, ніж у європейських країнах, у нас це зловживання існуючою системою реєстрації промислових зразків. Як відомо, умови та порядок реєстрації цього об'єкта промислової власності регулюються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», яким встановлена процедура видачі патентів без проведення кваліфікаційної експертизи. Під час експертизи заявки перевірка відповідності промислового зразка умові патентоспроможності «новизна» не проводиться. Патент видається під відповідальність його власника за відповідність промислового зразка цій умові, без гарантії чинності і може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо зацікавленою особою буде доведено, що запатентований промисловий зразок не є новим. Така система видачі патентів існує в переважній більшості розвинених країн світу, зокрема тих, що є учасниками Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, учасницею якої є також і Україна, а також на теренах Європейського Союзу при реєстрації промислового зразка ЄС в Офісі з гармонізації на внутрішньому ринку (ОНІМ).

Разом з тим, ця система, що вже існує в Україні протягом багатьох років, останнім часом стала предметом недобросовісного використання з боку несумлінних заявників, які, не будучи авторами промислових зразків чи дійсними виробниками певної продукції, подають заявки на реєстрацію із недобросовісними намірами та в подальшому зловживають наданими правами. Після отримання патентів на промислові зразки, суттєві ознаки яких давно відомі у світі, ці особи створюють перешкоди для доступу на ринок України відповідної продукції, блокуючи її на митному кордоні (вносять їх до Митного реєстру) або з метою шантажу подають судові позови про припинення порушення їх прав. Наразі це явище умовно і називається патентним тролінгом. На жаль, адекватної відповідальності за такі дії чинним законодавством не передбачено.

Тобто, знову-таки прогалина у законодавстві?

— Давайте говорити про те, що згідно чинного законодавства ви можете отримати охоронний документ на будь-який об’єкт ІВ за всіма міжнародними стандартами, питання в іншому — наскільки ви поважаєте закони і є добросовісним патентовласником! Для того, щоб максимально зменшити кількість випадків реєстрації прав на промислові зразки, що не відповідають умовам патентоспроможності, Службою було розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Головною метою законопроекту є внесення змін у процедуру реєстрації промислових зразків шляхом створення додаткового механізму попередження видачі патентів на промислові зразки, які не відповідають умовам надання правової охорони. Зокрема, це передбачає викладення на сайті (електронну публікацію) строком на два місяці заявок після етапу їх формальної експертизи з метою ознайомлення громадськості та можливості подання заперечень від третіх осіб, а також задля посилення відповідальності недобросовісного заявника. Саме такий механізм попередження недобросовісних реєстрацій промислових зразків було визнано як найбільш ефективний членами робочої групи, яка була спеціально створена для підготовки концептуальних засад законопроекту і включала, як я вже раніше зазначала, і провідних фахівців системи, і представників бізнесу та громадськості.

Законопроект було подано на погодження до заінтересованих органів, однак у зв'язку зі зміною складу уряду у 2015 році його подано на перепогодження за встановленою процедурою, наразі законопроект перебуває у Мін’юсті. Разом з тим, я знаю, що декілька законодавчих ініціатив було подано щодо цього питання і народними депутатами. Зокрема, поданий до Верховної Ради України проект закону №2352 від 10 березня 2015 року «Про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки)» цілком відображає позицію Служби й підтримується нами саме щодо зміни процедури отримання патентів на промислові зразки.

Які були найбільш оригінальні та гучні випадки привласнення чужої інтелектуальної власності в Україні, та яка сфера бізнесу страждає найбільше?

— Служба не відслідковує і тим паче не веде статистики щодо гучних та оригінальних випадків привласнення чужої ІВ. Інтелектуальна власність — це приватна власність, яка, відповідно до чинного законодавства, захищається (у разі її незаконного привласнення) у судовому порядку. Наприклад, мені відомо, що в суді українська художниця та ілюстратор дитячих книжок Євгенія Гапчинська виграла справу проти продавців копій своїх картин. Відома художниця свого дозволу на копіювання картин не надавала, тому у судовому порядку довела незаконне привласнення своєї ІВ.

Щодо сфер бізнесу... На жаль, на сьогодні під загрозою може опинитися будь-який бізнес. Однак найбільш вразливим є бізнес, пов'язаний з товарами широкого, масового споживання — це і побутова техніка, і лікарські препарати, і автодилери. Адже слід пам'ятати, що той самий патентний троль переслідує просту мету — поставити відому компанію в таке положення, у якому оплатити так зване роялті вигідніше, ніж у судовому порядку відстоювати свої права. Також мені відомо, що в Україні великі компанії після свого виграшу в суді та зупинення дії патентного троля, на жаль, не вимагають відшкодування збитків, а це є неправильною практикою.

Також часто не дуже чесні виробники паразитують на чужому бренді: використовують назви відомих торгових марок, трохи змінюючи порядок букв у слові чи додаючи до них якесь незначне слово, або реєструють товарні знаки, підозріло схожі на популярні. Або роблять дуже схожу упаковку. Чи відслідковує Служба такі випадки?

— Безумовно, конкуренція на ринку дуже висока, і, знову ж таки, недобросовісні підприємці будуть паразитувати на чужому бренді, використовуючи назви відомих торгових марок, таким чином вводячи в оману споживачів. Але за цим явищем слідкують наші колеги — Антимонопольний комітет України. Найбільш поширеними категоріями порушень у вигляді недобросовісної конкуренції є дії, пов'язані з неправомірним використанням знаків для товарів і послуг та інших позначень, фірмових найменувань, дискредитацією господарюючого суб'єкта, тобто дії, спрямовані на неправомірне використання ділової репутації господарюючих суб'єктів, створення перешкод господарюючим суб'єктам у процесі конкуренції.

Як стають патентними повіреними? Хто їх атестує? Чи є в державі можливість якось покарати нечесного патентного повіреного, принаймні, заборонити його діяльність?

— Відповідно до документа про представників у справах інтелектуальної власності нині в нашій державі інтереси громадян у цій сфері представляють 466 патентних повірених. Їх правовий статус забезпечує постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» №545 від 10 серпня 1994 року зі змінами, внесеними пізніше постановами КМУ (у 1994, 1997, 2001, 2002 роках).

Патентні повірені представляють фірми на ринку і безпосередньо допомагають отримати охоронні документи на об’єкти інтелектуальної власності винахіднику та творчій людині. Служба в свою чергу здійснює атестацію патентних повірених, розглядає скарги на їх дії, пов’язані з неналежним виконанням ними професійних обов’язків, контролює дотримання патентними повіреними вимог чинного законодавства у сфері ІВ, здійснює ведення Державного реєстру патентних повірених. Реєстр можна знайти у мережі Інтернет.

Чи важко в Україні зареєструвати свій винахід? Скільки винаходів у середньому реєструється щороку?

— У ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Проте не кожний результат творчої діяльності стає об'єктом ІВ. Об'єктом ІВ визнається лише такий результат творчої діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону. Для оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки необхідно подати відповідним чином оформлену заявку в Службу. Для цього заявка направляється на адресу ДП «Український інститут промислової власності», де проходить експертизу. Є формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками), її мета — виявити два важливих чинники: 1) чи належить заявлена пропозиція до об'єктів промислової власності; 2) чи відповідають подані заявочні матеріали вимогам закону.

Формальна експертиза має бути проведена протягом шести місяців від встановленої дати подання заявки. За результатами формальної експертизи Інститут зобов’язаний повідомити заявника про завершення формальної експертизи або про вимогу щодо внесення необхідних змін до матеріалів заявки. Якщо за результатами формальної експертизи виявиться, що заявлена пропозиція не належить до об'єктів промислової власності або вона стосується тих об'єктів, які не можуть бути визнані промисловою власністю, то Служба повідомляє заявника про відмову у виданні патенту. Результатом формальної експертизи здебільшого буває, що заявка відповідає встановленим вимогам і документ про сплату збору за подання заявки також є в наявності. Ми повідомляємо заявника про завершення формальної експертизи. Це означає, що наступним етапом розгляду заявки може стати проведення кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) заявки. Отже, в Україні діють два види патентів на винахід: патент із терміном дії 20 років, що видається після проведення кваліфікаційної експертизи, і патент на корисну модель строком дії на 10 років за результатами формальної експертизи заявки. Терміни дії патенту прийнято відраховувати від дати подання заявки до Служби. Якщо заявка спочатку була подана в одній із країн Паризького Союзу, а потім в Україні, то дія патенту відраховується від дати раніше поданої заявки, що називається конвенційним пріоритетом.

Щороку нашим державним органом видається понад 4000 патентів на винаходи. Щодо вартості патенту, то, якщо заяву подає фізична особа-винахідник, він має сплатити 5% від суми, зазначеної у постанові №1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності». Це близько 400 гривень.

Про всю технічну процедуру реєстрації більш детально можна дізнатися на офіційному веб-порталі Служби у розділі «Об’єкти промислової власності».

 


Підготувала  Інга ЛАВРИНЕНКО

 

Читайте також:   Українська наука: винаходи є, бракує грошей


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ