• Світові новини
  • Юридичні новини
  • Погода
  • Новини України
Racurs.ua

Агенти змін, або Чи готові українці до реформ

Зміна поколінь є глобальним явищем. Поява нових партій в Іспанії або останні президентські вибори у Польщі — тому свідчення

Спочатку трохи історії. Париж, 1968 рік. Революція, яка почалася з ліворадикальних студентських виступів, вилилася в демонстрації, масові заворушення і майже десятимільйонний загальний страйк. В кінці кінців це призвело до зміни уряду, відставки президента Шарля де Голля, і, в більш широкому сенсі, до величезних змін у французькому суспільстві.

Цікаво, що бунтували не робітники. Це були студенти, які походили з середнього або вищого класу. Робітничий клас замість підтримки студентів став на сторону де Голя та поліцейських. Виникла аномалія, адже до цих пір існувала аксіома: якщо зростає добробут населення, революції не відбуваються. Саме тоді до Франції приїхав соціолог Рональд Інґлегарт, який перший звернув увагу на те, що треба аналізувати цінності, саме те, що мотивує цих людей.

Виявилося, що серед французів було багато невдоволених політикою президента: державна монополія на телебаченні та радіо, через які відкрито велася урядова пропаганда (вільними були тільки друковані ЗМІ), не додавала генералові балів. Зовнішня політика престижу 78-річного де Голля та його націоналізм не відповідали матеріальним, культурним і соціальним очікуванням значної частини французів. Нарешті, все більше роздратування викликала особистість самого президента: він починає здаватися багатьом, особливо молоді, неадекватно авторитарним і несучасним політиком.

Питання цінностей є дуже важливим для розуміння того, куди рухається те чи інше суспільство. Цінності — це глибока мотивація, те, що впливає на життя людей у всьому світі, змінює цілі країни, та й світ загалом. Революція гідності дістала свою назву, визначивши гідність як цінність, за яку українці готові заплатити дуже високу ціну. За свої цінності ми платимо страшну вартість і зараз — на війні. Про цінності говорить і Путін, але це цінності іншого світу — «русского мира».

Соціолог Р. Інґлегарт розробив методику, за допомогою якої можна виміряти цінності суспільства. З 1981 р. це дозволило регулярно проводити Світове дослідження цінностей (World Values Survey) — дослідницький проект, що об’єднує соціологів по всьому світу, які вивчають цінності та їх вплив на соціальне і культурне життя суспільства. За свою історію WVS провів соціологічні дослідження вже в 97 країнах, з різними режимами (від авторитарних до демократичних), що знаходяться на різних стадіях економічного розвитку (як у бідних, так і в дуже багатих). Всього за цей час було проведено шість раундів досліджень громадської думки.

Дослідження цінностей суспільства демонструють зміни у світогляді людей, чого вони хочуть від життя. Соціологи опитують представників всіх верств населення, використовуючи стандартизовані опитувальні листи, за допомогою яких і вимірюються зміни в цінностях, що стосуються релігії, відносин статей, трудової мотивації, демократії, системи управління в країні, соціального капіталу, участі в політичному житті, толерантності, захисту довкілля та суб’єктивного відчуття благополуччя. Далі проводиться аналіз впливу змін цінностей на економічний розвиток країн, на якість життя громадян і на демократію. На думку вчених, погляди на життя населення країни відіграють ключову роль в її економічному розвитку, у виникненні та функціонуванні демократичних інститутів, а також впливають на ефективність управління.

Центр соціальних та маркетингових досліджень «Социс» днями презентував опитування, що досліджує цінності українців за методикою професора Інґлегарта. Це унікальне за масштабом для України опитування охопило 25 тис. респондентів, по 1 тис. у кожній області.

Поставити діагноз українському суспільству стало особливо актуально саме зараз. Свого часу Помаранчева революція зазнала краху, принесла розчарування. Події 2013 р. показали, що є величезна група людей, які готові до змін. З іншого боку, війна, що почалася після цього, а найбільше — економічна криза, неминуче штовхатимуть більшість населення до цінностей виживання. Не дивно, що в структурі українських цінностей на першому місці є безпека, а це перешкоджає змінам, адже будь-яка людина, що так сильно дбає про безпеку своєї сім’ї, навряд чи хоче будь-що змінювати в своєму житті.

Загалом цінності можна поділити на дві групи: цінності виживання/самовираження та традиційні/секулярні цінності. Цінностями виживання є економічна і фізична безпека, матеріальні цінності, нетерпимість до інакомислення, ксенофобія, низька оцінка свободи і прав людини, готовність прийняти авторитаризм, покірність. Цінностями самовираження є високі оцінки особи, свободи, прав людини, успіху, заклопотаність екологією, рівністю статей.

Цінності виживання близькі посткомуністичним східноєвропейським країнам, а також країнам Азії та Африки. Цінності самовираження — жителям Західної Європи та англомовним країнам. Дослідники також вважають, що існує зв’язок між рівнем в країні цінностей самовираження і рівнем її добробуту.

До традиційних цінностей другої категорії належать релігія, сім’я, повага до влади, соціальний конформізм. До секулярних цінностей — раціональна поведінка, досягнення успіху, перевага світської держави, низька роль релігії. Приклади країн з вираженими традиційними цінностями — США, Ірландія, майже всі країни Латинської Америки, Індія.

Багаторічні дослідження цінностей в різних країнах дають змогу побачити динаміку розвитку того чи іншого суспільства, визначити, в який бік воно рухається. Це стає наочнішим, якщо нанести такі дані на карту, де вертикальна вісь — від релігійних (внизу) до секулярних (вгорі) цінностей, а горизонтальна — від виживання до самовираження. Як правило, чим багатше суспільство, тим вищим буде показник цінності самовираження. Але Інґлегарт зазначає, що це не відбувається автоматично. Деякі суспільства можуть розвиватися на «голодний шлунок», інші — хоч якими б вони були заможними, залишаються авторитарними. Дуже важливим є те, які цінності превалюють у певному суспільстві.

Країни можуть рухатися у своєму розвитку по горизонтальній та вертикальній осі. Для України важливими є зміни по горизонтальній, адже саме ці цінності показують, наскільки суспільство готове до змін, зокрема до демократизації та реформ.

Автори дослідження зазначають, що, починаючи з 2000 року, Україна рухалася по горизонталі — до цінностей самовираження. Росія ж у ці роки стояла на місці у своїх цінностях — ближче до полюсу виживання. Однак хвиля опитувань 2011 р. виявила, що Росія й Україна начебто помінялися місцями. Метою дослідження «Социс» була перевірка двох взаємовиключних гіпотез: а) в Україні внаслідок Євромайдану стався зсув у напрямку цінностей самовираження; б) в Україні внаслідок війни і загального економічного занепаду стався зсув у протилежному напрямку, до цінностей виживання.

«Це тактика Путіна — війною підвищити почуття небезпеки серед українців, адже тоді неможливі реформи, саме таким чином він краде в України майбутнє, — вважає Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету. — Але Україні, навіть маючи такі екстремальні умови, надалі вдається зберігати добру тенденцію».

Згідно з результатами опитування, в українського суспільства є великий запит на реформи. Агентами змін є молодь (18-35 років), яка живе переважно у великих містах (населенням 1 млн і більше), з вищою освітою, та представники середнього класу.

Найцікавішим у дослідженні є регіональні відмінності. Позитивним є те, що, якщо говорити про горизонтальні цінності, немає різниці між західними та східними регіонами України. Головні відмінності в Україні постають у лінії традиційності/секулярності. Тут є чітко дві України. Захід з високими показниками релігійності, Центральна Україна та Київ — посередині, на Сході та Півдні країни відчутний високий рівень секулярних цінностей. Цікаво, що найбільше агентів змін не серед людей, які виражають секулярні цінності (як можна було б очікувати), а серед тих, що мають досить традиційні погляди на життя, високий рівень релігійності.

Головний висновок дослідження дає надію: в Україні існує досить чисельна група підтримки реформ — агентів змін. Проблема існує поки що в тому, що ця група не має ані голосу, ані політичного проекту.

«Нам слід налагодити діалог між традиційним та секулярним суспільством, які підтримують реформи. Тоді група агентів змін вагомо збільшується, — каже Я. Грицак. — Але якщо вкинути тему, яка буде їх роз'єднувати, наприклад, гомосексуальні шлюби, що розділяє суспільство у всьому світі (6 червня ЛГБТ-спільнота анонсувала «Марш рівності» у Києві. — Ред.) чи гендерної рівності, можливо, ми будемо порушувати важливі теми, але цим сповільнятимемо реформи, чи взагалі зменшимо їхні шанси».

Що чекає на нас? Є декілька варіантів. Ці люди, їх цінності, воля змінять країну, або їхні цінності приведуть до розчарувань, відбудеться відкат, як після Помаранчевої революції. Є третій, найгірший, варіант: коли ці українці переселяться в інші країни.

Інґлегарт каже, що цінності формуються в молодому віці та мають тенденцію не змінюватися. Наступні 10-15 років будуть вирішальними і показовими, саме тоді агенти змін дійдуть до середнього віку, до посад, візьмуть відповідальність за країну. Є шанс і надія, що ця позитивна тенденція збережеться в Україні. Це залежатиме від багатьох чинників, наприклад, кожен рік демократичного режиму працює на ці зміни. Відсутність його (як в Росії) ослаблює цю тенденцію: в РФ сьогодні немає такої різниці поколінь, як в Україні. Економічна ситуація може призвести до відсівання групи активістів: її ядро може послабитися, втратити активність або виїхати за межі країни.

Цікаво, що зміна поколінь, те, що нині відбувається в Україні, є глобальним явищем. Нове покоління все більше дає про себе знати. Поява нових партій в Іспанії або останні президентські вибори у Польщі — тому свідчення. В усьому світі цьому поколінню не властива вертикальна ієрархія, адже існування у соціальних мережах передбачає горизонтальні зв’язки. Старше покоління такого зв’язку не мало. Такі речі формують інші цінності.

Яке ж практичне значення має дослідження цінностей українського суспільства? Наразі часті депресивні прогнози та настрої «всепропало». Дослідники зазначають, що нема підстав розчаровуватися в українському суспільстві. Процес руху до Європи повинен мати ще одну серйозну складову — Європа також має рухатися до України. Такі дослідження дають зрозуміти, що ми розмовляємо однією мовою. Європейці, які здатні аналізувати ці дослідження, прекрасно розуміють, що це означає. Це стосується й інвесторів.

Опитування розвінчує міфи про те, що є дві різні України — Схід та Захід, які ніколи не зійдуться. Наше суспільство структуроване зовсім інакше. Це не мовний, не етнічний розділ, радше — віковий.

Якщо подивитися на рух у цінностях, що здійснили інші країни за той самий проміжок часу, то Україна рухається швидше, ніж інші. Це відбувається не тільки за рахунок молодого покоління, все суспільство міняється. Ми змінилися в щоденному житті.

Дослідження також дає зрозуміти, чому грузинські реформи не можна сліпо копіювати в Україні. Ключова відмінність українських та грузинських реформ полягає у тому, що грузинські реформи базувалися на політичній волі і тиску зверху, суспільство не було рушієм цих змін. Грузини жартують: «Саакашвілі нас штовхав у спину до майбутнього так сильно, що ми не встигали перебирати ногами».

Українська ситуація базується на інших умовах: немає політичної волі зверху, але зміни відбуваються під шаленим тиском знизу. На чому базувалися грузинські реформи? Створювалися ефективні державні механізми. В Україні треба максимально створити механізм для залучення суспільства до управління державою. Треба опиратися на суспільство. Це підказка для нашої влади. В цьому є позитив: це дає зміни більш послідовні, а не залежні від політичної волі.

Показовий приклад — реформування Міністерства оборони. Всі спроби були невдалими. Залучення волонтерів до цього процесу започаткувало позитивні зміни. Суспільство почало тиснути, контролювати, давати свої, більш швидкі, рецепти для реформ, і це дає результат.

Дослідження потенційно має надзвичайно велике прикладне значення для знаходження стратегії розвитку нашої країни. Аналіз цінностей українського суспільства, його потреб — найкраща підстава її виробити.

Читайте також: Феномен українського менталітету, або Чи є братами українці та росіяни?


Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter
Версія для друку



НОВИНИ ПАРТНЕРІВ




Прогноз погоди в Україні

Погода в Украине




    НОВИНИ ПАРТНЕРІВ